Рішення

від 28.11.2022 по справі 120/7534/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 листопада 2022 р. Справа № 120/7534/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Поділля" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Поділля" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №337327 від 23.08.2022 року.

Ухвалою від 26.09.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

20.10.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки доводи позовної заяви не підтверджують порушень в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

24.10.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якому представник позивача вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 21.11.2022 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №337327 від 23.08.2022 року.

Відповідно до частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

18.07.2022 року посадовими особами відповідача на а/д М-05 Київ-Одеса 452 км + 811, проведено перевірку належного позивачу транспортного засобу марки МАN TGX 18.400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільний транспортом за №329904, яким зафіксовано, що під час надання послуг з перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа.

23.08.2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області прийнято постанову №337327, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", в розмірі 17000,00 грн., який передбачено абзацом 3 частини першої статті 60 цього Закону.

Вважаючи постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області №337327 від 23.08.2022 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Поділля" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн. протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 року (далі - Закон №2344-ІІІ).

Статтею 2 Закону №2344-ІІІ визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про транспорт" нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо є обов`язковими для власників транспорту.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Однак, перелік документів, визначений статтею 48 Закону №2344-ІІІ, не є вичерпним.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2020 року по справі №820/4624/17, зазначив, що:

"54. Аналіз положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

63. З врахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 року, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010."

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385).

Пунктом 1.3 Інструкції № 385 зазначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).

Згідно з пунктом 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Як слідує із матеріалів справи, зокрема із акту перевірки №329904 від 18.07.2022 року, за наслідками здійснення перевірки належного позивачу транспортного засобу, посадовими особами відповідача було встановлено, що під час надання послуг з перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа, а тому перевізником допущено порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного Закону, а саме перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

У даному випадку протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Суд звертає увагу, що положення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначають перелік документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

У акті перевірки зазначено, що під час надання послуг з перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа.

В свою чергу, у постанові про застосування адміністративного-господарського штрафу до позивача застосовано норми статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме за відсутність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа.

Проте, акт перевірки не містить опису виявленого правопорушення щодо відсутності у водія, під час перевезення вантажу, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа, що вказує на безпідставність притягнення перевізника до відповідальності передбаченої статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

При цьому, відповідачем самостійно долучено до відзиву на позовну заяву копію протоколу перевірки та адаптації тахографа (ідентифікаційний номер № НОМЕР_2 №000123V_) від 27.01.2020 року, який був чинний на момент проведення перевірки.

Таким чином, на час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт у перевізника був діючий протокол перевірки та адаптації тахографа (ідентифікаційний номер №UA_206_№000123V_) від 27.01.2020 року на транспортний засіб марки МАN TGX 18.400, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги факт наявності у позивача належним чином оформленого та діючого протоколу перевірки та адаптації тахографа (ідентифікаційний номер №UA_206_№000123V_) від 27.01.2020 року, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до відповідальності за статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" є необґрунтованим, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 2481 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №337327 від 23.08.2022 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Поділля" судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля Поділля" (вул. Магістрацька, 158, прим. 12, м. Вінниця, 21050, ЄДРПОУ 37980046);

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (вул. Василя Порика, 29, 3 поверх, м. Вінниця, 21021, ЄДРПОУ 39816845).

Суддя Свентух Віталій Михайлович