Ухвала

від 17.11.2022 по справі 357/9016/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

17листопада 2022 року м. Київ

Справа № 357/9016/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/1747/2022

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Федорчук Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Бондаренко О.В. 20 травня 2021 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Бондаренко О.В. 02 липня 2021 року в місті Біла Церква, повний текст рішення складений 02 липня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В

У серпні 2018 року представник ТОВ «Олійникова Слобода» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04 березня 2020 року просив:

· визнати недійсним договір оренди землі б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агрокомплекс «Узин», щодо земельної ділянки площею 2,4 га, з кадастровим номером 3220484400:03:001:0021;

· скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальної служби реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:001:0021 площею 2,4 га, індексний номер: 40136191 від 15 березня 2018 року 17:13:41 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:001:0021 загальною площею 2,4 га, що виникло на підставі Договору оренди землі №б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 червня 2013 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ім. Котовського», яке у листопаді 2016 року було перейменоване у ТОВ «Олійникова Слобода», було укладено договір оренди землі № б/н, за яким було передано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,4 га з кадастровим номером: 3220484400:03:001:0021, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 25 вересня 2013 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером: 6209748, яким зареєструвала право оренди на вказану земельну ділянку за Товариством. Протягом усього часу дії договору оренди Товариство користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату. З відомостей Державного реєстру Товариство дізналося, що 05 березня 2018 року ОСОБА_2 уклала з ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди № б/н, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку площею 2,4 га з кадастровим номером: 3220484400:03:001:0021, а державний реєстратор комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. 05 березня 2018 року розпочала державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з індексним номером 40136191. За наявності дійсного договору оренди з ТОВ «Олійникова Слобода» і зареєстрованого права оренди, ОСОБА_2 не мала права передавати земельну ділянку в оренду іншому орендарю, тому укладений договір порушує права ТОВ «Олійникова Слобода».

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2021 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно - відмовлено.

Рішення суду мотивовано відсутністю порушених прав позивачаоспорюваним договором оренди землі від 05 березня 2018 року, оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:001:0021 за позивачем ТОВ «Олійникова Слобода» була скасована. Тому суд вважав, що як на момент реєстрації зазначеного договору так і на момент пред'явлення позову відсутнє порушене право позивача, яке б підлягало судовому захисту.

Також суд вказав, що державний реєстратор є неналежним відповідачем у вказаній справі, що є окремою підставою для відмови в задоволені позовних вимог пред`явлених до неї. Даний висновок суду ґрунтується на тому, що рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Проте у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права, також, не є належним способом захисту прав позивача.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» про ухвалення додаткового рішення - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Не погодилось із рішенням суду та додатковим рішенням суду ТОВ «Олійникова Слобода», представником товариства подано апеляційні скарги.

Щодо підстав оскарження рішення суду від 20 травня 2021 року, представник позивача вказує на те, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності у позивача порушених прав чи інтересів зроблено внаслідок неправильного застосування норм матеріального права. А саме суд першої інстанції мав застосувати норми ст.ст. 207, 638, 640 ЦК України та ст.14 Закону України №161-XIV, відповідно до яких договір оренди землі є укладеним і таким, що набрав чинності, з моменту його підписання ОСОБА_2 та Товариством. Однак суд не застосував вказані норми та не врахував висновки Верховного Суду щодо їх застосування, та помилково ототожнив державну реєстрацію договору оренди землі з державною реєстрацією права оренди на земельну ділянку, що призвело до неправильного застосування ним норм ч.1 ст. 210 ЦК України. Отже, договір оренди землі є укладеним та таким, що набрав чинності, з моменту його підписання ОСОБА_2 та позивачем, а відтак, діяв на момент укладення ОСОБА_2 оспорюваного договору і проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин», у зв`язку з чим останні порушують право оренди товариства на ці земельні ділянки, що виникло на підставі договору оренди землі. Також вказує на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що на момент укладення договору оренди землі проведення його державної реєстрації було неможливим, помилково ототожнив державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з державною реєстрацією договору оренди землі, про яку насправді йдеться у п. 37 договору оренди землі, а також не застосував правила тлумачення правочинів, визначені у ст. 213 ЦК України, що і призвело до неправильного тлумачення ним п. 37 цього Договору. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду у справах №291/421/17, №291/422/17, №291/426/17, згідно з якими відсутність у Державному реєстрі державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки з іншим орендарем. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у разі скасування державної реєстрації права оренди особи на земельну ділянку в такої особи відсутнє право її оренди, що суперечить нормам ст. ст. 2,3 Закону України №1952-IV ст. 11 ЦК України та ст. 124 ЗК України.

Також позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - скасування спірних рішень є неналежним, оскільки такі рішення вичерпали свою дію.

Що ж стосується висновків суду першої інстанції про те, що державний реєстратор є неналежним відповідачем у справі, то позивач вказує на те, що вони у цій справі оскаржують проведення державним реєстратором державної реєстрації права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на спірну земельну ділянку як такої, що була проведена державним реєстратором із грубим порушенням норм законодавства, а не тільки в рамках похідної вимоги від вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору.

На підставі викладеного, представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю та змінити розподіл судових витрат між сторонами, стягнути в рівних частинах з відповідачів на користь позивача понесені ними у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції судові витрати у розмірі 29519,17 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Агрокомплекс «Узин» вказує на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з повним з`ясуванням всіх обставин справи. Зазначає, що доводи наведені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують та є необґрунтованими. Просить клопотання про зупинення провадження у справі залишити без задоволення. Апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Також просить стягнути з ТОВ «Олійникова Слобода» на їх користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

В ході розгляду справи апеляційним судом від представника позивача ТОВ «Олійникова Слобода» - адвоката Тетері С.І. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №357/8277/19.

Клопотання мотивовано тим, що у справі № 357/9016/18 за апеляційною скаргою ТОВ «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, що перебуває у провадженні Київського апеляційного суду, предмет та підстави позову є подібними справі № 357/8277/19, яка прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Передаючи справу №357/8277/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виходив з декількох підстав, зокрема, з підстави необхідності відступу від висновку викладеного Верховним Судом України у постанові від 13 червня 2016 року у справі №6-643цс16, яка була покладена в основу оскаржуваного рішення, про те, що виходячи положень ст. 638 ЦК України, ст. ст. 126, 126 ЗК України договір оренди землі, укладений після 01 січня 2013 року, набирає чинності з дня державної реєстрації права оренди за цим договором. При цьому, у колегії виникло питання стосовно того, чи мав власник земельної ділянки, за наявності підписаного договору з одним орендарем , навіть за умови, якщо право оренди не виникло (не зареєстровано), право укладати договір оренди щодо цієї земельної ділянки з іншим орендарем.

Таким чином, враховуючи те, що у справі №357/8277/19, яка є аналогічною справі №357/9016/18 буде розглядатися питання про відступлення від правового висновку Верховного Суду України щодо моменту набрання чинності договорами оренди землі, укладеними після 01 січня 2013 року, висловленого у постанові від 13 червня 2016 року у справі №6-643цс16, який був покладений в основу оскаржуваного судового рішення, представник ТОВ «Олійникова Словода» з урахуванням вимог п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України просить зупинити апеляційне провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 357/8277/19.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Тетеря С.І. підтримала подані клопотання.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Л.А. залишити вирішення питання про зупинення провадження у справі на розсуд суду.

Представник ТОВ Агрокомплекс «Узин» - адвокат Косяк В.М. просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання, посилаючись на відсутність підстав для зупинення апеляційного провадження в даній справі.

Інші особи будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися, своїх представників не направили.

Вислухавши думку учасників справи, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 10 ч.1 ст.252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі може бути прийняття палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду до свого розгляду іншої справи у подібних правовідносинах (ст. 403 ЦПК України).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2022 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 357/8277/19 (провадження № 61-4935св21) за позовом ТОВ «Олійникова Слобода» до ОСОБА_3 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду виходив з наступного.

Верховний Суд України в постанові від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 зробив правовий висновок про те, що учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду встановленої форми. Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Згідно зі статтями 125, 126 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин у справі № 6-643цс16) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникали з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, станом на час виникнення вказаних правовідносин, законодавчо були закріплені вимоги про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону №1952-IV, виникають з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Таким чином, з урахуванням викладених норм, поняття «державна реєстрація договору» та «державна реєстрація речового права» є різними.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду констатує, що після внесення змін щодо відміни необхідності реєстрації самого договору оренди земельної ділянки, момент реєстрації майнових прав перестав впливати на момент набрання чинності таким договором.

Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за можливе відступити від висновків, викладених Верховним Судом України в постанові від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, оскільки, на думку колегії суддів, договір оренди земельної ділянки набуває чинності з дня, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що статтею 125 та статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952-IV.

Разом з тим Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішенням Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року № 44277/98 «Стретч проти Сполученого Королівства» встановлено, що «правомірні очікування» мають статус майна і позбавлення сторони правовідносин його правомірних очікувань є неприпустимим.

Таким чином, сторона договору оренди після його укладення першою отримує легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури, а також реалізацію права користування земельною ділянкою протягом всього погодженого строку за умови належного виконання сторонами договору його умов.

Перед колегією суддів постало питання стосовно того, чи мав власник земельної ділянки, за наявності підписаного договору з одним орендарем, навіть за умов якщо право оренди ще не виникло (не зареєстровано), право укладати договір оренди щодо цієї земельної ділянки з іншим орендарем?

У першого орендаря були легітимні очікування щодо виникнення в нього права оренди, незважаючи на наказ Міністерства юстиції України.

Виключна правова проблема полягає також у тому, що у Верховному Суді перебувають на розгляді цивільні справи № 357/8283/19 (провадження № 61-4693св21), № 357/8232/19 (провадження № 61-3948св21), № 357/8085/19 (провадження № 61-8104св21), № 357/8239/19 (провадження № 61-551св21), які стосуються, в тому числі, проблематики юрисдикції розгляду позовних вимог юридичної особи - орендаря про витребування майна в іншої юридичної особи - орендаря, які виникли із правовідносин на підставі договорів оренди земельної ділянки, укладених з фізичною особою, та які поєднані з позовними вимогами про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного з фізичною особою - власником земельної ділянки.

Правова проблема полягає у: 1) відсутності висновку Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції спорів, у яких одночасно заявлені позовні вимоги юридичною особою про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між фізичною особою, яка є власником земельної ділянки і орендодавцем, та юридичною особою - орендарем, а також позовні вимоги про витребування земельної ділянки, заявлені юридичною особою до юридичної особи; 2) наявності різних рішень Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах, де предмет, суб`єктний склад та підстави в зазначених справах є подібними із цією справою; 3) значній кількості спорів, що перебувають на розгляді в судах та можуть бути винесені на вирішення суду, де предмет, суб`єктний склад та підстави в зазначених справах є подібними із цією справою.

Аналіз судової практики свідчить про те, що суди застосовують різний підхід до вирішення питання юрисдикції в такій категорії справ.

Також перед колегією суддів постало питання стосовно того, чи повинні суди в сукупності з іншими обставинами справи оцінювати також правомірність рішення Міністерства юстиції України, ухваленого під час розгляду скарги орендодавця, за наслідками якої було скасовано рішення про державну реєстрацію прав, хоча такої позовної вимоги позивач і не заявляв.

Вказане свідчить про існування різного підходу між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду до розуміння та тлумачення норм щодо юрисдикції спорів за участі юридичних та фізичних осіб, які виникли в результаті оспорювання договорів оренди земельних ділянок та в подальшому їх витребування у орендаря - юридичної особи, щодо періоду чинності договорів оренди землі, а також залежності чинності таких договорів від державної реєстрації права оренди.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28 липня 2022 року справу №357/8277/19 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі № 357/8277/19, що перебуває на розгляду Великої Палати Верховного Суду, а саме в частині щодо часу набрання чинності договору оренди земельної ділянки, а також що стосується питання наявності у власника земельної ділянки, за наявності підписаного договору з одним орендарем, навіть за умов якщо право оренди ще не виникло (не зареєстровано), право укладати договір оренди щодо цієї земельної ділянки з іншим орендарем.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Оскільки справа у подібних правовідносинах, передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 357/8277/19.

Керуючись ст.ст. 252, 253, 260, 261 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В

Клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про зупинення провадження у справі - задовольнити.

Зупинити провадження у справі №357/9016/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №357/8277/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: А.М. Андрієнко

Н.В. Поліщук

Повний текст ухвали складений 28 листопада 2022 року.