Постанова

від 01.11.2022 по справі 357/7999/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №357/7999/2018 Головуючий у І інстанції - Кошель Б.І.

апеляційне провадження №22-ц/824/6955/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Немудрої Ю.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2022 року постановленої за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, -

установив:

У січні 2022 року ТОВ Агрофірма «Матюші» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року у справі за позовом ТОВ Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , ТОВ «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року у справі №357/7999/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року та постановою Верховного Суду від 11 травня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку з існуванням наказу Міністерства юстиції України № 729/5 від 15 березня 2018 року договори оренди земельних ділянок не набрали чинності, а їх сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладенні цих договорів, тобто Товариство не набуло право оренди за цими договорами, а тому у позивача відсутнє право оренди спірної земельної ділянки і, як наслідок, відсутнє порушення його прав внаслідок передачі ОСОБА_1 цієї ділянки в оренду ТДВ «Шамраївський цукровий завод».

07 грудня 2021 року після ухвалення та набрання законної сили судовим рішенням Київський апеляційний суд прийняв постанову у справі № 357/6114/20, якою скасував рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2021 року у цій справі та ухвалив нове рішення, яким, зокрема, визнав незаконним і скасував наказ Міністерства №729/5 від 15 березня 2018 року, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди позивача на земельні ділянки, які належали відповідачці ОСОБА_1 за договором оренди землі.

Обставина незаконності та недійсності наказу Міністерства юстиції України №729/5 від 15 березня 2018 року є істотною і має вирішальне значення для цієї справи.

Наказ №729/5 від 15 березня 2018 року внаслідок його скасування у судовому порядку не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття Міністерством.

Цей наказ на момент ухвалення судового рішення не мав жодних правових наслідків для дійсності договорів оренди землі і права оренди позивача, що виникло на підставі цих договорів, тобто обставина його незаконності і недійсності існувала під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції.

При цьому, про її існування ані ТОВ Агрофірма «Матюші», ані іншим учасникам справи не було і не могло бути відомо під час розгляду справи, адже на цей момент наказ Міністерства №729/5 від 15 березня 2018 року ще оскаржувався в судовому порядку і справа №357/6114/20 за позовом Товариства про визнання його незаконним і скасування перебувала на розгляді у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області, і ця обставина, як вже була зазначено, була виявлена і встановлена Київським апеляційним судом після ухвалення судового рішення у цій справі, 07 грудня 2021 року.

Недійсність наказу Міністерства юстиції України №729/5 від 15 березня 2018 року у результаті визнання його незаконним і скасування постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року має усі ознаки нововиявлених обставин, визначені у п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, та є підставою для перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року.

Отже, нововиявленою обставиною у цій справі є саме встановлений Київським апеляційним судом у постанові від 07 грудня 2021 року факт незаконності наказу Міністерства юстиції України №729/5 від 15 березня 2018 року, а не факт прийняття цієї постанови і не сама постанова.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2022 року у задоволенні заяви ТОВ Агрофірма «Матюші» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ Агрофірма «Матюші» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що позивач посилався як на нововиявлену обставину на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у справі № 357/6114/20, внаслідок чого не надав належної оцінки обставинам, на які позивач посилався як на нововиявлені.

Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що наказ Міністерства юстиції України №729/5 від 15 березня 2018 року був дійсним на момент ухвалення судового рішення.

Враховуючи те, що наказ Міністерства №729/5 від 15 березня 2018 року за своєю правовою природою є актом суб`єкта владних повноважень індивідуальної дії, у результаті визнання його незаконним і скасування постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у справі №357/6114/20 він не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття, а відтак не діяв на момент ухвалення рішення суду, що спростовує висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції внаслідок своїх помилкових висновків залишив поза увагою те, що наведені позивачем обставини щодо незаконності і недійсності наказу Міністерства №729/5 від 15 березня 2018 року є нововиявленими у розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року в задоволенні позову ТОВ Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року та постановою Верховного Суду від 11 травня 2021 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 13 листопада 2019 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається заявник ТОВ Агрофірма «Матюші» як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в судовому рішенні, що переглядається, оскільки станом на день ухвалення рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 13 листопада 2019 року наказ Міністерства юстиції України №729/5 від 15 березня 2018 року був чинний.

