Рішення

від 28.11.2022 по справі 211/268/22

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/268/22

Провадження № 2/211/1943/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

28 листопада 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Середньої Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Бехало В.В.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «В. Чорновола 27» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

встановив:

позивач ОСББ «В. Чорновола 27» звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги, що виникла по АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2018 по 01.11.2021 в сумі 12622,08 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачами зобов`язань по сплаті за вказані послуги. В обґрунтування вимог зазначено, що 29 січня 2017 року проведено загальні збори ОСББ «В. Чорновола 27», на яких встановлено обов`язків по сплаті внесок на експлуатацію будинку у розмірі 4,00 за 1 м2 загальної площі квартири/приміщення, що затверджено протоколом загальних зборів. 22.12.2019 проведено загальні збори, на яких встановлено обов`язкові по сплаті внесок на експлуатацію будинку у розмірі 5.50 грн. за 1 м2 загальної площі квартири/приміщення. Відповідачі з лютого 2019 року не виконують передбачений статутом обєднання обов`язок по сплаті внеску на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого станом на 09.12.2021 утворилась заборгованість у сумі 12272,87 грн. На підставі викладеного, враховуючи положення закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку», просить вимоги задовольнити.

Ухвалою судувід 26квітня 2022року прийнятодо розглядупозовну заявута відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 28 листопада 2022 рокупостановлено проводити заочний розгляд справи.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні вимог наполягає з підстав, викладених у позові.

Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання кожного: відзиву на позов не подали.

Суд, враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких мотивів.

Так,відповідно дочастини першоїстатті 385ЦК України,власники квартирта нежитловихприміщень убагатоквартирному будинку(будинках)для забезпеченняексплуатації такогобудинку (будинків),користування квартирамита нежитловимиприміщеннями тауправління,утримання івикористання спільногомайна багатоквартирногобудинку (будинків)можуть створюватиоб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку(будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

З метою здійснення функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання, по АДРЕСА_2 , 27 15 червня 2016 року співвласниками будинку створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «В. Чорновола 27».

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що входить до ОСББ «В. Чорновола 27» (а.с. 9-10 копія інформації).

29 січня 2017 року проведено загальні збори ОСББ «В. Чорновола 27», на яких встановлено обов`язок співвласників будинку по сплаті внеску за експлуатацію будинку(кошторис витрат на утримання будинку та гнучкий тариф на утримання будинку і прибудинкової території)у розмірі 4,00 за 1 м2 загальної площі квартири/приміщення, що затверджено протоколом загальних зборів № 3 (а.с. 30-34).

22 грудня 2019 року проведено загальні збори ОСББ «В. Чорновола 27», на яких встановлено обов`язок співвласників будинку по сплаті внеску за експлуатацію будинку(кошторис витрат на утримання будинку та гнучкий тариф на утримання будинку і прибудинкової території)у розмірі 5.50 грн. за 1 м2 загальної площі квартири/приміщення (а.с. 35-38).

Згідно статті1Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» від 29листопада 2001року №2866-III (далі Закон № 2866-III) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною п`ятою статті 10 Закону № 2866-III визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно до статті 15 Закону № 2866-III, співвласники, зокрема, зобов`язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі та виконувані обов`язки передбачені Статутом об`єднання.

У статті 16 Закону № 2866-III зазначено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників.

Відповідно до статті 21 Закону № 2866-III порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зброями об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Відповідно достатті 7Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» від 14травня 2015року №417-VIII співвласники багатоквартирного будинку, зокрема, зобов`язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (частина перша статті 355 ЦК України) та залежно від положень закону або домовленості між співвласниками може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (частина друга статті 355 цього Кодексу). При цьому спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина четверта статті 355 цього Кодексу).

Відповідно до статті 8Закону України«Про приватизаціюдержавного житловогофонду» приватизовані житлові приміщення передавались у спільну часткову або спільну сумісну власність, а утримання приватизованих житлових приміщень здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них. Правовідносини між співвласниками майна як суб`єктами цивільних правовідносин та іншими особами регулюються законами України та договорами, укладеними власниками (співвласниками) майна та іншими особами.

Верховний Суд в постанові 28 листопада 2018 року у справі № 461/14558/14-ц (провадження № 61-13870св18) зазначив, що «переглядаючи справу, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки вказана квартира є спільною сумісною власністю відповідачів без визначених часток, заборгованість, яку останні допустили, підлягає стягненню в солідарному порядку, і лише в разі визначення часток, кожен з відповідачів відповідав би за наявну заборгованість пропорційно до своєї частки в квартирі».

Згідно наданої до суду інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 липня 2016 року у справі № 211/6817/14-ц, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 , за кожним визнано право власності на вказану квартиру по Ѕ частці.

Згідно знаданим досуду розрахункомзаборгованості,сума боргупо оплатівнесків співвласниківквартири АДРЕСА_3 за періодз 01.11.2018по 01.11.2021становить 9828,41грн.(а.с. 42).

Таким чином, підлягає стягненню вказана заборгованість з відповідачів пропорційно до частки кожного з них у квартирі тобто в рівних частках, а не солідарно, як просить позивач.

Крім того, цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини і зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 369/88/17, провадження № 61-4924св18).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявляв вимоги про стягнення з відповідачів на його користь 3% річних від простроченої суми в сумі 349,21 грн., пені у сумі 366,16 грн. та інфляційних втрат в сумі 2 078,30 грн., нарахованих на суму несплаченої заборгованості. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди, а також на які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних узгоджуються з вищезазначеним та погоджується з наданим позивачем розрахунком (а.с. 42).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2270,00 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с. 1), тому оскільки позов підлягає задоволенню, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідачів на користь позивача з врахуванням роз`яснень, викладених в пункті 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічний правовий висновок також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

Так в матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги від 25.10.2021 з додатком до договору, акт приймання-передачі наданих послуг від 25.10.2021 та платіжне доручення про сплату витрат (а.с. 43-48).

За правилами статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У зв`язку із відсутністю клопотання відповідачів про зменшення витрат на правничу допомогу, із наведенням доводів неспівмірності цих витрат критеріям, встановленим у частині четвертої статті 137 ЦПК України, що унеможливлює вирішення судом з власної ініціативи питання про зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2022року у справі № 346/3724/20 (провадження № 61-16626св21)Є. від 04 листопада 2022 року у справі № 131/891/19-ц (провадження № 61-10510св21), від 04 листопада 2022року у справі № 357/8239/19 (провадження № 61-551св21), від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 14-16723св20) від 10 листопада 2022 року у справі №640/24023/21), вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 509, 525, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд

ухвалив:

задовольнити позов Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «В.Чорновола 27» - частково.

Стягнути врівних часткахз ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,місце проживаннязареєстровано заадресою: АДРЕСА_4 )та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,місце проживаннязареєстровано заадресою: АДРЕСА_5 )на користь Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «В.Чорновола 27» (код ЄДРПОУ 40827298, юридична адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Вячеслава Чорновола, буд. 27), заборгованість, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 , по внескам співвласників в загальній сумі 12622 (дванадцять тисяч шістсот двадцять дві) гривні 08 коп., з яких: 9828 (девять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 41 коп. основного боргу, 366 (триста шістдесят шість) гривень 16 коп. пені, 2078 (дві тисячі сімдесят вісім) гривень 30 коп. інфляційних втрат та 349 (триста сорок девять) гривень 21 коп. 3% річних.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «В. Чорновола 27» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп., та витрат на правничу допомогу у сумі 2200 (дві тисячі двісті) гривень 00 коп.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 листопада 2022 року

Суддя Н.Г.Середня