Рішення

від 28.11.2022 по справі 910/2867/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2022 Справа №910/2867/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентспецтех»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем»

про стягнення 214 676,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентспецтех» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем» про стягнення основного боргу у розмірі 214 676,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин та механізмів № 0092/20 від 01.09.2020, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2867/22, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство, докази направлення відзиву позивачу.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву б/н від 22.02.2022 про забезпечення позову, в якій заявник просив накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем» в межах суми 214 676,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 у задоволенні заяви б/н від 22.02.2022 про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентспецтех» у справі № 910/2867/22 відмовлено.

16.05.2022 на електронну пошту Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем» надійшло клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентспецтех» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем» про стягнення грошових коштів та додані до неї матеріали передано за підсудністю на розгляд Господарського суду Донецької області.

30.06.2022 до Господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №910/2867/22 та за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями були передані на розгляд судді Хабарової М.В.

При надходженні даної справи до Господарського суду Донецької області судом встановлено також, що 16.05.2022 на електронну пошту Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про продовження строків для надання відзиву, відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану та витребування у позивача оригіналів електронних доказів.

27.05.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи: CD-диск з електронними доказами, а саме актами надання послуг підписаними в Сервісі електронного документообігу; паперові копії електронних доказів, а саме податкові накладні; CD-диск з електронними доказами, а саме податковими накладними зареєстрованими в ЄРПН.

З матеріалів справи судом було встановлено, що вказані клопотання Господарським судом міста Києва розглянуто не було.

За наведених обставин, Господарським судом Донецької області ухвалою від 04.07.2022 прийнято справу №910/2867/22 до свого провадження, вирішено розглядати справу №910/2867/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, клопотання відповідача про продовження строку для надання відзиву задоволено частково, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 22.07.2022, у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану відмовлено, клопотання відповідача про витребування оригіналів електронних доказів залишено без розгляду.

З метою повідомлення сторін про прийняття справи №910/2867/22 до свого провадження, у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати та тимчасовим припиненням відправлення поштової кореспонденції в Господарському суді Донецької області, зміст ухвали Господарського суду Донецької області про прийняття справи №910/2867/22 до свого провадження від 04.07.2022 повідомлено сторонам шляхом телефонограм від 05.07.2022.

Телефонограми, в яких повідомлено зміст ухвали Господарського суду Донецької області від 04.07.2022, прийняти представником позивача - адвокатом Валенко К.П. та представником відповідача - адвокатом Трофимовим С.О.

Крім того, судом при винесенні ухвали від 04.07.2022 було здійснено підсписку сторін на отримання процесуальних документів по справі №910/2867/22 електронною поштою, зокрема: позивача за електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_1 (вказана електронна пошта зазначена позивачем на титульному аркуші позовної заяви та у відповідних заявах, які були подані позивачем до матеріалів справи), а відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (вказані електронні пошти зазначені представником відповідача у поданих до суду клопотаннях, а з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 представником відповідача були подані всі клопотання до суду, про що свідчать матеріали справи).

До того ж, суд вбачає за необхідне зазначити, що після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться не лише щодо дати доставки, а й щодо часу доставки такого електронного листа.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Як вбачається із автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала суду про прийняття справи до провадження від 04.07.2022 була доставлена на електронну адресу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем» - 04.07.2022 о 20 год 28 хв.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у відповідності до господарського процесуального закону ухвала суду від 04.07.2022 є такою, що вручена відповідачу 05.07.2022.

