Рішення

від 12.10.2022 по справі 906/658/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/658/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного багатопрофільного виробничого підприємства "Магніт"

до Приватного підприємства "Житлове експлуатаційне підприємство №1 м.Житомира"

про стягнення 13 259,68 грн

Приватне багатопрофільне виробниче підприємство "Магніт" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Житлове експлуатаційне підприємство № 1 м.Житомира" 13 259,68 грн, з яких: 12600,00 грн основного боргу, 468,44 грн інфляційних та 191,24 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на невиконання відповідачем зобов`язань по договору №61/21 на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів.

Ухвалою від 26.08.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.09.2022.

06.09.2022 на адресу суду, з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулась копія ухвали від 26.08.2022, яка направлялася позивачу.

07.09.2022, з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулась копія ухвали від 26.08.2022, яка направлялася відповідачу.

В судовому засіданні 23.09.2022 оголошувалась перерва до 12.10.2022, у зв`язку з тим, що представник позивача повідомив суд про намір подати клопотання про стягнення судових витрат.

05.10.2022 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання від 05.10.2022 про долучення до матеріалів справи доказів понесення позивачем по справі витрат на професійну правничу допомогу. Вказані документи судом долучено до матеріалів справи (а.с. 36-43).

12.10.2022 представники сторін в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином, що вбачається з поштових повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 44-45).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Також суд враховує, що дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.4 ст. 252 ГПК України, перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Згідно з ч.8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а надання письмового відзиву, відповідно до вимог ст. 178 ГПК України, є правом відповідача а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представників сторін та неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2021 між Приватним підприємством "Житлово експлуатаційне підприємство № 1 м. Житомир" (далі - замовник, відповідач ) та Приватним багатопрофільним виробничим підприємством "Магніт" (далі - підрядник, позивач) укладено договір № 61/21 на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів (далі - Договір (а.с. 6-7)).

Згідно з п.п. 1.1.Договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконувати роботи з технічного обслуговування ліфтів на об`єктах замовника відповідно до Додатку №1, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Матеріали справи містять підписаний сторонами Додаток №1 до Договору №61/21 від 01.04.2021 (а.с. 8), яким сторони погодили перелік адрес, за якими здійснюється технічне обслуговування ліфтів житлових будинків та їх вартість.

Позивач вказав, що належним чином виконав свої зобов`язання по технічному обслуговуванню ліфтів на об`єктах замовника. Однак, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, станом на день пред`явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем за квітень-червень 2021 року склала 12600,00грн.

24.05.2022 позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити до 01.06.2022 суму боргу в розмірі 12600,00 грн, однак остання залишена без відповіді та задоволення.

Не проведення відповідачем у повному обсязі розрахунків за виконані роботи стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Крім основного боргу позивач заявив до стягнення з відповідача 468,44 грн інфляційних та 191,24 грн 3% річних за період з 20.05.2021 по 20.01.2022.

Відповідач позов за підставами пред`явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків з позивачем не надав.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відносини між сторонами виникли на підставі Договору № 61/21 на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів (а.с. 6-7), який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 2.1. Договору, щомісячна оплата вартості робіт з технічного обслуговування ліфтів розрахована ліфтовою організацією на кожен ліфт окремо згідно наказу міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України від 09.11.2006 р. № 369 "Про затвердження Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації" і на день укладання Договору наведена в Додатку 1 та надається Замовнику для укладання Договору. Сума оплати може бути змінена в сторону її збільшення або зменшення у таких випадках: - запровадження нових законодавчих та нормативних актів, які впливають на вартість технічного обслуговування та ремонту ліфтів; - необхідність урахування інфляційних факторів; - внесення змін в обсяг і склад робіт.

Остаточна вартість щомісячних робіт визначається на підставі акту виконаних робіт.

Підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт (а.с. 9-11) підтверджено, що в період з квітня 2021 року по червень 2021 рік, на підставі Договору №61/21 від 01.04.2021, позивачем надано, а відповідачем прийнято роботи з технічного обслуговування ліфтів на загальну суму 12600,00 грн, а саме:

- акт приймання виконаних робіт за квітень 2021 року на суму 4200,00 грн;

- акт приймання виконаних робіт за травень 2021 року на суму 4200,00 грн;

- акт приймання виконаних робіт за червень 2021 року на суму 4200,00 грн.

Відповідно до п. 5.3. Договору, на підставі підписаного акту виконаних робіт, замовник сплачує виконані роботи підряднику не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Враховуючи вказане, за виконані роботи у квітні 2021, відповідач повинен був провести розрахунки у строк до 20 травня 2021 року, за виконані роботи у травні 2021 - у строк до 21 червня 2021 року (20.06.2021 - неділя), за виконані роботи у червні 2021 - у строк до 20 липня 2021 року.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 526 ЦК України).

Оскільки на дату судового засідання доказів проведення розрахунків за виконані у спірний період роботи не надано, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за період квітень-червень 2021 року у розмірі 12600,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 2,3), 3% річних у розмірі 191,24 грн останнім нараховано:

- за період з 20.05.2021 до 20.11.2021 на суму боргу 4200,00 грн - 63,86 грн;

- за період з 20.06.2021 до 20.12.2021 на суму боргу 4200,00 грн - 63,52 грн;

- за період з 20.07.2021 до 20.01.2022 на суму боргу 4200,00 грн - 63,86 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок 3%, суд встановив, що позивач невірно визначив початок періоду їх нарахування, не врахувавши положення ст. 253 ЦК України, оскільки згідно п. 5.3. Договору, останнім днем розрахунків є 20 число.

За розрахунком суду:

- за період з 21.05.2021 до 20.11.2021 на суму боргу 4200,00 грн - 3% річних складають 63,52 грн;

- за період з 22.06.2021 (20.06.2022 - неділя) до 20.12.2021 на суму боргу 4200,00 грн - 3% річних складають 62,83 грн;

- за період з 21.07.2021 до 20.01.2021 на суму боргу 4200,00 грн - 3% річних складають 63,52 грн.

За вказаного, обґрунтовано заявлена сума 3% річних складає 189,87 грн. У стягненні 1,37 грн 3% річних слід відмовити, оскільки у цій частині позовні вимоги є безпідставними.

Здійснивши перерахунок інфляційних, нарахованих позивачем за період з червня 2021 по січень 2022 у розмірі 468,44 грн, суд встановив, що за визначений позивачем період сума інфляційних заявлена в межах обґрунтовано нарахованого їх розміру, тому позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Розрахунки здійснено за допомогою інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач позов за підставами пред`явлення та предметом не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав. Натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у розмірі 13258,31 грн, з яких: 12600,00 грн основного боргу, 468,44 грн - інфляційних та 189,87 грн 3% річних. У стягненні 1,37 грн 3% річних суд відмовляє.

Також позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00грн.

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №001075, видане 14.06.2016 (а.с. 16) та довіреність від 16.08.2022, якою ПБВП "Магніт" уповноважило адвоката Сичова Дениса Володимировича представляти його інтереси (а.с. 15). Саме як адвокат Сичов Д.В.. здійснював представництво інтересів позивача у даній справі.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями п.3 ч.1 ст.3, ст.6 ЦК України закріплено принцип свободи договору.

У матеріалах справи міститься Договір-доручення №15/08/2022 від 15.08.2022 про надання правничої допомоги (далі - Договір-доручення (а.с. 37-39), укладеного Сичовим Денисом Володимировичем (виконавець) та Приватним багатопрофільним виробничим підприємством "Магніт"

Відповідно до п. 1.1. Договору, предметом останнього є надання виконавцем усіма законними методами та способами правової допомоги Замовнику у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Згідно п. 2.1. Договору-доручення, виконавець зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремим дорученням замовника; представляти права і законні інтереси замовника в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

За п. 3.1. Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 15.08.2023.

Відповідно до п. 4.1. Договору сума послуг адвоката складає 4000,00 грн. Гонорар сплачується клієнтом на розрахунковий рахунок адвоката на протязі п`яти банківських днів з моменту отримання рахунку.

Факт надання послуг оформляється актом приймання-передачі наданих послуг (п. 4.2. Договору).

Матеріали справи містять Акт наданих послуг №2 від 30.09.2022, згідно якого вартість наданих виконавцем послуг, згідно Договір-доручення №15/08/2022 від 15.08.2022 про надання правничої допомоги, становить 4000,00 грн (а.с. 40).

За Розрахунком суми судових витрат від 05.10.2022 (а.с. 42) :

- 23.09.2022 надано послугу - складання позовної заяви, що за за 2 год. складає 3000,00 грн; за представництво інтересів в судовому засіданні - 1000,00 грн.

Всього: 4000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат у розмірі 4000,00 грн представник позивача надав платіжне доручення на суму 4000,00 грн (а.с. 41).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У ч. 2. ст. 126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, для визначення суми гонорару, яка підлягає відшкодуванню, має бути встановлено, що такі витрати пов`язані з розглядом справи, були необхідними та фактично понесені, а їх розмір є розумним та виправданим.

Оцінивши заявлені до стягнення витрати, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, визначений договором розмір гонорару за кожну процесуальну дію, зокрема, враховуючи характер виконаних та відображених в актах приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) дій, суд вважає помірним, а самі дії необхідними для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної справи.

Відповідач заперечень щодо суми витрат на професійну правничу допомогу не подав.

Враховуючи наведене, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн є обґрунтованими, пов`язаними з розглядом даної справи та співмірними із виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) часом, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.

Судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, резолютивна частина рішення не оголошувалась. При цьому, судом враховано постанови Верховного Суду від 05.09.2022 року у справі № 1519/2-5034/11 та №761/38266/14 від 30.09.2022.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного багатопрофільного виробничого підприємства "Магніт" до Приватного підприємства "Житлове експлуатаційне підприємство № 1 м.Житомира" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Житлове експлуатаційне підприємство № 1 м.Житомира" (10005, Житомирська обл. м. Житомир, вул. Старочуднівська, 12/77, код ЄДРПОУ 40337623) на користь Приватного багатопрофільного виробничого підприємства "Магніт" (10007, м.Житомир, пров.3-й Транзитний, буд. 54, код ЄДРПОУ 30620556):

- 12600,00 грн основного боргу;

- 189,87 грн 3% річних;

- 468,44 грн інфляційних;

- 2480,74 грн судового збору;

- 3999,58 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У стягненні 1,37 грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.11.22

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек.)