Рішення

від 24.11.2022 по справі 505/373/22

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/373/22

Провадження № 2/505/1381/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2022 Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Івінського О.О.

секретаря судового засідання Черчел Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Подільську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 09.02.2022 звернулась до судуз цимпозовом,та проситьвизнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 38976, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. від 14.05.2021; стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги мотивувала тим, що 03.02.2022 приватним виконавцем Качурка В. В. відкрито виконавче провадження № 68476348 на підставі виконавчого напису №38976, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. від 14.05.2021. Жодних зобов`язань перед ТОВ «Глобал Кредит» вона ніколи не мала, не отримувала жодного повідомлення про відступлення права вимоги о ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Кредитний договір не містить її підпису, доказів того, що саме її цифровим підписом підписано кредитний договір не надано. Крім того, законодавство передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

За таких обставин нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис, тому спірний виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, надала заяву в якій просила розглянути справу у її відсутність.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, про судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В. В. у судове засідання не з`явився, про судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. у судове засідання не з`явився, про судове засідання, був повідомлений належним чином, проте судові виклики на судові засідання повернулись із зазначенням «Адресат відсутній за вказаною адресою». Іншими належними даними про місце перебування чи роботи третьої особи суд не володіє. Згідно ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Дослідивши письмові докази справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 березня 2020 року між ТОВ «Глобал Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір фінансового кредиту № 001/20/033725, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2500,00 грн. на строк до 13 квітня 2020 року, а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом.

Договір фінансового кредиту №001/20/033725 від 14 березня 2020 року нотаріально не посвідчений.

Доказів визнання договору фінансового кредиту №001/20/033725 від 14 березня 2020 року недійним або нечинним, оскарження дійсності договору в судовому порядку, відповідачем не надано.

14 травня 2021 року приватнимнотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №38976, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості у загальному розмірі 9930,00 грн.

Як вбачається з виконавчого напису, ТОВ «Глобал Кредит» на підставі договору відступлення прав вимоги №ГЛ/29-01 від 29.01.2021 передав право вимоги за договором фінансового кредиту №001/20/033725 від 14 березня 2020 року до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В. В. від 03.02.2022 відкрито виконавче провадження ВП №68476348 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості у загальному розмірі 9930,00 грн.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаГлава 14 Закону України «Про нотаріат»та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Так, згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вказаних норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування суд має перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап- учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Факт направлення та отримання позичальником листа-повідомлення з вимогою сплатити боргу не встановлено.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусі», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на даний час, діє редакція Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 і як викладено вище нотаріусом вимог вказаного Порядку не дотримано.

Вказане відповідає висновкам викладеним в Постанові ВС від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц.

Як видно, із наданих нотаріусу документів не вбачається безспірність заборгованості, щодо якої заявлено про вчинення виконавчого напису.

Виходячи з наведених обставин, слідує висновок, що нотаріусом не дотримано вимог щодо порядку вчинення нотаріального напису, а саме: такий напис вчинено на виконання не нотаріально посвідченого кредитного договору, без надання кредитором доказів про повідомлення боржника про наявність боргу, ненадання кредитором документів бухгалтерського обліку на підтвердження розміру заборгованості нарахованої відповідно до умов договору, тому оспорюваний виконавчий напис, який вчинено на підставі наданих нотаріусу документів та встановлена заборгованість не може вважатися безспірним і таким, що не потребує додаткового доказування, а відтак вчинення виконавчого напису за заявою відповідача не ґрунтується на вимогах закону.

Наведені висновки ґрунтуються на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) з подібних правовідносин.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що оспорюваний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 141 ч. 1 ЦПК України на відповідача слід покласти понесені позивачем судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору за подачу позову у розмірі 992,40 грн. та за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 496,20 грн., а всього 1488,60 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позову заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі № 38976 від 14.05.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a> заборгованості у загальному розмірі 9930,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»</a>, код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , суму сплаченого судового збору за подачу позову у розмірі 992,40 грн. та за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 496,20 грн., а всього 1488,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя О.О. Івінський

Повне судове рішення складено 24 листопада 2022 року.