Ухвала

від 21.11.2022 по справі 761/24920/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/24920/22

Провадження № 1-кс/761/13862/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3, за участю: секретаря ОСОБА_4, прокурора - ОСОБА_5, захисника - ОСОБА_6, підозрюваного - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, який має на утриманні неповнолітню доньку, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000002588 від 18.12.2019,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за за №42019000000002588 від 18.12.2019.

Клопотання обгрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2019 № 42019000000002588 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 364 КК України.

08.11.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру, а саме про те, що він підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановленому слідством місці та час, однак не пізніше 04.03.2019, невстановлені слідством особи, діючи за попередньою змовою між собою, з метою організації та реалізації схеми з умисного ухилення від сплати податку на додану вартість, що входить в систему оподаткування, введену у встановленому законом порядку, в особливо великих розмірах, залучили до своєї протиправної діяльності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомили про свій спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.

Так, 04.03.2019 на виконання спільного злочинного умислу, невстановлені слідством особи у Департаменті реєстрації юридичних осіб Одеської міської ради здійснили реєстрацію ТОВ «Трейдер Газ» (код ЄДРПОУ - 42859124, запис № 11031020000046338, юридична адреса: м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19, офіс 607), яке взято на облік Суворовською Державною податковою інспекцією Головного управління ДПС в Одеській області. У подальшому, 08.04.2020 проведено зміну місця реєстрації ТОВ «Трейдер Газ» за новою юридичною адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Тарасівка, вул. Шевченка, буд. 186, офіс 4. Основним видом діяльності згідно КВЕД (кваліфікація видів економічної діяльності) ТОВ «Трейдер Газ» визначено «35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи».

Надалі, на підставі рішення учасника № 10/04-1 від 10.04.2019 директором товариства було призначено ОСОБА_1 , який 11.04.2019 відповідно до наказу № 2 ТОВ «Трейдер Газ» приступив до виконання обов`язків директора.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII від 06.02.2018 (в редакції станом на 02.11.2019) та розділу 5 статуту ТОВ «Трейдер Газ» (в редакції 2019 року) виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

ОСОБА_1 у період з 11.04.2019 року, займаючи посаду директора ТОВ «Трейдер Газ», згідно з ч. 3 ст. 18 КК України, був службовою особою, оскільки займав посаду керівника суб`єкта господарювання, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Таким чином, як службова особа підприємства, ОСОБА_1 відповідав за своєчасність та повноту складання і подання встановленої фінансової звітності, сплату податків, зборів (обов`язкових платежів), в тому числі митних платежів при переміщенні на митну територію України товарів, як це передбачено чинним законодавством України.

На переконання органу досудового розслідування, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Трейдер Газ», будучи службовою особою підприємства, ОСОБА_1 , діючи умисно, всупереч інтересам держави та суспільства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, достовірно знаючи, що його діяння має злочинний характер, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах, бажаючи їх настання, керуючись злочинною метою, в період з 01.05.2019 по 31.03.2020, перебуваючи у невстановленому місці, шляхом несплати митних платежів (податку на додану вартість) у встановлений законодавством термін.

Так, 16.05.2019, ОСОБА_1 , займаючи посаду директора ТОВ «Трейдер Газ», перебуваючи у м. Дніпро, діючи умисно, залучив до своєї спільної з невстановленими особами протиправної діяльності службових осіб ТОВ «Інтер Брок Сервіс» (код ЄДРПОУ - 39327072, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, оф. 718), уклавши з вказаною юридичною особою від імені ТОВ «Трейдер Газ» договір доручення № 16/05/19-1 від 16.05.2019, відповідно до умов якого ТОВ «Трейдер Газ» доручило ТОВ «Інтер Брок Сервіс», згідно зі ст. 416-417 Митного кодексу України, здійснення декларування у митних органах України товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються ТОВ «Трейдер Газ» через митний кордон України, а також проведення інших дій, пов`язаних з повним митним оформленням товарів.

Таким чином, ТОВ «Інтер Брок Сервіс» за вказаним договором, починаючи з 16.05.2019 взяло на себе обов`язок здійснення повного митного оформлення товарів, що переміщуються ТОВ «Трейдер Газ» (код ЄДРПОУ - 42859124) на митну територію України.

ТОВ «Трейдер Газ» (код ЄДРПОУ - 42859124), у період з 01.05.2019 по 31.03.2020 здійснювало переміщення природного газу на митну територію України трубопровідним транспортом на підставі періодичних митних декларацій.

У ході досудового розслідування встановлено, що директор ТОВ «Трейдер Газ» ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, в особливо великих розмірах, у період з 01.05.2019 по 31.03.2020 умисно не подав передбачені чинним законодавством України додаткові митні декларації на весь обсяг імпортованого в адресу ТОВ «Трейдер Газ» природного газу з повним пакетом документів, необхідних для митного оформлення вказаного товару до 15 числа місяця, що настає за кожним календарним місяцем перемна переконання органу досудового розслідування, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, в особливо великих розмірах, у період з 01.05.2019 по 31.03.2020, перебуваючи на посаді директора директор ТОВ «Трейдер Газ» не перерахував з банківських рахунків вказаного товариства на рахунок органу доходів і зборів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, грошові кошти, в якості сплати митних платежів за нерозмитнений ним об`єм в обсязі 130 467 194 м3 природного газу, що призвело до несплати у встановлені чинним законодавством України терміни митних платежів, а саме податку на додану вартість, що входить в систему оподаткування, введену у встановленому законом порядку, в особливо великих розмірах.

Відповідно до довідок щодо отримувачів природного газу за шипер-кодами, наданими АТ «Укртрансгаз» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», за період з 01.05.2019 по 31.03.2020 з використанням трубопровідного транспорту в адресу ТОВ «Трейдер Газ» (код ЄДРПОУ - 42859124) фактично переміщено 325 752 725 м3 природного газу, з яких здійснено митне оформлення та сплачено митні платежі лише за 195 285 531 м3 природного газу, а відповідно 130 467 194 м3 природного газу залишились не задекларованими у митному відношенні та, в свою чергу, податок на додану вартість за їх імпорт не був сплачений. Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № СЕ-19-21/22755-ЕК від 15.12.2021, внаслідок несплати податку на додану вартість ТОВ «Трейдер Газ» (код ЄДРПОУ - 42859124) за імпортований, але не оформлений у митному відношенні обсяг природного газу, в період з 01.05.2019 по 31.03.2020 до Державного бюджету України не надійшли грошові кошти в сумі 80 440 643, 05 грн.

Отже, внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , які полягали в умисному ухиленні від сплати податків (податку на додану вартість) у період часу з 01.05.2019 по 31.03.2020, до Державного бюджету України не надійшли грошові кошти на загальну суму 80 440 643, 05 грн, що відповідно до примітки до статті 212 КК України є особливо великим розміром, оскільки в сім тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У відповідності до положень ст. ст. 176-178, 183 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, прокурор просить застосувати запобіжний захід у вигляді застави з визначенням, у порядку, передбаченому абз. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, її у розмірі 30 000 (тридцяти тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покласти обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного злочину, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків прокурор звернувся з клопотанням про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді застави.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та захисник заперечили проти обрання запобіжного заходу у вигляді застави, адвокат надав письмові заперечення, в яких вказав, що наразі ОСОБА_1 не працює, а при визначенні застави в розмірі 30 000 розмірів прожитового мінімуму для працездатних осіб прокурором не враховано ні майновий стан, ні суми доходів підозрюваного, а призначення саме такого розміру застави спричинить ситуацію, коли фактичне виконання ухвали перебуватиме під питанням. Підозрюваний повідомив, що працює за трудовою угодою, однак, розмір доходу не дозволить сплатити зазначений прокурором розмір застави.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши додані до матеріалів клопотання копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено слідчим суддею, Головним слідчим управлінням Служби Безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2019 №42019000000002588 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

08.11.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а саме: умисному ухиленні від сплати податків, що входить в систему опадкування, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами, а тому слідчий суддя вважає, що зазначені у клопотанні обставини пред`явленої підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які зазначені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення; незаконно впливати на свідків.

Вказані ризики, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, доведенні прокурором та належними доказами не спростовані стороною захисту.

Обґрунтованість розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 30 000 (тридцяти тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто, у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки менший розмір застави не здатний забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує ризики, зазначені у клопотанні слідчого, а саме: ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.

Визначена прокурором застава, з урахуванням майнового стану підозрюваного, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи строк з моменту ймовірного вчинення злочину травень 2019 р.), є завідомо непомірною для підозрюваного, прокурором не доведено виключених обставин для застосування даного розміру заставу, в той час як майновий стан підозрюваного може призвести до неможливості виконання застави.

При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, його вік, майновий та сімейний стан, зокрема, наявність на утриманні у підозрюваного неповнолітньої доньки, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та вважає доцільним визначити останньому заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 208 000 гривень, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.178, 182, 183 КПК України.

Такий розмір застави, хоча не відповідає розміру збитків, проте є помірним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (без дозволу прокурора); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Однак, слідчий суддя не вбачає підстав для зобов`язання підозрюваного утриматись від спілкування з іншими свідками і учасниками даного кримінального провадження, оскільки вказаний перелік осіб не конкретизований, що позбавить підозрюваного можливості належного виконання зазначеного процесуального обов`язку у разі покладення його слідчим суддею.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, слідчий суддя вбачає обгрунтовані підстави для задоволення клопотання частково.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 193, 194, 196 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченим КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 208 000, 00 (двісті вісім тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2022 року по справі № 761/24920/22, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (без дозволу прокурора);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Строк дії ухвали визначити в межах строку досудового розслідування, а саме: до 07 січня 2023 року включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали складено 25 листопада 2022 року.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_3