Посилання заявника на постанову Київського апеляційного суду 07 грудня 2021 року у справі №357/6114/20, яким визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №729/5 від 15 березня 2018 року не є нововиявленими обставинами в розумінні положень ст.423 ЦПК України.

Проте, з такими висновками повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, яким закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факт, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до ново виявлених обставин.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424,426 ЦПК України.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрало законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою ля ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі а можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина булла відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Як убачається із матеріалів справи, до позовної заяви позивачем надано наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №729/5 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування своїх заперечень відповідачі ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» посилались на наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №729/5, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрофірма «Матюші» на належну ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3220483500:01:014:0059.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції встановив, що 13 червня 2014 року ОСОБА_1 уклала з позивачем договір оренди землі, за умовами якого передала йому в оренду на 10 років земельну ділянку з кадастровими номерами 3220483500:01:014:0059, а 07 лютого 2015 року на підставі цього договору державний реєстратор прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку за позивачем, однак вказане рішення було скасоване 15 березня 2018 року на підставі наказу Міністерства юстиції України №729/5, прийнятого за колективною скаргою ОСОБА_1 та інших осіб, який на час розгляду цієї справи судом не був скасований.

У зв`язку з існуванням наказу Міністерства №729/5 від 15 березня 2018 року суд відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ Агрофірма «Матюші», дійшовши до висновку, що договір оренди землі не набрав чинності, а їх сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладенні цього договору, тобто Товариство не набуло права оренди за цим договором, а тому у позивача відсутнє право оренди спірної земельної ділянки і, як наслідок, відсутнє порушення його прав внаслідок передачі ОСОБА_1 цієї ділянки в оренду ТДВ «Шамраївський цукровий завод».

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами, ТОВ Агрофірма «Матюші» посилалося на факт незаконності наказу Міністерства юстиції України №729/5 від 15 березня 2018 року, що встановлений Київським апеляційним судом у постанові від 07 грудня 2021 року.

Обставини незаконності наказу Міністерства юстиції України заявнику під час розгляду справи у суді першої інстанції відомі не були.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ Агрофірма «Матюші» про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається заявник, а саме постанова Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року не є нововиявленою обставиною у розумінні вимог ч.2 ст.423 ЦПК України.

Крім того, зазначав, що ці обставини не спростовують факти, покладені в основу судового рішення і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в судовому рішенні, що переглядається, оскільки станом на день ухвалення рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 13 листопада 2019 року наказ Міністерства юстиції України №729/5 від 15 березня 2018 року був чинний.

Водночас, суд першої інстанції не врахував, що нововиявленою обставиною, як юридичним фактом, який має істотне значення для розгляду справи, але не був і не міг бути відомий ТОВ Агрофірма «Матюші» на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, на яку посилається заявник у заяві про перегляд рішення, є саме обставина незаконності наказу Міністерства юстиції України №729/5 від 15 березня 2018 року, яка існувала на час розгляду справи та ухвалення судом рішення, яке він просить переглянути, а не власне постанова Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, якою встановлено обставину незаконності наказу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року, оскільки обставина, на яку заявник посилається, існувала на час розгляду справи та ухвалення судового рішення судом першої інстанції, проте про дану обставину заявнику не було і не могло бути відомо до моменту ухвалення рішення суду Київським апеляційним судом.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляд до суду першої інстанції (п. 6 ч.1 ст.374 ЦПК України).

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є: порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п.4 ч.1 цієї статті).

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Під час розгляду справи суд першої інстанції має врахувати викладене вище, дослідити обставини справи та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і відзивам сторін.

Окрім всього, апелянт просив стягнути на його користь з відповідачів понесені ним витрати у зв`язку з апеляційним переглядом ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2022 року.

Дана вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тобто, звернення позивача із заявою про стягнення судових витрат на стадії апеляційного перегляду ухвали, якою не закінчено розгляд справи по суті, є передчасним та повинно вирішуватися судом при вирішенні спору по суті.

Керуючись ст.ст.259,268,367,374,376,381-384,390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 23 листопада 2022 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба