Постанова

від 23.11.2022 по справі 420/2634/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/2634/22Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Одеса, 11 серпня 2022 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» (надалі ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про:

визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.12.2021 року № 2773 про відповідність ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що прийняте відповідачем рішення не містить жодної конкретної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до вказаного пункту 8, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи, лише зазначено «встановлено придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Відповідач ГУ ДПС в Одеській області проти позову заперечував.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року позовну заяву ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» задоволено в повному обсязі та розподіллено судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позву.

В обґрунтування апеляційної скарги, наголошуючи на правомірності прийнятого рішення, податковий орган зазначає, що в оскаржуваному позивачем рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 16.12.2021р. №2773 зазначена наявна у контролюючих органах податкова інформація, а саме «встановлено придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості». Апелянт зауважує, що за результатами аналізу діяльності ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» встановлено операції з придбання товарів/послуг у контрагентів з ознаками ризиковості, а саме: придбання системи моніторингу (код УКТЗЕД 8749899790) у кількості 1шт., інвертора (код УКТЗЕД 8504408400) у кількості 12шт у контрагента ПП «В.М.ЕКС», джерело походження яких не встановлено, та якого 19.10.2021р. внесено до переліку ризикових СГ рішенням №14281. Загальна сума ПДВ сумнівного податкового кредиту 228,0 тис.грн.; придбання послуг з експлуатації та технічного обслуговування наземної фотоелектричної станції (Балта1, м. Балта, вул. Рєпіна) по контрагенту ТОВ «Одесенергомонтаж». Якого 25.11.2021 року внесено до переліку ризикових СГ рішенням №100584. При цьому, як далі вказує скаржник у апеляційній скарзі, платником не було подано до контролюючого органу повідомлення з метою розгляду питання про невідповідність даного платника податку Критеріям ризиковості.

22.09.2022р. від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому посилаючись на необґрунтованість доводів апелянта, просить залишити скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

21.10.2022р. (вхід.№17234/22) від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, у якому просить стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» судові витрати у розмірі 6000,00 грн., які складаються із суми сплаченої вартості професійної правничої допомоги адвоката.

За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст.311 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» зареєстровано в реєстрі з 12.09.2016 року, номер запису: 15281020000000863 та здійснює господарську діяльність за КВЕДом: 35.11 виробництво електроенергії (основний) (а.с.16-23).

Для виконання основного виду діяльності між Балтською міською радою та ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» укладено договір оренди землі від 14.03.2019 року для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, розташовану за адресою вул. Репіна, м. Балта, Одеська область (а.с. 25-34).

З 01.05.2019 року ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» зареєстровано платником податку на додану вартість за № 408277415084.

Також суд першої інстанції встановив, що позивач до контролюючого органу надав повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, а саме: наземна фотоелектрична станція Балта 1 (а.с.36).

На виконання вимог чинного податкового законодавства, позивач подав до контролюючого органу на реєстрацію сформовану податкову накладну № 1 від 31.12.2021 року, яка була прийнята, однак її реєстрація зупинена у зв`язку з тим, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків (а.с.41-42).

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення від 16.12.2021 року № 2773 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, встановлено придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості (а.с. 43).

Уповноважений представник позивача направив до Головного управління ДПС в Одеській області адвокатський запит, в якому просив повідомити у який спосіб податковим органом проводився аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», на який отримана відповідь з посиланням на перелік податкових накладних протягом 2021 року, подані позивачем до ЄРПН, за якими встановлені операції з придбання товарів у контрагентів з ознаками ризиковості.

У позовній заяві позивач зазначив, що жодна з перелічених податкових накладних не є такою, що відноситься до господарської діяльності позивача, вказані відповідачем податкові накладні ніколи не виписувалися позивачем і не подавалися до контролюючого органу, жодного відношення до них позивач не має.

В свою чергу, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» було включено до переліку ризикових платників податків, оскільки за результатами проведеного аналізу діяльності позивача встановлено, що ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» придбало: системи моніторингу у кількості 1 шт. інвертора 12 шт. у контрагента ПП «В.М.ЕКС», джерело походження яких не встановлено, та якого 19.10.2021 року внесено до переліку ризикових СГ рішенням № 14281. Загальна сума ПДВ сумнівного податкового кредиту 228000,00 грн.; послуг з експлуатації та технічного обслуговування наземної фотоелектричної станції по контрагенту ТОВ «Одесенергомонтаж», якого 25.11.2021 року внесено до переліку ризикових СГ рішенням № 100584.

Не погодившись із прийнятим податковим органом рішенням від 16.12.2021 року №2773, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, дослідивши надані платником податку документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «В.М.ЕКС», а також щодо правовідносин з ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ» у сукупності з іншими матеріалами справи, виходив з того, що оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1165 (надалі - Порядок №1165).

Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

За змістом п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до п.8 Критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Крім того, згідно п. 6 Порядку №1165, питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності / не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п. 8 Критеріїв.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених зокрема у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, при вирішенні спорів такої категорії суди з огляду на правове регулювання, характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Верховний суд також зазначав, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Втім, зі змісту оспорюваного у межах даної справи позивачем рішення від 16.12.2021 року № 2773 про відповідність ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», який наявний в матеріалах справи, не вбачається у зв`язку із чим його було прийнято: або у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності; або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Що стосується безпосередньо підстав прийняття рішення, в якості податкової інформації у рішенні №2773 від 16.12.2021р. зазначено про встановлення придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості.

При цьому, не вказано суті та характеру наявної інформації, що стала підставою для такого висновку, не ідентифіковані конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, про які конкретно ризикові контрагенти йде мова та які операції з такими ризиковими контрагенти має на увазі контролюючий орган.

Витяг з Протоколу засідання Комісії №186/15-32 від 16.12.2021р., який міститься в матеріалах справи, окрім пропозиції для внесення Позивача до переліку ризикових не містить будь-якої інформації щодо підстав прийняття такого рішення.

Упродовж розгляду справи відповідач не надав жодного документу який би досліджувався у ході проведення засідання Комісії.

Отже, колегія суддів враховуючи наведене вважає, що відповідач не обґрунтував підстав та причин віднесення Товариства позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Зауваження скаржника про те, шо позивачем не були подані до контролюючого органу документи для виключення Позивача з переліку ризикових платників, колегія суддів оцінює критично, оскільки, оскаржуване рішення не містить конкретизації інформації, на підставі якої його було прийнято, що в свою чергу не давало можливості позивачу зібрати та подати документи для спростування висновків контролюючого органу про відповідність платника критеріям ризиковості.

За вказаного, суд першої інстанції вірно зауважив, що у випадку неконкретизації переліку документів платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

При цьому, як свідчать наявні у справі письмові докази, після з`ясування питання, взаємовідносини позивача з якими суб`єктами господарювання послужили підставами для визнання контролюючим органом ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» таким, що відповідає критеріям ризиковості, позивач на спростування висновків податкової надав до суду:

1.щодо взаємовідносин з ПП «В.М.ЕКС»: договір № 5/07 від 05.07.2021 року на поставку товару, додаткова угода про зміну номенклатури товару від 21.07.2021 року, видаткова накладна №3 від 02.08.2021 року, податкова накладна № 1 від 02.08.2021 року та квитанція про її прийняття, рахунок № 3 від 02.08.2021 року, платіжне доручення № 232 від 02.08.2021 року на суму 300000,00 грн. з урахування ПДВ, платіжне доручення № 239 від 13.08.2021 року на суму 516000,00 грн. з урахуванням ПДВ, платіжне доручення № 267 від 21.09.2021 року на суму 9500,00 грн. з урахуванням ПДВ, платіжне доручення № 282 від 15.10.2021 року на суму 6000,00 грн. з урахуванням ПДВ, платіжне доручення № 291 від 20.10.2021 року на суму 300000,00 грн. з урахуванням ПДВ, платіжне доручення № 292 від 21.12.2021 року на суму 215000,00 грн. з урахуванням ПДВ, платіжне доручення № 292 від 04.02.2022 року на суму 15000,00 грн. з урахуванням ПДВ, платіжне доручення № 331 від 28.02.2022 року на суму 12000,00 грн. з урахуванням ПДВ, договір поставки № 00397 від 21.08.2020 року, специфікація 01 від 18.09.2020 року, рахунок на оплату № 00397 від 17.12.2020 року, видаткова накладна № 00397 від 18.12.2020 року, платіжне доручення № 3 від 24.11.2020 року на суму 1131207,00 грн. з урахуванням ПДВ та платіжне доручення № 2 від 17.12.2020 року на суму 18947,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.116-149).

2.щодо взаємовідносин з ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ»: договір № 01/06/20 про експлуатацію та технічне обслуговування наземної фотоелектричної станції Балта 1 за адресою: Одеська область, м Балта, вул. Репіна від 01.06.2020 року, додатки до договору, додаткова угода № 1 від 31.03.2021 року, акт наданих послуг № 224 від 30.11.2021 року на суму 70000,00 грн. з урахуванням ПДВ, податкова накладна № 303/1 від 30.11.2021 року, та квитанція відповідно до якої ПН прийнята, однак реєстрація її зупинена у зв`язку з відповідністю платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, та платіжне доручення № 284 від 09.12.2021 року на суму 140000,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.150-173).

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

За вказаного, оцінюються критично посилання скаржника на те, що придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості є підставою для віднесення такого платника до переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Посилання податкового органу у даному випадку на обачність платника податку у виборі своїх контрагентів, апеляційним судом також оцінюються критично, з огляду на недоведеність контролюючим органом факту, що платник податку діяв без належної обачності й обережності.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Підсумовуючи вищенаведене, встановлені спірні обставини справи та законодавчі приписи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, тобто відповідач діяв не у спосіб визначений законодавством, тому оскаржуване рішення, як акт індивідуальної дії, не відповідає критерію обґрунтованості та вмотивованості, є протиправним, що в свою чергу є підставою для його скасування.

Оскільки рішення про визначення ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ» таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, визнано протиправним та скасовано, з огляду на п. 6 Порядку №1165, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача. Крім того, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами у цій частині буде остаточно вирішений.

Отже, позовні вимоги задоволені судом першої інстанції обґрунтовано.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачем не доведено за встановлених спірних обставин справи правомірність прийняття спірних рішень, у зв`язку із чим у суду першої інстанції були наявні підстави для часткового задоволення позову.

Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Стосовно клопотання позивача про розподіл судових витрат, апеляційний суд виходить з наступного.

У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, під час апеляційного перегляду судового рішення у даній справі за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області, до матеріалів справи Товариством надано наступні документи:

Додаткова угода №2 від 19.09.2022р. до Договору №121 про надання правничої допомоги, наказ №2-ЕІС-ІІ про утворення групи адвокатів, які прийняли доручення ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», акт-рахунок від 04.10.2022р. №2, платіжне доручення №60458656 від 20.10.2022р.

Також, в матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги №121 від 21.01.2022р.

Відповідно до вказаних вище документів, клієнт (позивач у справі) надав доручення Адвокатському об`єднанню на представництво його інтересів в П`ятому апеляційному адміністративному суді по справі №420/2634/22, в межах розгляду та вирішення апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області, а саме з питань підготовки, підписання та подання відзиву на апеляційну скаргу, всіх необхідних процесуальних документів по справі та додатків до них, а також представництва інтересів Товариства в суді апеляційної інстанції, тощо. Сторони погодили, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання за представництво інтересів в апеляційному суд складає 6000,00 грн.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч.5 ст. 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.9 ст.139 КАС України).

Зі змісту наведеного слідує, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, у випадку задоволення позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Зважаючи на висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року по справі №926/1795/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на певних критеріях, які суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як слідує з матеріалів справи, під час апеляційного розгляду справи представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, розмір витрат на правничу допомогу 6000,00 грн.

Дослідивши документи, додані до клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у взаємозв`язку із обставинами справи, колегія суддів звертає увагу, що з наданих документів не можливо встановити які саме послуги були надані адвокатом, їх обсяг, час витрачений на надання кожної з таких послуг, тощо.

Крім того, дана справа є справою незначної складності, подання відзиву, письмових пояснень, тощо, є правом учасників справи, а відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (стаття 304 КАС України).

Представник позивача не приймав участі у судовому засіданні, з огляду на те, що справа розглядається в порядку письмового провадження. Позов має немайнові вимоги.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції не було змінено чи скасовано рішення суду першої інстанції, а апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції понесених позивачем.

Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі № 420/2634/22 залишити без змін.

У задоволенні клопотання про розподіл судових витрат по справі №420/2634/22 (вхід.№17234/22 від 21.10.2022), поданого за підписом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ», адвоката Задернівської Я.Є. - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 23 листопада 2022 року.

Головуючий суддя Танасогло Т.М.Судді Бітов А.І. Градовський Ю.М.