Постанова

від 28.09.2007 по справі 11/4169а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА           

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа №  11/4169а

"28" вересня 2007 р.,  12 год. 

30 хв.                                             м.

Черкаси

Господарський суд Черкаської

області в складі: головуючого судді Довганя К.І., при секретарі судового

засідання -Захаровій А.Г., за участю представників сторін: від позивача

-ОСОБА_1 за довіреністю; від відповідача -Сизько Б.Б., Долженков О.В., Малиш

О.М., Коваль К.М. за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні

в м. Черкаси  справу за адміністративним

позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до Золотоніської державної податкової

інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання

недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача, якими позивачу

донараховано податкові зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб,

податку на додану вартість, та застосовано штрафні(фінансові) санкції.

В обґрунтування заявлених вимог

позивач послався на те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення не

відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі акту

перевірки, в якому перевіряючими зроблено безпідставний висновок про виключення

з податкового обліку податкових накладних поподатку на додану вартість,

виписаних ПП „Мобіленд” та ТОВ „Торгмаш Ко” та протиправно застосовано не прямі

методи для визначення об'єкту оподаткування прибуткового податку.

Представник позивача в судовому

засіданні позов підтримав з підстав, викладених у ньому.

Відповідач у відзиві на позов та

його представники у судовому засіданні заперечуючи проти позову, вважали

оспорювані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті на підставі вірно

встановлених перевіркою фактів порушень позивачем податкового законодавства.

Суд, заслухавши пояснення

представників сторін, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

Золотоніською ОДПІ 1-2 березня

2006р. була проведена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання вимог

податкового та валютного законодавства ПП ОСОБА_2 (далі - Позивач) за період з

01.01.2004 року по 30.09.2005 року. За результатами її проведення було складено

акт від 03.03.2006 року № 254/1702/2256605035. В ході перевірки було

встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за період, що

перевірявся, на суму 324 457,00 грн. в тому числі за рахунок :

- заниження податку на суму 818648

грн., а саме за: січень 2004 р. на 2054 грн.; квітень 2004 р. на 14359 грн.;

травень 2004 р. на 2778 грн.; липень 2004 р. на 30908 грн.; вересень 2004 р. на

9516 грн.; жовтень 2004 р. на 334059 грн.; грудень 2004 р. на  165130 грн.; квітень 2005 р. на  9626 грн.; травень 2005 р. на 88431 грн.;

червень 2005 р. на 12003 грн.; червень 2005 р. на 29579 грн.; серпень 2005 р.

на 50596 грн.; вересень 2005 р. на 69609 грн.;

- завищення податку на суму 494191

грн., а саме за: лютий 2004 р. на 248217 грн.; березень 2004 року на 45339

грн.; червень 2004 р. на 42264 грн.; серпень 2004 р. на   26851 грн.; листопад 2004 р. на   2707 грн. - січень 2005 р. на 12444 грн.;

лютий 2005 р. на 70902 грн.; березень 2005 р. на 45467 грн.

Також, перевіркою встановлено  заниження оподатковуваного доходу за 2004 рік

на суму 408904,19 грн., в результаті чого перевіряючими було донараховано податку

з доходу підприємця в сумі 53563,66 грн.

На підставі акту перевірки

відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.03.2006 року №

0000161702/466, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання по податку

на додану вартість в сумі 733781,00 грн., в тому числі 324457,00 грн. основного

платежу та 409324,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та № 0000171702/465

про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в

сумі 53563,66 грн.

Вказані висновки перевіряючі

обгрунтували наступним.

Позивачем для  віднесення до складу податкового кредиту за

березень 2004 року була надана податкова накладна № 142 від 03.03.2004 року на

суму 3500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 583335,00 грн. Зазначена податкова накладна була

виписана на виконання договору № 11-03 від 03.03.2004 року, укладеного між

позивачем та ТОВ «Торгаш Ко», предметом якого була зустрічна поставка товарів

рівної договірної вартості.  Вказаний

договір був підписаний та податкова накладна № 142 від 03.03.2004 року була

виписана від імені ТОВ „Торгаш Ко” громадянкою ОСОБА_3.

          Згідно листа ДПІ у Голосіївському

районі м. Києва від 19.10.2005 року за № 16964/7/10-211, ТОВ "Торгмаш

Ко" перебуває на обліку в інспекції з 08.07.1997 року, адреса товариства

згідно реєстраційних документів - м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, код

за ЄДРПОУ 24928037. За вказаною адресою дана юридична адреса не знаходиться та

до ДПЇ не звітує. Останній звіт подано за січень 2000 року. Станом на

19.10.2005 року у ТОВ "Торгмаш Ко" за період 2003-2005 роки

нарахувань та сплати ПДВ не було, в зв'язку з цим картка особового рахунку по

податку на додану вартість не відкривалась.

Крім того, згідно з листом ДПІ у

Голосіївському районі м. Києва (вх. 989/7 від 27.12.2005 р. )  рішенням господарського суду м. Києва від

18.10.2004 року за № 23/591 було скасовано державну реєстрацію ТОВ «Торгмаш

Ко»та свідоцтво платника ПДВ з моменту реєстрації.

Відповідно до листа Управління

адміністративної служби міліції головного управління МВС України в м. Києві від

17.02.2006 року № 9/1- вх 901, ТОВ «Торгмаш Ко»до відділу дозвільної системи

УАСМ ГУМВС України в м. Києві з питань отримання дозволу на виготовлення

печаток чи штампів не зверталося.

Під час розгляду в Господарському

суді Черкаської області справи № 07/5358а, за результатами якої було винесено

постанову від 20.03.2006р.,  що набрала

законної сили досліджувались взаємовідносини між ТОВ «Торгмаш Ко»і ПП ОСОБА_2 у

лютому-березні 2004 року. Так допитана у засіданні суду як свідок громадянка

України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Грозного, Росія, паспорт НОМЕР_1,

виданий ІНФОРМАЦІЯ_2, заперечила свою будь-яку причетність як до ТОВ «Торгмаш

Ко»так і до укладання та виконання договору від 03.03.2004 р. №11-03 з

приватним підприємцем ОСОБА_2 на проведення товарообмінної операції. Також

заперечила отримання від приватного підприємця ОСОБА_2 документів та ТМЦ

(соснового брусу).

Крім того, відповідно до Листа ДПІ

у Голосіївському районі м. Києва від 18.11.2005 року в якості директора та

засновника підприємства виступає громадянин ОСОБА_4, фактичне місцезнаходження

якого не відоме.

Перевіркою також встановлено, що

позивачем для підтвердження віднесення до складу податкового кредиту за квітень

2004 року сум ПДВ, які були сплачені Позивачем в рамках угоди, укладеної з ПП

«Мобіленд», перевіряючим надані податкові накладні № 116 від 09.04.2004 року на

суму 51960,00 грн., в т. ч. ПДВ 8660,00 грн.; № 140 від 19.04.2004 року на суму

6480,00 грн., в т. ч. ПДВ 1080,00 грн.; № 162 від 26.04.2004 року на суму

27000,00 грн., в т. ч. ПДВ 4500,00 грн.; № 172 від 26.04.2004 року на суму

23040,00 грн. в т. ч. ПДВ 3840,00 грн.;

09.11.2005 року за № 8908/17-021

Золотоніською ОДПІ направлено до ДПІ у Святошинському районі м. Києва запит про

проведення позапланової перевірки ПП «Мобіленд»стосовно перевірки проведення

взаєморозрахунків з ПП ОСОБА_2

Згідно листа-відповіді від

05.12.2005 року за № 7769/7/15-106 ДПІ у Святошинському районі м. Києва

повідомлено, що ПП «Мобіленд»перебуває на обліку в інспекції з 27.02.2003 року.

Підприємство до ДПІ не звітує. Останній звіт подано до ДПІ за жовтень 2003

року. Рішенням Святошинського районного суду від 21.04.2004 року визнано

недійсними : свідоцтво про державну реєстрацію ПП "Мобіленд" №11862

від 27.02.2003 року, статут ПП "Мобіленд", довідку про включення ПП

"Мобіленд" до Державного реєстру підприємств та організацій України,

свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту

реєстрації.

Відповідно до п. 7.2.6 п. 7.2

Закону України „Про податок на додану вартість” від 3.04.97р. № 168(далі Закон

України №168) податкова накладна видається платником податку, який поставляє

товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування

податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.2.3 п. 7.2

Закону України  № 168 податкова накладна

складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох

примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається

у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим

документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується

на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли

частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік

(номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до

податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної

податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових

зобов'язань.

          П. 18 Наказу ДПА України від

30.05.1997 року № 165 «Порядок заповнення податкової накладної»встановлено, що

всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою

платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються

печаткою такого платника податку.

          Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України

орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи

закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи,

добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону

України №168 визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту

будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними

чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт

чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату

вартості таких робіт (послуг).

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону

України №168 бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику

податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених

цим Законом.

Окрім вищевказаного, згідно пп.

7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України  № 168

право на нарахування податку та складання податкових накладних надасться

виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому

ст. 9 цього Закону України.

          Частиною 1 ст. 72 КАС України

визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній,

цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не

доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або

особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає,

що від імені ТОВ «Торгаш Ко»при укладенні 

договору № 11-03 від 03.03.2004 р. та виписуванні на підставі нього

податкової накладної № 142 від 03.03.2004 року виступав неналежний представник,

а тому вказані документи правомірно були виключені відповідачем з податкового

обліку позивача.

Оскільки, у відповідності до

рішення Святошинського районного суду м. Києва № 2-131746/2004 від 21.04.04

року свідоцтво № 36358458 про реєстрацію суб'єкта господарювання ПП

"Мобіленд" в якості платника податку па додану вартість визнано

недійсним з моменту реєстрації, то суб'єкт господарювання ПП

"Мобіленд"  не був платником

ПДВ та не мав права на нарахування податку на додану вартість та складання

податкових накладних.

Відповідно до абз. 2 пп. 7.4.5 п.

7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі,

коли на момент перевірки платника податку органом ДПС суми податку, попередньо

включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими

зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у

вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму

податкового кредиту, не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами.

Таким чином відповідач, правомірно

встановивши заниження позивачем сум податку на додану вартість, що підлягав

слаті у перевіряємому періоді, вірно застосував до нього штрафні(фінансові)

санкції.

Висновок № 364-Б

судово-бухгалтерської експертизи, призначеної ухвалою суду у даній справі,

відповідно до якого відповідачем неправомірно 

донараховано  перевіряючими

податкові зобов'язання з ПДВ, судом до уваги не приймається оскільки як

вбачається з тексту єкспертного виснову та пояснень експерта, даних  у судовому засіданні, зазначеною

судово-бухгалтерською експертизою було здійснено лише математичне обрахування

первинних документів при визначенні податкового зобов'язання з ПДВ та не

враховано рішення судів щодо  ТОВ

«Торгмаш Ко»та ПП «Мобіленд», які описувались вище.

Крім того в періоді, що

перевірявся, перевіряючими виявлено порушення ст. 13 Декрету КМ України «Про

прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 року № 13-92, а саме заниження

позивачем оподаткованого доходу за 2004 рік на суму 408904,19 грн., в

результаті чого  було донараховано

податок на доходи підприємця в сумі 53563,66 грн.

Відповідно до пп. 1, 9 ст. 9 Закону

України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-ІІХ платники

податків, зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський

облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність та

забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами.

Перевіркою встановлено, що Позивач

не вів бухгалтерського обліку, а саме книги обліку доходів та витрат.

Відповідно  до пп. 4.3.1 п. 4.3. ст. 4 Закону України

«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закону №

2181) якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового

зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту

4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з не встановленням фактичного

місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів,

місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його

посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також

якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з не веденням

платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством

первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути

визначена за непрямим методом.

Як встановлено в ході розгляду

справи та не спростовано позивачем перевіряючими сума податкових зобов'язань

визначалася виходячи з наявних первинних документів, складених в процесі

здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності, які були самостійно

надані ним на перевірку. Тому, твердження позивача  щодо використання перевіряючими непрямого

методу є безпідставним.

Висновок судово-бухгалтерської

експертизи № 364-Б в частині визначення валового доходу ПП ОСОБА_2 за період з

01.01.2004 року по 01.01.2005 року у розмірі 1763048,00 грн. суд також вважає

не обгрунтованим, оскільки згідно поданих Позивачем декларацій за перевіряємий

період сума валового доходу складає 2 023 120,00 грн.

Відповідно до пп. 5.1 ст. 5 Закону

№ 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у

податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податку в

адміністративному та судовому порядку.

Не приймається до уваги судом

висновок даної єкспертизи ще й тому, що експертом помилково  зазначено, що в зв'язку з тим, що в

матеріалах справи, наданих на дослідження, відсутня книга обліку доходів і

витрат (ф. №10) та первинні бухгалтерські документи (платіжні доручення на

перерахування коштів постачальникам, видатки та прибуткові касові ордери на

оплату коштів постачальникам товарно-матеріальних цінностей), то визначити суму

валових витрат не представляється можливим. Як на перевірку так і в

засідання суду були надані первинні бухгалтерські документи позивача, що

знаходяться у відмовному матеріалі №14”Про відмову в порушенні кримінальної

справи стосовно ПП ОСОБА_2”

За таких обставин висновок

перевіряючих про заниження позивачем оподаткованого доходу за 2004 рік на суму

408904,19 грн., в результаті чого  було

донараховано податок на доходи підприємця в сумі 53563,66 грн. відповідає

фактичним обставинам справи.

Беручи до уваги викладене, суд

приходить до висновку, що відповідач згідно вимог ст. 71 КАС України  довів суду, що прияняті ним податкові

повідомлення-рішення  є правомірними і відповідають

вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст.160, 161-163

Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до

Київського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження постанови

може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через

господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом

десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти

днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                              К.І.Довгань