Рішення

від 29.11.2022 по справі 943/22/22

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/22/22

Провадження № 2/943/638/2022

29 листопада 2022 року

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді - Коса І.Б.,

за участю секретаря - Дутки С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області, за участю третьої особибез самостійнихвимог напредмет споруГоловного управлінняДержгеокадастру уЛьвівській областіпро визнанняправа власностіна спадковемайно,-

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся всуд ізуказаним позовомдо Буськоїміської радиЗолочівського районуЛьвівської області,де просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,2766 га (кадастровий номер 4620682800:12:001:0002) та на земельну ділянку площею 1,6880 га (кадастровий номер 4620682800:03:001:0021), виділених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Красненської селищної ради Золочівського районуЛьвівської області, в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , якому на праві приватної власності належали спірні земельні ділянки площею 0,2766 га (кадастровий номер 4620682800:12:001:0002) та на земельну ділянку площею 1,6880 га (кадастровий номер 4620682800:03:001:0021), виділених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області. Позивач є спадкоємцем за законом вказаного майна, однак правовстановлюючі документи на нього були втрачені. Відтак через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно батька позивач не може оформити спадщину, а тому просив позовні вимоги задовольнити повністю, визнавши за ним право власності на спадкове майно за законом після смерті батька.

Ухвалою суду від 20.01.2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 08.09.2022 року закрито підготовче провадження із призначенням справи до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, направивши до суду клопотання від 18.02.2022, у якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, а дану справу просив розглянути у його відсутності.

Відповідач Буська міська рада Золочівського району Львівської області явку свого повноважного представника суду не забезпечила, направивши до суду заяву (лист від 11.07.2022), в якій звернула увагу на те, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки усе спірне спадкове майно знаходиться на території .теперішньої Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, яка повинна бути відповідачем у зазначеній справі.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області явку свого представника до суду не забезпечила, незважаючи на те, що була належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення із таких підстав.

Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами п`ятою, сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Львів-Винники, про що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Куткірською сільською радою Буського району Львівської області від 26.10.2010.

Матеріалами справи встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 є батьком позивача. Із доданих до позовної заяви документів слідує, що спадкове майно, що залишилось після смерті батька позивача ( ОСОБА_2 ) складається із двох земельних ділянок площею 0,2766 га (кадастровий номер 4620682800:12:001:0002) та на земельну ділянку площею 1,6880 га (кадастровий номер 4620682800:03:001:0021), виділених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Куткірської сільської ради Буського району Львівської області (а.с. 16-24).

За таких обставин, в судовому засіданні є достовірно встановлено, що спірні дві земельні ділянки належали померлому ОСОБА_2 .

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що місцем відкриття спадщини в розумінні положень частини першої статті 1221ЦК України є м. Львів-Винники. Натомість місце реєстрації позивача із 24.05.1986 року по даний час є с. Безброди Буського (нині - Золочівського) району Львівської області.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, позивачем не долучено до справи доказів прийняття ним спадщини після смерті батька в розумінні приписів частини третьої статті 1268 та статті 1269 ЦК України.

Окрім того, згідно статті 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Згідно висновку викладеного Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (касаційне провадження № 14-61цс18) пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Таким чином, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Відтак, суд вважає, що даний позов є таким, що заявлений до неналежного відповідача (Буської міської ради), оскільки належним відповідачем є Красненська селищна рада Золочівського району Львівської області, на території якої знаходяться спірні земельні ділянки, а також позивачем не доведено факту прийняття ним спадщини після смерті свого батька. Отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з вищенаведених мотивів.

Крім того, в силу вимог пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати сплачений позивачем ОСОБА_1 судовий збір за подання ним позовної заяви в сумі 992,40 грн. покладаються на нього, ураховуючи відмову в задоволенні позову.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 1, 2, 4, 8, 10, 11, 12, 13, 51, 76, 77, 78, 81, 82, 141, 175, 247, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Буська міська рада Львівської області (80500, м. Буськ, вул. 900-річчя Буська, 1, код ЄДРПОУ 26307575).

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Львівській області (79019, м. Львів, проспект В. Чорновола, 4; код ЄДРПОУ 39769942).

Повний текст рішення виготовлено: 29.11.2022 року.

Суддя: І. Б. Кос