Рішення

від 28.11.2022 по справі 513/984/22

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/984/22

Провадження № 2/513/385/22

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року Саратський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - В.С.Миргород

при секретарі В.В. Челак

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд, -

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2022 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ними 24 листопада 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 24 листопада 2011 року, між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Саратського районного управління юстиції Одеської області, про що складений відповідний актовий запис за №41.

Під час шлюбу у позивачки з відповідачем народилися ІНФОРМАЦІЯ_1 син - ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 син - ОСОБА_4 . Спільне життя з відповідачем не склалося, між подружжям зникла взаємна повага, любов та порозуміння. З 09 серпня 2017 року вони проживають окремо, спільних дітей виховує позивачка, подружніх відносин сторони не підтримують, спільне господарство не ведуть. Діти проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні. Шлюб між подружжям формальний, поновлювати стосунки позивачка не збирається, намір розлучитися у позивачки рішучий, примирення з відповідачем вона не бажає. У позивачки стале переконання, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам їх дітей.

Ухвалою суду від 14 листопада 2022 року призначений судовий розгляд по справі.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, була повідомлена належним чином про дату, місце та час розгляду справи, шляхом направлення SMS повідомлення, яке нею отримано. До суду позивачка направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечила проти винесення по справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, місце та час розгляду справи, шляхом направлення SMS повідомлення, яке ним отримано. До суду відповідач направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечив проти винесення по справі заочного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи письмову згоду позивачки та відповідача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.1 ст.81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Статтею 5 Протоколу №7, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання. Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Зазначене кореспондується і у ст.24 Сімейного кодексу України. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст.56 СК України).

Частина 3 ст. 105 СК України встановлює, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя, на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст.112 СК України визначає, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24 листопада 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 24 листопада 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Саратського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис №41. Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ".

Сторони є батьками двох спільних дітей:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що посвідчується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 23 січня 2012 року, виконавчим комітетом Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області (актовий запис №2);

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що посвідчується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 19 липня 2013 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції Одеської області (актовий запис №272);

Сімейні відносини з відповідачем ОСОБА_2 , позивачка припинила, примирення сторони не досягли, позивачка наполягає на розірванні шлюбу;

Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач згоден з позовними вимогами позивачи, ніяких інших клопотань стосовно розгляду справи не направили, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу, згідно своїх позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст.12, 13, 77, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 24 листопада 2011 року, відділом реєстрації актів цивільного стану Саратського районного управління юстиції Одеської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис за №41.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 залишити без змін - ОСОБА_1 .

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 , витрати зі сплати судового збору з відповідача ОСОБА_2 - не стягувати.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручене у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду або через Саратський районний суд Одеської області, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.

Повне рішення складено 28.11.2022 року.

Суддя В. С. Миргород