Постанова

від 16.11.2022 по справі 921/70/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2022 р. Справа №921/70/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Плотніцького Б.Д.

Суддів:Кравчук Н.М.

Матущак О.І.

за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаї» б/н від 10.02.2021 (вх. № 01-05/225/22 від 17.01.2022)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.12.2021 (повний текст рішення складено 13.12.2021, суддя Гирила І.М.)

у справі №921/70/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаї", с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз», м. Тернопіль,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех Газ Постач", м. Київ,

про стягнення 421 928,02 грн збитків,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаї" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» про стягнення 421 928,02 грн збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не було відображено на інформаційній платформі належні дані щодо обсягу спожитого позивачем газу в листопаді 2020 року. Зокрема, зазначає, що відповідач безпідставно та протиправно розподілив загальний місячний об`єм спожитого газу у розмірі 887 441 куб. м порівно на кожну газову добу по 29 595,17 куб. м щодобово, що призвело до настання наслідків у вигляді спотворення даних обліку споживання газу та виникнення наднормативного небалансу замовленої позивачем потужності по кожній газовій добі спірного періоду. Стверджує, що у зв`язку з виникненням наднормативного небалансу (згідно отриманих від відповідача даних), постачальником було здійснено додаткові нарахування за наднормативний недобір та перебір споживачем від заявлених обсягів природного газу в загальному розмірі 421 928,02 грн, що підтверджується виставленими постачальником Актами надання послуг № 370 від 30.11.2020 на суму 60 895,97 грн та № 423 від 31.12.2020 на суму 361 032,05 грн компенсація перевищення замовленої (договірної) потужності за листопад місяць 2020 року. Таким чином, вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу були заподіяні збитки в розмірі 421 928,02 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.12.2021 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаї" до Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» про стягнення 421 928,02 грн збитків - відмовлено.

При постановленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що суд позбавлений можливості встановити на підставі яких саме даних проводились відповідні нарахування та було визначено небаланс у вказаному позивачем обсязі - 402 546,87 куб. м, а в матеріалах справи також відсутні, а позивачем не надані рахунки, які виставлялись йому постачальником (ТОВ "ТЕХ ГАЗ ПОСТАЧ") на оплату спірних коштів в сумі 421 928,02 грн.

Суд першої інстанції вважає, що виявлення розбіжностей між даними, відображеними у звіті, та даними, переданими на інформаційну платформу, могло мати місце лише після підписання вказаного звіту відповідачем, тобто після 01.12.2020, а, відповідно, надання таких послуг не могло бути включено в акт, складений та підписаний сторонами 30.11.2020.

Зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено ні правових підстав позовних вимог для стягнення збитків, ні їх настання, ні протиправність дій чи бездіяльності відповідача як причини виникнення таких збитків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гаї» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати у повному обсязі вказане судове рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що господарським судом Тернопільської області не досліджено в повному обсязі матеріали справи, оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, винесеним без врахування та оцінки всіх об`єктивних обставин справи, з помилковою оцінкою встановлених обставин справи, з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, тому рішення від 01 грудня 2021 року у справі №921/70/21 підлягає скасуванню.

На переконання апелянта, судом не досліджено в повному обсязі надані Позивачем докази у справі, наведені у рішенні цифри позитивних і негативних небалансів слугують лише констатацією незаперечного факту виникнення таких небалансів (виникнення таких небалансів Відповідачем не заперечується) внаслідок спотворення даних обліку споживання газу Відповідачем та виникнення наднормативного небалансу замовленої Позивачем потужності по кожній газовій добі спірного періоду. На думку апелянта, аналіз підстав для нарахування компенсації перевищення замовленої (договірної) потужності судом першої інстанції не проведено, твердження про відсутність в матеріалах справи рахунку, який виставлено Оператором ГТС на адресу Постачальника, є незрозумілим, оскільки до позовної заяви Позивачем надано додаток за №5 «копія Розрахунку додаткових нарахувань згідно наднормативних переборів/недоборів від заявочних обсягів природного газу за листопад 2020 року», де фактично відображено всі дані небалансів по ТОВ «ГАЇ».

Апелянт не погоджується з твердження суду про те, що «Наведене позбавляє суд можливості встановити на підставі яких саме даних проводились відповідні нарахування та було визначено небаланс у вказаному позивачем обсязі - 402 546,87 куб. м.». Адже, як вважає апелянт, додаток №5 до позовної заяви - копія Розрахунку додаткових нарахувань згідно наднормативних переборів/недоборів від заявочних обсягів природного газу за листопад 2020 року, пояснює та підтверджує небаланс у вказаному обсязі - 402 546,87 куб. м. На думку апелянта, суд першої інстанції, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, в силу того, що необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, керуючись ст. 99 ГПК України, повинен був для об`єктивної оцінки наданих доказів призначити експертизу, проте цього не було зроблено, тому, відповідно, не надано належної оцінки дійсним обставинам справи.

Також, апелянт не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що «в матеріалах справи відсутні складені між позивачем та ТОВ "Тех Газ Постач" Акти приймання-передачі газу за наднормативний небаланс у листопаді 2020 р., що, в свою чергу, не підтверджує наявність такої господарської операції».

На думку апелянта, з матеріалів справи вбачається, що акт приймання-передачі газу за листопад 2020р. був складений і підписаний на фактичний обсяг спожитого газу. Проте, такого акту, складеного на передачу наднормативного небалансу у листопаді 2020 р., бути не може, адже саме наднормативний небаланс у листопаді 2020 року виник внаслідок спотворення Відповідачем даних, які не відповідають дійсним обсягам споживання Позивачем природного газу.

З огляду на вищенаведене, апелянт просить суд апеляційну скаргу задоволити, рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.12.2021 у справі №921/70/21 скасувати та позов задоволити.

У поясненнях на апеляційну скаргу третя особа зазначає, що заборгованість ТОВ «ГАЇ» за 2020 рік перед ТОВ «ТЕХ ГАЗ ПОСТАЧ» за Договором постачання природного газу №45/20 від 01.03.2020 (в тому числі щодо компенсації перевищення замовленої потужності в листопаді 2020) відсутня.

Третя особа вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції зазначеного не врахував, Відповідачем не було спростовано доводів Позивача, викладених в позові, а суд першої інстанції, в свою чергу, не повною мірою дослідив дійсні обставини справи.

На переконання третьої особи, судове рішення першої інстанції у цій справі не відповідає вимогам ГПК України, оскільки не ґрунтується на фактичних обставинах, встановлених з достатньою повнотою відповідно до вимог процесуального закону, з огляду на що підлягає до скасування.

З огляду на вищенаведене вважає, що апеляційну скаргу ТОВ «ГАЇ» на рішення господарського суду Тернопільської області від 01.12.2021 у справі №921/70/21 потрібно задовольнити повністю.

В судове засідання 16.11.2022 сторони та учасники не з`явилися, про судове засідання повідомлялися належним чином.

Натомість, від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справ, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та п.п. 2, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами;

Відповідно до ч.1, 2 ст.42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Європейської конвенції з прав людини (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Тобто, саме суд з метою запобігання зловживанням правами, активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов`язків, що не спростовує принцип змагальності сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово був належним чином повідомлений про судові засідання, однак в до суду не з`явився, натомість подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Саме Товариство обмеженою відповідальністю «ГАЇ» було ініціатором оскарження судового рішення, вважаючи, що його права були порушені, в подальшому свідомо нехтувало своїми процесуальними правами та обов`язками, не з`являючись у судові засідання та не забезпечуючи участі повноважних представників.

Касаційний господарський суд при прийнятті рішення по справі № 910/33054/ 15 від 14.02.2018 висловив правову позицію, яка є протилежною до раніше прийнятих правових позицій ВГСУ (справа № 911/4241/15 від 10.10.2017), а саме: сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

А тому, неявка в судові засідання відповідача, як ініціатора судового процесу, порушує право іншої сторони, а саме позивача, на розгляд справи у розумні строки.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що сторони та учасники неодноразово, належним чином повідомлялися про розгляд справи, крім процесуальних прав, вони мають і процесуальні обов`язки, а відтак колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.

Під час розгляду справи відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст. 35, 36, 37 ГПК України від учасників судового процесу не надходило.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно зі ст. 222 ГПК України.

Причини відкладення розгляду справи та процесуальні питання пов`язані з розглядом справи викладено в ухвалах суду.

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

01.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех Газ Постач", як Постачальником (третя особа уданій справі), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаї", як Споживачем, з другої сторони, укладено Договір постачання природного газу №45/20 (надалі - Договір постачання), за умовами п. 1.1-1.2 якого Постачальник зобов`язався поставити Споживачу у 2020 році природний газ, в обсязі 931,2 тис. куб.м, в передбаченому даним Договором порядку, а Споживач зобов`язався прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 1.5. Договору постачання, обов`язковою умовою для постачання природного газу Споживачу, об`єкт якою підключений до газорозподільної системи, є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку Договору транспортування газу з Оператором ГРМ та ГТС.

П. 2.1. Договору постачання сторони передбачили, що обсяг газу, що має бути поставлений Постачальником, його зменшення, збільшення, анулювання здійснюється на підставі заявок Споживача, які подаються не пізніше ніж за 1 добу до початку споживання.

Кількість поставленого Споживачу газу визначається за показниками встановленого у Споживача комерційного вузла обліку та підтверджується Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС (п. 2.2 Договору постачання).

Згідно з п. 2.3-2.6 Договору постачання приймання-передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно відповідно до попередньо наданої місячної заявки. Приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами. Для складання Актів приймання-передачі природного газу, Споживач до 05 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов`язаний надати Постачальнику копію Акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) газу Споживачу, складеного між Споживачем та Оператором ГРМ або Оператором ГТС. На підставі отриманих даних Постачальник до 12 числа звіряє обсяги з алокацією, отриманою на ІР-платформі оператора ГТС ПАТ "Укртрансгаз", складає, підписує і скріплює печаткою Акти приймання-передачі природного газу та направляє їх Споживачу.

У разі виникнення розбіжностей, відповідно до Кодексу ГТС, газ вважається поставленим і прийнятим Споживачем від Постачальника на підставі даних та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Оператором ГТС та/або Оператором ГРМ (п. 2.8. Договору постачання).

Відповідно до пп. 2) п. 5.1.2. Договору постачання Споживач зобов`язується в установленому порядку укласти Договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ.

На виконання п. 1.5. та пп. 2) п. 5.1.2. Договору постачання, між Позивачем та ПрАТ "Тернопільміськгаз", як Оператором ГРМ (відповідачем у даній справі), було укладено Договір розподілу природного газу (надалі - Договір розподілу) на підставі Заяви-приєднання ТОВ "ГАЇ" від 21.02.2020 до Типового договору розподілу природного газу.

Типовий Договір розподілу природного газу затверджений Постановою НКРЕКП за № 2498 від 30.09.2015. Зазначеною постановою визначено, що умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП за №2494 від 30.09.2015.

Даний договір є договором приєднання і укладається, зокрема, шляхом оформлення письмової заяви-приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору розподілу за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

П. 2.3. Договору розподілу природного газу передбачено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем (надалі Кодекс ГРМ). Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

П. 6 гл. 3 р. І Кодексу ГРМ передбачено, що на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб`єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника.

Р. І Договору розподілу визначено, що EIC-код це персональний код ідентифікації Споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку природного газу (за необхідності), присвоєний Оператором ГРМ в установленому порядку, який обліковується Оператором газотранспортної системи (Оператор ГТС).

За правилами Кодексу газорозподільних систем і Типового договору присвоєний споживачу персональний EIC-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності EIC-код його точки (точок) комерційного обліку входять до складу персоніфікованих даних і мають бути достатніми для проведення розрахунків (абз. 3 п. 5 гл. 3 р. VI Кодексу ГРМ).

Відповідно до положень абз. 4 п. 6 гл. 3 р. І Кодексу ГРМ саме Оператор ГРМ забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом.

Порядок обліку природного газу, що передається Споживачу врегульовано в р. V Договору розподілу. Зокрема, облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об`єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об`єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.

За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРМ.

Порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору.

Після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ Споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період (п. 5.1-5.4 Договору розподілу).

Згідно з п. 4 гл.1 р. 1 Кодексу ГРМ об`єм природного газу - кількість газу (м куб.), виміряна вузлом обліку природного газу або визначена в результаті інших регламентних процедур, передбачених цим Кодексом; вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством.

П. 5.6 Договору розподілу сторони погодили, що після визначення загального об`єму розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВт·год, в - Гкал, в - МДж.

Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором.

Оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача. Споживач (крім побутового) зобов`язується довести інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику.

Визначені за умовами цього Договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його Постачальником.

За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Відповідно до п. 1. гл. 3 р. X Кодексу ГРМ з метою удосконалення системи комерційного обліку природного газу, підвищення рівня достовірності вимірювання об`єму природного газу комерційними вузлами обліку в газорозподільних системах та для забезпечення належної організації добового балансування на ринку природного газу України Оператори ГРМ та їх суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема споживачі, повинні здійснювати відповідні заходи з організації та облаштування комерційних вузлів обліку природного газу засобами дистанційної передачі даних.

За доводами позивача, Оператором ГРМ було погоджено робочий проект з організації га облаштування системи дистанційної передачі даних на комерційному вузлі обліку позивача та прийнято її в експлуатацію.

П. 7. гл. 3 розділу X Кодексу ГРМ передбачено, що прийняті в експлуатацію засоби дистанційної передачі даних на комерційному ВОГ (вузол обліку газу) повинні використовуватись суміжними суб`єктами ринку природною газу при визначенні об`ємів передачі або розподілу (споживання) природного газу на межі балансової належності між цими суб`єктами та у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому чисті для взаєморозрахунків.

Наявність технічної можливості зчитувати інформацію з комерційного ВОГ Споживача через засоби дистанційної передачі даних без обмежень (в т.ч. для здійснення контрольного зняття показників лічильника газу) сторонами не заперечується.

Відповідно до п. 3. гл. 3 розділу IX Кодексу ГРС періодом, за який по об`єкту споживача визначається загальний фактичний об`єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу, є календарний місяць. При цьому, відповідно до вимог Кодексу ГТС, Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу, по споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнозні, а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.

Позивач доводить, що по закінченню звітного місяця Оператор ГРМ (відповідач у справі) приймає на перевірку та підписання від Споживача тристоронній акт приймання-передачі газу, що є підставою для проведення взаєморозрахунків за природній газ та його транспортування між Споживачем, Постачальником та Оператором ГРМ, та щомісячний звіт про використання газу, перевірку правильності яких здійснює шляхом звіряння з наданими Споживачем роздруківками з ВОГ (щодобове та пооб`єктне споживання газу), та, за відсутності зауважень чи розбіжностей з наявними у Оператора ГРМ даними, підписує акт приймання-передачі газу зі своєї сторони. Крім того, після звірки з роздруківками з ВОГ, наданими Споживачем, Оператор ГРМ підписує Звіт подобового споживання газу (що свідчить про відсутність будь-яких заперечень щодо правильності вказаних Споживачем обсягів спожитого газу).

Спір між сторонами виник у зв`язку з виявленням позивачем розбіжностей між фактичним подобовим споживанням газу та даними, що були передані відповідачем на інформаційну платформу Оператора ГТС за листопад 2020 року.

Зокрема, як стверджує позивач, 01.12.2020, при закритті звітного періоду за листопад 2020, ним було надано на перевірку та підписання Оператору ГРМ (відповідачу у справі) Звіт про газоспоживання за контактний місяць (початок вибірки: 01.11.2020 7:00; кінець вибірки 01.12.2020 7:00), в якому відображено фактичні дані щодо обсягу спожитого позивачем природного газу у вказаному періоді. Відповідач вказаний звіт підписав без заперечень, шляхом накладення ЕЦП. Разом із тим, на інформаційній платформі Оператор ГРМ не відобразив фактичні дані щодо обсягу спожитого позивачем у спірному періоді природного газу в загальному обсязі 887 441 куб.м, а розподілив загальний місячний об`єм порівну на кожну газову добу по 29 595,17 куб.м щодобово, що призвело до спотворення даних обліку споживання газу та виникнення наднормативного небалансу у позивача в співвідношенні до його заявки на замовлений обсяг газу. Дані щодо заявленого обсягу природного газу, виявлених невідповідностей відображених відповідачем обсягів споживання фактичному споживанню позивач виклав у наведеній у позовній заяві таблиці 1.

П. 3.1.2. укладеної між позивачем та третьою особою у справі Додаткової угоди № 5 від 01.11.2020 до Договору постачання визначено, що компенсація послуг за наднормативний небаланс споживання природного газу (+/- більше 3%) та перевищення замовленої потужності транспортування складається по результатам фактичного споживання природного газу, що розраховується наприкінці місяця за даними ТОВ "Оператор ГТС України". Розрахунок вартості додається та є невід`ємною частиною Договору.

У зв`язку із виникненням наднормативного небалансу Постачальником (третьою особою у справі) було здійснено додаткові нарахування ТзОВ "Гаї" в загальному розмірі 421 928,02 грн за наднормативний недобір та перебір обсягів природного газу від заявлених позивачем.

В підтвердження надання послуг за наднормативний небаланс у листопаді 2020 року до позовної заяви долучено складені між третьою особою і позивачем у даній справі Акти надання послуг за №370 від 30.11.2020 на суму 60 895,97 грн та №423 від 31.12.2020 на суму 361 032,05 грн.

Позивач стверджує, що оплату небалансів за листопад 2020 року в загальній сумі 421 928,02 грн ним здійснено в повному обсязі. В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучив копії платіжних доручень №574 від 13.11.2020, №662 від 22.12.2020 та №13 від 20.01.2021. При цьому зазначив, що відповідно до умов укладеного Договору постачання оплата газу (в т. ч. вартість можливих небалансів) сплачується Споживачем авансом.

Кошти в розмірі 421 928,02 грн позивач вважає збитками, які ним понесено внаслідок неправомірних дій відповідача та, відповідно, просить їх стягнути з останнього в судовому порядку.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

В межах доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на наступне.

Стаття 22 Цивільного кодексу України дає загальне для цивільного законодавства (як договірного так і деліктного зобов`язання) визначення збитків.

Так, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст.22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Визначення поняття збитків наводиться також у ч.2 ст.224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України передбачає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з обмеженням його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальні збитки це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За вищенаведеними нормами права для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність усіх елементів, що складають цивільне правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина. Відсутність хоча б одного елементу робить неможливим застосування відповідальності у вигляді збитків.

При цьому слід зазначити, що у договірних відносинах протиправна поведінка проявляється у невідповідності поведінки умовам договору та конкретним правовим нормам, що регулюють цей договір.

Під збитками слід розуміти знешкодження або пошкодження майна потерпілого, додаткові витрати, що спричинило для останнього певні невигідні матеріальні наслідки. При цьому збитки розглядаються не тільки як обов`язковий елемент цивільного правопорушення, але і як міра відповідальності.

Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об`єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв`язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.

Обов`язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб`єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).

Таким чином, позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань і завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань.

Враховуючи положення ст.74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Проте, як вбачається з матеріалів даної справи, позивачем не надано доказів на підтвердження реальності понесення ним збитків та не доведено ні правових підстав позовних вимог для стягнення збитків, ні їх настання, ні протиправність дій чи бездіяльності відповідача як причини виникнення таких збитків.

Відповідно до п. 5 гл. 1 р. 1 Кодексу газотранспортної системи, надалі Кодекс ГТС, небаланс різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації; балансування системи - діяльність, яка здійснюється Оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування; фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу; комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації; алокація віднесена оператором з газотранспортної системи обсягу природного газу в точка входу/виходу до /з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягу небалансу таких замовників; плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу.

Главою 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначені обсяги добового небалансу та плати за добовий небаланс.

Оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.

Плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.

Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-11 цієї глави. Оператор газотранспортної системи до 08:00 UTC (10:00 за київським часом) години для зимового періоду та 07:00 UTC (10:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби (D+1) оприлюднює на власному вебсайті остаточні ціни газової доби (D), які визначаються відповідно до пунктів 8-11 цієї глави.

У випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 3 % від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 3 % від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

На підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах справи відсутній рахунок, який виставлено Оператором ГТС на адресу постачальника - ТОВ "ТЕХ ГАЗ ПОСТАЧ" з приводу оплати ним вартості небалансу газу як замовником послуг транспортування.

Окрім того, п. 19 гл. 6 Розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач стверджує, що протиправність поведінки ПрАТ "Тернопільміськгаз", причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками і вина відповідача, як Оператора ГРМ, вбачаються в тому, що, отримавши від позивача достовірні дані щодо фактичних обсягів споживання газу в спірному періоді та узгодивши ці дані шляхом підписання Звіту подобового споживання газу, відповідач передав на інформаційну платформу (дані з якої є підставою для проведення взаєморозрахунків між Споживачем, Постачальником та Оператором ГРМ) дані, які не відповідають дійсним обсягам споживання Позивачем природного газу у листопаді 2020 р. Виключно з цієї підстави у позивача виник "штучний" наднормативний небаланс замовленої Позивачем потужності обсягів газу в спірному періоді.

Такі доводи позивача колегією суддів визнані необґрунтованими.

Судом першої інстанції встановлено, що з наведених позивачем у позовній заяві (таблиці 1) даних вбачається, що у період з 01.11.2020 по 30.11.2020:

- ТзОВ "Гаї" замовлено 904 355 куб. м природного газу, в т.ч. подобово: 01.11.2020 35 000 куб. м; 02.11.2020 - 35 000 куб. м; 03.11.2020 - 35 000 куб. м; 04.11.2020 - 30 000 куб. м; 05.11.2020 - 21 000 куб. м; 06.11.2020 14 000 куб. м; 07.11.2020 - 32 000 куб. м; 08.11.2020 34 000 куб. м; 09.11.2020 - 34 000 куб. м; 10.11.2020 36 000 куб. м; 11.11.2020 37 000 куб. м; 12.11.2020- 27 000 куб. м; 13.11.2020 33 000 куб. м; 14.11.2020 29 000 куб. м; 15.11.2020 27 000 куб. м; 16.11.2020 30 000 куб. м; 17.11.2020 - 35 000 куб. м; 18.11.2020 29 000 куб. м; 19.11.2020 27 000 куб. м; 20.11.2020 7 000 куб. м; 21.11.2020 29 000 куб. м; 22.11.2020 31 000 куб. м; 23.11.2020 31 000 куб. м; 24.11.2020 34 000 куб. м; 25.11.2020 24 000 куб. м; 26.11.2020 43 000 куб. м; 27.11.2020 44 000 куб. м; 28.11.2020 43 000 куб. м; 29.11.2020 18 355 куб. м; 30.11.2020 20 000 куб. м;

- фактично спожито 887 441 куб. м природного газу, в т.ч. подобово: 01.11.2020 35 008 куб. м; 02.11.2020 34 974 куб. м; 03.11.2020 34 998 куб. м; 04.11.2020 29 989 куб. м; 05.11.2020 21 031 куб. м; 06.11.2020 13 994 куб. м; 07.11.2020 31 995 куб. м; 08.11.2020 33 981 куб. м; 09.11.2020 33 979 куб. м; 10.11.2020 35 983 куб. м; 11.11.2020 36 979 куб. м; 12.11.2020 - 21 874 куб. м; 13.11.2020 37 938 куб. м; 14.11 2020 28 693 куб. м; 15.11.2020 27 180 куб. м; 16.11.2020 29 969 куб. м; 17.11.2020 - 35 004 куб. м; 18.11.2020 28 370 куб. м; 19.11.2020 27 369 куб. м; 20.11.2020 7 100 куб. м; 21.11.2020 28 114 куб. м; 22.11.2020 31 807 куб. м; 23.11.2020 30 980 куб. м; 24.11.2020 33 970 куб. м; 25.11.2020 23 988 куб. м; 26.11.2020 42 990 куб. м; 27.11.2020 43 972 куб. м; 28.11.2020 43 004 куб. м; 29.11.2020 18 355 куб. м; 30.11.2020 3 853 куб. м;

- відповідачем на інформаційну платформу передано 887 855 куб. м природного газу, - по 29 595,17 куб. м щодобово;

- негативний місячний небаланс становить - 99 286,94 куб. м природного газу, в т.ч. подобово: 01.11.2020 5 404,83 куб. м; 02.11.2020 - 5 404,83 куб. м; 03.11.2020 - 5 404,83 куб. м; 04.11.2020 404,83 куб. м; 07.11.2020 2 404,83 куб. м; 08.11.2020 4 404,83 куб. м; 09.11.2020 - 4 404.83 куб. м; 10.11 2020 - 6 404,83 куб. м; 11.11.2020 7 404,83 куб. м; 13.11.2020 3 404,83 куб. м; 16.11.2020 404,83 куб. м; 17.11.2020 5 404,83 куб. м; 22.11.2020 - - 1 404,83 куб. м; 23.11.2020 - 1 404,83 куб. м; 24.11.2020 - 4 404,83 куб. м; 26.11.2020 13 404,83 куб. м; 27.11.2020 14 404,83 куб м; 28.11.2020 13 404,83 куб. м;

- позитивний місячний небаланс становить 82 787,04 куб. м природного газу, в т.ч. подобово: 05.11.2020 8 595,17 куб. м; 06.11.2020 15 595,17 куб. м; 12.11.2020 2 595,17 куб. м; 14.11.2020 - 595,17 куб. м; 15.11.2020 2 595,17 куб. м; 18.11.2020 595,17 куб. м; 19.11.2020 2 595,17 куб. м; 20.11.2020 - 22 595,17 куб. м; 21.11.2020 595,17 куб. м; 25.11.2020 5 595,17 куб. м; 29.11.2020 11 240,17 куб. м; 30.11.2020 9 595,17 куб. м.

Відображені у таблиці відомості про обсяги небалансів як позитивних, так і негативних відповідають наявній у Розрахунку додаткових нарахувань згідно наднормативних переборів/недоборів від заявочних обсягів природного газу за листопад 2020 року інформації.

Тобто, різниця між загальними обсягами щодобових негативних небалансів та обсягами щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця (листопад 2020 р.) становить 16 499,90 куб. м (99 286,94 куб. м - 82 787,04 куб. м).

Суд першої інстанції погодився із наведеними представником відповідача доводами про те, що саме на вказаний обсяг добових небалансів за листопад 2020 року міг бути виставлений відповідний рахунок з приводу оплати вартості небалансів та, відповідно, надано послуги компенсації перевищення замовленої (договірної) потужності.

Натомість, представник позивача, заперечуючи доводи відповідача про те, що нарахування можуть проводитись лише на різницю між щодобовими обсягами природного газу (позитивним і негативним небалансом), зазначив, що нарахування мають проводитися та проведені як на позитивний, так і на негативний небаланси.

В свою чергу, у Розрахунку зазначено, що "обсяг газу не використаний за добу не враховано, позначений як реалізація ОГТС".

Колегія сідав погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суд позбавляє суд можливості встановити на підставі яких саме даних проводились відповідні нарахування та було визначено небаланс у вказаному позивачем обсязі - 402 546,87 куб. м.

Зазначена позивачем у позовній заяві та наявна у Розрахунку додаткових нарахувань згідно наднормативних переборів/недоборів від заявочних обсягів природного газу за листопад 2020 року інформація про обсяг небалансу (згідно спотворених відповідачем даних) 402 546,87 куб. м не підтверджена жодним доказом.

Крім того, позивачем не надані рахунки, які виставлялись йому постачальником (ТОВ "ТЕХ ГАЗ ПОСТАЧ") на оплату спірних коштів в сумі 421 928,02 грн.

Слід зазначити, що пунктом 3.1.2. додаткової угоди №5 від 01.10.2020 до договору поставки природного газу між позивачем та третьою особою визначено, що компенсація послуг за наднормативний небаланс споживання природного газу (+1/- більше 3%) та перевищення замовленої потужності транспортування складається по результатам фактичного споживання природного газу, що розраховується наприкінці місяця за даними ТОВ "Оператор ГТС України". Розрахунок вартості додається та є невід`ємною частиною договору.

Слід зазначити, що долучений до позовної заяви Розрахунок додаткових нарахувань згідно наднормативних переборів/недоборів від заявочних обсягів природного газу за листопад 2020 р. не містить посилання на його приналежність до укладених між позивачем і третьою особою Договору постачання природного газу №45/20 від 01.03.2020 та до Додаткової угоди №5 від 01.11.2020 до вказаного правочину.

В Акті надання послуг за №370 від 30.11.2020 зазначено, що виконавцем (ТОВ "Тех Газ Постач") надані замовнику (ТОВ "Гаї") послуги (виконані роботи), а саме: компенсація перевищення замовленої (договірної) потужності на суму 50 746,64 грн, ПДВ 10 149,33 грн. В Акті надання послуг за №423 від 31.12.2020 зазначено, що виконавцем (ТОВ "Тех Газ Постач") надані замовнику (ТОВ "Гаї") послуги (виконані роботи), а саме: компенсація перевищення замовленої (договірної) потужності за листопад на суму 300 860,04 грн, ПДВ 60 172 грн. Однак, в матеріалах справи відсутні складені між позивачем та ТОВ "Тех Газ Постач" Акти приймання-передачі газу за наднормативний небаланс у листопаді 2020 р., що, в свою чергу, не підтверджує наявність такої господарської операції.

Окрім того, долучений позивачем до матеріалів справи, як доказ надання третьою особою у листопаді 2020 року послуг з компенсації перевищення замовленої (договірної) потужності, акт за №370 датовано 30.11.2020. При цьому за наведеними у позовній заяві твердженням позивача, Звіт про газоспоживання за контактний місяць (початок вибірки: 01.11.2020 7:00; кінець вибірки 01.12.2020 7:00) наданий ним на перевірку та підписання Оператору ГРМ (відповідачу у справі) лише 01.12.2020.

За даних обставин, суд першої інстанції вірно зазначив, що виявлення розбіжностей між даними, відображеними у звіті, та даними, переданими на інформаційну платформу, могло мати місце лише після підписання вказаного звіту відповідачем, тобто після 01.12.2020, а, відповідно, надання таких послуг не могло бути включено в акт, складений та підписаний сторонами 30.11.2020.

З огляду на викладене місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 421 928,02 грн. є недоведеними і задоволенню не підлягають.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Однак, апелянтом, всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаї», зміни чи скасування рішення Господарського суду Тернопільської від 01.12.2021 у справі №921/70/21. Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаї» б/н від 10.02.2021 (вх. № 01-05/225/22 від 17.01.2022) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.12.2021 у справі №921/70/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.11.2022.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддяКравчук Н.М.

СуддяМатущак О.І.