Рішення

від 18.11.2022 по справі 921/13/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 листопада 2022 року м. ТернопільСправа № 921/13/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд - Агрохім, вул. Промислова бічна, буд. 3А, с. Острів, 47728

до відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, вул. Лисенка, 20 А, м. Тернопіль, 46002

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аскольд ЛТД, бульвар П. Куліша, буд. 7 А, м. Тернопіль, 46016

до відповідача 3 Великоберезовицької селищної ради, вул. С. Бандери , буд. 26, смт. Березовиця, 47724

про визнання недійсним рішення сільської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності

За участі представників:

позивача: Кукурудзи А.Є.

відповідача 1: не прибув

відповідача 2: Криницького О.М.

відповідача 3: Тимчія В.Б.

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Трейд - Агрохім, надалі позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, надалі відповідач 1, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аскольд ЛТД, надалі відповідач 2, та Великоберезовицької селищної ради, надалі відповідач 3, про:

- визнання недійсним та скасування рішення Острівської сільської ради від 05.12.2014 за № 572 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 0, 9261 га для ведення особистого селянського господарства у власність в с. Острів Тернопільського району Тернопільської області";

- визнання недійсною та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0, 9261 га за кадастровим номером 6125286400:01:018:0003 із цільовим призначенням 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промислової, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відділом Держземагенства у Тернопільській області 27.11.2014;

- визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аскольд ЛТД на земельну ділянку площею 0, 9261 га за кадастровим номером 6125286400:01:018:0003, вчинену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61443324 від 09.11.2021, запис про право власності № 44915861 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 525039561252) з одночасним припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аскольд ЛТД на вказану земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оспорюваного рішення, оскільки належна на даний час Товариству з обмеженою відповідальністю ТзОВ "Фірма "Аскольд ЛТД" земельна ділянка площею 0, 9261 га за кадастровим номером 6125286400:01:018:0003 сформована всупереч положень чинного законодавства, а її розташування на проїзній дорозі загального користування обмежує права ТзОВ Трейд-Агрохім на володіння та користування належними йому земельними ділянками, перешкоджає його законній діяльності, позбавляє його права користування проїзною дорогою загального користування.

Окрім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просив витребувати в порядку підготовки справи до судового розгляду у Великоберезовицької селищної ради генеральний план села Острів Тернопільського району Тернопільської області, прийнятий у 2010 році та призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, на розгляд якої поставити наступні запитання:

"- Чи має позивач реальну можливість автомобільного заїзду (у тому числі і вантажним великогабаритним транспортом) на власну територію по вул. Промислова бічна, будинок 3 А в селі Острів Тернопільського району Тернопільської області (до земельних ділянок з кадастровими номерами 6125286400:01:001:1415, 6125286400:01:001:1057, 6125286400:01:002:0001, 6125286400:01:001:7310) через існуючі власні заїзди (облаштовані на власних земельних ділянках за кадастровими номерами 6125286400:01:001:1415 та 6125286400:01:001:1057) без проїзду через земельну ділянку Відповідача 2 з кадастровим номером 6125286400:01:018:003?;

- Яка відстань між суміжними земельними ділянками Позивача з кадастровими номерами 6125286400:01:001:1415 та 6125286400:01:001:1057 та земельною ділянкою Відповідача 2 кадастровим номером 6125286400:01:018:003?;

- Чи має позивач реальну можливість автомобільного заїзду (у тому числі важким великогабаритним транспортом) на власну територію по вулиці Промислова бічна, будинок 3 А в селі Острів Тернопільського району Тернопільської області (до земельних ділянок з кадастровими номерами 6125286400:01:001:1415, 6125286400:01:001:1057, 6125286400:01:002:0001, 6125286400:01:001:7310) з будь-якого іншого боку, щоб не використовувати для цього земельну ділянку Відповідача 2 з кадастровим номером 6125286400:01:018:0003?;

- За рахунок яких земель (територій) села Острів Тернопільського району відповідно до їх призначення згідно діючого Генерального плану села Острів (прийнятого 2010 року) була передана у власність гр. ОСОБА_1 земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,9261 га за кадастровим номером 6125286400:01:018:0003 у 2014 році?;

- Чи накладається земельна ділянка Відповідача 2 з кадастровим номером 6125286400:01:018:0003 на існуючу на даний час дорогу з твердим покриттям, яку використовує Позивач для проїзду на власну територію по АДРЕСА_1 (до земельних ділянок з кадастровими номерами 6125286400:01:001:1415, 6125286400:01:001:1057, 6125286400:01:002:0001, 6125286400:01:001:7310), і у якому співвідношенні?;

- Чи є існуюча на даний час дорога з твердим покриттям, яку використовує Позивач для проїзду на власну територію по АДРЕСА_1 (до земельних ділянок 6125286400:01:001:1415, 6125286400:01:001:1057, 6125286400:01:002:0001, 6125286400:01:001:7310) територією загального користування села Острів Тернопільського району?".

Проведення судової експертизи просив доручити Тернопільському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 17.01.2022 головуючим суддею для розгляду справи № 921/13/22 визначено суддю Гирилу І. М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 921/13/22; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено у справі № 921/13/22 підготовче засідання на 14:00 год. 21.02.2022; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

Підготовче засідання 21.02.2022, яке відбулось за участі повноважного представника позивача, було відкладено на 14:00 год. 14.03.2022, про що судом постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутнього в підготовчому засіданні 21.02.2022 повноважного представника позивача про підготовче засідання 14.03.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідачів 1, 2, 3 відповідною ухвалою суду від 21.02.2022.

Ухвалами Господарського суду Тернопільської області від 14.03.2022 та від 11.04.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі №921/13/22 на тридцять днів, підготовче засідання відклав на 15:30 год. 11.04.2022 та, відповідно, на 15:00 год. 25.04.2022.

25.04.2022 на електронну адресу суду від Великоберезовицької селищної ради (відповідача 3 у справі) надійшло клопотання за вих. № 518 від 25.04.2022 (вх. № 2510) про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначене клопотання обґрунтоване пропуском позивачем строку на пред`явлення позову. Зокрема, селищна рада вважала, що до моменту звернення із позовом у грудні 2021 року позивачу були відомі/могли бути відомі ідентифікатори, які б надавали йому можливість раніше отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки. В підтвердження такої позиції відповідач 3 вказує, що з інформації, відображеної на перших сторінках долучених до позовної заяви довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від грудня 2021 року вбачається, що позивач здійснював пошук відомостей в Державному реєстрі прав сама за кадастровим номером земельної ділянки. Вважає, що вказаний ідентифікатор щодо спірної земельної ділянки був відомий/міг бути відомий позивачу з моменту оприлюднення рішення Острівської сільської ради за № 572 від 05.12.2014. Окрім того, зауважувала, що позивачем долучено до позовної заяви інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6125286400:01:001:7310 про реєстрацію в січні 2018 року права оренди на неї за позивачем. За твердженням позивача, вказана земельна ділянка є суміжною із спірною земельною ділянкою та на ній розташований належний позивачу з травня 2010 року склад сухих міндобрив.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.04.2022 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод продовжено строк підготовчого провадження у справі № 921/13/22 на тридцять днів; відкладено підготовче засідання у справі на 10:00 год. 11.05.2022; зобов`язано Великоберезовицьку селищну раду, у строк до 03.05.2022, направити усім учасникам справи копію клопотання № 518 від 25.04.2022 (докази - надати суду); запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду: письмово викладену позицію з приводу заявленого позивачем у позовній заяві клопотання про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи. Окрім того, ухвалою суду від 25.04.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, за клопотанням представника позивача, суд залишив без розгляду вказане вище клопотання ТзОВ "Трейд-Агрохім" про витребування у Великоберезовицької селищної ради Генерального плану села Острів Тернопільського району Тернопільської області, прийнятого у 2010 році.

10.05.2022 на адресу суду від ТОВ Трейд - Агрохім надійшли письмові пояснення б/н від 10.05.2022 (вх. № 2858) щодо клопотання відповідача 3 про застосування у даній справі строків позовної давності. Згідно з вказаними поясненнями позивач просить відмовити у задоволенні клопотання селищної ради про застосування строку позовної давності. Стверджує, що про порушення своїх прав ТзОВ "Трейд-Агрохім" дізналося лише у 2021 році, коли стало власником земельних ділянок за кадастровими номерами: 6125286400:01:001:1415 (площею 0,1709 га) та 6125286400:01:001:1057 (площею 0,2400 га), які межують із спірною земельною ділянкою.

11.05.2022 відповідач 2 звернувся до суду з клопотанням б/н від 10.05.2022 про відкладення розгляду справи на іншу дату, з метою реалізації наданого йому права на ознайомлення із матеріалами справи та залучення правової допомоги для формування процесуальної позиції у даній справі. Окрім того, ТзОВ "Фірма "Аскольд ЛТД" просило суд усі процесуальні документи по справі № 921/13/22 надсилати на його поштову адресу: вул. За Рудкою, 33, м. Тернопіль, 46003.

Також 11.05.2022, на виконання ухвали суду від 25.04.2022, Великоберезовицька селищна рада долучила до матеріалів справи докази на підтвердження надсилання усім учасникам справи копії клопотання за № 518 від 25.04.2022.

В підготовчому засіданні 11.05.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та відповідача 3, суд оголосив перерву до 11:30 год. 25.05.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в підготовчому засіданні 11.05.2022 учасників справи про підготовче засідання 25.05.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідачів 1 та 2 відповідною ухвалою суду від 11.05.2022.

25.05.2022 від Великоберезовицької селищної ради надійшли письмові пояснення за вих. № 642 від 10.05.2022 (вх. № 3263), згідно з якими остання, посилаючись на відсутність порушення суб`єктивних прав та законних інтересів позивача, відповідність вимогам законодавства прийнятого Острівською сільською радою рішення за №572 від 05.12.2014, просила відмовити у задоволенні позову.

Також відповідач 3 звернувся до суду з клопотанням за вих. № 698 від 24.05.2022 (вх. № 3264) про долучення до матеріалів справи №921/13/22 санітарного паспорту, виданого позивачу Головним управлінням Держпродспоживслужби у Тернопільській області на право одержання, зберігання і застосування пестицидів та агрохімікатів (мінеральних добрив) 10.02.2022.

Окрім того, Великоберезовицькою селищною радою подано заперечення за вих. № 641 від 10.05.2022, згідно з якими остання просила суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про проведення земельно-технічної експертизи.

В підготовчому засіданні 25.05.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та відповідача 3, суд продовжив строк підготовчого провадження та оголосив перерву до 09:00 год. 06.06.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в підготовчому засіданні 25.05.2022 повноважних представників сторін про підготовче засідання 06.06.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); інших учасників відповідною ухвалою від 25.05.2022.

26.05.2022 Великоберезовицька селищна рада, згідно з супровідним листом за №708 від 26.05.2022 (вх. №3300), в обґрунтування підстав неможливості долучити раніше до матеріалів справи докази, надані суду згідно з клопотанням за №698 від 24.05.2022, долучила до матеріалів справи додаткові документи.

05.06.2022 від ТзОВ "Фірма "Аскольд ЛТД" (відповідача 2 у справі) надійшли пояснення з приводу позову б/н від 02.06.2022 (вх. №3481), згідно з якими останнє просить суд відмовити у задоволенні даного позову. Разом із тим зазначає, щоТОВ "Фірма "Аскольд ЛТД" забезпечує вільний доступ для проїзду транспортного засобу до земельної ділянки позивача та розглядає можливість встановлення сервітуту на право проїзду та проходу у визначений законодавством спосіб.

В підготовчому засіданні 06.06.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідача 2 та відповідача 3, суд розцінив подані відповідачем 2 пояснення б/н від 02.06.2022 (вх. №3481) як відзив на позов, долучив останній до матеріалів справи, встановив сторонам строк для подання відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання останніх, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголосив перерву до 15:00 год. 25.07.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в підготовчому засіданні 06.06.2022 повноважних представників сторін про підготовче засідання 25.07.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідача 1 відповідною ухвалою від 06.06.2022.

В підготовчому засіданні 25.07.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та відповідача 2, суд оголосив перерву до 15:15 год. 08.08.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в підготовчому засіданні 25.07.2022 повноважних учасників справи про підготовче засідання 08.08.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідачів 1 та 3 - відповідною ухвалою від 25.07.2022.

В підготовчому засіданні 08.08.2022, яке відбулось за участі повноважних представників відповідачів 2 та 3, враховуючи відповідне клопотання представника позивача, суд оголосив перерву до 15:00 год. 22.08.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. Присутніх в підготовчому засіданні 08.08.2022 учасників справи про підготовче засідання 22.08.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); позивача та відповідача 1 - відповідною ухвалою від 08.08.2022.

В підготовчому засіданні 22.08.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідачів 2 та 3, суд заслухав їх позиції з приводу заявленого у позові клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи та оголосив перерву до 08:30 год. 29.08.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. Присутніх в підготовчому засіданні 22.08.2022 учасників справи про підготовче засідання 29.08.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідача 1 - відповідною ухвалою.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ Трейд-Агрохім б/н від 31.12.2021 (вх. № 286) про призначення судової земельно-технічної експертизи; закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/13/22 до судового розгляду по суті на 09:00 год. 21.09.2022.

Ухвалами Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2022 та від 10.10.2022, зважаючи на клопотання позивача та неявку представників сторін, суд відклав розгляд справи по суті на 14:30 год. 10.10.2022 та, відповідно, на 09:00 год. 26.10.2022.

В судовому засіданні 26.10.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідачів 2 та 3, суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово учасників та оголосив перерву до 15:00 год. 14.11.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в судовому засіданні 26.10.2022 представників сторін про судове засідання 14.11.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідача 1- відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 14.11.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідачів 2 та 3, суд продовжив розгляд справи по суті, з`ясував обставини справи, дослідив наявні в матеріалах справи № 921/13/22 докази та оголосив перерву до 09:10 год. 18.11.2022, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутніх в судовому засіданні 14.11.2022 повноважних представників сторін про судове засідання 18.11.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідача 1- відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 18.11.2022, яке відбулось за участі повноважних представників позивача, відповідачів 2 та 3, суд продовжив розгляд справи по суті, заслухав заключне слово учасників справи та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, посилаючись на наявні в матеріалах справи письмові докази. Зокрема, зазначив, що ТзОВ "Трейд-Агрохім" здійснює господарську діяльність на належних йому на праві власності трьох земельних ділянках з кадастровими номерами 6125286400:01:001:1415 площею 0, 1709 га, 6125286400:01:001:1057 площею 0, 2400 га та №6125286400:01:002:0001 площею 0, 0490 га та одній земельній ділянці, кадастровий номер 6125286400:01:001:7310 площею 0, 6380 га, якою Товариство користується на праві оренди. Дані земельні ділянки розташовані в межах населеного пункту с. Острів Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області. Влітку минулого року позивачу стало відомо, що суміжною земельною ділянкою є земельна ділянка ТзОВ "Фірма "Асколь ЛТД" за кадастровим номером 6125286400:01:018:0003, площею 0, 9261 га. Зазначена земельна ділянка розташована на дорозі, якою позивач користується як під`їзною. Наведене, на переконання ТзОВ "Трейд-Агрохім", свідчить про порушення права власності Товариства на користування належними йому земельними ділянками. Стверджує, що спірна земельна ділянка сформована з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки з дати затвердження генерального плану остання відносилась до земель промисловості і не могла бути передана фізичній особі як землі сільськогосподарського призначення. Таким чином, вважає, що формування земельної ділянки з порушенням вимог законодавства порушує права позивача та позбавляє його права користування та доїзду до власних земельних ділянок.

Повноважний представник відповідача 2 просить суд в задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у наданих суду 05.06.2022 письмових поясненнях. Зокрема, просить врахувати, що ТОВ "Фірма "Аскольд ЛТД" є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки. Остання, згідно з актом прийму-передачі майна від 23.10.2021, передана до статутного фонду Товариства від гр. ОСОБА_2 , яка у визначений законом спосіб придбала ділянку у попереднього власника гр. ОСОБА_1 . Вважає, що у позовній заяві позивач не вказав яким чином ТОВ "Фірма "Аскольд ЛТД" порушило його права, внаслідок чого він був змушений звернутись за захистом свого права. Також повідомив, що належна Товариству спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6125286400:01:018:0003 не обгороджена, дорога про яку йдеться у позовних матеріалах перебуває у вільному доступі. ТОВ "Фірма "Аскольд ЛТД" не вчиняла та вчиняє жодних дій, які перешкоджають чи можуть перешкоджати позивачу у користуванні шляхом, що проходить по належній відповідачу 2 спірній земельній ділянці. Зауважує, що наявним в матеріалах справи санітарним паспортом на право одержання, зберігання і застосування пестицидів та агрохімікатів (мінеральних добрив) від 10.02.2022, в пп. 6 п. 5 вказано про наявність під`їзних шляхів з твердим покриттям, чим спростовуються доводи позивача про неможливість отримати такий. Стверджує, що позивач не звертався до відповідача 2 про врегулювання питання користування наявним шляхом через належну останньому ділянку у спосіб визначений чинним законодавством, зокрема встановленням земельного сервітуту. Натомість в судовому засіданні представником позивача підтверджено, що він незаконно користується земельною ділянкою ТзОВ "Фірма"Аскольд ЛТД" та не має наміру укладати сервітут.

Повноважний представник відповідача 3 просить відмовити в задоволенні позову. Вважає, що жодного суб`єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача при формуванні спірної земельної ділянки не має. Наявні в матеріалах справи санітарні паспорти підтверджують, що як на момент звернення до суду, так і на момент розгляду справи в суді відсутні будь-які перешкоди позивачу у користуванні належними йому земельними ділянками, в тому числі доїзді до них. Стверджує, що при прийнятті у 2014 році оскаржуваного рішення сільська рада виходила з вимог земельного законодавства. Передбачених законом підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою не було. Зауважує, що висновок територіального органу, який реалізовує державну політику у сфері земельних відносин, вказував на те, що проект відповідає законодавству. Окрім того, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідача 1 явки свого уповноваженого представника в судове засідання 18.11.2022 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розгляд справи здійснено з урахуванням розумного строку у розумінні положень ст. 114 ГПК України, з метою забезпечення основних завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору, з урахуванням обставин справи та інших критеріїв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважних представників сторін, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

ТзОВ «Трейд-Агрохім» на праві приватної власності належить три суміжні земельні ділянки, розташовані в межах населеного пункту с. Острів на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, а саме:

- земельна ділянка за кадастровим номером 6125286400:01:001:1415 площею 0, 1709 га за цільовим призначенням «Для будівництва та обслуговування земель торгівлі (Землі житлової та громадської забудови)», набута на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній незавершеного будівництвом складу, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Кравець Т. В. 23.04.2021 та зареєстрованого в реєстрі за №382;

- земельна ділянка за кадастровим номером 6125286400:01:001:1057 площею 0, 24 га за цільовим призначенням «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», набута на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Кравець Т. В. 23.04.2021 та зареєстрованого в реєстрі за №383;

- земельна ділянка за кадастровим номером 6125286400:01:002:0001 площею 0, 049 га за цільовим призначенням «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (Землі житлової та громадської забудови)», набута на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній незавершеної будівництвом трансформаторної підстанції, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Кравець Т. В. 23.04.2021 та зареєстрованого в реєстрі за №381 (належним чином засвідчені копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна в матеріалах справи).

Окрім того, 24.01.2018 на підставі Договору оренди землі від 22.12.2017, укладеного між Острівською сільською радою та ТзОВ "Трейд Агрохім", до Державного реєстру речових прав внесено відомості про право оренди ТзОВ "Трейд-Агрохім" на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 6125286400:01:001:7310 площею 0, 638 га, цільове призначення «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (Землі житлової та громадської забудови)». На вказаній земельній ділянці знаходиться належне Товариству з 2010 року на праві власності нежитлове приміщення склад сухих міндобрив, який розташований за адресою: вул. Промислова бічна, буд. 3а, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область (належним чином засвідчені копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно в матеріалах справи).

ТзОВ "Фірма "Аскольд ЛТД" є власником земельної ділянки площею 0, 9261 га за кадастровим номером 6125286400:01:018:0003 за цільовим призначенням «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», розташованої в межах населеного пункту с. Острів на території Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області.

Зазначена земельна ділянка набута відповідачем 2 на підставі акта приймання-передачі майна у статутний капітал, підписаного між ТзОВ "Фірма "Аскольд ЛТД" та громадянкою ОСОБА_3 від 23.10.2021 (належним чином засвідчена копія Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна в матеріалах справи).

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про:

- визнання недійсним та скасування рішення Острівської сільської ради від 05.12.2014 за № 572 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 0, 9261 га для ведення особистого селянського господарства у власність в с. Острів Тернопільського району Тернопільської області";

- визнання недійсною та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0, 9261 га за кадастровим номером 6125286400:01:018:0003 із цільовим призначенням 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промислової, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відділом Держземагенства у Тернопільській області 27.11.2014;

- визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аскольд ЛТД на земельну ділянку площею 0, 9261 га за кадастровим номером 6125286400:01:018:0003, вчинену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61443324 від 09.11.2021, запис про право власності № 44915861 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 525039561252) з одночасним припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аскольд ЛТД на вказану земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовано тим, що формування та передача земельної ділянки площею 0, 9261 га за кадастровим номером 6125286400:01:018:0003 у приватну власність порушує права та законні інтереси позивача, зокрема, позбавляє його права користування проїзною дорогою загального користування до належних Товариству земельних ділянок.

Зокрема, позивач зазначає, що одним із видів діяльності Товариства є оптова торгівля хімічними продуктами. Відповідно до діючих норм зберігання пестицидів та отрутохімікатів необхідна наявність двох під`їзних шляхів на територію зберігання, а земельна ділянка відповідача 2 унеможливлює користування заїздами позивача на його власну територію.

Таким чином, позовна заява ТзОВ "Трейд Агрохім" подана з метою захисту права користування для проїзду земельною ділянкою, що належить відповідачу 2 у справі.

Враховуючи заявлені у цій справі вимоги, позивач зобов`язаний був довести: порушення прав та охоронюваних законом інтересів товариства оспорюваним рішенням Острівської сільської ради від 05.12.2014 за №572; вчинення власником спірної земельної ділянки дій, які перешкоджають позивачу у володінні та користуванні належними йому майном (земельними ділянками).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, далі ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом цієї норми, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Ст. 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц, провадження № 14-140цс18).

Норми процесуального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

З огляду на зазначені приписи, правила ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності (відсутності) цивільних прав в інших осіб.

Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.

Вимоги про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №363/3641/17 (провадження №61-36341св18), від 21.04.2021 у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-5017св19), від 01.06.2022 у справі № 453/222/19 (провадження № 61-2024св21).

У Рішенні Конституційного Суду України за № 18-рп/2004 від 01.12.2004 надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

При цьому суд зазначає, що захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв`язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття оспорюваного рішення (05.12.2014) позивач не був ні власником, ні користувачем спірною чи суміжних із спірною земельних ділянок.

Право власності ТзОВ "Трейд-Агрохім" на земельні ділянки за кадастровим номером 6125286400:01:001:1415 площею 0, 1709 га, кадастровим номером 6125286400:01:001:1057 площею 0, 24 га, кадастровим номером 6125286400:01:002:0001 площею 0, 049 га виникло у 2021 році; право оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6125286400:01:001:7310 площею 0,638 га у 2018 році.

Натомість земельна ділянка площею 0, 9261 га за кадастровим номером 6125286400:01:018:0003 як об`єкт цивільних прав сформована 27.11.2014 (належним чином засвідчена копія Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку в матеріалах справи).

Наведене, на думку суду, не дає підстав для висновку про порушення прав ТзОВ "Трейд-Агрохім" на момент прийняття (05.12.2014) Острівською сільською радою Тернопільського району оспорюваного рішення.

Відомості, що містяться в наявних в матеріалах справи санітарних паспортах на право одержання, зберігання і застосування пестицидів та агрохімікатів (мінеральних добрив), виданих ТзОВ "Трейд-Агрохім" Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області 04.02.2021 та 10.02.2022 свідчать про те, що до належного позивачу на праві власності складу сухих міндобрив, який розташований за адресою: вул. Промислова бічна, буд. 3, с. Острів Тернопільський район Тернопільська область існує два під`їзні шляхи з твердим покриттям.

В судовому засіданні представником позивача обставин існування у ТзОВ "Трейд-Агрохім" можливості заїзду на належну йому земельну ділянку не заперечено.

Будь-які докази, які б свідчили про наявність у позивача перешкод у володінні і користуванні належними йому земельними ділянками матеріали справи не містять. Наведені позивачем у позовній заяві доводи про обмеження його прав на володіння та користування власними земельними ділянками, наявність перешкод його законній господарській діяльності не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.

За даних обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено яким чином його права порушені прийняттям спірного рішення, як і не надано доказів, які б свідчили, про обмеження права ТзОВ "Трейд-Агрохім" можливості заїзду на належну йому земельну ділянку.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами представника селищної ради про відсутність порушення суб`єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при зверненні до суду.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Отже, відсутність порушеного права у позивача зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Окрім того, ст. 2 ЗК України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

П. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання регулювання земельних відносин.

Згідно з п. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 Земельного кодексу України. Зокрема, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу (ч. 6 8 ст. 118 ЗК України).

Ч. 1 ст. 1861 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Згідно з ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність

Правовий аналіз наведених вище приписів чинного законодавства свідчить про те, що вирішуючи питання про затвердження проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування зобов`язаний керуватись чинними нормами та може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише з підстав, визначених законодавством. Так, відповідно до ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Тобто, підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджений в порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186-1 ЗК України норми ст. 118 ЗК України не містять.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за №539 від 07.11.2014 гр. ОСОБА_1 , на підставі звернення останнього, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0, 9261 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель не наданих у власність або постійне користування землі сільськогосподарського призначення (пасовище), яка розташована в с. Острів Тернопільського району Тернопільської області в межах населеного пункту.

ТзОВ "СМП Геодезія" на підставі укладеного з гр. ОСОБА_1 . Договору за №416-14 від 11.11.2014 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, за адресою: с. Острів Тернопільського району Тернопільської області.

18.11.2014 Відділом Держземагентсва у Тернопільській області Головного управління Держземагентсва у Тернопільській області надано Висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 9261 га гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Острів Тернопільського району Тернопільської області.

27.11.2014 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0, 9261 га за кадастровим номером 6125286400:01:018:0003.

Рішенням 42 сесії 6 скликання Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 05.12.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 0,9261 га за кадастровим номером 6125286400:01:018:0003 для ведення особистого селянського господарства з земель ненаданих у власність або постійне користування землі сільськогосподарського призначення (пасовище), розташована в с. Острів Тернопільського району, в межах населеного пункту та, відповідно, передано її гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства.

За даних обставин, зважаючи на те, що: наданню сільською радою дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходилась у межах населеного пункту, передувало звернення особи; на підставі отриманого рішення органу місцевого самоврядування громадянином виготовлено відповідний проект землеустрою земельної ділянки; зазначений проект погоджений відділом Держземагентства у Тернопільському районі, який забезпечує реалізацію державної політики в сфері земельних відносин (п. 1, 2, 7 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 614 від 04.04.2007), суд погоджується з доводами селищної ради про відсутність у неї законних підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки.

Поряд із цим, суд враховує, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 по справі за №925/1351/19, вирішуючи питання пропорційності втручання в право власності, вказала, що "добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц (провадження № 14-192цс19), пункт 46.1 постанови від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)).

Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів ст. 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункти 7.15, 7.16).

В судовому засіданні встановлено та зазначено вище, що спірна земельна ділянка сформована у 2014 році. Відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру. ТзОВ "Фірма "Аскольд ЛТД" набула права власності на спірну земельну ділянку на підставі акта приймання-передачі майна у статутний капітал, підписаного між ТзОВ «Аскольд ЛТД» та громадянкою ОСОБА_3 від 23.10.2021. Зазначені відомості відображено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Обставин, які б свідчили про недобросовісність відповідача 2 при набутті оспорюваного позивачем права власності на спірну земельну ділянку судом не встановлено.

Таким чином, зважаючи на встановлені вище судом обставини щодо не доведеності позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів при зверненні з даним позовом до суду, позовні вимоги щодо припинення права власності ТзОВ Фірма Аскольд ЛТД на спірну земельну ділянку, яка набута на законних підставах, суд вважає неспівмірним втручанням у право відповідача 2 щодо володіння, користування та розпорядження своєю власністю.

Враховуючи усе наведене вище, в задоволенні позову суд відмовляє.

Щодо заяви відповідача 3 про застосування строку позовної давності, суд відзначає наступне:

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013).

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки за наслідками розгляду даного спору судом не встановлено порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого він звернувся до суду, в позові відмовлено з підстав його необґрунтованості, а тому підстави для застосування позовної давності відсутні.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для Суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Згідно з ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору суд покладає на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 12, 14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.11.2022

Суддя І.М. Гирила