Рішення

від 28.11.2022 по справі 927/758/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

28 листопада 2022 року справа № 927/758/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос Деревини", вул. Миру, 15, с. Деревини, Чернігівського району, Чернігівської області, 15110, поштова адреса: вул. Троїцька, 15, офіс 13, м. Городня, Чернігівського району, Чернігівської області, 15100; e-mail: koloscx@gmail.com; ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Яна", вул. Свободи, буд. 141, м. Сновськ, Корюківського району, Чернігівської області, 15200, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2

про стягнення 338965 грн. 57 коп.

Без виклику сторін

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Колос Деревини" звернулось з позовом до Господарського суду Чернігівської області про стягнення з Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Яна" заборгованості у сумі 300000 грн., інфляційних нарахувань у сумі 5423, 10 грн., 3% річних у сумі 1898, 63 грн. та пені у сумі 31643,84грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №22/05-2020-1 купівлі - продажу товару від 22.05.2020.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області 23.09.2022 відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/758/22 без повідомлення учасників сторін; відповідачу надано строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу суду відповідачем отримано 14.10.2022, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №1520002254040 від 05.10.2022.

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий. Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

22.05.2020 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» (позивач, продавець) та Приватним виробничо-торгівельним підприємством «ЯНА» ( відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу товару №22/05-2020-1, відповідно до п.1.1 якого продавець в порядку та на умовах договору зобов`язується продати у власність покупця сільськогосподарську продукцію рослинництва урожаю 2020 року (надалі -товар), яка є їх власно вирощеним продуктом та має українське походження. Найменування товару - пшениця 3 класу урожаю 2020 року та/або пшениця 4 класу урожаю 2020 року (а.с. 13-18).

Відповідно до п. 1.2 договору покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Кількість товару, ціна, умови продажу (переходу права власності на товар) товару обумовлюються сторонами в договорі, в накладних та/або специфікаціях на кожну конкретну партію товару (додатках до даного договору), які є невід`ємними частинами даного договору (п. 1.3 договору).

Згідно п. 2.2 договору загальна кількість товару, що переходить у власність покупця вказується в додатках до договору.

Пунктами 3.1, 3.3 договору визначено, що вартість однієї тони товару вказана в договорі та/або в накладних, специфікаціях (додатках до даного Договору), які є невід`ємними частинами договору на кожну партію товару, яка не може бути змінена в односторонньому порядку. Загальна вартість товару за даним договором становить суму всіх накладних за вартістю та підтверджується ними.

Відповідно до п. 3.5 договору днем оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця на користь постачальника.

Згідно п.4.1 договору відвантаження товару в рамках договору здійснюється в термін, зазначений в додатку до договору, автомобільним та/або залізничним транспортом, або без його використання, згідно умов, зазначених в додатку до договору (відповідно до правил Інкотермс 2010).

Відповідно до п. 6.3-6.4 договору продавець зобов`язується: 6.3.1 - передати у власність товар за ціною, вказаною у додатках до цього договору; 6.3.2 - передати у власність товар на загальну вартість, що вказана у додатках до цього договору; 6.3.3 - прийняти оплату за товар в розмірах та в порядку, визначеними даним договором; 6.3.4 - сприяти покупцю у виконанні взятих ним на себе зобов`язань. Покупець зобов`язується: 6.4.1 - прийняти від продавця всю кількість товару, вказану у додатках до цього договору; 6.4.2 - здійснити оплату за товар в розмірах, що визначаються в додатках до цього договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний продавцем; 6.4.3 - прийняти товар за ціною, вказаною в додатках до договору; 6.4.4 - сприяти продавцю у виконанні взятих ним на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 10.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020 включно. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

22.05.2020 сторонами укладено додаток №1 до договору купівлі-продажу товару №22/05-2020-1від 22.05.2020. (а.с. 19-20).

Відповідно до п. 1 додатку №1 продавець передає у повне право власності покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, у кількості та асортиманті, а саме: пшениця 3 класу урожаю 2020 року та/або Пшениця 4 класу урожаю 2020 року за ціною 3333,33 грн за одну тону (без ПДВ) в кількості 400 тон загальною вартістю 1599998,40 грн (у тому числі ПДВ - 266666,40 грн).

Згідно п. 4 додатку №1 строк поставки товару до 15.08.2020 включно.

Пунктом 5 додатку №1 встановлено, що покупець сплачує передоплату у розмірі 50% від вартості товару протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання рахунку. Остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2-х робочих днів з дати поставки товару і визначення фактичної кількості поставленого товару, а також після: а) завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

На виконання умов договору позивач виписав відповідачу рахунок на оплату №5 від 22.05.2022 на суму 1454638,55 грн (у тому числі ПДВ - 242439,76 грн) (а.с. 21).

25.05.2020 відповідно до платіжного доручення №1845 від 25.05.2020 Приватним виробничо-торгівельним підприємством "ЯНА" було перераховано позивачу 799999,20 грн. попередньої оплати за пшеницю врожаю 2020 року згідно рахунку №5 від 22.05.2020 (а.с. 22).

Факт надходження на рахунок позивача коштів в сумі 799999,20 грн. від ПВТП «ЯНА» підтверджується випискою з рахунку СТОВ «Колос Деревини» в АТ «Райффайзен Банк» (а.с. 23-24).

25.05.2020 позивач склав та 12.06.2020 подав на реєстрацію податкову накладну №4, що була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 12.06.2020, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 26).

За доводами позивача після дозрівання та збору врожаю пшениці позивач згідно товарно-транспортних накладних (а.с. 27-36) відвантажив та згідно видаткової накладної №9 від 02.08.2020 передав у власність відповідачу пшеницю 4 класу урожаю 2020 року у кількості 363,66 тони загальною вартістю 1454638,55 грн. (у тому числі ПДВ - 242439,76 грн.) (а.с. 37)

Відповідно до платіжного доручення №2271 від 20.08.2020 Приватним виробничо-торгівельним підприємством "ЯНА" було додатково перераховано позивачу 354639,35 грн. попередньої оплати за пшеницю урожаю 2020 року згідно рахунку №5 від 22.05.2020 (а.с. 38).

Факт надходження на рахунок позивача коштів у сумі 354639,35 грн. від відповідача підтверджується випискою з рахунку СТОВ «Колос Деревини» в АТ «Райффайзен Банк» (а.с. 39).

02.08.2020 позивачем було складено податкову накладну №11 (а.с. 40), яку було подано для реєстрації 13.08.2020 та зареєстровано 01.07.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 (справа № 620/3822/20) (а.с. 40-64).

Таким чином, позивач передав у власність Приватному виробничо-торгівельному підприємству «ЯНА» пшеницю 4 класу урожаю 2020 року у кількості 363,66 тони загальною вартістю 1454638,55 грн. (у тому числі ПДВ - 242439,76 грн.), що підтверджується видатковою накладною №9 від 02.08.2020 на суму 1454638,55 грн.

Факт отримання товару та його часткову оплату відповідачем у справі не спростовано.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги послався на те, що відповідач оплату за поставлений товар (пшеницю 4 класу урожаю 2020 року у кількості 363,66 тони загальною вартістю 1454638,55 грн.) у повному обсязі та у встановлений договором строк не здійснив, чим порушив умови п. 5 додатку №1 до договору, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 300000,00 грн.

05.07.2022 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №86 від 05.07.2022 з вимогою виконати свої зобов`язання за договором № 22/05-2020-1 від 22.05.2020 належним чином та перерахувати на рахунок СТОВ «Колос Деревини» суму заборгованості у розмірі 300000 грн. Претензію відповідачем отримано 08.07.2022, що підтверджено трекінгом із офіційного сайту Укрпошта (а.с. 67).

06.08.2022 на адресу позивача від відповідача надійшов лист №71 від 21.07.2022, у якому відповідач повідомив,що має намір належним чином виконати свої зобов`язання за договором з оплати товару у повному обсязі, але після здійснення перевірки правильності реєстрації СТОВ «Колос Деревини» відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в найближчий строк (а.с. 68).

За доводами позивача умовами договору від 22.05.2020 року та додатку № 1 до договору останнім днем для оплати покупцем отриманого товару визначене 05.07.2022, оскільки податкова накладна №11 від 02.08.2020 була зареєстрована 01.07.2022, проте, незважаючи на направлення на адресу відповідача претензії щодо сплати заборгованості та податкової накладної №11 від 02.08.2020 з доказами її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що виключало потребу в повторній перевірці цього факту, відповідач, фактично визнаючи наявність заборгованості і погоджуючись з необхідністю оплати ним придбаного товару в повному обсязі, станом на момент звернення з відповідним позовом до суду свої зобов`язання за договором не виконав і кошти в сумі 300000 грн. на рахунок СТОВ «Колос Деревини» не перерахував.

Вказані обставини відповідачем не спростовано, доказів щодо вчинення дій щодо перевірки відповідачем правильності реєстрації позивачем податкової накладної не надано.

Заборгованість у сумі 300000,00 грн. заявлена позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом.

Згідно із п. 7.7 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупцем згідно умов даного договору (за винятком випадків, коли затримка оплати викликана неналежним виконанням зобов`язань продавцем ), покупець сплачує продавцю на вимогу останнього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості поговору.

Пунктом 7.8 договору передбачено, що Сторони у відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 259 Цивільного кодексу України домовились про те, що до вимог про стягнення штрафних санкцій (пеня, штраф та інші види неустойки ) за прострочення виконання зобов`язань за цим договором застосовується трирічний строк позовної давності, а саме нарахування таких штрафних санкцій ( пеня, штраф та інші види неустойки ) здійснюється протягом трьох років починаючи з першого дня прострочення.

З посиланням на п. 7.7 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов`язку з оплати поставленого товару за період з 06.07.2022 до 20.09.2022 на суму 31643,84 грн., що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 8).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних за період прострочення платежу з 06.07.2022 до 20.09.2022 на суму 1898,63 грн., а також інфляційні нарахування за період прострочення платежу з 06.07.2022 до 31.08.2022 на суму 5423,10 грн., що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 7-8).

Відповідач відзив на позов не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення сторонами у справі договору купівлі-продажу товару №22/05-2020-1 від 22.05.2020 та додатку №1 до договору, факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару згідно видаткової накладної №9 від 02.08.2020, відповідно до якої позивач передав у власність відповідачу пшеницю 4 класу урожаю 2020 року у кількості 363,66 тони загальною вартістю 1454638,55 грн. (у тому числі ПДВ - 242439,76 грн.), а також факт часткового перерахуванням відповідачем на рахунок позивача грошових коштів у сумі 1154638,55 грн. (платіжне доручення №1845 від 25.05.2020 на суму 799999,20 грн. та №2271 від 20.08.2020 на суму 354639,35 грн.).

Кірм того, матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт, що на виконання умов договору позивачем було вчинено дії щодо складання та реєстрації податкових накладних, а саме: 25.05.2020 позивач склав та 12.06.2020 подав на реєстрацію податкову накладну №4, що була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 12.06.2020, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 26); 02.08.2020 позивачем було складено податкову накладну №11 (а.с. 40), яку було подано для реєстрації 13.08.2020 та зареєстровано 01.07.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 ( справа № 620/3822/20) (а.с. 40-64).

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

Вимоги претензії відповідачем залишені без задоволення; у надісланому на адресу позивача листі №71 від 21.07.2022 відповідач повідомив про намір належним чином виконати свої зобов`язання за договором з оплати товару у повному обсязі, але після здійснення перевірки правильності реєстрації СТОВ «Колос Деревини» відповідних податкових накладних в ЄРПН в найближчий строк (а.с. 68).

Доказів щодо вчинення дій щодо перевірки правильності реєстрації податкової накладної не надано.

Позивачем належним чином виконано зобов?язання щодо складання та реєстрації податкових накладних, про що судом зроблено висновок вище.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

У визначений у договорі та п. 5 додатку №1 до договору строк відповідач оплату за видатковими накладними здійснив частково, сума заборгованості склала 300000,00 грн.

Відповідачем вказані обставини не спростовані.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 300000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем на підставі п. 7.7 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов`язку з оплати поставленого товару за період з 06.07.2022 до 20.09.2022 на суму 31643,84 грн., що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних за період прострочення платежу з 06.07.2022 до 20.09.2022 на суму 1898,63 грн., а також інфляційні нарахування за період з 06.07.2022 до 31.08.2022 на суму 5423,10 грн., що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідачів 3% річних за період 06.07.2022 до 20.09.2022 у сумі 1898,63 грн., а також інфляційні нарахування за період з 06.07.2022 до 31.08.2022 у сумі 5423,10 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідачів витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У складі судових витрат позивач просить стягнути з відповідача суму оплати послуг адвоката у розмірі 10000грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У підтвердження вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №01-200/г від 05.09.2022, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №001049 від 21.05.2021, посвідчення адвоката від 21.05.2021, акт прийому-передачі грошових коштів згідно договору про надання надання правової допомоги №01-200/г від 05.09.2022 на суму 10000,00 грн., розрахунок суми гонорару на суму 10000,00 грн., у якому вказано про те, що клієнтом сплачено 10000,00 грн, а адвокатом Березовським О.Д. отримано 10000,00 грн., що підтверджено підписами сторін.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони у справі викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката від відповідача не надходило.

Факт сплати клієнтом адвокату грошових коштів у сумі 10000,00 підтверджується розрахунок суми гонорару на суму 10000,00 грн., у якому вказано про те, що клієнтом сплачено 10000,00 грн., а адвокатом Березовським О.Д. отримано 10000,00 грн., що підтверджено підписами сторін.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Зазначений висновок відповідає також позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" тлумачить "гонорар успіху" як домовленість, згідно з якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.

За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат Європейського суду з прав людини керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі "Пакдемірлі проти Туреччини".

Заявлений до відшкодування розмір гонорару не є надмірним та завищеним.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що позивачем доведено факт надання адвокатом Березовським О.Д. вказаних послуг та сплату 10000,00 за надання правової допомоги.

З урахуванням викладеного вище витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 10000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у справі на підставі положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 123, 129, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Яна», вул. Свободи, буд. 141, м. Сновськ, Корюківського району, Чернігівської області, 15200, код 31835059, на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини», вул. Миру, 15, с. Деревини, Чернігівського району, Чернігівської області, 15110, поштова адреса: вул. Троїцька, 15, офіс 13, м. Городня, Чернігівського району, Чернігівської області, 15100, код 41519965, заборгованість у розмірі 300000 грн. 00 коп., пеню у сумі 31643 грн. 84 грн., 3 % річних у сумі 1898 грн. 63 коп., інфляційні втрати у сумі 5423 грн. 10 коп., витрат на послуги адвоката у сумі 10000 грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 5084 грн. 48 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 28.11.2022.

Суддя М.О. Демидова