Враховуючи норми Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено право та можливість суду направляти учасникам судового процесу процесуальні документи засобами електронного зв`язку (зокрема, шляхом направлення електронного листа на повідомлену учасником справи його електронну адресу), доставка на електронну пошту Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем» ухвали сулу від 04.07.2022 про прийняття справи до провадження є належним в розумінні Господарського процесуального кодексу України повідомленням відповідача про розгляд справи №910/2867/22 та встановлені судом строки на подання заяв по суті спору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не реалізував своє право на подання відзиву ані у встановлений судом строки (вказаний строк є продовжений до 22.07.2022 ухвалою суду від 04.07.2022) ані станом на 28.11.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, 18.04.2022 №259/2022, 17.05.2022 №341/2022, 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими Законами України від 15.03.2022 №2119-IХ, від 21.04.2022 №2212-ІХ, 22.05.2022 №2263-IX, 15.08.2022 №2500-IX неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

01.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентспецтех» (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем» (замовник, відповідач) підписано договір №0092/20 про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин та механізмів (далі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, виконавець на власний ризик та власними засобами зобов`язується надавати замовнику послуги великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів (надалі за текстом - техніки), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 1.2 Договору перелік, кількість та технічні характеристики техніки, якою будуть надаватися послуги за цим Договором, погоджуються сторонами у Додатку №1 «Перелік великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів», який є невід`ємною частиною цього Договору. При наявності термінової потреби та технічної можливості виконавець, на підставі погодженого сторонами замовлення, може надавати послуги технікою, не зазначеною у Додатку №1 до цього Договору.

Згідно з п. 1.3 Договору виконавець повинен надавати послуги технікою особисто. У випадку неможливості надати послуги технікою особисто та виключно за попереднім письмовим погодженням із замовником, виконавець має право залучити до надання послуг технікою третіх осіб, залишаючись в повному обсязі відповідальним перед замовником за виконання Договору.

Ціна (загальна вартість) цього Договору визначається в національній валюті України - гривні, та складається із ціни (загальної вартості) витрат виконавця на мобілізацію/демобілізацію, монтаж/демонтаж техніки та ціни (загальної вартості) наданих технікою послуг, згідно з погодженими сторонами актами приймання-передачі наданих послуг (п. 4.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що витрати виконавця на мобілізацію/демобілізацію, монтаж/демонтаж техніки до вартості послуг технікою не включаються та оплачуються замовником окремо, на підставі погодженого сторонами замовлення, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг та виставлення виконавцем рахунку-фактури.

Відповідно до п. 4.3 Договору ціна (загальна вартість) послуг технікою розраховується на підставі цін (тарифів) за одиницю виміру (машино/годину, мото/годину, зміну, тонно/км, км пробігу тощо) надання послуг технікою, погоджених сторонами у Додатку №1 «Протокол погодження договірних цін (тарифів)», який є невід`ємною частиною цього Договору, і є незмінною з моменту підписання Додатку №1 належним чином уповноваженими представниками та скріплення печатками (за наявності) сторін.

У відповідності до п. 4.5 Договору оплата наданих технікою послуг здійснюється замовником на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем на підставі погоджених сторонами актів приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 4.6 Договору оплата наданих технікою послуг здійснюється замовником на умовах відстрочки платежу на 7 (сім) банківських днів з дати отримання замовником оригіналів рахунку-фактури. У випадку ненадання виконавцем замовнику оригіналу рахунку-фактури або його неналежного оформлення строк виконання зобов`язань замовника щодо здійснення оплати наданих технікою послуг вважаються таким, що не настав, та відраховується з дати отримання замовником належним чином оформленого оригіналу рахунку-фактури.

За умовами п. 5.1 Договору надані послуги передаються виконавцем та приймаються замовником за актом приймання-передачі наданих послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів.

Акти приймання-передачі наданих послуг складаються виконавцем протягом 5 (п`яти) робочих днів після закінчення надання послуг, а при триваючому наданні послуг - не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін первинних документів бухгалтерського обліку (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, рапортів та рапортів-нарядів про роботу техніки, довідок про виконані роботи (послуг) тощо) (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору акт приймання-передачі наданих послуг складається виконавцем в двох автентичних примірниках, підписується уповноваженою особою виконавця, скріплюється його печаткою (за наявності) та направляється замовнику виключно в оригіналі за реквізитами, зазначеними в цьому Договорі, поштовим або кур`єрським зв`язком, або може бути наданий належним чином уповноваженою особою виконавця особисто тощо.

Згідно з п. 5.4 Договору акт приймання-передачі наданих послуг розглядається замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати його отримання та, у випадку його погодження, підписується уповноваженою особою замовника, скріплюється його печаткою (за наявності), після чого один примірник акту приймання-передачі наданих послуг наданих послуг направляється (повертається) виконавцю за реквізитами, зазначеними в цьому Договорі поштовим або кур`єрським зв`язком, або може бути наданий належним чином уповноваженою особою замовника особисто тощо.

Згідно з п. 5.5 Договору у випадку наявності у замовника зауважень або заперечень до акту приймання-передачі наданих послуг, відповідні зауваження або заперечення направляються виконавцю в порядку та у строки, передбачені п.5.4 цього Договору.

Пунктом 5.6 Договору встановлено, що у випадку, якщо замовник протягом строку, встановленого в п.5.4 цього Договору, не направить виконавцю погоджений примірник акту приймання передачі наданих послуг або свої зауваження чи заперечення, вважається, що послуги за цим актом надані виконавцем у повному обсязі й прийняті замовником без зауважень, а акт вважається підписаним обома сторонами.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання належним чином уповноваженими представниками і засвідчення печатками (за наявності) сторін та діє до 31 грудня 2020 року (п. 10.1 Договору).

Відповідно до п.10.2 Договору у випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не направить іншій стороні письмове повідомлення з відмовою від продовження цього Договору, то дія Договору автоматично продовжується на один рік на тих самих умовах. Кількість автоматичних пролонгацій строку дії Договору не обмежена.

Як вбачається з матеріалів справи, ані позивачем, ані відповідачем доказів припинення дії Договору не надано.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про відмову від Договору, суд приходить до висновку, що строк дії Договору було продовжено на наступний рік та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

Крім того, сторонами до Договору підписано Додаток №1 - «Перелік великотоннажних та інших транспортних засобів, будівельних машин і механізмів», Додаток №2 - «Протокол погодження договірних цін (тарифів)», Додаток №3 - «Замовлення №1 послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів».

01.09.2021 сторонами підписано Додаткову угоду до Договору, якою додано до Договору розділ 14 про Електронний документообіг у наступній редакції, зокрема наступними пунктами:

14.1 сторони даного Договору домовились оформлювати всі можливі документи, в тому числі рахунки, акти наданих послуг, видаткові накладні, відповідно до чинного законодавства України «Про електронні документи та електронний документообіг». Такі електронні документи з накладеним електронним підписом (ЕЦП) надсилаються сторонами з використанням системи електронного обміну документами.

14.2 електронні документи, оформлені відповідно до чинного законодавства, мають юридичну силу, яку має відповідний документ, створений у паперовій формі.

14.3 електронний документ вважається одержаним стороною з моменту надходження на адресу електронної пошти іншої сторони підтвердження про одержання цього електронного документа зі статусом «Одержано контрагентом».

14.4 електронний документ вважається підписаним стороною з моменту надходження на адресу електронної пошти іншої сторони підтвердження зі статусом «Затверджено контрагентом». Відсутність підтвердження про отримання не звільняє сторони від належного виконання зобов`язань за даним Договором.

14.5 у разі відсутності можливості оформлення документів в електронному вигляді сторони домовились, що документи оформлюються в паперовому вигляді відповідно до норм Законодавства України.

03.11.2021 сторонами підписано Додаткову угоду до Договору, якою внесено зміни до адреси виконавця.

На виконання умов Договору за період з 18.10.2021 по 16.12.2021 позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 366776,24 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи паперовими копіями актів надання послуг №554 від 18.10.2021 на суму 35592,00 грн, №563 від 21.10.2021 на суму 17187,00 грн, №566 від 22.10.2021 на суму 20768,00 грн, №571 від 25.10.2021 на суму 10633,00 грн, №572 від 16.11.2021 на суму 23990,00 грн, №573 від 17.11.2021 на суму 28746,00 грн, №576 від 19.11.2021 на суму 21335,00 грн, №579 від 18.11.2021 на суму 12750,00 грн, №583 від 22.11.2021 на суму 21283,00 грн, №586 від 19.11.2021 на суму 13467,00 грн, №587 від 18.11.2021 на суму 20192,00 грн, №589 від 16.12.2021 на суму 20325,00 грн.

Як зазначає позивач, вказані акти направлені ним відповідачу та підписані сторонами за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».

Згідно наданих позивачем до матеріалів справи роздруківок (паперових копій) актів надання послуг вбачається, що від імені виконавця акти підписано електронним цифровим підписом Петровим Максимом Вікторовичем, який є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентспецтех», а від імені відповідача замовника - Бордальовим Олексієм Станіславовичем, який був керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем» (згідно долученого позивачем до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.02.2022).

Відповідачем відзиву на позов не подано, проте судом прийнято до уваги, що у поданому клопотанні про продовження строків для надання відзиву та витребування оригіналів електронних доказів відповідач просив суд витребувати оригінали електронних доказів та зазначав, що паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, а подані позивачем паперової копії електронних доказів не посвідчені. До того ж, у даному клопотанні відповідач наголосив, що паперові копії електронних актів надання послуг не відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів бухгалтерського обліку, а саме - не мають обов`язкових реквізитів - відсутні зазначення посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені відповідача. Крім того, відповідач зазначив, що факт затвердження актів з боку директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем» Бордальова О.С. потребує доказування, адже на даний час вказана посадова особа звільнена з посади директора Товариства, а оригінали електронних доказів, засвідчених ЕЦП, позивачем не надані.

В той же, позивачем після поданого відповідачем клопотання було подано до матеріалів справи CD-диск з електронними доказами, а саме актами надання послуг підписаними в Сервісі електронного документообігу «Вчасно». Дане клопотання також було надіслано позивачем на електронну адресу представника відповідача.

Суд, при оцінці обставин цієї справи та доданих матеріалів, керується нормами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», яким встановлено вимоги до електронних документів та їх достовірності.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» адресат - фізична або юридична особа, якій адресується електронний документ; дані - інформація, яка подана у формі, придатній для її оброблення електронними засобами; посередник - фізична або юридична особа, яка в установленому законодавством порядку здійснює приймання, передавання (доставку), зберігання, перевірку цілісності електронних документів для задоволення власних потреб або надає відповідні послуги за дорученням інших суб`єктів електронного документообігу; обов`язковий реквізит електронного документа - обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили; автор електронного документа - фізична або юридична особа, яка створила електронний документ; суб`єкти електронного документообігу - автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов`язків у процесі електронного документообігу.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з приписами ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

За змістом п. 12 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Кваліфікованим електронним підписом є удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

З врахуванням вищевикладеного суд зауважує, що електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, повинен мати електронний цифровий підпис.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ч. 3 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

За приписами ч. 4 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Частиною 5 статті 96 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Враховуючи описані вимоги процесуального законодавства та здійснивши аналіз положень законодавства, зокрема, ст.ст. 73, 77, 91, 96 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1)оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3)паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч. 3 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (п. 1 ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20.

Суд, здійснивши перевірку накладення електронних цифрових підписів сторін на файлах наявних на CD-диск через Онлайн сервіс перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки для електронних документів Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify), а саме на спірних актах надання послуг встановив наявність на останніх накладення електронного цифрофого підпису від імені підприємства позивача - Петрова Максима Вікторовича, а від імені підприємства відповідача - Бордальова Олексія Станіславовича.

Відтак, надані позивачем та наявні в матеріалах докази, свідчать, що роздруковані (паперові копії) актів надання послуг є копіями електронного доказу, а, відтак є належними доказами в розумінні ч. 3 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зазначає, що надані позивачем до позовної заяви документи, а саме акти надання послуг засвідчені його повноважним представником, містять підпис даної особи, дату їх засвідчення, а також містять надпис «згідно з оригіналом», що спростовує твердження відповідача щодо неналежного засвідчення позивачем наданих до суду копій документів.

При цьому, вказані акти надання послуг та відповідні рахунки на оплату до них №529 від 18.10.2021 на суму 35592,00 грн, №536 від 21.10.2021 на суму 17187,00 грн, №537 від 22.10.2021 на суму 20768,00 грн, №538 від 25.10.2021 на суму 10633,00 грн, №545 від 25.10.2021 на суму 23990,00 грн, №546 від 26.10.2021 на суму 28746,00 грн, №547 від 27.10.2021 на суму 21335,00 грн, №559 від 26.10.2021 на суму 12750,00 грн, №560 від 28.10.2021 на суму 21283,00 грн, №561 від 29.10.2021 на суму 13467,00 грн, №562 від 30.10.2021 на суму 20192,00 грн, №564 від 01.11.2021 на суму 20325,00 грн були направлені у паперовій формі на адресу відповідача згідно долученого позивачем до матеріалів справи листа №13/01-22 від 13.01.2022.

Даний лист отримано відповідачем 18.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0870202362731 від 13.01.2022.

Дані акти підписано без заперечень, акти претензії стосовно наданих послуг не складались, іншого відповідачем не доведено.

Разом з тим, відповідно до визначення термінів, що містяться в ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз. 1 п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положеннями абз. 1 п. 2.5. Положення Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, обов`язковою умовою, що може бути доказом здійснення господарської операції саме з конкретним контрагентом, є наявність у первинному документі даних про осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку саме цього контрагента та дані, що дають змогу визначити повноваження такої особи на вчинення вказаних дій.

З огляду на вищезазначені норми чинного законодавства України, акти надання послуг №554 від 18.10.2021, №563 від 21.10.2021, №566 від 22.10.2021, №571 від 25.10.2021, №572 від 16.11.2021, №573 від 17.11.2021, №576 від 19.11.2021, №579 від 18.11.2021, №583 від 22.11.2021, №586 від 19.11.2021, №587 від 18.11.2021, №589 від 16.12.2021, які підписані обома сторонами та скріплені печатками, є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин між сторонами, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

Крім того, на підтвердження здійснення господарських операцій з надання послуг позивачем долучено до матеріалів справи податкові накладні №570 від 18.10.2021, №584 від 21.10.2021, №586 від 22.10.2021, №590 від 25.10.2021, №622 від 16.11.2021, №630 від 17.11.2021, №634 від 18.11.2021, №635 від 18.11.2021, №639 від 19.11.2021, №640 від 19.11.2021, №643 від 22.11.2021, №642 від 16.12.2021 та квитанції про їх прийняття Державною податковою службою України.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.6 Договору оплата наданих технікою послуг здійснюється замовником на умовах відстрочки платежу на 7 (сім) банківських днів з дати отримання замовником оригіналів рахунку-фактури. У випадку ненадання виконавцем замовнику оригіналу рахунку-фактури або його неналежного оформлення строк виконання зобов`язань замовника щодо здійснення оплати наданих технікою послуг вважаються таким, що не настав, та відраховується з дати отримання замовником належним чином оформленого оригіналу рахунку-фактури.

Як зазаначалося вище, рахунки на оплату були направлені позивачем листом №13/01-22 від 13.01.2022, який отриманий відповідачем 18.01.2022.

Таким чином, з урахуванням умов підписаного між сторонами Договору, відповідач зобов`язаний був оплатити за надані послуги до 27.01.2022 включно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання щодо здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги виконав неналежним чином та не у повному обсязі, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась непогашена заборгованість в сумі 214 676,00 грн, зі сплати якої відповідачем допущено прострочення.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем належними та доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 214 676,00 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 96, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Логістик Сістем» (87534, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 55, прим. 2, ідентифікаційний код 37200332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентспецтех» (01013, м.Київ, вул. Промислова (Голосіївський р-н), 1, офіс 208, ідентифікаційний код 41772430; адреса для листування: 04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, 4-Б) основний боргу у розмірі 214 676 (двісті чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят шість) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3220 (три тисячі двісті двадцять) грн 14 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова