РІШЕННЯ
Іменем України
15 листопада 2022 року справа № 927/281/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участі секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи за позовом Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури, вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, e-mail: chernigiv.prok@chrg.gp.gov.ua в інтересах держави
в особі позивача Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району, вул. Шевченка, 50, смт. Михайло-Коцюбинське, 15552, e-mail: mksrchrukr@ukr.net
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біокарт-Агро", вул. Реміснича, 28, оф. 306, м. Чернігів, 14000
адреса електронної пошти: не відома
про стягнення шкоди у сумі 1424786, 76 грн. та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
Представники сторін:
від прокуратури: Тишкевич Л.В.,
від позивача: не прибув;
від відповідача: Бабинець С.П.
ВСТАНОВИВ:
Заступником керівника Чернігівської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біокарт-Агро" про стягнення шкоди у сумі 1424786,76 грн., що заподіяна самовільним зайняттям земельної ділянки природно-заповідного фонду; зобов`язання відповідача звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 площею 9,6120 га, що розташована на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району та повернути її у володіння та користування держави з приведенням у придатний для використання стан.
В обґрунтування позовних вимог заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури зазначає про порушення відповідачем вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 в межах гідрологічного заказника місцевого значення "Ведильцівський" на території Михайло-Коцюбинської селищної ради та самовільним зайняттям відповідачем частини земельної ділянки природно-заповідного фонду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2022 відкрите загальне позовне провадження у справі №927/281/22, підготовче засідання призначено на 30.06.2022.
Підготовче засідання відкладалося на 26.07.2022, 12:50, про що сторін повідомлено ухвалою від 30.06.2022.
01.07.2022 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника№02-13/7646 від 09.06.2022, у якому зазначено про те, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 20.07.2022, у якому відповідач щодо позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що Акти обстеження земельної ділянки №487-ДК/274АО/10//01/-21 від 06.09.2021 та №487-ДК/481/АП/09/01/-21 від 06.09.2021 складені без залучення представників відповідача, третьої особи або незаінтересованих осіб, відсутні докази їх направлення (вручення) як відповідачеві, так і третій особі, а тому вказані Акти не можуть свідчити про вчинення виявлених порушень під час перевірки дотримання вимог земельного саме відповідачем; відсутні докази надсилання припису Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №487-ДК/0081Пр/03//01/-21 від 13.09.2021 на адресу Завертанного О.П. ; припис винесено не посадовій особі (директору) Товариства з обмеженою відповідальністю «Біокарт-Агро», а громадянину; відповідачем зазначено про те, що прокурором та позивачем не надано суду жодного доказу, що спірна земельна ділянка повністю або частково використовувалася відповідачем або була самовільно зайнята відповідачем, та не обґрунтована необхідність її повернути у володіння Держави; розрахунок розміру шкоди не підтверджений належними і допустимими доказами, не підтверджується протиправність діяння відповідача; з наданих до матеріалів справи доказів неможливо встановити, чи входить частина земельної ділянки площею 9,6120 га до складу спірної земельної ділянки 7425581300:04:000:4036 площею 39,6685 га.; прокурором під час пред`явлення позову порушено вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
20.07.2022 на адресу суду надійшло клопотання № 02-13/863 від 11.07.2022, у якому Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області просить задовольнити позов та провести розгляд справи без участі її представника.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2022 у зв?язку із перебуванням судді Демидової М.О. у відпустці підготовче засідання призначено на 09.08.2022, 14:00.
08.08.2022 на адресу суду від Чернігівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив № 55-13220-22 від 05.08.2022, у якій прокурор Чернігівської окружної прокуратури вважає доводи, викладені у відзиві, необґрунтованими, такими, що не спростовують обставин і доказів, якими підтверджено вимоги прокурора. Крім зазначеного, прокурор просить поновити строк для подачі відповіді на відзив. Судом прийнято до розгляду відповідь на відзив, клопотання про поновлення пропущеного строку судом не розглядалось, оскільки строк на подання відповіді прокурором не пропущений.
09.08.2022 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 31.08.2022, 11:50.
11.08.2022 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 10.08.2022. Як зазначає відповідач, прокурором у відповіді на відзив не надано відповіді або заперечень на питання, яким чином чи за допомогою якого вимірювального приладу головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель №5 Куцибою Юрієм Миколайовичем за участю техніка-землевпорядника ПП «ЗЕМГЕОПРОЕКТ» Горічева К.Ю. складено план-схему та встановлено площу нібито самовільно зайнятої земельної ділянки, оскільки в жодному акті, що містяться в матеріалах справи, немає відомостей щодо номеру приладу, даних про його справність та дату останньої повірки, що виключає підтвердження його справності та спроможності надавати точні виміри та координати. У кримінальному провадженні № 41021272100000145 від 29.07.2021 не прийнято жодного рішення, жодній особі не повідомлено про підозру чи вручення обвинувального акту. У відповіді на відзив не спростовано жодним чином жодного доводу чи аргументу, зазначеного у відзиві не зазначено чітких та зрозумілих підстав щодо порушення матеріальних чи інших інтересів держави за наявності володіння спірним майном відповідачем. У матеріалах справи відсутні докази, що земельна ділянка природно-заповідного призначення з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036, площею 9,6120 га, розташована на території Михайло-Коцюбинської селищної ради, повністю чи частково знаходиться на території гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський». Прокурором не надано пояснень, яким чином головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель №5 Куциба Юрій Миколайович за участю техніка-землевпорядника ПП «ЗЕМГЕОПРОЕКТ» Горічева К.Ю. за допомогою невідомого приладу «GPS-приймач PROMARK3" встановили, що спірна земельна ділянка обробляється саме ТОВ «Біокарт-Агро». Відповідач наголошує, що жодним чином не порушував вимоги земельного законодавства та не здійснював господарської діяльності на території гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський» та на території земельної ділянки з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036., та на суміжних земельних ділянках.
30.08.2022 до суду від заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури надійшли пояснення №4357вих.223 від 29.08.2022, у яких прокурор обґрунтував джерело наявність у заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури копій матеріалів кримінального провадження. 01.02.2022 винесено постанову про виділення матеріалів кримінального провадження для вжиття заходів представницького характеру, відповідно до якої процесуальним прокурором у кримінальному провадженні №42021272010000145 від 29.07.2021 виділено матеріали кримінального провадження в обсязі, необхідному для підготовки позову до суду. Протоколи допитів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , додані до позовної заяви лише додатково підтверджують факт перебування земельних ділянок, які їм належать, в оренді у ТОВ «Біокарт-Агро». За наслідками перевірки спеціалістом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою № 487-ДК/481АП/09/011-21 від 06.09.2021 та акт обстеження земельної ділянки № 487-ДК/274/АО/10/01/-21 від 06.09.2021. Акт перевірки відповідає вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Об`єктом перевірки була земельна ділянка з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036, площею 39,6685 га. Вказана земельна ділянка відповідно до Поземельної книги, Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку є гідрологічним заказником місцевого значення «Ведильцівський». Самовільно зайнята земельна ділянка площею 9,6120 га входить в межі гідрологічного заказника площею 39,6685 га. Земельна ділянка гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський» межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 7425581300:04:000:1040, 7425581300:04:000:1039, 7425581300:04:000:1041, 425581300:04:000:1056, 7425581300:04:000:1057, 7425581300:04:000:1058. Як зазначає прокурор, твердження відповідача про те, що останнє не використовує земельні ділянки з кадастровими номерами 7425581300:04:000:1040, 7425581300:04:000:1039, 7425581300:04:000:1041, 7425581300:04:000:1056, 7425581300:04:000:1057, 7425581300:04:000:1058 не заслуговує на увагу, оскільки за Інформацією з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно вказані земельні ділянки перебувають в оренді у ТОВ «Біокарт-Агро» згідно укладеними договорами з терміном дії до 2033 року.
04.10.2022 судове засідання відкладене на 18.10.2022, 13:40, про що повідомлено сторін. У судовому засіданні 18.10.2022 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 15.11.2022, 11:40.
28.10.2022 на адресу суду від позивача надійшло клопотання № 02-13/1438 від 20.10.2022, у якому Михайло-Коцюбинська селищна рада просить задовольнити позовні вимоги та просить провести засідання без участі її представника.
До початку судового засідання 15.11.202 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії платіжного доручення № 643 від 19.07.2022 про оплату послуг адвоката у сумі 12000 грн. та акту приймання-передачі наданих адвокатських послуг від 18.10.2022, які судом долучені до матеріалів справи.
В судове засіданні 15.11.2022 прибув прокурор та представник відповідача.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
06.09.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою, про що складено Акт № 487-ДК/481АП/09/01-21 (далі за текстом - Акт). В Акті зазначено, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель №5 Куцибою Юрієм Миколайовичем за участю техніка-землевпорядника ПП «ЗЕМГЕОПРОЕКТ» Горічева К.Ю. відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 в межах гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський» на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.
У ході перевірки встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 (площа 39.6685га), розташована за межами населеного пункту на території Ведильцівської сільської ради, Чернігівського району, Чернігівської області, яка відноситься до земель комунальної власності та входить в межі гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський», частина якої самовільно зайнята, на якій росте сільськогосподарська культура - кукурудза площею 9,6120 га.
В Акті зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 (площа 39.6685 га) розташована за межами населеного пункту на території Ведильцівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, яка відноситься до земель комунальної власності, та входить в межі гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський», частина якої самовільно зайнята, на якій росте сільськогосподарська культура - кукурудза площею 9,6120 га. Земельні ділянки, кадастрові номери: 7425581300:40:000:1040, 7425581300:04:000:1039, 7425581300:04:000:1041, 7425581300:04:000:1056, 7425581300:04:000:1057, 7425581300:04:000:1058, які розташовані в єдиному масиві та засіяні єдиним масивом та єдиними рядками із земельною ділянкою з кадастровим номером7425581300:04:000:4036, на яку встановлено обмеження охоронної зони навколо гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський» згідно з даними Державного земельного кадастру перебувають в оренді ТОВ «Біокарт-Агро». В ході перевірки на місцевості із залученням техніки землевпорядника ПП «Земгеопроект» Костянтина Горічева, за допомогою GPS-приймача «PROMARK 3» визначені поворотні точки меж вказаних земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, які межують із землями природно-заповідного призначення. Встановлено, що на вказаних земельних ділянках (кадастрові номери: 7425581300:40:000:1040, 7425581300:04:000:1039, 7425581300:04:000:1041, 7425581300:04:000:1056, 7425581300:04:000:1057, 7425581300:04:000:1058 на момент перевірки росте сільськогосподарська культура кукурудза, в результаті проведення подальших обмірів посівів кукурудзи встановлено, що вони виходять за межі земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ «Біокарт-Агро», і єдиним суцільним з ним масивом (єдиними рядами) розташовуються на земельній ділянці, на яку встановлено обмеження охоронної зони навколо гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський» (кадастровий номер 7425581300:04:000:4036) на площі 9.6120 га без будь-яких на те правових підстав (а.с.20-21).
До перевірки залучено техніка землевпорядника ПП «Земгеопроект» Костянтина Горічева, перевірка та заміри проводилися за допомогою GPS-приймача «PROMARK 3».
Номер, дату останньої повірки GPS-приймача «PROMARK 3», його призначення та технічні характеристики в Акті не зазначено.
Прокурором у позові вказано про наявність/зазначення в Акті від 06.09.2021 поворотних точок меж вказаних земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, які межують із землями природно-заповідного призначення.
Судом досліджено зміст Акту від 06.09.2021 та встановлено, що жодної поворотної точки меж земельних ділянок, суміжних із спірною земельною ділянко, в Акті не зазначено.
Крім того, в Акті у розділі «План-схема земельної ділянки» відсутні будь-які відомості щодо спірної або інших земельних ділянок і зазначено «додається».
Додатком до Акту також є не план-схема земельної ділянки, як зазначено в Акті, а «Збірний план земельних ділянок за адресою Чернігівська область, Чернігівський район, поблизу с. Малійки».
В Акті також зазначено, що дії ТОВ «Біокарт-Арго» є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки природно-заповідного призначення площею 9,6120 га, чим порушено вимоги ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України (а.с.17-19).
На підставі матеріалів проведених перевірок здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: 7425581300:04:000:4036 Михайло-Коцюбинської селищної ради площею 9,6120 га, яка становить 1424786,76 грн. Інформація про вручення чи направлення вказаних розрахунків відповідачу відсутня (а.с. 23).
13.09.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області винесено припис керівнику Завертанному Олексію Павловичу, яким зобов`язано у 30-ти денний термін з дня припису усунути виявлене порушення земельного законодавства при використанні вказаної земельної ділянки, тобто оформити правовстановлюючі документи на її використання або звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (а.с. 25-28)
Дані про надсилання чи вручення зазначеного припису відповідачеві відсутні.
07.02.2022 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області винесено припис керівнику відповідача Завертанному Олексію Павловичу, яким зобов`язано у 30-ти денний термін з дня припису усунути виявлене порушення земельного законодавства при використанні вказаної земельної ділянки, тобто оформити правовстановлюючі документи на її використання або звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (а.с. 30-32).
Зазначений припис направлено Завертанному О.П. (керівнику ТОВ «Біокарт-Агро») 07.02.2022.
Листом від 31.01.2022 № 02-13/118 Михайло-Коцюбинська селищна рада повідомила Чернігівську окружну прокуратуру, що земельна ділянка з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036, площею 39,6685 га перебуває у комунальній власності Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району, 10.08.2021 за візуальним оглядом присутнє самозахоплення, оскільки ширина земельної ділянки в середньому 350 м, а за оглядом 250-300м. Орієнтовну площу та факт порушення без залучення сертифікованого інженера-землевпорядника встановити неможливо, оскільки на земельній ділянці росте кукурудза. Селищна рада звернулася з листом 11.08.2021 № 928 до окружної прокуратури з проханням визнати Михайло-Коцюбинську селищну раду як власника зазначеної земельної ділянки потерпілою юридичною особою у рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42021272010000145 від 29.07.2021.
У Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження № 42021272010000145, зазначено, що за межами с. Малійки Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області невідомі особи за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу землі у власність або надання її у користування, а також за відсутності вчиненого правочину щодо ділянки до встановлення її меж на місцевості та одержання документа, що посвідчує право на неї, до його державної реєстрації, всупереч встановленому законодавством порядку самовільно заволоділи земельною ділянкою гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський» з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 загальною площею 39,6685 га, засіявши її сільськогосподарською культурою на площі близько 3 га. Як зазначено в протоколі огляду від 30.07.2021, складеного в рамках кримінального провадження № 42021272010000145 від 29.07.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 загальною площею 39,6685 га, яка розташована за межами с. Малійки Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району з 20.04.2018 по 14.10.2019 використовувалася для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Під час проведення слідчої дії фотографування не проводилося.
В Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 із цільовим призначенням - землі запасу, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, форма власності - комунальна, площа - 39.6685, місцерозташування: Чернігівська область, Чернігівський район, Ведильцівська сільська рада, , власник - Михайло-Коцюбинська селищна рада, вид обмеження - заказники (а.с. 95-96).
Як зазначає прокурор, земельні ділянки з кадастровими номерами 7425581300:04:000:1038, 7425581300:04:000:1039, 7425581300:04:000:1040, 7425581300:04:000:1041, 7425581300:04:000:1056, 7425581300:04:000:1057, 7425581300:04:000:1058 межують з земельною ділянкою з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036, які використовує відповідач - ТОВ «Біокарт-Агро», на праві оренди.
В рамках процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42021272010000145 від 29.07.2021 за фактом самовільного зайняття земель природно-заповідного фонду, які розташовані за межами с. Малійки Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району, прокурор звернувся з листом до Михайло-Коцюбинської селищної ради з проханням надіслати інформацію: чи використовується на даний час, яким чином та ким саме земельна ділянка з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 площею 39, 6685 га; ким та у якому розмірі упродовж 2018 - 2021 років (за кожен рік окремо) сплачувалась орендна плата за землю та чи наявна на даний час заборгованість; чи здійснювався сільською радою самоврядний контроль, як це передбачено ст. 189 Земельного кодексу України, стосовно вищезгаданої земельної ділянки, чи виявлялись порушення, чи вживались будь-які заходи реагування та чи плануються вживатися; та надати копії землевпорядної документації (проектів землеустрою -технічних документацій, матеріалів розпаювання, інвентаризації), розпоряджень, наказів, договорів оренди землі, актів прийому-передачі земель та відомостей про оплату стосовно згаданої земельної ділянки.
У відповідь на лист № 894 від 04.08.2022 Михайло-Коцюбинська селищна рада повідомила, що земельна ділянка 7425581300:04:000:4036 перебуває у комунальній власності Михайло-Коцюбинської селищної ради за цільовим призначенням землі запасу (обмеженням у використанні земельної ділянки - заказник) площею 39,6685 га та передана Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області у комунальну власність Михайло-Коцюбинській селищній раді |на підставі акту прийому-передачі від 06.04.2020. Дана земельна ділянка не перебуває у користуванні.
Листом від 16.08.2021 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області надіслало запитувані прокуратурою відомості щодо земельної ділянки 7425581300:04:000:4036.
У Витягу з Поземельної книги щодо земельної ділянки з кадастровим номером у розділі 1 зазначено призначення: землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель - землі запасу; код цільового призначення - 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам, площа -39.6685 га; розділ 2 містить кадастровий план земельної ділянки та координати поворотних точок земельної ділянки; у розділі 3 у відомостях про право власності, право постійного користування земельною ділянкою зазначено Михайло-Коцюбинську селищну раду.
Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації від 04.02.2020 № 5 «Про приведення положення про об`єкти природно-заповідного фонду місцевого значення у відповідність до чинного законодавства» внесено зміни до положень про об`єкти природно-заповідного фонду місцевого значення по Чернігівській області, зокрема, про гідрологічний заказник «Ведильцівський», площею 251 га та охоронною зоною 704 га, шляхом викладення їх в новій редакції.
У Положенні про гідрологічний заказник місцевого значення «Ведильцівський» зазначено про його створення рішенням Чернігівського облвиконкому від 24.12.1979 № 561. Місце знаходження заказника: Чернігівський район, Чернігівської області. Загальна площа заказника 251 га та охоронної зони 849 га. Заказник розташований в с. Пльохів Ведильці, Кархівка.
Гідрологічний заказник «Ведильцівський», розташований в с. Пльохів Ведильці, Кархівка Чернігівського району, Чернігівської області переданий під охорону Михайло-Коцюбинській селищній об`єднаній територіальній громаді загальною площею 251 га та охоронною зоною 849 га, про що зазначено в Охоронному зобов`язанні № 21/9/578 від 05.02.2020 (а.с.53).
Наказом Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області від 06.04.2020 № 25-6490/14-20-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Михайло-Коцюбинській селищній раді Чернігівського району передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 395,9846 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Михайло-Коцюбинської селищної об`єднаної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки, у тому числі заказник площею 39,6685 га, що підтверджується актом приймання передачі земельної ділянки від 06.04.2020.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.
Як встановлено ч.1,3 та 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Однією із підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду України у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Чернігівська окружна прокуратура листом від 26.01.2022 №745 вих.22 повідомила Михайло-Коцюбинську селищну раду Чернігівського району, що готує позовну заяву до суду в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району до ТОВ «Біокарт-Агро» про стягнення заподіяної державі шкоди в сумі 1424786,76 грн. та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, та просила повідомити чи вживалися селищною радою заходи реагування до усунення порушень законодавства, а саме, стягнення завданої шкоди та звільнення земельної ділянки природно-заповідного фонду (а.с.133).
У відповідь Михайло-Коцюбинська селищна рада листом від 31.01.2022 № 02-13/118 повідомила Чернігівській окружній прокуратурі, що земельна ділянка з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 площею 39,6685 га перебуває у комунальній власності Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району; 10.08.2021 представниками селищної рали було здійснено огляд даної земельної ділянки, що розташована за межами населеного пункту, поблизу с. Малійки Ведильцівського Старостинського округу Михайло-Коцюбинської селищної ради; за візуальним оглядом встановлено факт самозахоплення земельної ділянки, оскільки ширина земельної ділянки комунальної власності в середньому 350 м, а за оглядом ширина спірної земельної ділянки становить 250-300 м; орієнтовну площу та сам факт порушення без залучення сертифікованого інженера-землевпорядника встановити неможливо, оскільки на вказаній земельній ділянці росте кукурудза. 11.08.2021 Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівської області звернулася до Чернігівської окружної прокуратури з листом № 928 з проханням визнати Михайло-Коцюбинську селищну раду Чернігівської області як власника земельної ділянки з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 площею 39,6685 га поблизу с. Малійки Чернігівського району потерпілою юридичною особою у рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42021272010000145 від 29.07.2021 (а.с.134).
Листом від 23.02.2022 № 1626 вих.32 Чернігівська окружна прокуратура в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомила Михайло-Коцюбинську селищну раду, що готує позовну заяву до господарського суду про стягнення з ТОВ «Біокарт-Агро» шкоди в сумі 1424786,76 грн. та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки (а.с.135).
Представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави.
За наведених обставин суд доходить висновку про те, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді при зверненні із цим позовом.
Відповідно до ст. ст.187,188 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі за текстом - Закон №963-ІV) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, серед іншого, у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.
Відповідно до ст.9 та ст.10 Закону №963-ІV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.
Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Статтею 212 Земельного кодексу України визначено, шо що самовільно зайняті земельні ділянки землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Враховуючи вказані приписи, суду належить в першу чергу перевірити, чи має місце:
1. самовільне зайняття земельної ділянки;
2. якщо має, то чи надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що саме відповідач здійснив таке зайняття.
Вирішуючи питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки, необхідно враховувати, що сам лише факт користування земельною ділянкою за відсутності документів, які посвідчують права на неї, не недостатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно встановити наявність у особи в силу закону права на отримання земельної ділянки у власність чи у користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності залежним чином оформлених документів на неї.
Відповідно до ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За положеннями ст. 73 Господарського процесуального кодексу України наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи встановлюються на підставі доказів. Доказами ж є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює відповідні обставини. Ці дані встановлюються такими засобами: 1.письмовими, речовими і електродними доказами; 2. висновками експертів; 3. показаннями свідків.?
Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Разом із цим, закріплений у процесуальному законі принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про і яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок |про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш | вірогідним, ніж протилежний, (суд звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 21.12.2020 у справі № 916/401/17).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, > достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою, про що складено Акт № 487-ДК/481АП/09/01-21. В Акті зазначено, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель №5 Куцибою Юрієм Миколайовичем за участю техніка-землевпорядника ПП «ЗЕМГЕОПРОЕКТ» Горічева К.Ю. відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», проведена перевірка з питання: дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 в межах гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський» на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.
У ході перевірки встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 (площа 39.6685га), розташована за межами населеного пункту на території Ведильцівської сільської ради, Чернігівського району, Чернігівської області, яка відноситься до земель комунальної власності та входить в межі гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський», частина якої самовільно зайнята, на якій росте сільськогосподарська культура - кукурудза площею 9,6120 га.
В Акті зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 (площа 39.6685 га) розташована за межами населеного пункту на території Ведильцівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, яка відноситься до земель комунальної власності, та входить в межі гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський», частина якої самовільно зайнята, на якій росте сільськогосподарська культура - кукурудза площею 9,6120 га. Земельні ділянки із кадастровими номерами 7425581300:40:000:1040, 7425581300:04:000:1039, 7425581300:04:000:1041, 7425581300:04:000:1056, 7425581300:04:000:1057, 7425581300:04:000:1058, розташовані в єдиному масиві та засіяні єдиним масивом та єдиними рядками із земельною ділянкою з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036, на яку встановлено обмеження охоронної зони навколо гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський», згідно з даними Державного земельного кадастру перебувають в оренді ТОВ «Біокарт-Агро». В ході перевірки на місцевості із залученням техніки землевпорядника ПП «Земгеопроект» Костянтина Горічева, за допомогою GPS-приймача «PROMARK 3» визначені поворотні точки меж вказаних земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, які межують із землями природно-заповідного призначення. Встановлено, що на вказаних в Акті земельних ділянках на момент перевірки росте сільськогосподарська культура кукурудза, в результаті проведення подальших обмірів посівів кукурудзи встановлено, що вони виходять за межі земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ «Біокарт-Агро», і єдиним суцільним з ним масивом (єдиними рядами) розташовуються на земельній ділянці, на яку встановлено обмеження охоронної зони навколо гідрологічного заказника місцевого значення «Ведильцівський» (кадастровий номер 7425581300:04:000:4036) на площі 9.6120 га без будь-яких на те правових підстав (а.с.20-21).
До перевірки залучено техніка землевпорядника ПП «Земгеопроект» Костянтина Горічева, перевірка та заміри проводилися за допомогою GPS-приймача «PROMARK 3».
Номер, дату останньої повірки GPS-приймача «PROMARK 3», його призначення та технічні характеристики в Акті не зазначено.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності; затвердження типу засобу вимірювальної техніки - рішення призначеного органу з оцінки відповідності, прийняте на основі звіту про оцінку типу, про те, що тип засобу вимірювальної техніки відповідає встановленим вимогам і може використовуватися у сфері законодавчо регульованої метрології у спосіб, за якого він, як очікується, забезпечить надійні результати вимірювань протягом визначеного періоду часу; періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам;
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» вимірюванням вважається процес експериментального визначення одного або декількох значень величини, які можуть бути обґрунтовано приписані величині. Результати вимірювань можуть бути використані у сфері законодавчо регульованої метрології за умови, що для таких результатів відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань. Повноваження центральних органів виконавчої влади, інших державних органів уповноважувати підприємства та організації, їх відокремлені підрозділи та фізичних осіб - підприємців на проведення певних вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології визначаються законом. Результати вимірювань повинні бути доступні юридичним і фізичним особам, які мають щодо них обґрунтований інтерес.
В силу ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
З урахуванням викладеного є незрозумілим, яким саме конкретним приладом, з якими технічними характеристиками, з якою придатністю до експлуатації і датою останньої повірки здійснено огляд та замір земельних ділянок. Таким чином, посилання на дані вказаного в Акті приладу є некоректними та не можуть бути прийняті судом до уваги.
Прокурором у позові вказано про наявність/зазначення в Акті від 06.09.2021 поворотних точок меж вказаних земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, які межують із землями природно-заповідного призначення.
Судом досліджено зміст Акту від 06.09.2021 та встановлено, що жодної поворотної точки меж земельних ділянок, суміжних із спірною земельною ділянко, в Акті не зазначено.
Крім того, в Акті у розділі «План-схема земельної ділянки» відсутні будь-які відомості щодо спірної або інших земельних ділянок і зазначено «додається».
Додатком до Акту також є не план-схема земельної ділянки, як зазначено в Акті, а «Збірний план земельних ділянок за адресою Чернігівська область, Чернігівський район, поблизу с. Малійки».
Вказаний «Збірний план земельних ділянок» не підтверджує жодну з обставин, на яку прокурор посилається як на підставу позову, оскільки не окреслює конкретні межі спірної земельної ділянки із кадастровим номером 7425581300:04:000:4036. Також вказаний збірний план не надає змоги встановити межі захоплення спірної земельної ділянки із кадастровим номером 7425581300:04:000:4036, оскільки на плані відсутні відповідні позначки та їх розшифровка.
Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частинами 1, 2 ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
Отже, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
За змістом ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно з положеннями частин 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, як самовільне зайняття земельних ділянок (пункт "б" частини 1).
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі за текстом - Положення) відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
До основних завдань Держгеокадастру віднесено, зокрема: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (пп.1 п.3 Положення).
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: організовує та здійснює державний нагляд (контроль): а) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю (пп.25 п.4 Положення).
Дослідивши зміст вказаних вище актів, суд зазначає, що акти складені відносно перевірки земельної ділянки 7425581300:04:000:4036, не містять інформацію щодо найменування, місцезнаходження юридичної особи, що перевіряється. Акти складені представником Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області без залучення представників відповідача або представників органу місцевого самоврядування. Відсутні докази їх направлення (вручення) відповідачеві.
Як зазначено вище, до Акту перевірки № 487-ДК/481АП/09/01-21 від 06.09.2021 не додано план-схему земельної ділянки, відсутні відомості щодо поворотних точок, проте в акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки на місцевості за допомогою GPS-приймача «PROMARK 3» визначені поворотні точки меж земельних ділянок та встановлено, що спірна земельна ділянка засіяна єдиним масивом кукурудзи разом з ділянками, що орендуються ТОВ «Біокарт-Агро» (а.с.17-18).
До Акту обстеження земельної ділянки № 487-ДК/274/АО/10/01/-21 від 06.09.2021 не додано план-схему земельної ділянки, натомість додано Збірний план земельних ділянок за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, поблизу с. Малійки.
Таким чином, зазначений Акт не може свідчити про факт вчинення виявлених під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою, та обстеження земельної ділянки правопорушень відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Біокарт-Агро».
13.09.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області винесено припис керівнику відповідача Завертанному Олексію Павловичу, яким зобов`язано у 30-ти денний термін з дня припису усунути виявлене порушення земельного законодавства при використанні вказаної земельної ділянки, тобто оформити правовстановлюючі документи на її використання або звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (а.с. 25-28)
07.02.2022 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області винесено керівнику відповідача Завертанному Олексію Павловичу припис, яким зобов`язано у 30-ти денний термін з дня припису усунути виявлене порушення земельного законодавства при використанні вказаної земельної ділянки, тобто оформити правовстановлюючі документи на її використання або звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (а.с. 30-32).
Зазначений припис направлено Завертанному О.П. (керівнику ТОВ «Біокарт-Агро») 07.02.2022, проте в матеріалах справи відсутні докази його отримання уповноваженим представником відповідача ТОВ «Біокарт-Арго».
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається, зокрема, на Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відповідно до ст.2 якого дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не регулюють порядок проведення перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, суд приходить до висновку, що на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону №963-IV, а відтак посилання відповідача на норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є безпідставним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.09.2019 у справі №806/1723/18.
Щодо належності спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного призначення суд зазначає таке.
За змістом ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Згідно зі ст. 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до ст. 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).
У відповідності до ст. 46-1 Земельного кодексу України землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положеннями про ці території, об`єкти.
На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.
Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором.
Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.
Статтями 1, 5, 10 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що Державний земельний кадастр - єдина державна, геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;
Режимоутворюючий об`єкт - об`єкт природного або штучного походження (водний об`єкт, об`єкт магістральних трубопроводів, енергетичний об`єкт, об`єкт культурної спадщини, військовий об`єкт, інший визначений законом об`єкт), під яким та /або навколо набутими властивостями згідно із законом встановлюються обмеження у використанні земель.
Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.
Об`єктами Державного земельного адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, затверджений Порядок ведення Державного земельного кадастру, згідно якого (п. 6, 12, 23, 24, 107, 108) до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в м. Києві та Севастополі) належать, зокрема внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) або надання відмови у їх внесенні про обмеження у використанні земель.
Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.
До Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельні ділянки, зокрема, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки згідно з пунктом 23 цього Порядку.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органам державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Під час державної реєстрації земельної ділянки здійснюється:
1. державна реєстрація обмежень у використанні земельної ділянки, що існують на момент державної реєстрації земельної ділянки;
2. внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Враховуючи наведені вище приписи чинного законодавства України, обмеження у використанні земельної ділянки підлягають державній реєстрації і набирають чинності з моменту вчинення відповідних реєстраційних дій.
З наявної в матеріалах справи Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку вбачається таке.
Відомості про земельну ділянку:
- кадастровий номер земельної ділянки: 7425581300:04:000:4036,
- цільове призначення: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) категорія земель: землі сільськогосподарського призначення,
- вид використання: Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам),
- форма власності: комунальна,
- площа земельної ділянки: 39,6685 га,
- місце розташування: Чернігівська область, Чернігівський район, Михайло- Коцюбинська селищна рада,
- відомості про зареєстроване обмеження у використанні земельної ділянки:
вид обмеження: заказники - дата державної реєстрації обмеження: інформація відсутня. Отже, з наведеної вище інформації неможливо достовірно встановити факт належності всієї спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду.
У відповідності до охоронного зобов`язання від 05.02.2020 №21/9-578 гідрологічний заказник місцевого значення «Ведильцівський» має загальну площу 251 га та охоронну зону 849 га, розташований біля сіл Пльохів, Ведильці, Кархівка Чернігівського району Чернігівської області.
З наданих позивачем матеріалів неможливо встановити, чи входить частина земельної ділянки площею 9,6120 га до складу земельної ділянки 7425581300:04:000:4036 площею 39,6685 га.
У відповідності до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах, зокрема, від 24.09.2020 у справі № 921/388/19, від 27.08.2020 у справі № 916/372/18, від 13.08.2020 у справі № 917/1060/19, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
Відповідні правові висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 908/394/19 та від 10 лютого 2021 року у справі № 916/1709/19.
На підставі викладеного вище суд дійшов висновків про:
- відсутність відомостей, яким саме конкретним приладом, з якими технічними характеристиками, з якою придатністю до експлуатації і датою останньої повірки здійснено огляд та замір земельних ділянок (за таких обставин посилання на дані вказаного в Акті приладу є некоректними та не можуть бути прийняті судом до уваги),
- відсутність зазначення в Акті від 06.09.2021 відомостей щодо поворотних точок меж земельних ділянок, суміжних із спірною земельною ділянкою, що не надає змоги чітко встановити їх межі,
- відсутність будь-яких відомостей щодо спірної або інших земельних ділянок із зазначенням «додається», в той час як додатком до Акту також є не план-схема земельної ділянки, як зазначено в Акті, а «Збірний план земельних ділянок за адресою Чернігівська область, Чернігівський район, поблизу с. Малійки» («Збірний план земельних ділянок» не підтверджує жодну з обставин, на яку прокурор посилається як на підставу позову, оскільки не окреслює конкретні межі спірної земельної ділянки із кадастровим номером 7425581300:04:000:4036, Збірний план також не надає змоги встановити межі захоплення спірної земельної ділянки із кадастровим номером 7425581300:04:000:4036, оскільки на плані відсутні відповідні позначки та їх розшифровка),
- відсутність доказів протиправної поведінки саме відповідача у справі стосовно спірної земельної ділянки 7425581300:04:000:4036 та використання її без укладення відповідного договору,
- невручення Актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою № 487-ДК/481АП/09/01/-21 від 06.09.2021 та обстеження земельної ділянки № 487-ДК/274/АО/10/01-21 від 06.09.2021 відповідачеві у справі як ймовірному порушнику земельного законодавства.
Таким чином, акт не можуть свідчити про факт вчинення виявлених під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою та обстеження земельної ділянки, правопорушень відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Біокарт-Агро», земельної ділянки з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036, площею 9,6120 га, земель природно-заповідного призначення.
З урахуванням відповідних висновків Верховного Суду, наведені вище обставини свідчить про те, що звертаючись з даним позовом прокурор та позивач належними засобами доказування не довели факт використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036, площею 9,6120 га, площі земель природно-заповідного призначення.
Матеріали справи також не містять доказів притягнення посадових осіб відповідача до адміністративної відповідальності або кримінальної відповідальності.
В свою чергу, відсутність факту самовільного захоплення земельної ділянки сама по собі виключає можливість притягнення відповідача до відповідальності за порушення земельного законодавства і покладення на нього обов`язку повернути земельну ділянку державі.
За таких обставин суд доходить висновку про необхідність відмови у позові про стягнення з відповідача 1424786,76 грн шкоди та про зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку з кадастровими номерами 7425581300:04:000:4036, площею 9,6120 га.
Інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав відмови у задоволенні позову.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на прокурора.
Керуючись ст.52, 129, 232 - 233, 236-238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біокарт-Агро" про стягнення шкоди у сумі 1424786,76 грн., заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки природно-заповідного фонду, та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Біокарт-Агро" звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим номером 7425581300:04:000:4036 площею 9,6120 га, що розташована на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району, та повернути її у володіння та користування держави з приведенням у придатний для використання стан - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у строк, встановлений ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк та в порядку, визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення підписаний 28.11.2022
Суддя М.О. Демидова
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2022 |
Оприлюднено | 01.12.2022 |
Номер документу | 107552408 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Інші справи |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Демидова М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні