Рішення

від 28.11.2022 по справі 320/16928/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року Київ№ 320/16928/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом матеріали Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Опорного закладу освіти «Потіцький ліцей Миронівської міської ради Київської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кип`ячківська філія Опорного закладу освіти «Потіцький ліцей Миронівської міської ради Київської області», про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі позивач, Головне управління) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Опорного закладу освіти «Потіцький ліцей Миронівської міської ради Київської області» (далі відповідач, Ліцей), в якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Кип`ячківської філії Опорного закладу освіти «Потіцький ліцей Миронівської міської ради Київської області» за адресою: Київська обл., Миронівський район, с. Потік, вул. Незалежності, буд. 27, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 26.10.2021 № 1322.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, під час роботи (експлуатації) його будівлі не дотримано вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що може призвести до шкоди життю та здоров`ю людей. Отже, відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наявні правові підстави для застосування судом до відповідача відповідних заходів реагування.

Відповідно до ухвали від 22.12.2021 судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Кип`ячківську філію Опорного закладу освіти «Потіцький ліцей Миронівської міської ради Київської області» (далі третя особа, Філія).

Представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з переліку виявлених порушень не усунене лише одне порушення, що стосується приміщення їдальні закладу, у зв`язку з відсутністю власних коштів, проте заплановано його усунення, отже зупиняти роботу Філії Ліцею в цілому немає правових підстав.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Наказом Головного управління від 18.10.2021 № 1187, зокрема, відносно ОСОБА_1 , призначено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (у період з 25.10.2021 по 26.10.2021), проведення якою доручено працівникам Обухівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області.

На підставі наказу Головним управлінням оформлено посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 18.10.2021 № 7980, копію якого вручено уповноваженому представнику Філії 25.10.2021.

За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за участі завідувача Філії Ліцею, Обухівським РУ ГУ ДСНС України у Київській області складено акт від 26.10.2021 № 1322 (далі - акт), яким зафіксовані наступні порушення:

1.Пункту 1.2. глави 1 розділу V ППБУ приміщення навчального закладу не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією з оформленням відповідного протоколу або акту згідно з ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», що може призвести до пожежі;

2.Пункту 2.5. глави 1 розділу ІІІ ППБУ не оброблені дерев`яні конструктивні елементи покрівель будівлі вогнезахисним розчином, що може призвести до пожежі;

3.Пункту 2.1. глави 2 розділу V ППБУ територія, будівлі та приміщення не обладнані зовнішнім протипожежним водопостачанням для цілей пожежогасіння, що може призвести до пожежі;

4.Пункту 1.21. глави 1 розділу ІV ППБУ будівля їдальні не обладнана системою блискавкозахисту, що може призвести до пожежі;

5.Пункту 2.31. глави 2 розділу ІІІ ППБУ відсутні на евакуаційних виходах світлові покажчики «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного освітлення, що може призвести до пожежі.

Примірник акта скерований поштовою кореспонденцією 26.10.2021 на адресу Філії Ліцею.

У зв`язку з виявленими порушеннями, начальник Обухівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області О. Головач подав начальнику Головного управління В. Слободянику рапорт, в якому зазначив, що у зв`язку з виявленими порушеннями наявні підстави для звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Філії Ліцею до повного усунення порушень, зазначених в акті.

Водночас, у відзиві на позовну заяву представник відповідача повідомив суд про те, що виявлені порушення майже повністю самостійно усунені відповідачем, а саме усунуті порушення №№ 1, 2, 3, 5. Щодо порушення № 4 зазначив, що вживаються заходи по його усуненню спільно з Гуманітарним відділом Миронівської міської ради, оскільки самостійно усунути порушення немає можливості за відсутності коштів у бюджеті закладу. При цьому наголосив, що будівля їдальні знаходиться на віддалі 50 метрів від основного навчального корпусу та щоденно там отримують обіди 23 учні, фактично перебуваючи в будівлі їдальні протягом дня лише 20 хвилин.

У свою чергу, виявлення вищенаведених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та їх не усунення відповідачем у повному обсязі, стали підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду.

Для вирішення спірних правовідносин суд застосовує, зокрема, норми Конституції України, Кодексу цивільного захисту населення від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - Кодекс), Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила), у відповідних редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Так, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.

Статтею 2 Кодексу наведені наступні значення термінів, окрім іншого: засоби протипожежного захисту - технічні засоби, призначені для запобігання, виявлення, локалізації та ліквідації пожеж, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних факторів пожежі; засоби цивільного захисту - протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту; надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності; небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Статтею 4 Кодексу закріплено, що цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 20 Кодексу, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Організація заходів цивільного захисту суб`єкта господарювання здійснюється підрозділами (посадовими особами) з питань цивільного захисту, які створюються (призначаються) керівниками зазначених суб`єктів господарювання з урахуванням таких вимог: 1) у суб`єктах господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту, з чисельністю працюючих понад 3 тисячі осіб створюються підрозділи з питань цивільного захисту; 2) у суб`єктах господарювання, а також закладах охорони здоров`я із загальною чисельністю працюючих та осіб, які перебувають на лікуванні, від 200 до 3 тисяч осіб та у суб`єктах господарювання, віднесених до другої категорії цивільного захисту, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту; 3) у навчальних закладах з денною формою навчання з чисельністю 500 і більше осіб, які навчаються, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту; 4) у суб`єктах господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб призначаються особи з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб`єкта господарювання.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до Закону як підприємці, виконують заходи цивільного захисту особисто (частина третя статті 20 Кодексу).

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання.

У свою чергу, загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт) встановлюють Правила.

Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункт 2 розділу І Правил).

Згідно з пунктом 4 розділу І Правил, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (пункт 1 розділу ІІ Правил).

За приписами пункту 2.5. глави 2 розділу ІІІ Правил, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Пунктом 2.31. глави 2 розділу ІІІ Правил визначено, що сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Відповідно до пункту 1.21. глави 1 розділу ІV Правил, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».

Пунктом 1.2. глави 1 розділу V Правил визначено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відповідно до пункту 2.1. глави 2 розділу V Правил, зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: 1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі; 2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; 3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи; 4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства, необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу; 5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року; 6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж: 24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В; 36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д; 72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах; 7) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 х 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані; 8) підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування; 9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 9 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми; 10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою; 11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

Таким чином суд дійшов висновку, що наведені вимоги Правил є безумовно обов`язковими для виконання відповідачем, у тому числі, Філією Ліцею.

У свою чергу, відповідно до статті 47 Кодексу, державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно із частинами першою, другою статті 64 Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу).

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо, зокрема суб`єктів господарювання (пункт 2 частини першої статті 65 Кодексу).

Статтею 67 Кодексу визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, окрім іншого: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу (пункт 1 частини першої); складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень (пункт 11 частини першої); звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 12 частини першої).

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 1 частини першою статті 70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу).

У свою чергу, центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), яка відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі Положення № 1052) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (підпункт 2 пункту 3 Положення № 1052).

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 1052).

Таким чином суд уважає, що позивач наділений відповідними повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сфері пожежної безпеки, а також звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів з підстав недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами.

Разом із тим, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон № 877-V.

Статтею 1 Закону № 877-V визначено, окрім іншого: державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої, одинадцятої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

За приписами частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Згідно зі статтею 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відповідно до статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Виходячи з наведеного в сукупності, судом не встановлено, а відповідачем не наведено обставин порушення позивачем процедури проведення планової перевірки та оформлення її результатів.

Разом із тим, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У взаємозв`язку з вищенаведеним, судом з матеріалів справи встановлено, що позапланова перевірка Філії Ліцею проведена позивачем в межах наданих йому повноважень, а також у порядку та спосіб, визначені Законом № 877-V.

Разом із тим, відповідачем подані суду достатні докази на підтвердження обставин усунення виявлених позивачем в ході позапланової перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме:

- щодо усунення порушення № 2 надано акт № 01/10/21 від 23.11.2021, яким підтверджено, що у період з 22.11.2021 по 23.11.2021 виконано роботи з вогнезахисту дерев`яних конструкцій горища загальною площею 1300 м.кв. деревини, способом просочування із застосуванням вогнебіозахисної речовини «Аргуспрофі»;

- щодо усунення порушень № 1, 5 надано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року (встановлення системи автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення людей про пожежу), а також фотознімки;

- щодо усунення порушень № 3 зазначено про проведення спільної перевірки джерела зовнішнього протипожежного водопостачання, яке знаходиться на ПГ по вул. Кримська, 1.

Щодо порушення № 4 відповідач зазначив про неможливість його усунення одразу, у зв`язку з відсутністю коштів у бюджеті закладу. При цьому повідомив, що будівля їдальні знаходиться на віддалі 50 метрів від основного навчального корпусу, підтверджуючі такі доводи фотознімком.

Водночас суд констатує, що визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей», є оціночним. Одночасно, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм, у тій чи іншій мірі, створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому суд зважає на те, що хоча акт позапланової перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, в цьому випадку був би належним доказом усунення порушень, суд не позбавлений повноважень самостійно встановлювати обставини на підставі наданих доказів щодо фактичного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки.

Відповідно, щодо виявлених порушень та обставин їх усунення на день розгляду справи порушень, суд зазначає, що порушення дійсно усунуті частково, а саме неусунуте порушення № 4, яке стосується окремої будівлі їдальні, отже застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) усіх будівель Філії Ліцею є непропорційним та необґрунтованим.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд уважає обґрунтованими доводи позивача про наявність правових підстав для застосування відповідних заходів реагування лише в частині, що стосується будівлі їдальні Філії Ліцею, а не всіх її будівель.

Разом із тим, суд зазначає, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю та здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу вимог частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V можливе з моменту отримання позивачем органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

У підсумку, з урахуванням зазначеного в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в зазначеній частині та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ: 38537963; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 8) задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) будівель Кип`ячківської філії Опорного закладу освіти «Потіцький ліцей Миронівської міської ради Київської області» (код ЄДРПОУ: 25302334) за адресою: Київська обл., Миронівський район, с. Кип`ячка, вул. Незалежності, буд. 27, шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію будівлі їдальні до усунення порушень зазначених в пункті 4 «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акта від 26.10.2021 № 1322.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.