Рішення

від 15.11.2022 по справі 724/1562/22

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/1562/22Провадження № 2/724/497/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2022 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судових засідань: Федонюка В.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Гіждівського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хотинської міської ради Чернівецької області про скасуваннярозпорядження про звільнення, зміну формулювання причин звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

05.08.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Хотинської міської ради Чернівецької області, Комунального закладу «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради» (далі- КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти №2»; Заклад освіти) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 серпня 2022 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

08.09.2022 року представником позивача адвокатом Загарія О.Д. подано заяву про зміну позовних вимог (а.с.54-55).

На обґрунтування змінених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона працювала на посаді вихователя КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти №2», однак 06.07.2022 року розпорядженням Хотинського міського голови №45-ОС від 21.06.2022 року була звільнена з роботи у зв`язку із скороченням штату працівників за пунктом 1 ст.40 КЗпП України.

Позивач вважає своє звільнення незаконним з наступних підстав.

Так, рішенням Хотинської міської ради від 24.02.2022 року №361/20/22 вирішено припинити діяльсть Закладу освіти шляхом ліквідації. Даним рішенням створено ліквідаційну комісію по припиненню діяльності Закладу освіти та затверджено її персональний склад, головою якої призначено ОСОБА_3 . Отже, до ліквідаційної комісії з 24.02.2022 року перейшли всі повноваження щодо управління цим закладом, а також право його представництва. Таким чином, розпорядження про її звільнення повинно було видаватись не головою Хотинської міської ради ОСОБА_4 , а головою ліквідаційної комісії закладу освіти - ОСОБА_3

Також зазначає, що запис в трудовій книжці про її звільнення зроблено не уповноваженою на те особою, оскільки із запису в трудовій книжці під № 21 про її звільнення слідує, що останній вчинено першим заступником міського голови ОСОБА_3, проте такий запис повинен був вноситись ним саме, як головою ліквідаційної комісії закладу освіти.

Також вказала, що відбулось порушення попередження її про звільнення, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, однак вказаного попередження вона взагалі не отримувала ні наручно, ні поштою.

Окрім цього, зазначає, що неможливо визначити підставу її звільнення, так в пункті 5.2 Рішення № 361/20/22 від 24.02.22 р, йде мова про попередження працівників закладу освіти про ліквідацію установи та про їх подальше звільнення із займаних посад. В самому ж розпорядженні № 45-ОС про звільнення вказується вже дві підстави: «у зв`язку із повною ліквідацією закладу» та «у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників». Однак, в трудовій книжці підставою звільнення зазначено «звільнена у зв`язку зі скороченням штату працівників», то в такому випадку їй мали запропонувати іншу роботу.

Також зазначає, що головою ліквідаційної комісії 07.03.2022 року оформлено повідомлення за № 02-13-11-354 голові профспілки Закладу освіти про заплановане звільнення працівників у зв`язку з ліквідацією, проте відсутні докази вручення такого повідомлення голові профспілки; по-друге, якщо звільнення відбулось у зв`язку із скороченням штату працівників, то погодження профспілкою такого звільнення є обов`язковим, в її випадку такого погодження не існує.

Вказує, що порушено форму та порядок подання звітності державній службі зайнятості про звільнення.

10.08.2022 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи КЗ «Хотинський заклад середньої освіти №2», а тому наявні підстави для визнання звільнення її у зв`язку з скороченням чисельності штату працівників незаконним, визнання її такою, що звільнена з дня реєстрації припинення установи (10.08.22) за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із ліквідацією останньої та стягнення із власника (засновника) ліквідованої установи - роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який обчислювати з наступного дня після звільнення (07.07.2022) по день ухвалення судом рішення.

Попередній (орієнтовний) розрахунок розміру судових витрат, які вона понесла, складається із вартості витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9800 гривень.

Розпорядження №45-ОС від 21.06.2022 року вона отримала в приміщенні Хотинської міської ради разом із трудовою книжкою в день її звільнення 06.07.2022 року, а тому строки звернення до суду з цим позовом нею не пропущені.

У зв`язку з вищенаведеним позивач просить суд:

1. Визнати п.39 розпорядження Хотинського міського голови № 45-ОС від 21.06.2022 року «Про фактичне вивільнення працівників КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради», яким звільнено ОСОБА_1 з 06.07.2022 року з посади вихователя за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з скороченням чисельності штату працівників - незаконним та скасувати.

2. Визнати ОСОБА_1 такою, що звільнена 10.08.2022 року з посади вихователя Комунального закладу «Хотинський заклад загальної середньої освіти №2» за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією установи.

3. Стягнути з Хотинської міської ради Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.07.2022 року по день ухвалення судового рішення, з вирахуванням з цієї суми податків та зборів.

4.Стягнути з Хотинської міської ради Чернівецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн. та понесені нею судові витрати.

5. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

24.10.2022 року представником позивача подано заяву про залишення без розгляду позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Хотинської міської ради Чернівецької області моральної шкоди в розмірі 5000 грн (а.с.76).

Ухвалою суду від 24 жовтня 2022 року прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_2 про зміну позовних вимог (часткова зміна предмета спору).Позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення з Хотинської міської ради Чернівецької області на її користь моральної шкоди в розмірі 5000 гривень - залишено без розгляду (а.с.85-86).

29.08.2022 року від представника відповідача Хотинської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.46-51).

26.10.2022 року надійшов відзив від представника відповідача на заяву про зміну предмету позову (а.с.89-92).

В обґрунтування відзиву зазначає, що вимоги, викладені в позовній заяві, не визнають та просять відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2» 10 серпня 2022 року ліквідовано, як юридичну особу. Станом на 21.06.2022 року (на час видання розпорядження № 45-ОС «Про фактичне вивільнення працівників КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2» Хотинський міський голова здійснював свої повноваження в повному обсязі відповідно до вимог Закону «Про місцеве самоврядування». Згідно п.39 розпорядження Хотинського міського голови від 21.06.2022 року № 45-ОС позивач ОСОБА_1 звільнена 06.07.2022 року, тобто з дотриманням двомісячного терміну попередження, визначеного ст.49-2 КЗпП України. Доказом цьому є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за формою №119, особисто позивачу. Крім того, звільнення позивача відбулося на законних підставах, відповідно до формулювання причин звільнення, визначеного п.1 ст.40 КЗпП та з дотриманням строків розрахунку при звільненні (ст.116 КЗпП), що в своїй сукупності невілює вимогу позивача про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та зміни дати звільнення.

Щодо правових підстав прийняття розпорядження Хотинським міським головою від 07.03.2022 року № 48-Р «Щодо проведення заходів із ліквідації КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради», то згадане розпорядження спрямоване на реалізацію заходів передбачених рішенням Хотинської міської ради від 24.02.2022 року №361/20/22 «Про припинення діяльності комунального закладу «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради». В даному випадку скорочення штату працівників відбулося у зв`язку з повною ліквідацією закладу освіти.

Також просив закрити провадження у справі за п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на те, що 02 вересня 2022 року розпорядженням Хотинського міського голови № 156-Р «Про внесення змін до розпоряджень Хотинського міського голови від 21.06.2022 року №44-ОС, №45-ОС та від 07.07.2022 року № 47-ОС, №48-ОС» внесено зміни до вказаних розпоряджень в частині зміни підстави звільнення: «у зв`язку з ліквідацією закладу», та у зв`язку з прийняттям вказаного розпорядження після порушення провадження у справі з`явилися обставини, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Щодо запису в трудовій книжці вказують, що підпис першого заступника міського голови ОСОБА_3 у трудовій книжці виконано з дотриманням вимог законодавства та в межах його повноважень.

З приводу повідомлення профспілкової організації про розірвання трудового договору вказує, що інформація про обрання позивача до профспілкового органу відсутня. Хотинською міською радою було спрямовано голові профспілки комітету листа про заплановане звільнення працівників.

Щодо повідомлення державної служби зайнятості про заплановане звільнення працівників, представник вказує, що міським головою подано до Чернівецького обласного центру зайнятості інформацію про майбутнє звільнення працівників.

Зазначають, що 02.09.2022 року розпорядженням міського голови № 156-Р внесено зміни до розпорядження №45-ОС в частині зміни підстав звільнення «у зв`язку з ліквідацією закладу».

Стосовно виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, то питання вимушеного прогулу до уваги не береться, адже процес звільнення позивача здійснено з підстав п.1 ст.40 КЗпП України, й з неухильним дотриманням інших вимог трудового законодавства.

Відносно позовних вимог про понесені судові витрати, то представник відповідача зазначає, що час залучення адвоката до участі у справі є незначним (враховуючи обсяг опрацьованого матеріалу). Постійним місцем проживання позивача є місто Хотин, в якому розташований Хотинський районний суд (відсутня потреба у збільшенні часу для прибуття до суду, оплата транспортних послуг). Справа не є складною за своєю суттю, що підтверджується обсягом друкованого тексту позовної заяви, незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у суді, обсяг досліджуваних матеріалів справи, відсутністю будь-яких свідків по справі.

Тому, обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, зазначив, що перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи. Не містить ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права під час підготовки позовної заяви, та її підготовка не вимагала значного обсягу технічних робіт, як і юридична консультація клієнта. Крім того, враховуючи малозначність та незначну складність справи, витрати на професійну правничу допомогу, не відповідають принципу співмірності, а тому не підлягають задоволенню.

31.10.2022 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій виклав заперечення на заяву про закриття провадження у справі (а.с.103-105).

В своїх запереченнях представник вказав, що розпорядження Хотинського міського голови № 45-ОС від 21.06.2022 року, яким звільнено позивача ОСОБА_1 відноситься до ненормативного акту, оскільки ним передбачено конкретні приписи (звільнення позивачки та здійснення у зв`язку з цим відповідних їй виплат), він звернений до окремого суб`єкта (позивачки), застосовується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію (позивача звільнено, здійснено відповідні виплати, внесено запис у трудову книжку), тому Хотинський міський голова не мав будь-якого права вносити зміни в ненормативний акт - розпорядження № 45-ОС від 21.06.2022 року, а тому розпорядження № 156-ОС від 02.09.2022 року прийняте з порушенням частини 2 ст. 19, ст. 144, ст. 151-2 Конституції України, ч.8 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009, у зв`язку з чим останнє не породжує будь-яких правових наслідків, в тому числі тих, які ним передбачені, тобто є нікчемним, що виключає потребу в його оскарженні в судовому порядку. На час пред`явлення позову до суду та день судового розгляду предмет спору існує, оскільки матеріальна правова вимога позивача про визнання звільнення незаконним, зміна дати та підстави звільнення, стягнення середннього заробітку за час вимушеного прогулу є незмінною. Тому просив, в задоволенні заяви Хотинської міської ради про закриття провадження в справі відмовити.

Ухвалою суду від 27.10.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.101).

Ухвалою суду від 11.11.2022 року провадження в справі в частині позовних вимог до КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради» закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (а.с.111).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, доповнивши тим, що поштового конверту з повідомленням про звільнення від Хотинської міської ради не отримувала. За місцем реєстрації по АДРЕСА_1 не проживає, за вказаною адресою мешкає її бабуся ОСОБА_5 , проте остання ніяких поштових листів та повідомлень їй не передавала.

Представник позивача - адвокат Загарія О.Д. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги своєї довірительки, посилаючись на обставини викладені в позові, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Хотинської міської ради Гіждівський В.В. в судовому засіданні, посилаючись на заперечення викладені у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог або закрити провадження за відсутність предмету спору. Вказав, що попередження про звільнення позивача у міській раді на час розгляду справи відсутнє та надати його суду він не може. Крім того, відсутні докази, які б вказували, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення адресовано ОСОБА_1 стосується листа, в якому направлялося попередження про звільнення, оскільки опис вкладення цінного листа на пошті не здійснювався.

В судове засідання 15.11.2022 року позивач та її представник не з`явилися, від останнього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та її представника, позов підтримують (а.с.114).

Представник відповідача Гіждівський В.В. в судове засідання 15.11.2022 року не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника міської ради, клопотань та доповнень немає, позовні вимоги не визнає (а.с.113).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до копії трудової книжки (а.с.8-9) ОСОБА_1 01.09.2008 року призначена на посаду вихователя Комунального закладу «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради» на підставі Наказу № 65-к від 01.09.2008 року.

Рішенням сесії Хотинської міської ради від 24 лютого 2022 року №366/20/22 затверджено Статут Комунального закладу «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2» у новій редакції (а.с.19-27).

В Статуті зазначено, зокрема, що засновником та власником майна КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти №2» є Хотинська міська рада. Заклад освіти є юридичною особою з моменту державної реєстрації в установленому законом порядку. Управляння закладом освіти здійснюється засновником. Безпосереднє управління здійснює його директор, який призначається в установленому законом порядку засновником (розділ І, ХІІ Статуту). Рішення про реорганізацію або ліквідацію навчального закладу приймає власник або уповноважений ним орган. Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, призначеною засновником або уповноваженим ним органом, а у випаду ліквідації за рішенням господарського суду - ліквідаційною комісією, призначеною цим органом. З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління школою. Заклад освіти може бути ліквідований на підставі рішення засновника, а також в інших випадках передбачених чинним законодавством України. Заклад освіти є таким, що припинив діяльність, з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру (розділ ХVІ Статуту).

Рішенням сесії Хотинської міської ради від 24 лютого 2022 року № 361/20/22, вирішено припинити діяльність КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради» шляхом його ліквідації; сворено ліквідаційну комісію по припиненню діяльності закладу освіти та затверджено її персональний склад згідно додатку, головою якої призначено першого заступника міського голови - ОСОБА_3 . Ліквідаційній комісії в установленому порядку вжити заходи пов`язані з ліквідацією закладу освіти (п.5 рішення); попередити в установленому чинним законодавством працівників закладу про ліквідацію установи та їх подальше звільнення із займаних посад. Забезпечити дотримання соціальних правових гарантій працівників комунального закладу; провести розрахунок з працівниками; контроль за виконанням рішення покласти на першого заступника міського голови Білецького Д.М. (п.10 рішення) (а.с.10-12).

На виконання рішення сесії Хотинської міської ради від 24.02.2022 року міським головою 07 березня 2022 року винесено розпорядження № 48-р щодо проведення заходів із ліквідації КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2», відповідно до якого доручено директору закладу освіти Дідич Г. розпочати процедуру ліквідації з 06.03.2022 року; здійснити заходи передбачені законодавством про працю щодо дотримання прав та гарантій працівників у зв`язку із ліквідацією установи (п.1.2); попередити працівників про наступне звільнення внаслідок ліквідації відповідно до вимог трудового кодексу (п.1.4); попередити центр зайнятості щодо запланованого масового вивільнення працівників (п.1.5); видати наказ про звільнення працівників та ознайомити їх у відповідному порядку (п.1.6); належним чином оформити трудову книжку працівникам при звільнені та видати їх, крім того провести з ними повний розрахунок (п.1.8) (а.с.13).

07 березня 2022 року головою ліквідаційної комісії ОСОБА_3 направлено повідомлення голові профспілкового комітету КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти №2» про заплановане звільнення працівників до 01 липня 2022 року (а.с.96).

23 березня 2022 року Хотинською міською радою було доведено до відома державної служби зайнятості інформацію про заплановане масове вивільнення працівників з 27.05.2022 року /Звітність за Формою №4-ПН/ (а.с.97).

Розпорядженням міського голови «Про перенесення дати запланованого вивільнення» від 27 травня 2022 року № 37-ОС, у звязку із внесенням змін у структуру навчального року, визначено здійснити фактичне вивільнення працівників КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2» з 09.06.2022 року (а.с.95).

Розпорядженням міського голови від 08 червня 2022 року № 39-ОС внесено зміни до розпорядження №37-ОС від 27.05.2022 року, а саме: надано щорічну основну відпустку працівникам Закладу освіти з 13.06.2022 року на 24 календарні дні з наступним звільненням; надано щорічну основну відпустку адміністративно - господарському персоналу з 13.06.2022 року відповідно до пропорційно відпрацьованого часу з наступним звільненням; днем звільнення педагогічних працівників та адміністративно- господарського персоналу вважати останній день відпустки (а.с.15).

Згідно розпорядження Хотинського міського голови від 21.06.2022 року № 45-ОС, у зв`язку з повною ліквідацією закладу здійснено фактичне вивільнення працівників КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради» (а.с.77-80).

Відповідно до пункту 39 даного розпорядження звільнено ОСОБА_1 - вихователя, за п.1 ст.40 КЗпП України 06.07.2022 року у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників з дотриманням гарантій, передбачених ст.ст.44, 184 КЗпП України, останнім робочим днем вважати 06.07.2022 року (а.с.79).

ОСОБА_1 копію розпорядження від 21.06.22 р №45-ОС про її звільнення отримала 06.07.22 року, що підтверджено позивачем в судовому засіданні.

В трудовій книжці позивача зазначено, що остання звільнена 06.07.2022 року у зв`язку із скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України, підстава розпорядження № 45-ОС від 21.06.2022 року (а.с.9).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 10 серпня 2022 року здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи - Комунального закладу «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради», в результаті її ліквідації. Дані про юридичних осіб - правонаступників закладу освіти відсутні (а.с.57-60).

Розпорядженням Хотинського міського голови від 02.09.2022 року № 156-Р внесено зміни до розпорядження міського голови від 21.06.2022 року №45-ОС «Про фактичне вивільнення працівників» зокрема, в пункт 39 щодо звільнення ОСОБА_1 , в частині зміни підстави звільнення, а саме: слова « у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників», замінити словами «у зв`язку з ліквідацією закладу» (а.с.93).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Як було встановлено вище позивач ОСОБА_1 копію розпорядження від 21.06.22 р №45-ОС про її звільнення отримала 06.07.22 року. З позовною заявою до суду за захистом порушених трудових прав позивач звернулася - 05.08.2022 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті (а.с.31), а тому строки звернення до суду з цим позовом нею не пропущені.

Загальні підстави звільнення працівників визначені КЗпП України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Так, згідно пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпПУ, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. За змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною третьою статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (частина перша статті 110 ЦК України); дані про рішення щодо припинення юридичної особи належать до відомостей, які вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі відповідних заяв (пункт 27 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов`язки. У разі ліквідації вся чисельність працівників скорочується та весь штат працівників ліквідується.

Відповідно до абз.2 п.30 ч.1 ст.26Закону України «Про місцеве самоврядування» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради. Сільський, селищний, міський голова: підписує рішення ради та її виконавчого комітету (п.3 ч.4 ст.42 Закону).

Відповідно до ч.8 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Судом встановлено, що на підставі рішення сесії Хотинської міської ради від 24 лютого 2022 року № 361/20/22 розпочалася процедура припинення КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради» шляхом його ліквідації та визначено склад ліквідаційної комісії, головою якої було призначено Білецького Д.М. - першого заступника міського голови.

Отже, відповідач Хотинська міська рада як засновник, власник майна Комунального закладу «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради» прийняла рішення про ліквідацію установи (закладу освіти).

10 серпня 2022 року здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи - КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради», в результаті її ліквідації, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься відповідний запис. Дані про юридичних осіб - правонаступників закладу освіти відсутні.

З вищезазначеного вбачається, що відбулася ліквідація КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради», наявність правонаступництва після ліквідації закладу освіти не встановлена.

Згідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладу загальної середньої освіти КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради» розділом 2 передбачено, що звільнення педагогічних працівників у випадку ліквідації закладу, скорочення кількості або штату працівників здійснюється у відповідності з чинним законодавством (а.с.67-68).

Згідно частин 1, 3, 4 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до ч.5 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю, здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Отже, після призначення ліквідаційної комісії з припинення закладу освіти, тобто з 24.02.2022 року, до неї перейшли повноваження щодо управління цим закладом, в тому числі здійснювати звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Як вбачається з розпорядження про звільнення позивача від 21.06.2022 року №45-ОС, останнє видано не головою ліквідаційної комісії, а головою Хотинської міської ради, який не мав повноважень не це з часу призначення ліквідаційної комісії.

Порядок вивільнення працівників передбачено ст. 49-2 КЗпП України.

Зокрема, статтею 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49-4 цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов`язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).

Суд дослідивши матеріали справи, встановив, що матеріали справи не містять попередження, відповідно до якого, Хотинська міська рада повідомила б, що у відповідності до пункту 1 ст. 40, ст. 49-2 КЗпПУ, ОСОБА_1 буде вивільнено з посади вихователя КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради».

Як вбачається з рекомендованого повідомлення № 6000003267743, наданого представником відповідача, на ім`я позивача за зареєстрованою адресою по АДРЕСА_2 , Хотинською міською радою було направлено поштового листа, яке отримано 24.03.2022 року Орловською (а.с.94).

Проте, з зазначеного рекомендованого повідомлення суд не вбачає, що саме було направлено відповідачем.

Позивач стверджує, що повідомлення про звільнення не отримувала ні поштою, ні в інший спосіб.

Представник відповідача стверджує, що Хотинська міська рада повідомляла позивача про звільнення з дотриманням вимог ст.49-2 КЗпП України.

Однак, матеріали справи не містять жодних належних, достатніх, достовірних доказів, які підтверджують персональне повідомлення позивача про його майбутнє звільнення.

Згідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, суд вважає, що відповідач не надав докази про належне повідомлення позивача про її майбутнє звільнення. Тому, не дотримані вимоги ч.1 ст. 49-2 КЗпПУ.

Також суд звертає увагу, що про розпорядження Хотинського міського голови від 02.09.2022 року № 156-Р «Про внесення змін до розпорядження Хотинського міського голови від 21.06.2022 року 45-ОС «Про фактичне вивільнення працівників», де слова «у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників» змінено словами «у зв`язку з ліквідацією закладу», працівника жодним чином не повідомляли.

Щодо посилання позивача про відсутність доказів вручення повідомлення голові профспілки про її звільнення та відсутності попереднього погодження профспілкою її звільнення, то вони не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Судом встановлено, що в КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти №2» діяла первинна профспілкова організація, членом якої також була ОСОБА_1 (а.с.63).

Відповідно до Колективного договору, прийнятого 02.10.2021 року між адміністрацією та профспілковим комітетом КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти №2» на 2021-2025 роки (а.с.64-66), головою профспілкового комітету є Мельник З.М. Профспілка представляє інтереси працівників закладу освіти (розділ І договору).

З відповіді на адвокатський запит голови профспілкової організації КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради» Мельник З.М. від 04.08.2022 року вбачається, що роботодавець не повідомив профспілку про заплановане звільнення працівників у зв`язку із ліквідацією чи скороченням штату працівників (а.с.63).

Як встановлено в судовому засіданні звільнення працівників закладу освіти, в тому числі і позивача, відбулося у зв`язку з повною ліквідацією закладу.

Відповідно до ч.1 ст.43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках ліквідації підприємства, установи, організації.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач не дотримався процедури звільнення позивача та допустив порушення вимог трудового законодавства, зокрема, не попередив ОСОБА_1 за два місяці про її наступне вивільнення на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, а отже звільнення позивача відбулось з порушенням встановленого законом порядку, що тягне за собою незаконність її звільнення.

Зазначені порушення є підставою для визнання незаконним та скасування пункту 39 розпорядження Хотинського міського голови № 45-ОС від 21.06.2022 року «Про фактичне вивільнення працівників КЗ «Заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради», яким звільнено ОСОБА_1 з 06 липня 2022 року з посади вихователя КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради», за пунктом 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно ч. 1 ст. 240-1 КЗпП України у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або роботодавця (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу (ч.2 ст.235 КЗпП). Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у звязку з ліквідацією підприємства. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Суд вважає, що оскільки позивача було звільнено з порушенням встановленого законом порядку, поновлення її на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації КЗ «Хотинський заклад загальної середньої освіти №2», тому ОСОБА_1 слід визнати такою, яку було звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією установи 10 серпня 2022 року (дня припинення закладу освіти) та стягнути із засновника, органу уповноваженого управляти майном ліквідованої установи, Хотинської міської ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника, який обчислювати з наступного дня після звільнення (з 07.07.2022 року) по день ухвалення судом рішення у справі.

При розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року (далі -Порядок).

Враховуючи зазначені вище норми та абзац 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Згідно до п.5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 Порядку розраховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Згідно із абзацу 2 пункту 8 Порядку, після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз.3, п.8 Порядку).

Відповідно до наданих відповідачем довідок (а.с.61,82), заробітна плата позивача за останні два місяці роботи, що передували її звільненню становила: за травень 2022 року - 12731,27 грн, за червень 2022 року - 4657,54 грн., що загалом складає - 17388,81 грн., а кількість відпрацьованих днів у даних місяцях - 30 днів (травень-22дн, червень-8дн). Отже, середньоденна заробітна плата позивача складає - 579,63 грн = (17388,81 грн. : 30 днів).

Число робочих днів за час вимушеного прогулу складає 94 (з 07.07.2022 по день постановлення рішення - 15.11.2022 включно).

При цьому, судом враховано святкові дні 24.08.2022 року День незалежності України та 14 жовтня - День захисників і захисниць України, як робочі дні, оскільки відповідно до ст. 73 КЗпП у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 73 згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022 з урахуванням змін, внесених Законом № 2352-IX від 01.07.2022.

Враховуючи зазначене вище загальна сума середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , становить 54485,22 грн = (579,63 грн. х 94 дн.).

Таким чином, вказана сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому слід зобов`язати відповідача при виконанні судового рішення нарахувати та утримати з нарахованої суми 54485,22 грн. податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові збори та внески.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №161/4985/17 викладено висновок проте, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

Так, позивач, яка звільнена від сплати судового збору, повинна була сплатити судовий збір (з урахуванням змінених позовних вимог) в сумі 1984,80 грн (992,40 грн (немайнова вимога) + 992,40 грн (майнова вимога).

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору на загальну суму 1984,80 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9800 гривень, то суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.1, п.1-2 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За положеннями ст.137 вказаного Кодексу:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1);

- за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2);

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідно до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що згідно ордера на надання правничої допомоги від 08 серпня 2022 року ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 12 липня 2022 року надавалася правнича допомога адвокатом Загарія О.Д. (а.с.30-31,41).

Відповідно до умов договору від 12.07.2022 року, в якому сторони погодили предмет договору, обов`язки та права сторін, гонорар адвоката та строк дії договору.

Згідно п.3.2 Договору, гонорар складається з кількості годин роботи адвоката. Вартість однієї години роботи становить 1400 гривень.

Матеріали справи містять попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, за яким надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги (а.с.32). Так, адвокатом надано правничу допомогу: правовий аналіз наданих клієнтом документів, консультація клієнта (1.5 год. роботи адвоката) 2100 грн., складання позовної заяви (5 год. роботи адвоката) 7000 грн., виготовлення копій письмових документів (0,5 год. роботи адвоката) 700 грн. Загальна вартість вже понесених судових витрат 9800 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 10 листопада 2022 року ОСОБА_1 сплатила адвокату Загарія О.Д. - 9800,00 грн за надану професійну правничу допомогу (а.с.107).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.

У відзиві на позов від 29.08.2022 року, поданому до суду, представник відповідача обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи; не містить ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права під час підготовки позовної заяви, та її підготовка не вимагала значного обсягу технічних робіт, як і юридична консультація клієнта. Крім того, враховуючи малозначність та незначну складність справи, витрати на професійну правничу допомогу, не відповідають принципу співмірності, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Проте, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Враховуючи викладене та з урахуванням принципу співмірності і розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про можливе зменшення заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу в суді, а саме з 9800 грн. до 6000 грн.

Що стосується клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору, відповідно до п. 2 ч.1 ст.255 ЦПК України, то суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Оскільки відповідачем оспорюване розпорядження №45-ОС від 21.06.2022 року, зокрема, пункт 39 про звільнення ОСОБА_1 не скасовано, остання заперечує щодо закриття провадження у зв`язку з тим, що її трудові права розпорядженням №156-Р від 02.09.2022 року не відновленні, тому стверджувати, що спірні питання між сторонами врегульовано неможливо. Внесення змін у оскаржуване розпорядження в частині зміни формулювання підстав звільнення позивача не можна вважати як відсутність предмету спору по даній справі.

Таким чином, відсутні підстави для закриття провадження по справі за відсутністю предмету спору, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 76,77,79,80, 133, 137,141, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, п.1 ст.40, 43-1,49-2, 233, 235,240-1 КЗпП України,ст.ст.105,104,110,111 ЦК України, ст.26,59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Хотинської міської ради Чернівецької області про скасуваннярозпорядження про звільнення, зміну формулювання причин звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати пункт 39 розпорядження Хотинського міського голови № 45-ОС від 21.06.2022 року «Про фактичне вивільнення працівників КЗ «Заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради», яким звільнено ОСОБА_1 з 06 липня 2022 року з посади вихователя Комунального закладу «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради», за пунктом 1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників.

Визнати ОСОБА_1 такою, що звільнена 10 серпня 2022 року з посади вихователя Комунального закладу «Хотинський заклад загальної середньої освіти № 2 Хотинської міської ради» за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією установи.

Стягнути з Хотинської міської ради Чернівецької області (адреса знаходження: 60000, м.Хотин, вул. О.Кобилянської, 2А, Дністровського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04062205) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 липня 2022 року по 15 листопада 2022 року в розмірі 54485 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят п`ять) гривень 22 копійки з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Стягнути з Хотинської міської ради Чернівецької області (адреса знаходження: 60000, м. Хотин, вул. О.Кобилянської, 2А, Дністровського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04062205) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Стягнути з Хотинської міської ради Чернівецької області (адреса знаходження: 60000, м. Хотин, вул. О.Кобилянської, 2А, Дністровського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04062205) на користь держави судовий збір в розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

В задоволенні клопотання представника відповідача Хотинської міської ради про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Хотинської міської ради Чернівецької області про скасування розпорядження про звільнення, зміну формулювання причин звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 24 листопада 2022 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Хотинська міська рада Чернівецької області, адреса знаходження: 60000, м. Хотин, вул. О.Кобилянської, 2А, Дністровського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04062205.

Суддя Т.М.Ковальчук