Постанова

від 29.11.2022 по справі 910/2216/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2022 р. Справа№ 910/2216/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Ходаківської І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАБ СУНДУК"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 (повний текст складено 13.06.2022)

у справі № 910/2216/22 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київвкомунсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАБ СУНДУК"

про стягнення 50 891,65 грн,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У лютому 2022 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі - КП «Київкомунсервіс») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паб Сундук» 50 891,65 грн.

В обґрунтування заявлених вимог КП «Київкомунсервіс» вказує на невиконання ТОВ «Паб Сундук» зобов`язань за договором №ВС-16-00808 від 01.09.2016 про надання послуг з вивезення побутових відходів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Паб «Сундук» на користь КП «Київвкомунсервіс» борг у розмірі 41 261,76 грн, 3% річних у розмірі 3 146,65 грн, інфляційні у розмірі 6 483,24 грн та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Суд встановив, що відповідач зобов`язання з оплати наданих послуг за договором виконав частково у сумі 12 258,72 грн, у зв`язку з чим дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 41 261,76 грн за період з березня по серпень 2019 року.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних, суд зазначив, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, правильні та підлягають задоволенню у заявленому позивачем обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2022, ТОВ «Паб Сундук» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Паб Сундук» вказує, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, внаслідок чого висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим неправильно застосовано норми матеріального права.

Скаржник зазначає, що не знав про наявність справи №910/2216/22 та був позбавлений можливості надати свої пояснення по суті спору. Вказує, що не отримував поштове пересилання 0105492207078, яким суд направив на його (ТОВ «ПАБ Сундук») адресу ухвалу про відкриття провадження у цій справі, а у наявному в матеріалах справи повідомленні про вручення відсутній підпис жодної особи, уповноваженої на отримання кореспонденції.

Апелянт заперечує проти отримання від КП «Київкомунсервіс» послуг за договором, посилаючись на укладення ним 27.03.2019 з ПАТ «Київспецтранс» договору №710486/9 про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТВП). ТОВ «Паб Сундук» повідомляє, що у зв`язку зі зміною виконавця послуг звернувся до КП «Київкомунсервіс» із заявою вх. №3830 від 16.08.2019 про необхідність розірвати договір щодо вивозу ТПВ. Таким чином, на думку скаржника, вимога про сплату коштів за відсутності надання послуги є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Звертаючись з клопотанням про долучення до матеріалів справи додатково поданих доказів (в копіях: договір №710486/9 від 27.03.2019 про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТВП), копія акта звірки розрахунків між ПАТ «Київспецтранс» та ТОВ «Паб Сундук» за договором №710486/9 від 27.03.2019 станом на 31.08.2021, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписки по рахунку, заява ТОВ «Паб Сундук» до КП «Київкомунсервіс» вх. №3830 від 16.08.2019), ТОВ «Паб Сундук» вказує, що не володіло інформацією щодо розгляду судової справи №910/2216/22, а тому було позбавлене можливості надати свої пояснення щодо суті спору та докази до суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2022 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Ходаківська І.П., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2216/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «Паб «Сундук» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 до надходження матеріалів справи №910/2216/22.

01.08.2022 матеріали справи № 910/2216/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Паб Сундук» про відстрочку сплати судового збору. Апеляційну скаргу ТОВ «Паб Сундук» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі №910/2216/22 залишено без руху. Надано ТОВ «Паб Сундук» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 3 721,50 грн у встановленому порядку. Попереджено ТОВ «Паб Сундук», що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Від ТОВ «Паб Сундук» надійшов лист з доданими до нього доказами сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (квитанція №0213-3247-6954-7669 від 29.08.2022).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 поновлено ТОВ «Паб Сундук» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі №910/2216/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Паб Сундук» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі №910/2216/22. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі №910/2216/22 до закінчення його перегляду у суді апеляційної інстанції. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Позиції учасників справи.

КП «Київкомунсервіс» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та вказує, що договір №710486/9 від 27.03.2019 про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТВП), укладений ТОВ «Паб Сундук» з ПАТ «Київспецтранс», суперечить Постанові Кабінету Міністрів України №1070 від 10.12.2008, ст. 35-1 Закону України «Про відходи» та ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а тому не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ.

КП «Київкомунсервіс» також зазначає, що від ТОВ «Паб Сундук» жодного письмового листа про намір припинити дію договору надіслано не було, а тому позивач вважає, що цей договір є продовженим сторонами та позивач продовжує надавати послуги. Додатково, на думку позивача, продовження дії договору підтверджується оплатою відповідачем наданих йому послуг.

Щодо заяви ТОВ «Паб Сундук» вх. №3830 від 16.08.2019 про розірвання договору позивач зазначає, що у цій заяві ТОВ «Паб Сундук» вказало про розірвання договору №ВС-16-00808 від 01.09.2016 у зв`язку з переукладенням договору з ПАТ «Київспецтранс» з 01.08.2019. 27.03.2019 КП «Київспецтранс» та ТОВ «Паб Сундук» уклали договір про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення ТПВ за адресою: м. Київ, вул. Леонтовича, 7. Зазначене твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки 16.08.2019 КП «Київкомунсервіс» отримало заяву вх. №3830 від 16.08.2019 ТОВ «Паб Сундук» про розірвання договору №ВС-16-00808 від 01.09.2016. На думку позивача, подана інформація суперечить одна одній.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

01.09.2016 КП «Київкомунсервіс» (виконавець) та ТОВ «Паб Сундук» (споживач) уклали договір №ВС-16-00808 про надання послуг з вивезення побутових відходів (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого з метою обмеження шкідливого впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я мешканців Шевченківського району міста Києва виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги з вивезення побутових відходів (TUB) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а споживач зобов`язується отримати та оплатити послуги виконавця.

Виконавець забезпечує вивіз твердих побутових відходів, які складаються щоденно споживачем в контейнер для сміття. Середньомісячний обсяг послуг обчислюється згідно з категорією споживача та нормами накопичення ТПВ (п. п. 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.2.3 договору споживач зобов`язаний прийняти належним чином виконані роботи/послуги протягом 20 календарних днів із моменту отримання повідомлення про готовність робіт/послуг до приймання-передання та підписати акт прийняття-ередачі послуг або надати мотивовану відповідь.

Мотивована відповідь повинна містити посилання на належним чином оформлений акт-претензію, який відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про жилого-комунальні послуги» , що передбачає порядок відповідного оформлення претензій споживача до виконавця. Наявність мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт за відсутності належним чином оформлених актів-претензій не звільняє споживача від обов`язку оплатити спожиті послуги.

Вартість наданих послуг з вивезення ТПВ визначається виходячи із обсягу накопичення ТВП згідно з категорією споживача і тарифом на послуги, які надаються КП «Автотранспортне підприємство Шевченківського району», встановленим розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.03.2015 №186 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення)» (далі - Розпорядження), яке набрало чинності з дня його оприлюднення, а саме опублікування у газеті Київської міської ради «Хрещатик» №36(4632) 13.03.2015.

Тариф на послуги за цим договором становить 82,36 грн з ПДВ за 1 м3 для юридичних осіб та 69,18 грн за 1 м3 для бюджетних установ (п. 4.1 Договору).

Згідно з п. 4.2 договору періодом для розрахунку вартості послуг є календарний місяць.

Категорія споживача: по вул. Леонтовича, 7. Кількість одиниць, яку використовує Споживач 30 м3. Вартість послуг з вивезення ТПВ складає 82,36 грн.*30 м3= 2 470,79 грн, у т.ч. ПДВ - 20% (п. п. 4.3-4.5 договору).

За умовами п. 4.7 договору оплата послуг виконавця здійснюється споживачем щомісяця у строк до 20 числа місяця у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Тарифи на послуги, що надаються за даним договором, та норми накопичення ТПВ можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну тарифів на послуги, що надаються за даним договором, та про зміну норм накопичення ТПВ є підставою для зміни вартості надання Послуг за цим Договором з дати опублікування такого акта у засобах масової інформації. При цьому така зміна тарифів чи норм накопичення ТПВ не потребує складання окремого письмового документа (додаткової угоди до Договору) і такі нові тарифи та норми накопичення ТПВ будуть застосовуватись при наданні послуг за цим Договором з дня їх офіційного вступу в законну силу (п. 4.9 Договору).

Цей договір набирає чинності з дня його укладення і діє до 31.12.2017. У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 6.1 Договору).

За умовами п. п. 6.2, 6.3 договору він може бути припинений достроково за згодою сторін, викладеною в письмовій формі. Дострокове розірвання цього договору не допускається, окрім випадків невиконання умов договору однією зі сторін. В цьому разі договір розривається іншою стороною в судовому порядку.

В період з 31.01.2019 по 31.08.2019 КП «Київкомунсервіс» надало ТОВ «Паб Сундук» послуги за договором, про що свідчать акти наданих послуг №7669 від 31.01.2019 на суму 6 129,36 грн, №9177 від 28.02.2019 на суму 6 129,36 грн, №14847 від 31.03.2019 на суму 6 129,36 грн, №24213 від 30.04.2019 на суму 7 026,48 грн, №25693 від 31.05.2019 на суму 7 026,48 грн, №35268 від 30.06.2019 на суму 7 026,48 грн, №36738 від 31.07.2019 на суму 7 026,48 грн та №46973 від 31.08.2020 на суму 7 026,48 грн з рахунками до них. Загальна вартість наданих КП «Київкомунсервіс» відповідачу послуг з вивезення побутових відходів за період з січня по серпень 2019 року становить 53 520,48 грн.

Витяг з реєстру M.E.Doc (Реєстр електронних документів) свідчить, що КП «Київкомунсервіс» направило ТОВ «Паб Сундук» рахунки на оплату від 01.02.2019, 01.03.2019, 01.04.2019, 01.05.2019, 01.06.2019, 30.06.2019, 01.07.2019, 31.07.2019, 01.08.2019, 31.08.2019, 01.09.2019, а також акти надання послуг від 30.06.2019, 31.07.2019, 31.08.2019.

Докази на підтвердження заперечень щодо кількості, якості чи вартості наданих послуг у матеріалах справи відсутні.

З наданих КП «Київкомунсервіс» виписок по рахунку вбачається, що 05.03.2019 ТОВ «Паб Сундук» послуги за січень та лютий 2019 року оплатило повністю у сумі 12 258,72 грн.

Звертаючись з позовом у цій справі, КП «Київкомунвервіс» вказує, що на виконання умов договору надало ТОВ «Паб Сундук» послуги з вивезення побутових відходів за період з 31.01.2019 по 31.08.2019 загальною вартістю 94 782,24 грн, які ТОВ «Паб Сундук» оплатило частково у сумі 53 520,48 грн, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 41 261,76 грн, на яку нараховано 3% річних у розмірі 3146,65 грн та інфляційні у розмірі 6483,24 грн.

ТОВ «Паб Сундук» у встановлений строк до господарського суду першої інстанції відзив на позов не подало.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором послуг.

Стаття 901 ЦК України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно зі ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у т.ч. шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд встановив, що КП «Київкомунсервіс» надало ТОВ «Паб Сундук» послуги за договором на загальну суму 53 520,48 грн та направило рахунки на оплату від 01.02.2019, 01.03.2019, 01.04.2019, 01.05.2019, 01.06.2019, 30.06.2019, 01.07.2019, 31.07.2019, 01.08.2019, 31.08.2019, 01.09.2019, а також акти надання послуг від 30.06.2019, 31.07.2019, 31.08.2019.

Отримавши вказані документи, ТОВ «Паб Сундук» не було позбавлене права відмовитись від прийняття та оплати послуг, надавши мотивовану відповідь.

Так, за умовами п. 3.2.3 договору споживач зобов`язаний прийняти належним чином виконані роботи/послуги протягом 20 календарних днів із моменту отримання повідомлення про готовність робіт/послуг до приймання-передання та підписати акт прийняття передачі послуг або надати мотивовану відповідь. Мотивована відповідь повинна містити посилання на належним чином оформлений акт-претензію, який відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що передбачає порядок відповідного оформлення претензій споживача до виконавця. Наявність мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт за відсутності належним чином оформлених актів-претензій не звільняє споживача від обов`язку оплатити спожиті послуги.

Будь-які докази на підтвердження заперечень щодо кількості, якості чи вартості наданих позивачем послуг у матеріалах справи відсутні.

ТОВ «Паб Сундук» надані йому КП «Київкомунсервіс» послуги оплатило частково, сплативши 05.03.2019 відповідачу 12 258,72 грн за січень та лютий 2019 року повністю.

Господарський суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленої КП «Київкомунсервіс» до стягнення суми основного боргу, доцільно зауважив, що позивач неправильно зазначив у позові загальну вартість наданих послуг та суму їх оплати, оскільки безпідставно врахував 42 535,25 грн, перерахованих позивачем на користь ТОВ «Паб Сундук» за ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 №910/12489/20, якою постановлено здійснити поворот виконання судового наказу Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 у справі №910/12489/20: стягнути з КП «Київкомунсервіс» на користь ТОВ «Паб Сундук» грошові кошти в розмірі 42 535,25 грн.

За наслідками з`ясування дійсних обставин справи суд встановив, що незважаючи на допущені у позові неточності, заявлена до стягнення сума боргу відповідача обґрунтована та підтверджується наявними у справі доказами.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги та заявленому у ній клопотанні, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ТОВ «Паб Сундук» не отримувало направлену на його адресу ухвалу Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі №910/2216/22 (відправлення 0105492207078) апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 106 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 встановлено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище та ініціали або ім`я та прізвище. Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.

У постанові від 18.02.2020 у справі №520/3945/19 Верховний Суд дійшов висновку, що особистий підпис одержувача рекомендованого поштового відправлення є обов`язковим тільки у разі вручення поштового відправлення з позначками «вручити особисто» та «судова повістка» та не вимагається при оформленні вручення іншого рекомендованого поштового відправлення (аналогічний правовий висновок щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах міститься в постановах Верховного Суду, зокрема, у справах №№ 639/4278/16-а, 222/1402/16-а, 813/1517/16).

Підпис хоча і є реквізитом певних документів, але законодавчо не передбачено чітких вимог до виконання особистого підпису. Власноручний підпис особи може відображати як прізвище, ім`я, по-батькові особи у вигляді букв, так і бути у вигляді умовних письмових знаків, спеціально вироблених штрихів, які жодним чином не відтворюють ані прізвища такої особи, ані її ім`я та по батькові. Проте у будь-якому випадку такий підпис має безпосередньо наноситись особою на документ, визначати особистість його виконавця та підтверджувати викладену інформацію (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.08.2021 у справі №754/8132/19 та від 28.04.2022 у справі №127/11803/21).

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок Господарського суду міста Києва про отримання 25.05.2022 ТОВ «Паб Сундук» ухвали суду від 18.02.2022, якою було відкрито провадження у цій справі.

Апеляційний господарський суд також відзначає, що наявні у справі матеріали свідчать, що ухвала від 18.02.2022 направлялась на адресу ТОВ «Паб Сундук» 22.02.2022 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на дві адреси відповідача (вул. Михайлівська, буд. 16-А, м. Київ, 01001; вул. Леонтовича, 7, м. Київ, 01030), однак конверти з ухвалою повернуто до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

При цьому адреса: вул. Михайлівська, буд. 16-А, м. Київ, 01001, на яку господарський суд міста Києва направляв 22.02.2022 ухвалу від 18.02.2022 у цій справі, є юридичною адресою ТОВ «Паб Сундук».

У п. 99-2 Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівник ПАТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зробив позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», засвідчив її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог п. 99-2 Правил, тому у місцевого господарського суду не було підстав не враховувати причини повернення до суду вказаного відправлення під час розгляду справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є в т.ч. ухвали.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 наведено висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

За наведених вище підстав у їх сукупності апеляційний господарський суд вважає, що ТОВ «Паб Сундук» було належним чином повідомлене про розгляд господарським судом першої інстанції цієї справи.

За таких підстав клопотання ТОВ «Паб Сундук» про долучення до матеріалів справи додатково поданих доказів задоволенню не підлягає.

Додатково апеляційний господарський суд відзначає, що у заяві (вх. №3830 від 16.08.2019), поданій КП «Київкомунсервіс», ТОВ «Паб Сундук» зазначило адресою вивозу: м. Київ, вул. Михайлівська, 16, в той час як за договором №ВС-16-00808 від 01.09.2016 адресою вивозу є: м. Київ, вул. Леонтовича, 7; датою укладення ТОВ «Паб Сундук» договору з ПАТ «Київспецтранс» договору №710486/9 є 27.03.2019 і про його укладення ТОВ «Паб Сундук» повідомило КП «Київкомунсервіс» 16.08.2019; у заяві (вх. №3830 від 16.08.2019) ТОВ «Паб Сундук» повідомило, що переукладає договір з ПАТ «Київспецтранс» з 01.08.2019 та встановлює окремий контейнер. Вказана заява була подана ТОВ «Паб Сундук» позивачеві 16.08.2019, в той час як останній заявив до стягнення заборгованість за період з березня 2019 року по серпень 2019 року, тобто (враховуючи умови укладеного договору щодо його дострокового припинення та розірвання, а також норми чинного законодавства, які регулюють це питання) за період дії договору, в який позивач надавав послуги відповідачу на підставі цього договору.

Крім того, як встановлено вище, будь-які докази на підтвердження заперечень ТОВ «Паб Сундук» щодо кількості, якості чи вартості наданих позивачем у спірний період послуг у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, ТОВ «Паб Сундук» не сплатило КП «Київкомунсервіс» 41 261,76 грн за надані за договором послуги і вимога позивача про стягнення цієї суми є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заявлених КП «Київкомунсервіс» до стягнення 3146,65 грн 3% річних та 6483,24 грн інфляційних за загальний період прострочення з 21.03.2019 по 26.12.2021.

Згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (п. 43 мотивувальної частини постанови).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що «вартість грошей з індексом інфляції за попередній період» є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений господарським судом першої інстанції розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат (за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій https://ips.ligazakon.net/calculator/ff), апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про його правильність, у зв`язку з чим до стягнення з ТОВ «Паб Сундук» на користь КП «Київкомунсервіс» підлягає до стягнення 3 146,65 грн 3% річних та 6 483,24 грн інфляційних.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАБ СУНДУК» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі №910/2216/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі №910/2216/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на апелянта.

4. Справу №910/2216/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

І.П. Ходаківська