Рішення

від 25.11.2022 по справі 915/333/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року Справа № 915/333/22

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКОМПОНЕНТИ "АВТЕК" (юридична адреса: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.14/1, кім.513, код ЄДРПОУ 36926538; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІР СЕРВІС №1" (юридична адреса: 54055, м.Миколаїв, пр-т.Центральний, буд.107/1, оф.657, код ЄДРПОУ 43261730),

про: стягнення заборгованості у розмірі 419215,58 грн, -

в с т а н о в и в:

05.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОКОМПОНЕНТИ "АВТЕК" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №01-09-01 від 01.09.2022 (вх.№3621/22), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІР СЕРВІС №1" заборгованість по Договору №220321/1215 поставки від 18.03.2021 у розмірі 419215,58 грн, з якої: 258800,74 грн основний борг, 35876,95 грн пеня, 51760,15 грн штраф, 47035,54 грн збитки від інфляції та 25742,20 грн - 15% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства не розрахувався за поставлений товар в повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення основного боргу та нарахованих на нього пені, штрафу, збитків від інфляції та 15% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022 - справу №915/333/22 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 12.09.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

22.09.2022 від позивача на адресу суду надійшла заява №14-09-01 від 14.09.2022 (вх.№3966/22) про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 27.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвалу суду від 27.09.2022 по даній справі було надіслано судом на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІР СЕРВІС №1" повернуто підприємством зв`язку з приміткою "за закінченням терміну зберігання".

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 54055, м.Миколаїв, пр-т.Центральний, буд.107/1, оф.657.

Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин враховуючі приписи п.5) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

18.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІР СЕРВІС №1" (покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОКОМПОНЕНТИ "АВТЕК" (постачальник, позивач у справі) укладено Договір №220321/1215 поставки (надалі - Договір), за умовами якою постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити запасні частини до вантажної, спеціальної та тракторної техніки, в подальшому іменовані "товар", відповідно до видаткових накладних, в яких визначаються номенклатура, кількість та вартість товару і які є невід`ємною частиною даного Договору (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору підтвердження факту узгодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару є прийняття покупцем товару відповідно до видаткової накладної, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації в розумінні ст.266 Господарського кодексу України.

Згідно п.3.1. Договору загальна сума Договору визначається, як сума всіх видаткових накладних, які будуть підписані між сторонами протягом дії даного Договору.

У відповідності до п.5.1. Договору покупець зобов`язаний перерахувати повну (100%) оплату за товар на п/р постачальника у розмірі визначеному у видатковій накладній протягом 21 (двадцять один) календарних днів з дати отримання покупцем відповідного товару.

Датою отримання товару вважається дата передачі товару покупцю, що зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до 5.2. Договору днем перерахування коштів на п/р постачальника є день зарахування коштів на п/р постачальника протягом операційного дня банку постачальника. У випадку зарахування коштів після закінчення операційного дня кошти вважаються перерахованими на наступний банківський день.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 1 (одного) року, але в будь-якому випадку до завершення всіх взаєморозрахунків за даним Договором. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, Договір вважається пролонгованим на тих самих умовах на наступний рік (п.10.10. Договору).

За період дії Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1594084,02 грн, що підтверджується Видатковими накладними/Товарно-Транспортними накладними: №2377-0032873 від 19.05.2021 на суму 28900,20 грн; №2377-0034530 від 28.05.2021 на суму 26800,08 грн; №2377-0036092 від 07.06.2021 на суму 21300,12 грн; №2377-0036875 від 09.06.2021 на суму 134000,40 грн; №2377-0037151 від 10.06.2021 на суму 137000,40 грн; №2377-0038571 від 18.06.2021 на суму 46400,16 грн; №2377-0042125 від 09.07.2021 на суму 67000,20 грн; №2377-0042850 від 14.07.2021 на суму 160800,48 грн; №2377-0043586 від 19.07.2021 на суму 93800,28 грн; №2377-0045120 від 28.07.2021 на суму 46000,08 грн; №2377-0045890 від 30.07.2021 на суму 22800,0 грн; №2377-0052775 від 13.09.2021 на суму 136080,0 грн; №2377-0062865 від 05.11.2021 на суму 173600,40 грн; №2377-0064499 від 15.11.2021 на суму 7600,08 грн; №2377-0064519 від 15.11.2021 на суму 105700,20 грн; №2377-0067119 від 26.11.2021 на суму 24400,08 грн; №2377-0069275 від 08.12.2021 на суму 5700,06 грн; №2377-0069225 від 08.12.2021 на суму 113100,12 грн; №2377-0069265 від 08.12.2021 на суму 152000,40 грн; №2377-0072246 від 28.12.2021 на суму 13600,08 грн; №2377-0001702 від 19.01.2022 на суму 77500,20 грн.

Факт отримання товару на вище зазначену суму відповідачем не заперечується.

Претензій щодо якості поставлених товарів на адресу позивача від відповідача не надходило.

В свою чергу відповідач здійснив часткову оплату за отриманий ним товар по Договору у загальному розмірі 1335283,28 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку: від 10.06.2021 на суму 67000,28 грн; від 18.06.2021 на суму 46400,16 грн; від 09.07.2021 на суму 115000,0 грн; від 14.07.2021 на суму 166000,40 грн; від 19.07.2021 на суму 93800,28 грн; від 31.08.2021 на суму 29000,0 грн; від 13.09.2021 на суму 267601,28 грн; від 05.11.2021 на суму 136080,0 грн; від 26.11.2021 на суму 24400,08 грн; від 08.12.2021 на суму 149200,33 грн; від 28.12.2021 на суму 13600,08 грн; від 10.01.2022 на суму 99700,19 грн; від 19.01.2022 на суму 65300,0 грн; від 20.01.2022 на суму 12200,20 грн; від 04.02.2022 на суму 50000,0 грн.

Отже, загальна сума прострочення відповідачем оплати за поставлений йому товар за Договором №220321/1215 поставки від 18.03.2021 склала 258800,74 грн (1594084,02 грн - 1335283,28 грн), що стало підставою звернення позивача до суду.

Позивач у позові повідомив, що з метою досудового врегулювання спору, він звертався до відповідача засобами телефонного зв`язку з претензіями щодо необхідності сплати заборгованості. Однак, сума заборгованості оплачена не була.

Станом на час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості за поставлений йому товар на загальну суму 258800,74 грн.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору поставки ст.712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами ст.180 Господарського кодексу України встановлено істотні умови господарського договору. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Згідно п.5.1. Договору покупець зобов`язаний перерахувати повну (100%) оплату за товар на п/р постачальника у розмірі визначеному у видатковій накладній протягом 21 (двадцять один) календарних днів з дати отримання покупцем відповідного товару.

Датою отримання товару вважається дата передачі товару покупцю, що зазначена у видатковій накладній.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що останній, всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі не сплатив вартість поставленого товару, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в загальному розмірі 258800,74 грн.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчать про погашення ним суми основного боргу в розмірі 258800,74 грн.

За такого, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума основного боргу у розмірі 258800,74 грн.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення стороною зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.2 ст.193 ГК України, ст.611 ЦК України). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.6.3. Договору за прострочення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми невиконаного зобов`язання. В порядку ст.625 ЦК України, покупець сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми.

Згідно п.6.4. Договору, у випадку порушення строків перерахування оплати за товар більше ніж 20 (двадцять) календарних днів покупець окрім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

На підставі п.6.3. Договору позивачем нарахована пеня у загальному розмірі 35876,95 грн за період з 30.12.2021 по 10.08.2022 по кожному окремому зобов`язанню (по видатковій накладній №2377-0069225 від 08.12.2021 на суму 113100,12 грн з урахуванням часткових оплат відповідачем, нараховано пеню у розмірі 3316,25 грн за період з 30.12.2021 по 30.06.2022; по видатковій накладній №2377-0069265 від 08.12.2021 на суму 152000,40 грн, нараховано пеню у розмірі 18556,54 грн за період з 30.12.2021 по 30.06.2022; по видатковій накладній №2377-0072246 від 28.12.2021 на суму 13600,08 грн, нараховано пеню у розмірі 1880,16 грн за період з 19.01.2022 по 19.07.2022; по видатковій накладній №2377-0001702 від 19.01.2022 на суму 77500,20 грн, нараховано пеню у розмірі 12124,0 грн за період з 10.02.2022 по 10.08.2022) та на підставі п.6.4. Договору нараховано на суму заборгованості (258800,74 грн) штраф 20% у розмірі 51760,15 грн.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу 20%, які відповідачем не заперечені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

До того ж, позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України з урахуванням п.6.3. Договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 47035,54 грн збитки від інфляції за період з січня по липень 2022 року по кожному окремому зобов`язанню та 25742,20 грн - 15% річних за період з 30.12.2021 по 31.08.2022 по кожному окремому зобов`язанню (по видатковій накладній №2377-0069225 від 08.12.2021 на суму 113100,12 грн з урахуванням часткових оплат відповідачем, нараховано 15% річних у розмірі 2715,08 грн за період з 30.12.2021 по 31.08.2022; по видатковій накладній №2377-0069265 від 08.12.2021 на суму 152000,40 грн, нараховано 15% річних у розмірі 15304,15 грн за період з 30.12.2021 по 31.08.2022; по видатковій накладній №2377-0072246 від 28.12.2021 на суму 13600,08 грн, нараховано 15% річних у розмірі 1257,54 грн за період з 19.01.2022 по 31.08.2022; по видатковій накладній №2377-0001702 від 19.01.2022 на суму 77500,20 грн, нараховано 15% річних у розмірі 6465,43 грн за період з 10.02.2022 по 31.08.2022).

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Вказане право кредитора є імперативним, встановленим законодавством, тому не потребує підтвердження у договорі.

Судом перевірено розрахунки збитків від інфляції та 15% річних та встановлено, що вони є арифметично вірними та правильними, відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, відповідачем не спростовані, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241, 248, 252 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІР СЕРВІС №1" (54055, м.Миколаїв, пр-т.Центральний, буд.107/1, оф.657, код ЄДРПОУ 43261730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКОМПОНЕНТИ "АВТЕК" (01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.14/1, кім.513, код ЄДРПОУ 36926538) 258800,74 грн основного боргу, 35876,95 грн пені, 51760,15 грн штрафу, 47035,54 грн збитків від інфляції, 25742,20 грн - 15% річних та 6288,23 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 25.11.2022 року.

Суддя М.В.Мавродієва