Ухвала
від 09.11.2022 по справі 761/23041/22
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23041/22

Провадження № 1-кс/761/12730/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3., за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_5. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42018111200000194 від 19.03.2018,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018111200000194 від 19.03.2018.

На обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018 (справа № 761/9877/18) накладено арешт на земельну ділянку, загальною площею 3,4393 га з кадастровим номером 3220485800:01:009:0044, що розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області та перебуває у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договору оренди.

В подальшому, постановою слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6. про закриття кримінального провадження від 20.09.2019 кримінальне провадження №42018111200000194 від 19.03.2018 за ч.2 ст.189 КК України, закрито на підставі ст. 284 КПК України.

Як підставу скасування арешту адвокат зазначив, що 11.05.2021 ОСОБА_2 , у власності якої знаходилась земельна ділянка з кадастровим номером 3220485800:01:009:0044, померла. ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом на спадкове майно померлої, у тому числі, на вищевказану земельну ділянку.

Враховуючи неможливість оформити спадщину на земельну ділянку, оскільки та відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019 у справі № 761/35999/19 перебуває під арештом, питання про скасування якого не вирішено слідчим під час закриття кримінального провадження, у заявника виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з цим клопотанням.

У судове засідання представник власника майна адвокат ОСОБА_5. не з`явилася, у своєму клопотанні просила розгляд здійснювати у її відсутність.

Слідчий та прокурор у судове засідання також не з`явилися, причини своєї неявки суд не повідомили.

Слідчий суддя, дослідивши наявні документи, дійшов висновку про таке.

У відповідності до ст. 174 КПК власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

У силу частини 2 наведеної статті КПК арешт майна може бути скасовано слідчим суддею повністю чи частково, якщо власник або володілець майна доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.

Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Під час вирішення питання, що розглядається слідчим суддею, має бути надана оцінка правомірності примусового, тобто без добровільної згоди особи, вилучення з її володіння та користування речей, предметів, документів, а також їх подальше утримання органом досудового розслідування.

Процесуальним законом визначено, що здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

У силу ст. 9 КПК при виконанні вказаного вище обов`язку слідчий суддя зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, статтею 8 КПК наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом безпосереднього застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання вимог закону усіма учасниками кримінального провадження, та зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення зазначеними повноваженнями з метою суворого дотримання закону, забезпечення рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018 (справа № 761/9877/18) накладено арешт на земельну ділянку, загальною площею 3,4393 га з кадастровим номером 3220485800:01:009:0044, що розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області та перебуває у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договору оренди.

У подальшому, постановою слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6. від 20.09.2019 кримінальне провадження №42018111200000194 від 19.03.2018 за ч.2 ст.189 КК закрито.

Відповідно до ст. 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, який згідно з ч. 1 ст. 170 КПК полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, з-поміж іншого, є доказом злочину.

У силу ч.1 ст.174 КПК арешт майна може бути скасований у разі, коли буде доведено, що у подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба.

З наведеного витікає, що перебування майна під арештом після закриття кримінального провадження суперечить положенням чинного законодавства щодо охорони права власності відповідної особи.

Сукупність вищезазначеного свідчить про обґрунтованість клопотання, що є підставою для його задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 8, 9, 16,100, 131, 170, 171, 174 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання адвоката ОСОБА_5. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати у кримінальному провадженні №42018111200000194 від 19.03.2018 арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018 (справа № 761/9877/18), на земельну ділянку, загальною площею 3,4393 га з кадастровим номером 3220485800:01:009:0044, розташовану на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_3

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення09.11.2022
Оприлюднено30.11.2022
Номер документу107562261
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —761/23041/22

Ухвала від 09.11.2022

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Циктіч В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні