Рішення

від 14.11.2022 по справі 902/462/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2022 р. Cправа №902/462/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,

за участю представників:

позивача: Крупельницького В.Л. (довіреність б/н від 27.05.2022);

відповідача: Левицької-Корчун В.І. (ордер АВ №1040891 від 14.08.2022);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промавтоматика Вінниця", м.Вінниця

до Фірми "Сфера" - приватного багатопрофільного малого підприємства, м.Вінниця

про стягнення 204836,46 грн заборгованості за договором субпідряду

представники сторін на оголошення вступної та резолютивної частин рішення в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

06.06.2022 на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промавтоматика Вінниця" (далі по тексту також - позивач) про стягнення з Фірми "Сфера" - приватного багатопрофільного малого підприємства (далі по тексту також - відповідач) 204836,46 грн заборгованості, нарахованої з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору субпідряду №09122021-1 від 09.12.2021 (далі по тексту також - договір), з якої: 147918,12 грн. - основний борг, 44375,44 грн - штраф, 11241,78 грн - збитки від інфляції, 1301,12 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 21.06.2022 відкрито провадження у справі №902/462/22. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 16.08.2022.

13.07.2022 до суду надійшов відзив №38 від 11.07.2022 (а.с.87-98), яким відповідач визнав основну заборгованість в розмірі 144082,18 грн. Зазначив, що прострочення по виконанню зобов`язань за договором відбулось внаслідок прострочення виконання зобов`язань позивачем. На додаток зазначив, що день проведення розрахунків за договором припав на день широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України, що є форс-мажорною обставиною, і як наслідок Фірма "Сфера" - приватне багатопрофільне мале підприємство зупинило свою господарську діяльність та не могло виконати свої зобов`язання в частині розрахунків з позивачем. Враховуючи наведене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині штрафу, збитків від інфляції та 3% річних. Також відповідач зауважив, що зобов`язання в частині сплати залишку від заявленої позивачем заборгованості (147918,12 грн) в розмірі 3835,94 грн припинені внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

27.07.2022 позивач надав суду відповідь на відзив б/н від 22.07.2022 (а.с.99-105), в якому навів свої заперечення щодо аргументів відповідача, а саме зазначив, що відповідачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між агресією російської федерації та неможливістю виконати свої зобов`язання, в тому числі через відсутність у матеріалах справи сертифіката торгово-промислової палати. Зауважив, що сторонами не укладалось правочинів, внаслідок яких у відповідача виникли зустрічні однорідні вимоги до позивача.

За результатами судового засідання, 16.08.2022, судом постановлено ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання) про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 13.09.2022. Рішення суду прийнято з метою надання можливості сторонам реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

02.09.2022 Фірма "Сфера" - приватне багатопрофільне мале підприємство надало до суду заперечення на відповідь на відзив №49 від 31.08.2022 (а.с.134-139). У вказаних запереченнях відповідач повторно зазначив про обставини, які зумовили несвоєчасне виконання зобов`язань щодо розрахунку за договором. Додатково, в спростування тверджень позивача, навів свої аргументи, які свідчать про виникнення зустрічних зобов`язань у позивача та були припинені внаслідок зарахування.

Ухвалою суду від 13.09.2022 (занесеною до протоколу судового засідання) закрито підготовче провадження у справі №902/462/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2022.

18.10.2022 до суду надійшла заява відповідача "про долучення доказів у справі №902/462/22" б/н від 03.10.2022 (а.с.144-148), в якій відповідач вказав про часткове погашення суми основного боргу в розмірі 20000,00 грн, на підтвердження чого надав відповідні докази.

20.10.2022 до суду надійшло клопотання позивача "про закриття провадження в частині позовних вимог" б/н від 20.10.2022 (вх. канц. суду №01-34/8828/22 від 20.10.2022), згідно якого позивач підтвердив погашення частини основного боргу в сумі 20000,00 грн, а тому просив закрити провадження у справі в цій частині.

За наслідком судового засідання, 20.10.2022, судом постановлено ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання) про оголошення перерви в судовому засіданні до 14.11.2022. Вказане рішення суду обґрунтоване необхідністю надання можливості сторонам реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

14.11.2022 до суду надійшла заява відповідача "про долучення доказів" б/н від 13.11.2022 (вх. канц. суду №01-34/9661/22). У вказаній заяві відповідач повідомив про сплату основного боргу в частині 124082,18 грн, про що долучив до заяви відповідні докази.

В той же час, 14.11.2022, до суду надійшло клопотання позивача "про закриття провадження в частині позовних вимог" б/н від 14.11.2022 (вх. канц. суду №01-34/9664/22). У вказаному клопотанні представник позивача підтвердив факт сплати відповідачем частини основного боргу в сумі 124082,18 грн, а тому просив закрити провадження у справі в цій частині.

На визначену судом дату, 14.11.2022, з`явились представники сторін. Представник відповідача адвокат Левицька-Корчун В.І. в судовому не визнала залишку основного боргу в сумі в розмірі 3835,94 грн та просила суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Представник позивача Крупельницький В.Л. просив суд стягнути з відповідача залишок суми основного боргу в сумі 3835,94 грн, а також 44375,44 грн - штрафу, 11241,78 грн - збитків від інфляції, 1301,12 грн - 3 % річних. Не заперечував щодо закриття провадження в частині стягнення 144082,18 грн.

Також представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Промавтоматика Вінниця" заявив усне клопотання про повернення 50% сплаченого судового збору з Державного бюджету України внаслідок закриття провадження, іншу частину судового збору просив стягнути з відповідача.

Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін в судове засідання не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що 09.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промавтоматика Вінниця" (надалі по тексту також - субпідрядник) та Фірмою "Сфера" - приватним багатопрофільним малим підприємством (надалі також - генпідрядник) укладено договір субпідряду №09122021-1 на виконання електромонтажних робіт на об`єкті: "Капітальний ремонт частини приміщень в КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" в рамках проекту EMERGENCY-2020 за адресою: м. Вінниця, вул.Київська, 68 Коригування 2. 1 Черга. Додаткові роботи (за зауваженнями) (ДК 021:2015.45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)".

Відповідно до п.1.1. договору сторони визначили, що генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується на свій ризик з застосуванням своїх матеріалів, обладнання та комплектуючих, своїми засобами, згідно діючих норм та проектно-кошторисної документації виконати електромонтажні роботи (електроосвітлення, системи вирівнювання потенціалів, додаткове електрообладнання для вентиляції) на об`єкті: "Капітальний ремонт частини приміщень в КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" в рамках проекту EMERGENCY-2020 за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 68 Коригування 2. 1 Черга. Додаткові роботи (за зауваженнями) (ДК 021:2015 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)".

Об`єкт знаходиться за адресою: вул. Київська, 68, м. Вінниця. Обсяг та перелік робіт: відповідно додатку №2 (Локальні кошториси), що є невід`ємною частиною Договору.

Пунктами 2.1.-2.7. договору сторони визначили договірну ціну робіт та порядок проведення розрахунків, а саме:

- загальна вартість договору визначається за фактично виконаними роботами, в межах Договірної ціни (Додаток №1), що є невід`ємною частиною Договору, та фіксується в актах виконаних робіт, по формі КБ-2в та КБ-3 (п.2.1. договору);

- вартість генпідрядних послуг становить 2% від суми виконаних робіт (п.2.2. договору);

- вартість робіт може бути зміненою у випадках: - при введенні нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт; - при значних відхиленнях фактичних об`ємів робіт та умов виробництва від запланованих (п.2.3. договору);

- форма та вид розрахунків: безготівкова, шляхом переведення грошових коштів ГЕНПІДРЯДНИКОМ на розрахунковий рахунок субпідрядника (п.2.4. договору);

- розрахунок генпідрядник здійснює за виконані роботи, протягом трьох банківських днів, безпосередньо субпідряднику на підставі акту виконаних робіт (п.2.5. договору);

- акт виконаних робіт готує субпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику генпідрядника. генпідрядник на протязі п`яти днів підписує та передає субпідряднику акт виконаних робіт або обґрунтовані зауваження щодо акту виконаних робіт (п.2.6. договору);

- оплата за виконані роботи здійснюється генпідрядником субпідряднику на протязі трьох банківських днів після отримання генпідрядником коштів від замовника на підставі договору №122 від 29.09.2021 (п.2.7. договору).

За умовами п.3.1. договору строк виконання робіт - до 20.12.2021.

Згідно з п.3.3. Договору, останній набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Розділом 8 договору, сторони визначили відповідальність за порушення своїх зобов`язань, в тому числі за порушення термінів оплати виконаних робіт, більше ніж на 10 календарних днів генпідрядник сплачує субпідряднику штраф у розмірі 30% від вартості неоплачених робіт (п.8.5. договору).

16.12.2021 відповідачем сплачено 99695,88 грн в якості авансу за договором, що підтверджується платіжним дорученням №1109 від 16.12.2021 (а.с.92).

В матеріалах справи міститься додаток №1 (а.с.33) до договору "Договірна ціна на Капітальний ремонт частини приміщень в КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" в рамках проекту EMERGENCY-2020 за адресою: м. Вінниця, вул.Київська, 68 Коригування 2. 1 Черга. Додаткові роботи (за зауваженнями), що здійснюється в 2021 році".

Умовами вказаного додатку визначено договірну ціну на роботи в сумі 332319,60 грн.

18.02.2022 генпідрядником та субпідрядником підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 2022 (а.с.34), складеною за формою КБ-3. Згідно з цією довідкою вартість виконаних будівельних робіт з врахуванням вартості устаткування, меблів, інвентарю з урахуванням ПДВ становить 247614,00 грн.

В той же час, 18.02.2022 між позивачем та відповідачем складено та підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт №1, складений за формою КБ-2в, (а.с.35-42) про те, що позивачем були проведені роботи на загальну суму 237916,80 грн, визначені у цьому додатку, а відповідачем вказані роботи прийняті.

Довідкою від 31.05.2022 №660/01-26 Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги" повідомило відповідача та усіх кого це стосується про проведення повних розрахунків за договором підряду №122 від 29.09.2021 (а.с.43). Як слідує з цієї довідки дата повної оплати вартості робіт 28.12.2021.

Враховуючи часткове невиконання відповідачем зобов`язань за договором, позивач звернувся до суду із даним позовом з вимогою про стягнення 147918,12 грн.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 44375,44 грн - штрафу, 11241,78 грн - збитків від інфляції, 1301,12 грн - 3 % річних.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов до таких висновків.

Спір між сторонами у справі виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань за Договором субпідряду від 09.12.2021 №09122021-1 на виконання електромонтажних робіт на об`єкті: "Капітальний ремонт частини приміщень в КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" в рамках проекту EMERGENCY-2020 за адресою: м. Вінниця, вул.Київська, 68 Коригування 2. 1 Черга. Додаткові роботи (за зауваженнями) (ДК 021:2015.45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)".

Договір, що укладений, за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст.843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Приписами норм ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання обумовлених договором робіт, а саме за Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 18.02.2022, складеного за формою КБ-2в, (а.с.35-42) на загальну суму 237916,80 грн та довідкою від 18.02.2022 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 2022 (а.с.34), складеною за формою КБ-3, на загальну суму 247614,00 грн.

З огляду на положення п.2.1. договору, загальна вартість виконаних робіт за договором складає 247614,00 грн.

Факт прийняття результатів робіт за вказаним Актом здачі-прийняття робіт відповідачем не спростовано.

Відповідач визнав позов в частині основного боргу в сумі 144082,18 грн. Зобов`язання в частині сплати залишку від заявленої позивачем заборгованості (147918,12 грн) в розмірі 3835,94 грн відповідач не визнає обґрунтовуючи це тим, що такі зобов`язання припинені внаслідок зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

В обґрунтування своїх доводів Фірма "Сфера" - приватне багатопрофільне мале підприємство вказує на те, що відповідно до положень п.2.2. договору та п.2.4. договору на виконання робіт №03/12/20-2 від 03.12.2020 у позивача виникли зустрічні грошові зобов`язання на загальну суму 3835,94 грн, строк виконання яких настав. Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.07.2022 (а.с.93) здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог та припинено зобов`язання відповідача в частині сплати 3835,94 грн основної заборгованості за договором.

Позивач заперечив факт виникнення зустрічних зобов`язань аргументуючи це тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промавтоматика Вінниця" не укладало з відповідачем правочинів внаслідок яких у позивача виникли зобов`язання зі сплати грошових коштів, насамперед позивач не отримував жодних послуг, а положення п.2.2. договору та п.2.4. договору на виконання робіт №03/12/20-2 від 03.12.2020 не визначають строку і порядку виплати вартості таких послуг, а тому сторонами не було погоджено усіх істотних умов договору про надання послуг.

Надаючи оцінку таким твердженням сторін, суд виходить із наступного.

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тобто зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення повністю або частково одночасно двох зобов`язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). При цьому вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними; 2) бути однорідними; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. При цьому зарахування зустрічних однорідних вимог може відбуватися, зокрема, на підставі одностороннього правочину, оформленого заявою однієї зі сторін.

Важливою умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання, розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.

Отже, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов, як зустрічність вимог, однорідність вимог, строк виконання яких настав, та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання.

Такий висновок зроблено на підставі висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №914/346/20; від 01.11.2022 у справі №910/15255/21.

Вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості, суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено стороною, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц.

В матеріалах справи наявний акт "зарахування зустрічних однорідних вимог" від 11.07.2022 (а.с.93), відповідно до якого позивач та відповідач зарахували зустрічні однорідні вимоги з наступних договорів:

- договір на виконання робіт №03/12/20-2 від 03.12.2020, за яким у позивача наявне зобов`язання перед відповідачем у сумі 1842,02 грн;

- договір субпідряду від 09.12.2021 №09122021-1 на виконання електромонтажних робіт на об`єкті: "Капітальний ремонт частини приміщень в КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" в рамках проекту EMERGENCY-2020 за адресою: м. Вінниця, вул.Київська, 68 Коригування 2. 1 Черга. Додаткові роботи (за зауваженнями) (ДК 021:2015.45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)", за яким у позивача наявне зобов`язання перед відповідачем у сумі 1993,92 грн;

- договір субпідряду від 09.12.2021 №09122021-1 на виконання електромонтажних робіт на об`єкті: "Капітальний ремонт частини приміщень в КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" в рамках проекту EMERGENCY-2020 за адресою: м. Вінниця, вул.Київська, 68 Коригування 2. 1 Черга. Додаткові роботи (за зауваженнями) (ДК 021:2015.45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)", за яким у відповідача наявне зобов`язання перед позивачем у сумі 147918,12 грн.

За умовами вказаного акту, після проведення зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідача залишається невиконаним грошове зобов`язання перед позивачем у сумі 144082,18 грн.

Так, 03.12.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір на виконання робіт №03/12/20-2 (а.с.138), пунктом 1.1. якого сторони погодили, що Підрядник (відповідач) доручає, а Субпідрядник (позивач) зобов`язується виконати електромонтажні роботи на об`єкті: "Капітальний ремонт частини приміщень в КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" в рамках проекту EMERGENCY-2026 за адресою м. Вінниця, вул. Київська, 68, згідно Кошторису, який є невід`ємною частиною цього Договору. У свою чергу, Підрядник зобов`язується оплатити виконані роботи на умовах цього Договору.

Пунктом 1.3. договору на виконання робіт №03/12/20-2 від 03.12.2020 визначено, що датою виконання зобов`язань за Договором визначається дата підписання акту здачі-приймання робіт Сторонами.

Відповідно до п.2.4. договору на виконання робіт №03/12/20-2 від 03.12.2020, Субпідрядник відраховує Підряднику 1% (одного відсотка) від вартості субпідрядних робіт на покриття витрат останнього, пов`язаних із виконанням зобов`язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією, координацією дій субпідрядника при виконанні робіт та інші. Відрахування здійснюються на розрахунковий рахунок Генпідрядника протягом 14-ти банківських днів з моменту підписання Акту наданих послуг генпідряду.

Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутній складений та підписаний сторонами Акт наданих послуг генпідряду за договором на виконання робіт №03/12/20-2 від 03.12.2020, що свідчить про недоведеність факту настання строку виконання таких грошових зобов`язань у позивача за договором на виконання робіт №03/12/20-2 від 03.12.2020.

Пунктом 2.2. договору, на який також посилається відповідач як на підставу виникнення зустрічного зобов`язання у позивача, визначено, що вартість генпідрядних послуг становить 2 % від суми виконаних робіт.

Суд відзначає, що зміст п.2.2. та договору в цілому не встановлюють строку (терміну) виконання таких грошових вимог.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується (а.с.96-97), що 11.07.2022 на адресу позивача відповідачем направлено рахунки №14 від 04.07.2022 на суму 1842,02 грн (а.с.90) та №15 від 04.07.2022 на суму 1993,92 грн (а.с.91), а також акт "зарахування зустрічних однорідних вимог" від 11.07.2022.

Суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов`язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог, в момент направлення такої заяви іншій стороні у зобов`язанні.

На момент направлення акту "зарахування зустрічних однорідних вимог" від 11.07.2022, з огляду на положення п.2.2. договору та положення ст.530 ЦК України, строк виконання грошових вимог позивача на користь відповідача не настав, що унеможливлює зарахування однорідних грошових вимог в частині 1993,92 грн за актом "зарахування зустрічних однорідних вимог" від 11.07.2022.

При цьому слід зауважити, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що після відкриття провадження у справі №902/462/22 відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 144082,18 грн (платіжне доручення №256 від 25.10.2022 на суму 124082,18 грн; платіжне доручення №228 від 13.09.2022 на суму 20000,00 грн). При цьому суд враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промавтоматика Вінниця" звернулось до суду з позовною заявою б/н від 15.06.2022 - 16.06.2022 (про що свідчить відтиск штемпелю вхідної кореспонденції суду (а.с.1), тоді як платежі, здійснені відповідачем, датуються 13.09.2022 та 25.10.2022. Крім того, дані обставини визнаються позивачем.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Зазначені висновки щодо застосування п.2 ч.1 ст.231 ГПК України викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №905/1584/15, від 06.03.2019 у справі №914/130/16.

За таких обставин, враховуючи, що внаслідок часткової сплати відповідачем грошових коштів у розмірі 144082,18 грн за договором сума заборгованості перед позивачем зменшилась на вказану суму, тому суд констатує, що у цій справі відсутній предмет спору щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 144082,18 грн, що є підставою для закриття провадження у цій частині.

Враховуючи наведені вище приписи законодавства та відсутність будь-яких доказів проведення повних розрахунків відповідачем, позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 3835,94 грн підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Розглянувши вимогу позивача щодо стягнення 30% штрафу за договором, суд враховує таке.

У відповідності до вимог ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

За умовами п.8.5. договору, за порушення термінів оплати виконаних робіт, більше ніж на 10 календарних днів генпідрядник сплачує субпідряднику штраф у розмірі 30% від вартості неоплачених робіт.

Матеріалами справи встановлено факт прострочення відповідачем свого грошового зобов`язання на понад 10 календарних днів. Будь-яких доказів на спростування цього факту відповідачем не надано.

Таким чином, заявлений позивачем розмір штрафу 44375,44 грн (147918,12х30%) є правомірним та обґрунтованим.

Розглянувши вимогу позивача стосовно заявлених 3% річних, розрахованих в сумі 1301,12 грн за період з 24.02.2022 по 10.06.2022, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

18.02.2022 між позивачем та відповідачем складено та підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт №1, складений за формою КБ-2в, (а.с.35-42) про те, що позивачем були проведені роботи на загальну суму 237916,80 грн, визначені у цьому додатку, а відповідачем вказані роботи прийняті.

Відповідно до п.2.5. договору, розрахунок генпідрядник здійснює за виконані роботи, протягом трьох банківських днів, безпосередньо субпідряднику на підставі акту виконаних робіт.

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив, з 24.02.2022.

Здійснивши перевірку правильності нарахування компенсаційних нарахувань за період з 24.02.2022 по 10.06.2022, суд дійшов висновку про правомірність позову щодо стягнення 1301,12 грн 3% річних.

Перевіривши вимогу позивача щодо нарахування суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, за період з 01.03.2022 по 30.04.2022 в розмірі 11241,78 грн, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 Цивільного кодексу України, викладену у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, згідно яких.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, в межах вимог, заявлених до стягнення, - в розмірі 11241,78 грн.

Розглядаючи клопотання відповідача щодо зменшення розміру сум штрафу, 3% річних, які підлягають стягненню, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.625 ЦК України, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, згідно яких суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та відсотків річних та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Приймаючи рішення про зменшення розміру штрафу та 3% річних суд взяв до уваги такі обставини:

- за період дії договірних відносин між позивачем та відповідачем, останнім погашено більше 98% від загальної суми заборгованості;

- відповідачем визнано основний борг, окрім вимог щодо 3835,94 грн;

- інтереси позивача додатково захищено (компенсовано негативні наслідки прострочення боржника) шляхом пред`явлення вимог про стягнення суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів;

- позивачем не подано доказів, які підтверджують факт понесення збитків в зв`язку з простроченням оплати по договору;

- покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача може призвести до погіршення його матеріального становища, що може мати наслідком його неплатоспроможність.

Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Тому суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру штрафу та 3% річних на 50% і таким чином стягненню підлягає штраф в розмірі 22187,72 грн та 3% річних в сумі 650,56 грн.

Суд критично оцінює твердження відповідача про неможливість своєчасного виконання зобов`язань внаслідок настання форс-мажорних обставин - широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

В постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 зроблено висновок про те, що:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Однак, матеріали справи не містять доказів, що свідчать про наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання зобов`язань та агресією російської федерації, в тому числі відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які мали місце для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №902/462/22, суд враховує положення частини 1 ст.130 ГПК України, згідно яких: "У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову."

З огляду на те, що у відзиві від 11.07.2022 (а.с.89) відповідач визнав позов в частині стягнення основного боргу в сумі 144082,18 грн до початку розгляду справи по суті, суд, керуючись зазначеними положеннями закону, дійшов висновку про покладення на нього сплаченого судового збору за подання позову в цій частині, в розмірі 50% (виходячи з суми 144082,18 грн) - 1080,61 грн. Враховуючи, що позивачем було заявлено усне клопотання про повернення 50% судового збору, суд дійшов висновку про повернення позивачу 50% судового збору (виходячи з суми 144082,18 грн) - 1080,62 грн з Державного бюджету України.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача також покладається відшкодування судового збору, в частині задоволеного судом розміру основного боргу в сумі 3835,94 грн, та пропорційно розміру правомірно заявлених позовних вимог в частині стягнення штрафу, 3% річних та суми, на які збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, - в сумі 911,32 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №902/462/22 в частині стягнення основного боргу в сумі 144082,18 грн.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фірми "Сфера" - приватного багатопрофільного малого підприємства (Україна, 21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Пушкіна, будинок 9, квартира 14; ідентифікаційний код: 13302754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промавтоматика Вінниця" (21029, Вінницька обл., місто Вінниця, Хмельницьке шосе, будинок 145; ідентифікаційний код: 34849153) 3835,94 грн основного боргу; 22187,72 грн штрафу; 650,56 грн 3% річних; 11241,78 грн суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

4. Стягнути з Фірми "Сфера" - приватного багатопрофільного малого підприємства (Україна, 21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Пушкіна, будинок 9, квартира 14; ідентифікаційний код: 13302754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промавтоматика Вінниця" (21029, Вінницька обл., місто Вінниця, Хмельницьке шосе, будинок 145; ідентифікаційний код: 34849153) 1991,94 грн витрат по сплаті судового збору.

5. У стягненні штрафу в розмірі 22187,72 грн та 3% річних в сумі 650,56 грн відмовити.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Промавтоматика Вінниця" (Україна, 21029, Вінницька обл., місто Вінниця, Хмельницьке шосе, будинок 145; ідентифікаційний код: 34849153) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1080,61 грн, сплачений згідно платіжного доручення №23864 від 13.06.2022, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №902/462/22.

7. Примірник рішення суду від 14.11.2022 у справі №902/462/22, скріплений гербовою печаткою суду та підписом судді, є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Промавтоматика Вінниця" судового збору у розмірі 1080,61 грн.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

9. Після набрання рішенням законної сили також за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Промавтоматика Вінниця" надіслати примірник рішення суду від 14.11.2022 у справі №902/462/22, скріплений гербовою печаткою суду та підписом судді.

10. Примірник повного судового рішення надіслати на електронні адреси сторін.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

У зв`язку із тривалими повітряними тривогами та відключеннями електропостачання повний текст судового рішення підписано 29 листопада 2022 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промавтоматика Вінниця" (ІНФОРМАЦІЯ_1);

3 - Фірма "Сфера" - приватне багатопрофільне мале підприємство (firma.sfera@gmail.com)