Рішення

від 28.11.2022 по справі 910/16977/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2022Справа № 910/16977/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (пл. Івана Франка, буд.5, Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40538421)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азаро Груп" (вул. Харківське шосе, 144-а, Київ, 02091, код ЄДРПОУ 31450731)

про стягнення 81 359,47 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азаро Груп" (далі - відповідач) про стягнення 81 359, 47 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач, всупереч умовам договору №241059 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 22.10.2018 не виконав свої зобов`язання за договором в частині повної та своєчасної оплати спожитої теплової енергії, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 73 412, 75 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 168, 25 грн, 3% річних у розмірі 1 000, 03 грн та пеню у розмірі 3 958, 44 грн.

25.11.2021 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.

10.12.2021 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Відповідач своїм правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "Київтеплоенерго".

22.10.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азаро Груп" (далі - абонент) укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №241059, предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору при виконанні умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно п. 2.2. пп. 2.2.1. договору постачальник зобов`язався постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Об`єкт теплопостачання знаходиться за адресою: проспект Оболонський, 54.

За умовами підпункту 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3, 2.3.4 п. 2.3. договору, абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору; додержуватися умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені в Додатку №7 до Договору; в Додатках №8 та №9 до Договору зазначити всі об`єкти тепло споживання підключені до теплових мереж "Абонента" (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги тепло споживання, займана площа орендарів тощо).

Згідно п.п. 5.1., 5.3., 5.5 Договору облік споживання "Абонентом" теплової енергії проводиться за прикладами обліку. "Абонент", що має прилади обліку, щомісячно надає "Енергопостачальній організації" звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку №1 до Договору. При відсутності приладу обліку або виходу його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена "Абоненту", визначається "Енергопостачальною організацією", як виняток, розрахунковим способом.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2019. Керуючись ст. 631 Цивільного Кодексу України, сторони домовилися про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між Сторонами з 01.05.2018. Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку на який він був укладений; за взаємною згодою Сторін; прийняття рішення Господарським судом; передбачених п. 6.4.1. договору; ліквідації Сторін. Припинення дії Договору не звільняє "Абонента" від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії. (п.п. 8.1. - 8.4. Договору).

До Договору сторонами також підписано ряд додатків.

Зокрема, додатком № 1 до Договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії "Абоненту", відповідно до якого орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної "Абоненту" за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення Договору становить 6282182,79 грн, ПДВ 1256436,56 грн, всього 7538619,35 грн.

В п. 1 додатку 3 до договору розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 23.07.2018 № 1294, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн.) без урахування ПДВ.

Згідно п. 4 додатку № 1 дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця; надання звіту в ЦОК за адресою вул. Волоська, 42 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту у встановлений термін розрахунок виконується згідно договірних навантажень.

Пунктами 1,2,5 додатку № 4 до Договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. «Абонент» до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує «Енергопостачальній організації» вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. "Абонент" щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у ЦОК за адресою: вул. Волоська, 42: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.

Як про це зазначає позивач, за період постачання теплової енергії у гарячій воді (з листопада 2020 по липень 2021 включно) при оформленні щомісячного рахунку-фактури застосовувався затверджений тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом.

Відповідно до пункту 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила) споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

На підтвердження факту постачання теплової енергії та підтвердження обсягу відпущеної відповідачу теплової енергії, позивачем надано копії Договору №241059 від 22.10.2018 року, копії корінців нарядів на включення та відключення об`єктів теплоспоживання складені КП "Київтеплоенерго", акти приймання-передавання товарної продукції та облікові картки.

Зазначені акти приймання-передавання товарної продукції з боку відповідача не підписані. Проте, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної продукції не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань із постачання теплової енергії.

Пунктом 5 додатку №4 до Договору передбачено обов`язок відповідача, як абонента, щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримати у ЦОК за адресою: вул Волоська, 42: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає у ЦОК) та акт виконаних робіт.

Доказів виконання відповідачем п.5 додатку №4 до Договору матеріали справи не місять, як не містять доказів мотивованої відмови абонента від підписання цих актів.

Також, позивачем надано довідку про стан розрахунків за спожиту від КП "Київтеплоенерго" теплоенергію відповідачем за Договором №241059 за період з листопад 2020 року по липень 2021 року, відповідно до якої заборгованість становить 73412,75 грн.

Окрім того, позивачем вживались заходи досудового порядку врегулювання спору. Зважаючи на систематичне невиконання відповідачем грошових зобов`язань по Договору №241059 та зростаючу суму існуючої заборгованості, а також відсутність жодної власної ініціативи відповідача щодо покриття такої заборгованості, позивачем, на фактичну адресу відповідача, було направлено вимогу щодо сплати заборгованості (№ 30/вих-241059 від 19.03.2021 року) (копія наявна в матеріалах справи) з інформацією про існуючу заборгованість, що на дату підписання вимоги становила 102979,97 грн.

Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що в порушення договірних зобов`язань, відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого за період з листопада 2020 по липень 2021 року включно утворилася заборгованість, яка станом на дату подання позову становить 73412,75 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором енергопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

В силу приписів ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Судом вище встановлено, що 22.10.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №241059, відповідно до якого позивачем, з листопада 2020 року по липень 2021 року включно, здійснено постачання теплової енергії відповідачу на загальну суму 73412,75 грн, проте відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого у ТОВ «Азаро Груп» утворилась заборгованість в цій сумі, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, відповідно до п.2 Додатку №4 до Договору визначено, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" основним обов`язком споживача теплової енергії є в тому числі додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що за приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Відтак, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідачем в порушення умов договору №241059 на постачання теплової енергії від 22.10.2018, не виконано обумовлені договірні зобов`язання з оплати вартості спожитої теплової енергії за період з листопад 2020 року по липень 2021 року.

З огляду на наведені обставини, суд вважає, що надані Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" докази на підтвердження постачання відповідачу у період з листопад 2020 року по липень 2021 року теплової енергії у гарячій воді доводять обставини належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором.

В той же час відповідач на спростування факту та/або обсягів постачання Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" теплової енергії суду не надав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» належним чином підтверджено постачання теплової енергії відповідачу у період з листопада 2020 року по липень 2021 року загальною вартістю 73412,75 грн, у зв`язку з чим позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 73412,75 грн основного боргу підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати за спожиту теплову енергію, позивач нараховує інфляційні втрати у розмірі 3 168, 25 грн, 3% річних у розмірі 1 000, 03 грн та пеню у розмірі 3 958, 44 грн.

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст.230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п.п. 4 п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-ІХ, що набрав чинності 17.03.2020, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги заборонено. Дію карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) продовжено до 31.12.2022 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 р. № 928.

У зв`язку з наведеним, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у період дії законодавчої заборони щодо нарахування пені та її стягнення суд залишає без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставленої позивачем теплової енергії, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 000, 03 грн та інфляційних втрат у розмірі 3 168, 25 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азаро Груп" (вул. Харківське шосе, 144-а, Київ, 02091, код ЄДРПОУ 31450731) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (пл. Івана Франка, буд.5, Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40538421) суму основного боргу 73412 (сімдесят три тисячі чотириста дванадцять) грн 75 коп, 3% річних 1000 (одна тисяча) грн 03 коп, інфляційні втрати 3168 (три тисячі сто шістдесят вісім) грн 25 коп. та судовий збір у розмірі 2164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) грн 58 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.11.2022

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА