Рішення

від 28.11.2022 по справі 320/16354/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року Київ№ 320/16354/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоімпульс» про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

Головне управління Держпраці у Київській області (далі позивач, Головне управління) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоімпульс» (далі відповідач, Товариство), в якому просило суд прийняти рішення про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення робіт, а саме:

- заборонити виконання робіт на висоті понад 1,3 метри;

- заборонити роботи на ремонт, технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В;

- заборонити роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти;

- заборонити експлуатацію ТП 1, ТП 2, ТП 3, КЛ-10кВ, шляхом відключення від електромереж електропередавальної організації ДТЕК Київські регіональні електромережі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, під час його діяльності, не дотримано вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, у зв`язку із чим, за результатами планового заходу, позивачем виявлено та зафіксовано ряд порушень, винесено припис і встановлено строк для їх усунення, які відповідачем в установлений строк усунуті не були. Отже, відповідно до положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наявні правові підстави для застосування судом до відповідача відповідних заходів реагування.

Відповідно до ухвали від 15.12.2021 судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією зі зворотнім повідомлення про вручення поштового відправлення за адресою його місцезнаходження відповідно до даних ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулась до суду за закінченням терміну зберігання.

При цьому суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 11.06.2021 у справі № 2-6236/1, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до наказу Головного управління від 05.02.2021 № 515, з метою виконання Річного плану заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 27.11.2020 № 158, керуючись статтями 38, 39 Закону України «Про охорону праці», статтями 4, 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», визначено проведення у період з 08 лютого по 19 лютого 2021 року планової перевірки Товариства за адресою: вул. Леваневського, буд. 83, м. Біла Церква, Київська область, щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

На підставі наказу позивачем оформлено направлення на проведення перевірки від 05.02.2021 № 220, яке отримано представником Товариства 08.02.2021, що підтверджується відповідною відміткою на направлені.

За результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки, за участі у тому числі директора Товариства, Головним управлінням складено акт від 19.02.2021 № КВ/220/375АВ, яким зафіксовані наступні порушення:

1. Статті 21 Закону України № 2694-XII роботодавець не набув право на виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, а саме: роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра. Порушено пункт 6 Додатку 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, що може призвести до падіння працюючої особи;

2. Статті 13 Закону України № 2694-XII роботодавець не набув право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, на підстав декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, а саме: устаткування напругою понад 1000 В (електричне устаткування електричних станцій і мереж, технологічне обладнання) - ТП 1, ТП 2, ТП 3, КЛ-10кВ кількістю 2 од. Порушено пункт 7 Додатку 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

3. Статті 13 Закону України № 2694-XII роботодавець не набув право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, на підстав декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, а саме: роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В та в зонах дії струму високої частоти. Порушено пункт 12 Додатку 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, що може призвести до падіння працюючої особи;

4. Статті 13 Закону України № 2694-XII роботодавець не набув право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, на підстав декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, а саме: ремонт, технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В. Порушено пункт 17 Додатку 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, що може призвести до падіння працюючої особи;

5. Статті 13 Закону України № 2694-XII роботодавцем не проведено первинний технічний огляд електрообладнання, яке введено в експлуатацію в 2017-2019 роках, а саме: ТП 1, ТП 2, ТП 3. Порушено пункт 8 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687, що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

6. Статті 18 Закону України № 2694-XII на підприємстві не функціонує служба охорони праці, а саме: керівник підприємства не пройшов періодичне навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Порушено пункт 5.1. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;

7. Статті 13, 15 Закону України № 2694-XII на підприємстві не функціонує служба охорони праці, а саме: відрядженим працівникам ЕТЛ ТОВ «ЕНЕРГОІНОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» із записом у журнал реєстрації вступних інструктажів з питань охорони праці, не проведено відповідний інструктаж. Порушено пункт 6.3. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

8. Статті 13, 15 Закону України № 2694-XII на підприємстві не виконуються правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках загального призначення, а саме: порушується допуск відряджених працівників до робіт в електроустановках; на підприємстві відсутній лист, в якому зазначено цілі відрядження та списки відряджених працівників ЕТЛ ТОВ «ЕНЕРГОІНОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ», які можуть бути призначеними керівниками робіт, наглядачами і членами бригади, а також про працівників, яким може бути надано право видачі нарядів. Порушено пункт 6.10.3. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

9. Статті 13, 15 Закону України № 2694-XII на підприємстві не функціонує служба охорони праці, а саме: відрядженим працівникам ЕТЛ ТОВ «ЕНЕРГОІНОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» із записом у журнал реєстрації з питань охорони праці на робочому місці, не проведено первинний інструктаж з охорони праці. Порушено пункт 6.4., 6.1.0 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;

10. Статті 14 Закону України № 2694-XII на підприємстві не функціонує служба охорони праці, а саме: відрядженим працівникам ЕТЛ ТОВ «ЕНЕРГОІНОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» із записом у журнал реєстрації з питань охорони праці на робочому місці, не проведено цільовий інструктаж з охорони праці. Порушено пункт 6.4., 6.1.0 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

11. Статті 15, 18 Закону України № 2694-XII на підприємстві не функціонує служба охорони праці, а саме: працівникам підприємства, які виконують роботи підвищеної небезпеки, не проведено повторні інструктажі з відповідним записом у журнал інструктажів у раз на три місяці. Порушено пункт 6.5. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

12. Статті 13 Закону України № 2694-XII на підприємстві відсутній затверджений роботодавцем перелік інструкцій з охорони праці. Порушено пункт 2 розділу IV НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

13. Статті 13 Закону України № 2694-XII на підприємстві відсутній журнал обліку та видачі інструкцій. Порушено пункт 3 розділу V НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

14. Статті 13 Закону України № 2694-XII не проведено регламентні роботи з опосвідченя стану безпеки електроустановок, що належать підприємству, із визначенням рівня безпечного стану. Порушено пункт 8.1. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

15. Статті 13 Закону України № 2694-XII на підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником перелік робіт з підвищеною небезпекою. Порушено пункт 2.1.4. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

16. Статті 13 Закону України № 2694-XII на підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником та погоджений Держпраці список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією. Порушено пункт 2.2.11. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

17. Статті 13 Закону України № 2694-XII на підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: огляди, виявлення і ліквідація несправностей в електроустановках не виконуються. Не встановлено особою, відповідальною за електрогосподарство, періодичність цих робіт. Відсутні оперативні журнали для записів результатів оглядів електроустановок. Порушено пункт 2.2.16. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

18. Статті 13 Закону України № 2694-XII на підприємстві не виконуються організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи, а саме: на підприємстві відсутні затверджені на 2021 список працівників, які мають право на видачу нарядів, розпоряджень, керівників робіт, допускачів, а також переліки робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації. Порушено пункт 3.2.9. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

19. Статті 13 Закону України № 2694-XII на підприємстві не виконуються організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи, а саме: на підприємстві не ведеться «Журнал обліку робіт з нарядами та розпорядженнями». Порушено пункт 3.3.12. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

20. Статті 13 Закону України № 2694-XII на підприємстві не виконуються організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи, а саме: роботи відряджених працівників ТОВ «ЕНЕРГОІНОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ», які проводили електричні вимірювання устаткування та мереж 10 кВ, не оформлені нарядом або розпорядженням з реєстрацією у відповідному журналі. Порушено пункти 3.1.2., 3.3.12. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

21. Статті 13 Закону України № 2694-XII керівником підприємства не забезпечено комплектування працівників та електроустановок підприємства випробуваними засобами захисту від ураження електричним струмом відповідно до норм комплектування. Порушено пункти 4.2.4., 4.2.5, 4.2.9 НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

22. Статті 13 Закону України № 2694-XII на підприємстві не ведеться «Журнал обліку та зберігання засобів захисту» (відсутній). Порушено пункти 4.4.2. НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів», що може призвести до ураження працюючої особи електричним струмом;

23. Статті 15 Закону України № 2694-XII на підприємстві не ведеться «Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві» (відсутній). Порушено пункт 3.6. НПАОП 0.00-4.35-04 «Типове положення про службу охорони».

Примірник акта перевірки був отриманий директором Товариства 19.02.2021, що підтверджується його особистим підписом на 21 сторінці акта (без зауважень).

На підставі акта перевірки, у зв`язку з виявленими порушеннями, Головним управлінням було винесено Товариству припис про усунення виявлених порушень законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки № КВ220П375 від 19.02.2021, примірник якого отримано директором Товариства 19.02.2021, що підтверджується його особистим підписом на 7 сторінці припису.

З метою перевірки виконання вимог припису від 19.02.2021№ КВ220П375, наказом Головного управління від 29.09.2021 № 4100, призначено проведення у період з 06 жовтня по 08 жовтня 2021 року позапланову перевірку Товариства.

На підставі наказу позивачем оформлено направлення на проведення перевірки від 30.09.2021 № 3391.

За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки, за участі у тому числі директора Товариства, Головним управлінням складено акт від 08.10.2021 № 3391/735/АВ, яким зафіксовано порушення Товариством статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007№ 877-V, а саме: невиконання вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, а саме пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 14, 16 припису Головного управління від 19.02.2021 № КВ220П375.

Примірник акта перевірки було отримано директором Товариства 08.10.2021, що підтверджується його особистим підписом на 15 сторінці акта (без зауважень).

Будь-яких заперечень та/або пояснень щодо не усунення у повному обсязі виявлених позивачем порушень, відповідач суду не надав.

У свою чергу, виявлення наведених порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, а також їх не усунення відповідачем у повному обсязі, стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Для вирішення спірних правовідносин суд застосовує, зокрема, норми Конституції України, Законів України «Про охорону праці» від 14.10.1992№ 2694-XII (далі Закон № 2694-XII), «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007№ 877-V (далі Закон № 877-V), у відповідних редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

У свою чергу, основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначає Закон № 2694-XIІ.

Статтею 1 Закону № 2694-XIІ визначено, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих (частина перша статті 2 Закону № 2694-XIІ).

Частиною першою статті 4 Закону № 2694-XIІ констатовано, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Відповідно до статті 13 Закону № 2694-XIІ роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до статті 15 Закону № 2694-XIІ, на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

За приписами статті 18 Закону № 2694-XIІ, працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

Відповідно до статті 21 Закону № 2694-XIІ виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Проектування виробничих об`єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Експертиза проектів будівництва на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці проводиться відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт,машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписам статті 38 Закону № 2694-XIІ державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Разом із тим, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон № 877-V.

Статтею 1 Закону № 877-V визначено, окрім іншого: державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 4 Закону № 877-Vдержавний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Зокрема, відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Основними завданнями Держпраці є, окрім іншого, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань; зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об`єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов`язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, а також анулює видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з пунктами 3, 4 Положенням про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженим Наказ Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 № 340 основними завданнями Управління Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.

Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Таким чином суд уважає, що позивач наділений відповідними повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

За приписами частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Згідно зі статтею 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відповідно до статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Статтею 12 Закону № 877-V закріплено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Разом із тим, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У взаємозв`язку з вищенаведеним, судом з матеріалів справи встановлено, що планова та позапланова перевірки відповідача проведені позивачем в межах наданих йому повноважень, а також у порядку та спосіб, визначені Законом № 877-V. Акти перевірки (планової та позапланової) отримані та підписані директором Товариства без зауважень, аналогічно, як і припис про усунення порушень. Разом з тим, відповідачем не подано доказів, а судом не встановлено обставин виконання у повному обсязі зазначеного припису та усунення виявлених позивачем в ході планової перевірки порушень вимог законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки, що підтверджено під час позапланової перевірки.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд уважає обґрунтованими доводи позивача про наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування.

При цьому, суд зазначає, що у разі усунення виявлених позивачем порушень у повному обсязі, відповідач має право звернутися до суду з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Окрім того, застосування заявлених позивачем заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних порушенням вимог законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників Товариства.

У той же час, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Як вже зазначалось, відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Отже, недодержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки призводить до невиправданого ризику можливого завдання шкоди життю і здоров`ю працівників такого суб`єкта.

Виходячи з наведених норм, у взаємозв`язку з фактичними обставинами справи, суд доходить висновку, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували виявлені позивачем порушення, а також доказів усунення виявлених порушень у повному обсязі.

У підсумку, з урахуванням зазначеного в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ: 39794214; місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10) задовольнити повністю.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоімпульс» (код ЄДРПОУ: 32215341; місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 83) заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення робіт, а саме:

заборонити виконання робіт на висоті понад 1,3 метри;

заборонити роботи на ремонт, технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В;

заборонити роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти;

заборонити експлуатацію ТП 1, ТП 2, ТП 3, КЛ-10кВ, шляхом відключення від електромереж електропередавальної організації ДТЕК Київські регіональні електромережі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.