Рішення

від 18.11.2022 по справі 908/1744/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/136/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2022 Справа № 908/1744/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/1744/22

за позовною заявою: концерну Міські теплові мережі, 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137

адреса для листування: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 15-В

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Візус, 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 114

про стягнення 8 334,77 грн.

СУТЬ СПОРУ:

12.09.22 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява концерну Міські теплові мережі (далі концерн МТМ) за вих. від 06.09.22 № 26 до товариства з обмеженою відповідальністю Візус (надалі ТОВ Візус) про стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію в розмірі 8 334,77 грн. основного боргу згідно договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.06 № 501497.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/1744/22 між суддями, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 19.09.22 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/1744/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 18.11.22 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятись протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

Наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується, що уповноваженою особою позивача копію ухвали про відкриття провадження у даній справі від 19.09.22 отримано 21.09.22.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві зазначає, що

01.09.2006 року між Концерном «Міські теплові мережі» - Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Візус» укладено Договір № 501497 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді. Теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до договору. Теплова енергія відпускалась до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул. Космічна буд. 114, прим. 92. Згідно п. 5.1. договору № 501497, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом. Нежитлове приміщення відповідача знаходиться у будинку. Відповідач має єдину з будинком систему опалення та у споживача відсутній власний прилад обліку теплової енергії. Заборгованість відповідача за період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року складає 6536,23 гри. За порушення відповідачем строків оплати позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 1555,17 грн. та 3% річних у розмірі 243,37 грн.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/1744/22 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 19.09.22 про відкриття провадження у справі.

Однак, ухвала, яка надсилалась господарським судом на вказану адресу відповідача (від 19.09.22 про відкриття провадження у справі) повернулась 26.10.22 у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення Укрпошта - за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/1744/22.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/1744/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 18.11.22.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів господарським судом Запорізької області здійснювався й здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Візус» є власником нежитлового приміщення ІІ літ. А-5, розташованого в буд. 114 по вул. Космічній в м. Запоріжжя, загальною площею 778,4 кв.м. Форма власності приватна, частка 1.

01.09.06 між концерном Міські теплові мережі в особі філії концерну Міські теплові мережі Комунарського району (Теплопостачальна організація) та ТОВ «Візус» (Споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501497 (Договір), за умовами якого (п. 1.1. договору), Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно із п. 2.1. договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби :

- опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду;

- підігрів води протягом року;

- кондиціювання по замовленню Споживача;

- інші технологічні потреби по замовленню Споживача.

Відповідно до п. 3.2.10. вказаного договору, споживач теплової енергії зобов`язаний письмово сповіщати теплопостачальну організацію про продаж власного приміщення, розірвання договору оренди, зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів, керівника, статусу платника податків, ліквідацію, реорганізацію, тощо, а також про зміну орендаторів приміщень та балансової належності теплових мереж Споживача (Субспоживачів) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.

У відповідності до п. 6.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.7 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Парамонова, 15-В документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання-передачі теплової енергії (Акт).

Згідно п. 6.6.1. Договору отриманий Акт Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації не пізніше 20-го числа, наступного за розрахунковим місяцем.

Датою отримання Акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направлені рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з врахуванням поштового пробігу документу.

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.8. Договору, Акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.

Додатками №№ 1, 3, 5 (з врахуванням додаткових угод) цього Договору регламентовано обсяги та порядок постачання теплової енергії Споживачу, умови припинення постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію.

Додатком № 1а до Договору визначено, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об`єкту магазин «Оптіка», вул. Космічна, 114, кВ. 88-87, 89-90 (далі - об`єкт теплопостачання).

Згідно із п. 10.1. договору, цей договір набуває чинності з 01.09.06 до 01.09.07.

Договір припиняє свою дію у випадках: - взаємної згоди сторін про його припинення; - прийняття відповідного рішення господарським судом; - ліквідації однієї із сторін (п. 10.2. договору).

Договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п. 10.1, якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних у п. 10.2. (п. 10.4. договору).

На виконання умов Договору Теплопостачальна організація відпустила теплову енергію в період з листопада 2020 р. по жовтень 2021 р. на загальну суму 94 499,27 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату спожитої теплової енергії на суму 87 963,04 грн. Сума заборгованості становить 6 536,23 грн.

02.09.22 позивачем на адресу відповідача надіслано рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії (у т.ч. централізованого постачання гарячої води) за листопад 2020, квітень, липень та жовтень 2022 року

Пунктом 3.2.26. Договору передбачено, що Споживач зобов`язується щомісячно, у строки, визначені Договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу Теплопостачальної організації не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими до оплати за відповідні періоди.

Судом прийнято до уваги те, що: в установленому законом порядку договір не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано та матеріали справи не містять; згідно із 3.2.10. вказаного договору, споживач теплової енергії будучи зобов`язаним письмово сповіщати теплопостачальну організацію про … зміну свого місцезнаходження не пізніше 5 днів з моменту настання зазначеної (их) події (й) не повідомляв Теплопостачальну організацію (позивача у цій справі) про зміну свого місцезнаходження. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано та матеріали справи не містять.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Як свідчать наявні матеріали справи, на виконання умов договору позивачем у період з листопада 2020 р. по жовтень 2021 р. включно поставлено відповідачу теплову енергію (у т.ч. послугу з централізованого постачання гарячої води) за листопад 2020, квітень, липень та жовтень 2022 року) на загальну суму 94 499,27 грн., яка відповідачем сплачена частково.

На підставі зазначених актів приймання-передачі теплової енергії концерном МТМ виставлено відповідачу рахунки на оплату відпущеної теплової енергії.

Вищевказані акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки були направлені позивачем на юридичну адресу Споживача (відповідача), що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченою копією реєстру на відправлення рекомендованих листів.

Споживач на адресу позивача підписаних актів приймання-передачі теплової енергії не повернув, заперечень щодо їх підписання не надав.

Як зазначено в актах приймання-передачі теплової енергії, у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу Концерну МТМ не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув та не підписав. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими Позивачем до оплати за відповідні періоди.

Відповідно до п. 6.3. договору визначено, що оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період з листопада 2020 р. по жовтень 2021 р. включно здійснив не в повному обсязі.

Тому, як наслідок, за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію (у т.ч. централізованого постачання гарячої води) за листопад 2020 р., квітень, липень та жовтень 2022 р. в сумі 6 536,23 грн.

Факт наявності 6 536,23 грн. заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання. Зобов`язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов`язання відповідача оплатити спожиту у період з листопада 2020 р. по жовтень 2021 р. включно теплову енергію не припинено, відповідач оплату спожитої теплової енергії суду не довів, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6 536,23 грн. за вказаний період за надані послуги з продажу теплової енергії в гарячій воді обґрунтованими, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 243,37 грн., інфляційні втрати у сумі 1 555,17 грн. Вказані розрахунки містяться в матеріалах цієї справи.

Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати отриманої теплової енергії за період листопада 2020 р., квітень, липень та жовтень 2021 р. матеріалами справи доведено.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунок розміру 3 % річних, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача загальної суми 3 % річних, а саме: у розмірі 240,15 грн. В іншій частині заявленої до стягнення суми 3% річних судом відмовляється через необґрунтованість розрахунку, оскільки під час розрахунку позивачем строк оплати визначено як 20 число місяця, наступного за розрахунковим. Натомість, п. 6.3. договору визначено строк остаточного розрахунку 25 число місяця, наступного за розрахунковим.

Перевіривши розрахунок розміру інфляційних втрат, судом встановлено, що за визначений позивачем у розрахунку період інфляційні втрати становлять 1591,14 грн., що є більшою сумою, ніж заявлено позивачем. Відповідно, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі, заявленій позивачем 1 555,17 грн.

За викладених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 126, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Візус (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 114, код ЄДРПОУ 24907271) на користь концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_1 Філії АТ «Укрексімбанк», код МФО 322313 ) 6 536 (шість тисяч п`ятсот тридцять шість) грн. 23 коп. основного боргу, 240 (двісті сорок) грн. 15 коп. 3% річних, 1 555 (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 17 коп. інфляційних втрат. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Візус (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 114, код ЄДРПОУ 24907271) на користь концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р НОМЕР_2 у ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», код МФО 320478 ) 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 04 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 29.11.2022.

Суддя В.Л. Корсун