Рішення

від 14.11.2022 по справі 916/1231/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1231/22

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання К.С. Пірожковій

за участю представників:

від позивача Ашихмін І.М.,

від відповідача Топунова А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Будконтакт МВС про стягнення заборгованості в сумі 89161,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія звернулось до господарського суду Одеської області (через систему Електронний суд (https://id.court.gov.ua/) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Будконтакт МВС про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 104161,00 грн., посилаючись на наступне.

22.11.2018 р. ТОВ Будконтакт МВС шляхом підписання заяви-приєднання приєдналось до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ ООЕК? із комерційною пропозицією №1/1-УП, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Як вказує позивач, на підставі укладеного договору ТОВ „ООЕК було відкрито відповідачу особовий рахунок № НОМЕР_1 в Північному міському підрозділі ТОВ ООЕК?.

Відповідно до п. 13.1 договору останній укладено на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

Відповідно до п. 8 комерційної пропозиції, яка є додатком №3 до договору, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг набирає чинності з дати оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання споживачем заяви приєднання до умов договору і укладається на строк до 31 грудня 2021 р., а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в ніякому разі не більше ніж на термін дії договору споживача про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії.

Наразі позивач посилається на положення п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р., відповідно до яких оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. В силу норм Кодексу комерційного обліку, що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 р., зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Також позивач вказує, що в п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час, як зазначає позивач, на підставі п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме - АТ ДТЕК Одеські Електромережі.

Наразі позивач зауважує, що за розрахунковий період лютий квітень 2022 р. ТОВ ООЕК від АТ ДТЕК Одеські Електромережі як оператора системи розподілу були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії відповідачем, зокрема: у лютому 2022 року 33899 кВт./год., у березні 2022 року 32327 кВт./год., у квітні 2022 року 22834 кВт./год., на підтвердження чого надано копію довідки про обсяги споживання електричної енергії, що отримана від АТ ДТЕК Одеські електромережі.

При цьому позивач додає, що на підставі вищезазначених даних ТОВ ООЕК було виписано відповідачу рахунки: № 04-634500/1 від 02.03.2022 р., №04-634500/1 від 04.04.2022 р., № 04-634500/1 від 04.05.2022 р. на загальну вартість 149620,80 грн., у т.ч. ПДВ.

В п. 5.10 договору передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. При цьому в п. 3 комерційної пропозиції, що є додатком до договору, встановлено, що клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку грошовими коштами на рахунок ТОВ ООЕК?.

За ствердженнями позивача, станом на 10.06.2022 р. відповідачем було оплачено рахунки за спожиту в вищезазначений період електроенергію частково, тому залишок основного боргу за спожиту електроенергію станом на дату подачі позову складає 104161,00 грн.

У зв`язку із наведеним, позивач зазначає, що залишок основного боргу за спожиту електроенергію станом на дату подачі дійсного позову складає 104161,00 грн. Таким чином, за ствердженнями позивача, несплата ТОВ Будконтакт МВС вартості спожитої активної електричної енергії у розмірі у розмірі 104161,00 грн. стала підставою для захисту прав та інтересів ТОВ ООЕК? в судовому порядку на підставі ст. 16 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2022 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1231/22 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.07.2022 р.

В засіданні суду 22.07.2022 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 99161,00 грн. у зв`язку зі сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2022 р. розгляд справи № 916/1231/22 відкладено на 10.08.2022 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2022 р. розгляд справи № 916/1231/22 відкладено на 30.08.2022 р.

29.08.2022 р. від відповідача до суду надійшла заява, згідно якої ТОВ Будконтакт МВС позовні вимоги у справі № 916/1231/22 визнає та проти задоволення позову не заперечує, а також у даному клопотанні відповідач просить суд розподілити судові витрати в порядку та на підставі ст. 130 ГПК України у зв`язку із визнанням позову відповідачем.

29.08.2022 р. від відповідача до суду надійшла заява про розстрочення заборгованості, у якій відповідач просить суд розстрочити погашення заборгованості у розмірі 99161,00 грн. протягом 12 місяців. Також у даній заяві відповідач повідомив про те, що він не заперечує проти наявної заборгованості, однак зазначив, що ТОВ Будконтакт МВС не спроможне сплатити заборгованість одним платежем, оскільки має значні фінансові труднощі, які обумовлені військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану, а також обумовлені відсутністю надходжень розрахунків від побутових споживачів, яким відповідач надавав послуги по передачі електроенергії.

30.08.2022 р. від представника відповідача на електронну адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з призначенням до розгляду іншої справи на вказану дату засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2022 р. розгляд справи №916/1231/22 відкладено на 21.09.2022 р.

В засіданні суду 21.09.2022 р. представник позивача подав заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення. Так, позивач у даній заяві вказує, що судом має бути враховано, що наслідки введення в Україні військового стану мають однаковий негативний вплив як на відповідача, так і не позивача. Хоча запровадження воєнного стану в Україні не звільняє споживачів від обов`язку сплачувати вартість спожитої електричної енергії, станом на сьогоднішній день має місце катастрофічно низький рівень розрахунків з боку споживачів (в тому числі відповідача) за отримані послуги з постачання електричної енергії.

Позивач наголошує, що відпуск електричної енергії є постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електроенергії, що можливо лише при умові повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію. Для електричної енергії як товару характерним є одночасність її виробництва та споживання. Для постачання електричної енергії TOB ООЕК? закуповує цю електричну енергію на ринку на добу наперед та розрахується наперед. Таким чином, функціонування енергетичної системи Одеської області, тим більше в умовах воєнного стану, повністю залежить від платоспроможності споживачів постачальникам електричної енергії.

При цьому ТОВ ООЕК? зазначає, що правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем свідчать про несумлінне ставлення останнього до своїх обов`язків в частині оплати вартості спожитої електричної енергії. Несвоєчасне виконання своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії з боку відповідача ставить під загрозу можливість надалі здійснювати закупівлю електричної енергії для споживачів усієї Одеської області. В свою чергу, на думку позивача, задоволення судом заяви відповідача про розстрочку виконання рішення призведе до порушення прав та інтересів ТОВ ООЕК?, оскільки позивач не має можливості розраховуватись за куповану електричну енергію частинами. Закупівля електропостачальниками електричної енергії на ринку електричної енергії проводяться виключно у вигляді передплати, у зв`язку з чим TOB ООЕК? фактично було вимушене здійснювати закупівлю електричної енергії для потреб електроустановок відповідача за власні грошові кошти.

Разом із тим позивач зазначає, що будь який електропостачальник відповідно до положень Закону України Про ринок електричної енергії? та ПРРЕЕ має право на своєчасне отримання коштів за поставлений товар, а споживачі зобов`язані своєчасно проводити розрахунки за спожиту електричну енергію для належного функціонування і діяльності на ринку електричної енергії. Відповідно, на думку позивача, така розстрочка відповідачу оплати за спожиту електроенергію не лише порушує вимоги закону щодо своєчасного розрахунку, але й підриває фінансово-господарську діяльність позивача, що зумовлює вкрай невигідне становище останнього на ринку електричної енергії та спричиняє ріст дебіторської заборгованості та негативно впливає на економіку компанії.

При цьому позивач звертає увагу на те, що відповідач, посилаючись на відсутність грошових коштів, в порушення ч. 1 ст. 74 ГПК України, не надав жодного доказу на підтвердження цих обставин (виписки з розрахункових рахунків, баланс, бухгалтерські довідки тощо).

Що стосується майнового стану позивача ТОВ ООЕК? наголошує, що внаслідок систематичного невиконання з боку учасників ринку електричної енергії своїх фінансових зобов`язань, у ТОВ ООЕК? утворилась дебіторська заборгованість: ДП Гарантований покупець? - перед ТОВ ООЕК? у розмірі 1185311710 грн.; споживачів перед ТОВ ООЕК? у розмірі 818973000 грн.

З огляду на зазначене, позивач вказує, що низький рівень розрахунків з боку учасників ринку електричної енергії перед ТОВ ООЕК? призвів в свою чергу до неможливості ТОВ ООЕК? належним чином виконувати свої фінансові зобов`язання перед оператором системи передачі. Так, станом на 14.09.2022 року за ТОВ ООЕК? обліковується заборгованість перед ПАТ НЕК Укренерго? з оплати послуг з передачі електричної енергії в розмірі 359251463,69 грн.

Також позивач зауважує, що відповідачем не було доведено наявність виняткового характеру обставин, що зумовили його звернення до суду з вимогою про розстрочку виконання рішення. Крім того, в своїй заяві відповідач не вказує, за рахунок яких саме грошових коштів має намір погашати заборгованість стягнуту за рішенням суду у випадку надання йому розстрочки. Вказане, на думку позивача, дає підстави вважати, що вимоги відповідача про надання розстрочки виконання рішення мають на меті лише ухилення від виконання рішення господарського суду.

Враховуючи, що відповідач не наводить інших обставин, які, на його думку, ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду, ТОВ ООЕК? вважає, що вимоги щодо надання розстрочки є необґрунтованими.

У судовому засіданні господарського суду 21 вересня 2022 року у справі №916/1231/22 було протокольно оголошено перерву до 04 жовтня 2022 р.

28.09.2022 р. від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме копії платіжного доручення № 3292 від 21.09.2022 р.

04.10.2022 р. від позивача через систему Електронний суд надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач з огляду на часткову сплату відповідачем заборгованості у розмірі 3000,00 грн. просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будконтакт МВС заборгованість в сумі 96161,00 грн.

Розгляд справи у судовому засіданні 04.10.2022 р. о 15 год. 00 хв. не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2022 р. розгляд справи №916/1231/22 призначено на 19.10.2022 р.

18.10.2022 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів в рахунок часткового погашення заборгованості, а саме копій платіжних доручень № 3294 від 04.10.2022 р. та № 3297 від 18.10.2022 р.

19.10.2022 р. від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про залучення доказів, відповідно до якого позивач вказує, що після часткового погашення заборгованості відповідачем у сумі 5000,00 грн. (04.10.2022 р. сплачено 4000,00 грн. та 18.10.2022 р. сплачено 1000,00 грн.) позовні вимоги складають неоплачений залишок заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 91161,00 грн.

У судовому засіданні господарського суду 19 жовтня 2022 року у справі №916/1231/22 було протокольно оголошено перерву до 31 жовтня 2022 р.

31.10.2022 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з високою ймовірністю ракетних ударів по території України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2022 р. розгляд справи № 916/1231/22 відкладено на 14.11.2022 р.

В засіданні суду 14.11.2022 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про залучення доказів, в якій повідомляє суд про часткове погашення відповідачем заборгованості в загальному розмірі 2000,00 грн., а саме: 31.10.2022 р. було сплачено 1000,00 грн. та 11.11.2022 р. було сплачено 1000,00 грн. При цьому позивач зазначає, що після часткового погашення відповідачем заборгованості розмір позовних вимог ТОВ ООЕК до ТОВ Будконтакт МВС по справі № 916/1231/22 складає 89161,00 грн., що є неоплаченим залишком заборгованості за спожиту електричну енергію.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 89161,00 грн. та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, при цьому представник відповідача проти заявлених вимог позивача не заперечував та визнав їх.

З огляду на часткову сплату відповідачем заявленої до стягнення суми основного боргу за поставлену електроенергію у розмірі 15000,00 грн. після звернення позивача до суду із заявленим позовом, ухвалою господарського суду одеської області від 14.11.2022 р. було закрито провадження у справі № 916/1231/22 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Будконтакт МВС про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 15000,00 грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору.

В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Будконтакт МВС про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 89161,00 грн. підлягають розгляду судом по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

ТОВ Одеська обласна енергопостачальна компанія, метою здійснення діяльності якого є постачання електричної енергії споживачам, було створено відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу АТ Одесаобленерго від постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір); про участь у ринку "на добу наперед" та/або внутрішньодобовому ринку; про купівлю-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед"; про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку; про участь у балансуючому ринку; про врегулювання небалансів; про надання послуг з розподілу; про надання послуг з передачі; про надання допоміжних послуг; про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; про приєднання до системи передачі; про приєднання до системи розподілу; про участь у розподілі пропускної спроможності; про постачання електричної енергії споживачу; про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; про постачання електричної енергії постачальником останньої надії?; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом; про купівлю-продаж електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку; про надання послуги із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію; інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону України Про ринок електричної енергії з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, виконання функцій постачальника універсальних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Так, відповідно до п. 13 розділу XVІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання; фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

При цьому постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 р. надано ліцензію TOB ООЕК з постачання електричної енергії споживачам.

Відповідно до постанови НКРЕКП № 1876 від 11.12.2018 р. ТОВ ООЕК встановлено тариф на послуги постачальника універсальних послуг, який був затверджений відповідно до Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг, яка затверджена постановою НКРЕКП № 1176 від 05.10.2018 р.

Відповідно до Постанови НКРЕКП № 1177 від 05.10.2018 р., якою затверджено Порядок формування ціни на універсальні послуги, ТОВ ООЕК були розраховані ціни на універсальні послуги та опубліковані їх на офіційному сайті Товариства та в засобах масової інформації, зокрема, газеті Одеські вісті у номерах № 95 від 12.12.2018 р., № 97 від 19.12.2018 р., № 99 від 29.12.2018 р., та у газеті Вечірня Одеса в номері випуску № 28 (10728) від 12.03.2019 р.

Територією ліцензованої діяльності ТОВ ООЕК як постачальника універсальних послуг являється територія Одеської області, оскільки на цій території здійснював діяльність попередній постачальник за регульованим тарифом (АТ Одесаобленерго, який в результаті заходів відокремлення створив ТОВ ООЕК). З огляду на викладене, Товариство почало виконувати функції постачальника універсальних послуг на території Одеської області протягом двох років, починаючи з 01.01.2019 р.

Так, з 01.01.2019 р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ ДТЕК Одеські електромережі на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно Постанови НКРЕКП № 1345 від 06.11.2018 р. Про видачу АТ Одесаобленерго (на даний час найменування АТ ДТЕК Одеські електромережі) ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Між TOB ООЕК та АТ ДТЕК Одеські електромережі укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу, відповідно до умов якого: АТ ДТЕК Одеські електромережі як оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника. Наявність зазначеного договору доводиться Реєстром Електропостачальників, які отримали доступ до електричних мереж оператора системи розподілу електричної енергії АТ Одесаобленерго.

Таким чином, АТ ДТЕК Одеські електромережі надає ТОВ ООЕК та споживачу послуги з розподілу електричної енергії. Крім функцій оператора системи розподілу, АТ ДТЕК Одеські електромережі також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (в силу Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.18 р.) та адміністратора комерційного обліку в силу (п. 10 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.18 р.). Відтак, АТ ДТЕК Одеські електромережі точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем та надає цю інформацію Постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє споживачу рахунки на оплату.

Частиною 1 статті 63 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Відповідно до частині 6 статті 56 Закону України Про ринок електричної енергії, постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Пунктом 3.1.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; 6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі. За наявності боргу в розмірі більшому ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, електропостачальник (крім постачальника універсальних послуг та постачальника "останньої надії") має право розірвати договір про постачання електричної енергії згідно з його умовами, якщо інше не передбачено умовами договору (комерційною пропозицією).

Згідно п. 1.2.5 та п. 3.1.4 ПРРЕЕ для можливості постачати електричну енергію своїм споживачам, постачальник повинен укласти з оператором системи розподілу публічний договір постачальника про розподіл електричної енергії.

У зв`язку з реформою у сфері енергетики, на період відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії, договірні відносини між споживачами та учасниками ринку електричної енергії (та переходом споживача від постачальника за регульованим тарифом до нового постачальника) були врегульовані п. 13 Перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії, п. 2 та п. 4 Постанови № 312 від 14.03.2018 р. про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії, які передбачали, що (п. 2.) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови; (п.4.) у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Пункт 3.1.7 ПРРЕЕ визначає, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. П. 3.1.8. ПРРЕЕ передбачено, договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником і споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Відповідно до п. 1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Як з`ясовано судом, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, які мають право на універсальну послугу, викладений ТОВ ООЕК на офіційному веб-сайті.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Будконтакт МВС як споживач 22.11.2018 р. приєдналось до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з комерційною пропозицією № 1/1-УП, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. На підставі укладеного між сторонами договору ТОВ ООЕК було відкрито ТОВ Будконтакт МВС особовий рахунок № НОМЕР_1 у Північному міському підрозділі ТОВ ООЕК.

При цьому 20.06.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія та Товариством з обмеженою відповідальністю Будконтакт МВС було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 р. № 04-634500, в якому сторони дійшли згоди доповнити договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 р. № 634500 умовами щодо електронного документообігу через використання інтернет-сервісу (особистий кабінет).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення ч.1 ст. 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю Будконтакт МВС уклало публічний договір про постачання електричної енергії ТОВ ООЕК шляхом приєднання до публічного договору про розподіл електричної енергії з АТ ДТЕК Одеські електромережі.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Так, укладений між сторонами по справі договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В свою чергу згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Згідно п. 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 6.1 та пп. 6.8 п. 6 розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку, що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Наразі в матеріалах справи наявна довідка АТ ДТЕК Одеські електромережі про обсяги електричної енергії, визначені АТ ДТЕК Одеські електромережі як постачальником послуг комерційного обліку та адміністратором комерційного обліку, які були спожиті у розрахунковому періоді лютий - квітень 2022 р. по споживачу ТОВ Будконтакт МВС. Так, відповідно до вказаної довідки, за розрахунковий період лютий - квітень 2022 р. за договором № 634500 ТОВ Будконтакт МВС було спожито 89060 кВт.год. електричної енергії, у т.ч. за лютий - 33899 кВт.год., за березень -32327 кВт.год., за квітень 22834 кВт.год.

Як з`ясовано судом, на підставі отриманих даних позивачем виставлялись відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію шляхом направлення на їх юридичну адресу, а саме:

-рахунок № 04-634500/1 від 02.03.2022 р. за спожиту електричну енергію за лютий 2022 р. на суму 56950,32 грн. (в т.ч. ПДВ 9491,72 грн.);

-рахунок № 04-634500/1 від 04.04.2022 р. за спожиту електричну енергію за квітень 2022 р. на суму 54309,36 грн. (в т.ч. ПДВ 9051,56 грн.);

-рахунок № 04-634500/1 від 04.05.2022 р. за спожиту електричну енергію за квітень 2022 р. на суму 38361,12 грн. (в т.ч. ПДВ 6393,52 грн.), всього на загальну суму 149620,80 грн., у т.ч. ПДВ.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, постачання позивачем відповідачу електроенергії та прийняття цієї електроенергії відповідачем є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити спожиту електроенергією відповідно до умов договору та чинного законодавства шляхом здійснення оплати за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно виставлених рахунків на оплату вартості спожитої активної електроенергії, копії яких поряд з довідкою про спожиті обсяги електричної енергії наявні в матеріалах справи.

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу;

Відповідно до п.п. 1 п. 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачальник має право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Згідно п.п. 2 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Положеннями п. 4.21 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Пунктом 2 Комерційної пропозиції № 1/1-УП (додаток № 3 до договору про постачання електричної енергії у постачальника універсальних послуг) передбачено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються оператором за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Розрахунковим вважається період з _ числа розрахункового періоду до такого ж числа наступного місяця. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.

В п. 3 Комерційної пропозиції № 1/1-УП (додаток № 3 до договору про постачання електричної енергії у постачальника універсальних послуг) визначено, що термін надання рахунку за спожиту електроенергію та термін його оплати: споживач здійснює оплату за спожиту електроенергію протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Споживач має право здійснювати попередню оплату. Датою отримання платіжного документу (рахунку) вважається: дата його вручення споживачу; дата його отримання від кур`єра; відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції; дата його відкриття в особовому кабінеті на офіційному веб-сайті постачальника; дата отримання електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому Договором та комерційною пропозицією; третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв`язку, на території обслуговування якого розташований об`єкт споживача (у разі направлення засобами поштового зв`язку рекомендованим або цінним листом).

Таким чином, з огляду на вказане, оплата вартості обсягу спожитої електроенергії мала бути здійснена відповідачем відповідно до умов, визначених в Комерційній пропозиції № 1/1-УП (додаток № 3 до договору про постачання електричної енергії у постачальника універсальних послуг), а саме протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Однак, у вказаний строк відповідач не здійснив повну оплату за спожиту електричну енергію на підставі виставлених рахунків, у зв`язку з чим у нього станом на 10.06.2022 р. виникла заборгованість за спожиту електроенергію в 104161,00 грн.

При цьому після звернення позивача до суду із заявленим позовом відповідачем було частково погашено заборгованість на загальну суму 15000,00 грн., у зв`язку з цим ухвалою суду від 14.11.2022 р. провадження у справі у вказаній частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія про стягнення основного боргу у розмірі 15000,00 грн. було закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відтак, у зв`язку з нездійсненням відповідачем повної оплати за спожиту електричну енергію за період лютий - квітень 2022 р. заборгованість відповідача на день розгляду справи по суті складає 89161,00 грн., яка визнається відповідачем.

Наразі несплатою позивачу вищевказаної суми заборгованості за спожиту електроенергію відповідач порушив умови укладеного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 89161,00 грн.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності та враховуючи визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Будконтакт МВС про розстрочення погашення заборгованості суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).

Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Так, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз`яснення в ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як випливає зі змісту заяви, в обґрунтування підстав для розстрочення виконання судового рішення у даній справі № 916/1231/22 строком на дванадцять місяців відповідач посилається на неможливість виконання цього рішення суду на теперішній час з огляду на скрутне фінансове становище, яке обумовлене військовою агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні? і відсутністю надходжень розрахунків від побутових споживачів, яким відповідач надавав послуги по передачі електроенергії.

Разом з тим, дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що належних доказів наявності обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання судового рішення, заявником не надано. Посилання на воєнний стан не є преюдиціальною обставиною (яка має заздалегідь встановлений характер), а вплив даної обставини на можливість/неможливість виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем має бути доведеним. Поряд з цим суд вважає безпідставними доводи відповідача про існування фінансових труднощів, оскільки на підтвердження цих доводів відповідач не надав жодного доказу про фінансовий стан Товариства.

Крім того, господарський суд зазначає, що відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на дванадцять місяців, однак не надає жодних доказів в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про те, що рішення суду буде виконано в майбутньому протягом визначеного строку, а також доказів на підтвердження надходження коштів, що дасть можливість погасити існуючий борг по закінченню строку розстрочення.

Відтак, виходячи з наведеного, суд вважає, що заявник не навів суду переконливих доводів щодо наявності саме таких виняткових обставин у розумінні ст. 331 ГПК України, які б тягли за собою необхідність розстрочення виконання рішення суду.

Щодо заяви відповідача про розподіл судових витрат в порядку та на підставі ст. 130 ГПК України (вх. № 17661/22 від 29.08.2022 р.), суд зазначає таке.

Положеннями ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2022 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1231/22 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.07.2022 р.

Згідно ч. 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, 29.08.2022 р. від відповідача до господарського суду надійшла окрема письмова заява про визнання позову.

З огляду на зазначене господарський суд зазначає, що розгляд справи № 916/1231/22 по суті розпочався з відкриття першого судового засідання, а саме - 27.06.2022 р., а заява про визнання позову відповідачем вважається поданою до суду 26.08.2022 р. (направлення кур`єрською поштою).

Враховуючи те, що відповідачем визнано позов після початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про відмову у розподілі судових витрат в порядку та на підставі ст. 130 ГПК України, у зв`язку із визнанням позову відповідачем. Більш того, позивачем не заявлялось будь-яких клопотань щодо повернення йому 50% судового збору.

Наразі у зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ч. 1, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Будконтакт МВС про стягнення заборгованості в сумі 89161,00 грн. задовольнити.

2.СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю Будконтакт МВС (65059, м. Одеса, проспект Адміральський, буд. 33А, офіс 316; код ЄДРПОУ 38915198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88; код ЄДРПОУ 42114410) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 89161/вісімдесят дев`ять тисяч сто шістдесят одна/грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481/дві тисячі чотириста вісімдесят одна/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 21 листопада 2022 р.

Суддя В.С. Петров