Ухвала

від 28.11.2022 по справі 905/918/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

28.11.2022 Справа № 905/918/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» (03186, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Анттонова, будинок №5-А, офіс №320; код ЄДРПОУ 39568531)

до боржника Комунального некомерційного підприємства «Екстрим-Парк» (87523, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Карпінського, будинок №90, код ЄДРПОУ 41869770)

про видачу судового наказу,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум» звернулось до господарського суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Екстрим-Парк» 57 095,46 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію.

Дослідивши вищевказану заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне:

Частиною 1, 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно з статтею 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України наведено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, згідно з якими заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Положеннями статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо належності, допустимості, достатності та достовірності доказів. Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 2, 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.27 Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджених Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

До заяви про видачу судового наказу додано копії документів, які не містять дати засвідчення таких копій.

Судом встановлено, що в обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання Комунальним некомерційним підприємством «Екстрим-Парк» грошових зобов`язань за лютий 2022 року за договором №81 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 30 грудня 2021 року (надалі - Договір).

В якості підстав виникнення заборгованості покупця, заявник посилається на Акт прийому-передачі електроенергії за лютий 2022 року, дані, що одержані від Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електро мережі» про обсяг електричної енергії, що був розподілений Комунальному некомерційному підприємству «Екстрим-Парк» за лютий 2022 року.

При цьому, судом встановлено наступне.

Згідно умов п. 1.1. договору №81 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 30 грудня 2021 року Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015 09310000-5 (далі. - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим Договором передбачає поставку електричної для забезпечення потреб електроустановок Споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 12.1 цей Договір набирає чинності з 01.01.2022 та діє до 31.12.2022, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (п. 4.3. Договору).

За умовами п. 4.5. Договору оплата рахунку Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем, у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Споживачем рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій Споживачем.

Згідно ч. 4 п. 5 Комерційної угоди плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, протягом 10 робочих днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії.

Відтак строк оплати вартості спожитої електроенергії безпосередньо залежить від моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії.

Згідно з п.6.2. Договору постачальник зобов`язується нараховувати і виставляти рахунки (акти прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором: зокрема, надавати Споживачу інформацію про його права та обов`язки. Така інформація оприлюднюється на офіційному веб-сайті Постачальника, повідомляється Споживачу у спосіб, передбачений п.6.1. цього Договору.

Пунктом п.6.1. цього Договору передбачено такі шляхи направлення інформації:

- через особистий кабінет на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет;

- засобами електронного зв`язку на електронну адресу, вказану в Договорі;

- смс-повідомлення на номер, вказаний в договорі;

- в центрах обслуговування споживачів;

- засобами поштового зв`язку;

- в рахунках на оплату електричної енергії;

- через Кол-центр;

- іншими способами.

Поданий до суду Акт прийому-передачі електроенергії за лютий 2022 року підписаний тільки з боку Постачальника (ТОВ «Енергум»).

Рахунок для оплати, складання якого та передача споживачу для оплати передбачена Договором та Комерційною угодою суду не наданий.

Доказів надсилання/вручення відповідного рахунку та Акту прийому-передачі електроенергії за лютий 2022 року Споживачу (КНП «Екстрим-Парк») для підписання та оплати в будь-який доступний спосіб, передбачений п.6.1. Договору, до суду не надано.

Отже з поданих матеріалів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно з ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п.п.1, 8 ч.1 ст.152 ГПК України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.153, 153 ГПК України).

Керуючись ст.148, п.п. 1, 4 ч. 3 ст.150, п.п.1, 8 ч.1 ст.152, ст.ст.153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергум» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Екстрим-Парк» 57 095,46 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання 28.11.2022.

Копії даної ухвали надіслати на електронні адреси учасників справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова