Рішення

від 24.11.2022 по справі 826/16725/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2022 року м. Київ № 826/16725/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-БМК»доГоловного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит-БМК» (далі - позивач, ТОВ Фаворит-БМК») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06.06.2018 № 00006621402, № 00006631402.

В якості підстави позову позивач зазначив, що висновки, викладені у Акті перевірки, є необґрунтованими та безпідставними, такими що не відображають фактичних обставин справи, у зв`язку з чим, прийняті на підставі Акту податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані. Зокрема позивач зазначає, що у період з 22.03.2018 по 12.04.2018 ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Фаворит-БМК», за результатами якої складено акт від 19.04.218 № 241/26-15-14-02-03/39425573, у висновках якого зазначено, зокрема, такі порушення ТОВ «Фаворит-БМК»: 1) п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та п. 5 П(С)БО, в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 792 983 грн., в т.ч. по періодам: за 2015 рік на суму 256 933 грн., за 2016 рік на суму 61 055 грн., за 2017 рік на суму 474 995 грн.; 2) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було завищено від`ємне значення з податку на додану вартість за грудень 2017 року на суму 183 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 585 324 грн., в т.ч. по періодах: за червень 2015 року в сумі 16 285 грн., за серпень 2015 року в сумі 70 929 грн., за листопад 2015 року в сумі 1 260 грн., за лютий 2016 року в сумі 3 576 грн., за жовтень 2016 року в сумі 18 031 грн., за грудень 2016 року в сумі 44 497 грн., за січень 2017 року в сумі 244 860 грн., за травень 2017 року в сумі 380 грн., за липень 2017 року в сумі 185 506 грн.; позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав відповідні заперечення на акт, проте контролюючим органом заперечення залишені без задоволення, а висновки акту без змін; на підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення № 00006621402 від 06.06.2018, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 926 996 грн., в т.ч. 792 983 грн. за податковими зобов`язаннями та 134 013 грн. за штрафними санкціями, та № 00006631402 від 06.06.2018, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 731 655 грн., в т.ч. 585 324 грн. за податковими зобов`язаннями та 146 331 за штрафними санкціями; позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте рішенням ДФС України від 17.08.2018 № 26891/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач акцентує увагу на тому, що податковий орган обґрунтовує свої висновки тим, що ТОВ «Фаворит-БМК» неправомірно відображено в податковому обліку суми по взаємовідносинам з ТОВ «Енергостар Груп», ТОВ «Горсан», ТОВ «Голіас-П», ТОВ «Меларіс», ТОВ «Юніт Індастріел», ТОВ «Науково-виробничий центр «Полісервіс», ТОВ «Альянс Атріум», що призвело до заниження доходів, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток на 1 635 383 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ на 273 463 грн.; податковий орган не визнав реальність фінансово-господарських операцій з цими контрагентами, натомість товари, отримані від них визнані отриманими безоплатно; податковий орган підтверджує це правопорушення посилаючись на те, що згідно інформації з АІС «Податковий блок» контрагентами не подано податкову звітність з податку на прибуток, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з плати за землю, фінансові звіти, повідомлення форми № 20-ОПП, звіти про суми нарахованої заробітної плати, що свідчить про відсутність у контрагентів ТОВ «Енергостар Груп», ТОВ «Горсан», ТОВ «Голіас-П», ТОВ «Меларіс», ТОВ «Альянс Атріум» трудових ресурсів, майна, земельних ділянок, основних засобів та про неможливість постачання товарів ТОВ «Фаворит-БМК»; також податковий орган зазначає, що в реєстрі судових рішень наявні процесуальні ухвали слідчих суддів, в яких зазначається, що в рамках досудового розслідування у кримінальних провадженнях виявлено фіктивність підприємств ТОВ «Енергостар Груп», ТОВ «Горсан», ТОВ «Голіас-П», ТОВ «Меларіс», ТОВ «Юніт Індастріел», ТОВ «Альянс Атріум»; у контролюючого органу також наявні пояснення/показання директора/засновника контрагента про непричетність до господарської діяльності ТОВ «Енергостар Груп», ТОВ «Горсан», ТОВ «Голіас-П», ТОВ «Меларіс», а також вироки суду щодо директора/засновника по ТОВ «Горсан» та ТОВ «Науково-виробничий центр «Полісервіс»; також при перевірці позивачем не було надано товаро-транспортні накладні, відтак первинні документи між позивачем і зазначеними контрагентами, на думку контролюючого органу, складені всупереч вимогам діючого законодавства України, та вони не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій; також податковий орган вказав у акті, що позивачем було допущено порушення по взаємовідносинах з ТОВ «Авуар Компані», ТОВ «БК «Сталпес», ТОВ «Арканор», ТОВ «Голд Світ», ТОВ «Керніт Пром», ТОВ «Лаверна Плюс», ТОВ «Продімекс Груп», ТОВ «Сорус Груп», що призвело до заниження доходів, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток на 2 770 079 грн. та заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 257 178 грн.; вказане порушення на думку контролюючого органу підтверджується тим, що в результаті аналізу трьохсторонніх господарських договорів, укладених між цими контрагентами та позивачем, не здійснювалась оплата на користь ТОВ «Фаворит-БМК» за товари, поставлені Товариству, заборгованість за товар відсутня. А платник податків оплатив вартість товарів зовсім іншим особам не у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язаннях.

Оцінюючи твердження податкового органу, позивач акцентує увагу на тому, що неподання контрагентами податкової та фінансової звітності свідчить виключно про порушення такими платниками податків норм податкового законодавства та в жодному разі не підтверджує відсутність у постачальників власних трудових ресурсів та основних засобів, неможливість здійснення поставок товару; положення податкового законодавства не пов`язують право платника на податковий кредит та витрати з повнотою відображення безпосереднім контрагентом чи контрагентами по ланцюгу у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою такими контрагентами необхідних сум податків до бюджету; платник не несене відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків і зборів до бюджету; зворотне призвело б до неправомірного покладання на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті; стосовно наявності в єдиному державному реєстрі судових рішень негативної інформації по контрагентам ТОВ «Фаворит-БМК», то на момент підписання всіх угод позивач встановив, що всі контрагенти були зареєстровані в ЄДР, перебували на податковому обліку та не мали анульованих свідоцтва платника ПДВ; відповідно, зареєстровані у ЄДР контрагенти під час здійснення операцій з позивачем були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, мали спеціальну податкову правосуб`єктність та відповідно до діючого законодавства мали право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд; щодо наявності ухвал слідчих суддів, то неприпустимо враховувати при оцінці реальності господарських операцій інформації щодо кримінальних проваджень, навіть порушених щодо посадових осіб контрагента; сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Щодо тверджень податкового органу про безоплатне отримання товарів, то такі є необґрунтованими, оскільки позивачем та його контрагентами укладалися типові змішані трьохсторонні договори купівлі-продажу, за якими оплата здійснювалась на рахунки третіх осіб, а не постачальників товару; відтак, очевидним є факт, що ТОВ «Фаворит-БМК» було повністю оплачено вартість отриманих від постачальників товарів, тому вони не є безоплатно отриманими.

Стосовно посилань податкового органу на наявність пояснень директорів/засновників контрагентів про непричетність до господарської діяльності, то позивач підкреслив, що заперечення посадовими особами підприємства своєї причетності до здійснення фінансово-господарської діяльності створеної та керованої ним юридичної особи не є достатньо об`єктивною та достовірною інформацією, позаяк відповідні пояснення можуть бути надані з метою можливого уникнення для себе негативних кримінально-правових наслідків; крім того, кримінально-процесуальне законодавство надає можливість особі, відносно якої проводиться допит, відмовитися від раніше наданих свідчень або їх змінити, а тому протокол допиту не є належним доказом.

Щодо вироків відносно директора/засновника ТОВ «Горсан» від 11.04.2016 у справі № 372/812/16-к та вироку від 30.03.2017 у справі № 757/56085/16-к стосовно посадової особи ТОВ «Науково-виробничий центр «Полісервіс», то вони не висвітлюють та не надають оцінки реальності здійснених фінансово-господарських операцій ТОВ «Фаворит-БМК» з цими контрагентами, а тому вироки не мають преюдиційного значення для притягнення позивача до податкової відповідальності.

Щодо тверджень позивача про відсутність ТТН, відповідач акцентував увагу на тому, що податковим законодавством ТТН не визначено як обов`язкові первинні документи на підтвердження реального здійснення господарської операції; до того ж, транспортною документацією підтверджується лише операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

19.10.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у адміністративній справі № 826/16725/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 22.11.2018.

20.11.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Згідно з відомостями АІС «Податковий блок» та облікової картки суб`єкта фіктивного підприємництва, значиться інформація щодо порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого ст. 205 КК України, та допитано директора ТОВ «Енергостар Груп» ОСОБА_1 , яка надала покази ст. о/у ОУ ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо непричетності до реєстрації та діяльності підприємства; крім того, відповідно до даних єдиного реєстру судових рішень слідчим правлінням фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене 08.10.2015 до ЄРДР під № 32015100060000213 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України; зокрема, у ході досудового розслідування встановлено, що група осіб організувала та контролює роботу транзитно-конвертаційної групи, а саме для здійснення протиправної діяльності використовують підконтрольні фіктивні суб`єкти підприємницької діяльності, в т.ч. ТОВ «Енергостар Груп»; банківські рахунки фактично використовуються невстановленими особами для надання суб`єктам господарювання реального сектору економіки послуг по переведенню безготівкових коштів в не обліковану готівку з одночасним відображенням вказаних операцій в податковій звітності для мінімізації податкових зобов`язань вказаних підприємств; щодо ТОВ «Горсан», то згідно з інформаційними ресурсами ДФС України значиться інформація щодо допиту директора Товариства ОСОБА_2 , який надав покази ст. о/у ВОВЕЗ ОУ Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області; Обухівський районний суд по справі № 372/812/16-к виніс вирок, яким визнано винною посадову особу ТОВ «Горсан» у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України; щодо ТОВ «Голіас-П», то згідно з відомостями АІС «Податковий блок» значиться інформація щодо допиту директора ОСОБА_3 , який надав покази ст. о/у ОУ Кіровоградської ОПІ щодо непричетності до діяльності підприємства з жовтня 2014 року; ОУ ГУ ДФС у м. Києві опитано ОСОБА_3 як засновника ТОВ «Голіас-П», яка також повідомила про непричетність до реєстрації підприємства; аналогічна інформація міститься у базах даних податкового органу і щодо ТОВ «Альянс Атріум», ТОВ «Юніт Індастріел», ТОВ «Науково-виробничий центр «Полісервіс», ТОВ «Меларіс»; таким чином ТОВ «Фаворит-БМК» отримало активи у вигляді товарів невідомого походження, що вважаються безоплатно отриманими.

22.11.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 22.01.2019.

22.01.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 05.03.2019.

27.02.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких останній зазначає, що вирок Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2017 у справі № 757/56085/16-к скасовано постановою ВС від 20.12.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.04.2019.

16.04.2019 у зв`язку з перебуванням судді Пащенка К.С. на лікарняному розгляд справи № 826/16725/18 відкладено на 28.05.2019.

28.05.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 04.07.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2019 у справі № 826/16725/18 витребувано у Восьмого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві належним чином завірені копії протоколів допитів посадових осіб, власників ТОВ «Енергостар Груп» (ідентифікаційний код 39889012) у кримінальному провадженні № 320151000600000213, а також інших документів, що містять відомості про здійснення ТОВ «Енергостар Груп» фіктивних господарських операцій (вироки, протоколи допитів, висновки експертиз).

Іншою ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2019 у справі № 826/16725/18 витребувано у СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві належним чином завірені копії протоколів допитів посадових осіб, власників ТОВ «Енергостар Груп» (ідентифікаційний код 39889012) у кримінальному провадженні № 320151000600000213, а також інших документів, що містять відомості про здійснення ТОВ «Енергостар Груп» фіктивних господарських операцій (вироки, протоколи допитів, висновки експертиз).

04.07.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 15.08.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2019 у справі № 826/16725/18 витребувано повторно у СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві належним чином завірені копії протоколів допитів посадових осіб, власників ТОВ «Енергостар Груп» (ідентифікаційний код 39889012) у кримінальному провадженні № 320151000600000213, а також інших документів, що містять відомості про здійснення ТОВ «Енергостар Груп» фіктивних господарських операцій (вироки, протоколи допитів, висновки експертиз).

Іншою ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2019 у справі № 826/16725/18 витребувано повторно у Восьмого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві належним чином завірені копії протоколів допитів посадових осіб, власників ТОВ «Енергостар Груп» (ідентифікаційний код 39889012) у кримінальному провадженні № 320151000600000213, а також інших документів, що містять відомості про здійснення ТОВ «Енергостар Груп» фіктивних господарських операцій (вироки, протоколи допитів, висновки експертиз).

15.08.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі № 826/16725/18 до 17.10.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2019 у справі № 826/16725/18 витребувано у Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві належним чином завірену довідку про результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності, що зазначена у п. 2.5. акту перевірки № 241/26-15-15-02-03/39425573 від 19.04.2019 (додаток 3 до акта перевірки, що залишається в контролюючому органі) та витребувано у Київської міської прокуратури № 6 належним чином завірені копії протоколів допитів посадових осіб, власників ТОВ «Енергостар Груп» (ідентифікаційний код 39889012) у кримінальному провадженні № 320151000600000213, а також інших документів, що містять відомості про здійснення ТОВ «Енергостар Груп» фіктивних господарських операцій (вироки, протоколи допитів, висновки експертиз).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2019 у справі № 826/16725/18 викликано у судове засідання у якості свідка ОСОБА_4 .

17.10.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 21.11.2019.

21.11.2019 представником позивача подано до Окружного адміністративного суду м. Києва пояснення та копії документів, які, на думку останнього, підтверджують безпідставність донарахування податкових зобов`язань ТОВ «Фаворит-БМК».

21.11.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 30.01.2020.

30.01.2020 Окружним адміністративним судом м. Києва відкладено розгляд справи до 04.02.2020.

04.02.2020 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 17.03.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2020 витребувано у Печерського районного суду міста Києва належним чином завірену копію ухвали Печерського районного суду міста Києва від 26.09.2019 у справі № 757/56085/16-к.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2020 витребувано у Печерського районного суду міста Києва належним чином завірену копію ухвали Печерського районного суду міста Києва від 26.09.2019 у справі № 757/56085/16-к.

16.03.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про оголошення перерви у справі.

17.03.2020 Окружним адміністративним судом м. Києва розгляд справи № 826/16725/18 відкладено на 16.04.2020.

16.04.2020 Окружним адміністративним судом м. Києва відкладено розгляд справи № 826/16725/18 на 16.06.2020.

13.06.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

25.06.2020 суд ухвалив адміністративну справу відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України розглядати в порядку письмового провадження.

29.06.2021 та 08.07.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшли клопотання про прискорення розгляду справи, у яких відповідач, серед іншого зазначає про необхідність заміни ГУ ДФС у м. Києві правонаступником ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ 44116011).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві від 22.03.2018 № 403/26-15-14-02-03, від 22.03.2018 № 404/26-15-14-02-03, від 22.03.2018 № 85/26-15-16-03, від 22.03.2018 № 87/26-15-16-03, від 22.03.2018 № 95/26-15-42-02, від 23.03.2018 № 1588/26-15-14-09 та відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення планових виїзних перевірок платників податків за І квартал 2018 року, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 07.03.2018 № 3574, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-БМК», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 08.01.2014 по 31.12.2017.

За результатами перевірки складено акт від 19.04.2018 № 241/26-15-14-02-03/39425573 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-БМК» (код 39425573) податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 03.10.2014 по 31.12.2017» (далі за текстом - акт).

Зі змісту акту перевірки слідує, що в ході її проведення відповідачем встановлено наступні порушення:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та п. 5 П(С)БО Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 290, в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 792 983 грн., в т.ч. по періодам: за 2015 рік на суму 256 933 грн., за 2016 рік на суму 61 055 грн., за 2017 рік на суму 474 995 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було завищено від`ємне значення з податку на додану вартість за грудень 2017 року на суму 183 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 585 324 грн., в т.ч. по періодах: за червень 2015 року в сумі 16 285 грн., за серпень 2015 року в сумі 70 929 грн., за листопад 2015 року в сумі 1 260 грн., за лютий 2016 року в сумі 3 576 грн., за жовтень 2016 року в сумі 18 031 грн., за грудень 2016 року в сумі 44 497 грн., за січень 2017 року в сумі 244 860 грн., за травень 2017 року в сумі 380 грн., за липень 2017 року в сумі 185 506 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо своєчасності реєстрації податкових накладних;

- п. 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004;

- п. 1 постанови Правління НБУ від 06.06.2013 № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою»;

- п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску за грудень 2014 - грудень 2017 року.

На підставі вищевказаних висновків ГУ ДФС у м. Києві прийнято наступні рішення:

1. Податкове повідомлення-рішення № 00006621402 від 06.06.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковим зобов`язанням 792 983 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 134 013 грн.;

2. Податкове повідомлення-рішення № 00006631402 від 06.06.2018, яким ТОВ «Фаворит-БМК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 585 324 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 146 331 грн.

ТОВ Фаворит-БМК» не погодилося із податковими повідомленнями-рішеннями № 00006621402 від 06.06.2018 та № 00006631402 від 06.06.2018, внаслідок чого оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте, скарга ТОВ «Фаворит-БМК» була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Внаслідок залишення податкових повідомлень-рішень без змін, ТОВ «Фаворит-БМК» звернулося з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у його постанові від 14.04.2021 у справі № 2340/3024/18 (адміністративне провадження № К/9901/2378/19).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Право на проведення перевірок платників податків (крім Національного банку України) передбачено пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Під час офіційного з`ясування обставин у справі, судом встановлено, що позивачем не заперечується правомірність підстав проведення перевірки та порядок проведення останньої.

Щодо порушень податкового законодавства, виявлених під час перевірки ТОВ «Фаворит-БМК», суд зазначає таке.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) та понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах цього спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ «Фаворит-БМК» з його контрагентами - ТОВ «Енергостар Груп», ТОВ «Горсан», ТОВ «Голіас-П», ТОВ «Меларіс», ТОВ «Юніт Індастріел», ТОВ «Науково-виробничий центр «Полісервіс», ТОВ «Альянс Атріум», ТОВ «Авуар Компані», ТОВ «БК «Сталпес», ТОВ «Арканор», ТОВ «Голд Світ», ТОВ «Керніт Пром», ТОВ «Лаверна Плюс», ТОВ «Продімекс Груп», ТОВ «Сорус Груп», мету придбання та обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності ТОВ «Фаворит-БМК» є: 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього (основний), 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у., 25.94 Виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів, 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин, 25.92 Виробництво легких металевих паковань, 25.91 Виробництво сталевих бочок і подібних контейнерів, 25.62 Механічне оброблення металевих виробів, 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали, 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів, 25.21 Виробництво радіаторів і котлів центрального опалення, 25.12 Виробництво металевих дверей і вікон, 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

Судом встановлено, що для здійснення господарської діяльності між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Сорус Груп» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «Радборн» (Кредитор) було укладено тристоронній договір № 21/06-19 купівлі-продажу товарів від 17.07.2017, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товари відповідно до його замовлення, а Покупець зобов`язується такі товари прийняти та оплатити у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору № 21/06-19 купівлі-продажу товарів від 17.07.2017 загальна ціна товарів за цим договором складає 19 328,42 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору № 21/06-19 купівлі-продажу товарів від 17.07.2017 за товари, що Продавцем передаються у власність Покупця, останній зобов`язаний на підставі видаткової накладної, акту прийому-передачі товарів та рахунку-фактури протягом п`яти робочих днів перерахувати зазначену в них суму грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок Кредитора, вказаний у цьому договорі.

Також між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Сорус Груп» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «Радборн» (Кредитор) було укладено тристоронні договори № 21/06-18 купівлі-продажу товарів від 17.07.2017 на суму 14 064,16 грн. (п. 2.1 договору), № 22/06-19 купівлі-продажу товарів від 17.07.2017 на суму 34 635,80 грн. (п. 2.1 договору), № 21/06-21 купівлі-продажу товарів від 17.07.2017 на суму 37 558,52 грн. (п. 2.1 договору).

На виконання вказаних вище договорів ТОВ «Сорус Груп» було виписано ТОВ «Фаворит-БМК» наступні рахунки фактури: № СВ-21/06-9 від 17.07.2017, № СВ-21/06-8 від 17.07.2017, № СВ-22/06-9 від 17.07.2017, № СВ-21/06-6 від 17.07.2017.

На підставі вказаних тристоронніх договорів купівлі-продажу товарів ТОВ «Сорус Груп» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000074 від 17.07.2017 на суму 19 328,42 грн., № РН-0000073 від 17.07.2017 на суму 14 064,16 грн., № РН-0000079 від 17.07.2017 на суму 34 635,80 грн. та № РН-0000071 від 17.07.2017 на суму 37 558,52 грн.

За правилом першої події ТОВ «Сорус Груп» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 30 від 17.07.2017 на загальну суму 37 558,52 грн., в т.ч. ПДВ 6 259,75 грн.,

№ 27 від 17.07.2017 на загальну суму 14 064,16 грн., в т.ч. ПДВ 2 344,03 грн.,

№ 29 від 17.07.2017 на загальну суму 19 328,42 грн., в т.ч. ПДВ 3 221,40 грн.,

№ 28 від 17.07.2017 на загальну суму 34 635,80 грн., в т.ч. ПДВ 5 772,63 грн.

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «Радборн» (Кредитор) грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 1552 від 22.08.2017 на суму 14 064,16 грн., № 1554 від 22.08.2017 на суму 19 328,42 грн., № 1553 від 22.08.2017 на суму 34 635,80 грн., № 1555 від 22.08.2017 на суму 37 558,52 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключною випискою по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 22.08.2017, яка наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що для здійснення господарської діяльності між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Керніт Пром» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «БК Сталпес» (Кредитор) було укладено тристоронній договір № 0401/19 купівлі-продажу товарів від 04.01.2017, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товари відповідно до його замовлення, а Покупець зобов`язується такі товари прийняти та оплатити у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору № 0401/19 купівлі-продажу товарів від 04.01.2017 загальна ціна товарів за цим договором складає 1 108 404,00 грн. грн.

Відповідно до п. 3.3 договору № № 0401/19 купівлі-продажу товарів від 04.01.2017 за товари, що Продавцем передаються у власність Покупця, останній зобов`язаний на підставі видаткової накладної, акту прийому-передачі товарів та рахунку-фактури протягом п`яти робочих днів перерахувати зазначену в них суму грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок Кредитора, вказаний у цьому договорі.

Також між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Керніт Пром» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «БК Сталпес» (Кредитор) було укладено тристоронні договори № 1601/18 від 16.01.2017 на суму 20 161,29 грн. (п. 2.1 договору), № 1701/15 від 17.01.2017 на суму 20 508,59 грн. (п. 2.1 договору), № 1701/16 від 17.01.2017 на суму 49 300,46 грн. (п. 2.1 договору), № 1701/17 від 17.01.2017 на суму 23 792,94 грн. (п. 2.1 договору), № 1601/17 від 16.01.2017 на суму 20 368,15 грн. (п. 2.1 договору), № 1601/16 від 16.01.2017 на суму 36 470,46 грн. (п. 2.1 договору), № 1601/15 від 16.01.2017 на суму 54 114,13 грн. (п. 2.1 договору).

На виконання вказаних вище договорів ТОВ «Керніт Пром» було виписано ТОВ «Фаворит-БМК» наступні рахунки фактури: № СВ-04/01-9 від 04.01.2017, № СВ-16/01-5 від 16.01.2017, № СВ-16/01-6 від 16.01.2017, № СВ-16/01-7 від 16.01.2017, № СВ-16/01-8 від 16.01.2017, № СВ-17/01-5 від 17.01.2017, № СВ-17/01-6 від 17.01.2017, № СВ-17/01-7 від 17.01.2017.

На підставі вказаних тристоронніх договорів купівлі-продажу товарів ТОВ «Керніт Пром» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000005 від 04.01.2017 на суму 1 108 404,00 грн., № РН-0000006 від 16.01.2017 на суму 54 114,13 грн., № РН-0000007 від 16.01.2017 на суму 36 470,46 грн., № РН-0000008 від 16.01.2017 на суму 20 368,15 грн., № РН-0000009 від 16.01.2017 на суму 20 161,29 грн., № РН-0000010 від 17.01.2017 на суму 20 508,59 грн., № РН-0000011 від 17.01.2017 на суму 49 300,46 грн., № РН-0000012 від 17.01.2017 на суму 23 792,94 грн.

За правилом першої події ТОВ «Керніт Пром» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 22 від 16.01.2017 на загальну суму 54 114,13 грн., в т.ч. ПДВ 9 019,02 грн.,

№ 30 від 17.01.2017 на загальну суму 23 792,94 грн., в т.ч. ПДВ 3 965,49 грн.,

№ 31 від 17.01.2017 на загальну суму 49 300,46 грн., в т.ч. ПДВ 8 216,74 грн.,

№ 32 від 17.01.2017 на загальну суму 20 508,59 грн., в т.ч. ПДВ 3 418,10 грн.,

№ 4 від 04.01.2017 на загальну суму 1 108 404,00 грн., в т.ч. ПДВ 184 734,00 грн.,

№ 19 від 16.01.2017 на загальну суму 20 161,28 грн., в т.ч. ПДВ 3 360,21 грн.,

№ 20 від 16.01.2017 на загальну суму 20 368,15 грн., в т.ч. ПДВ 3 394,69 грн.,

№ 21 від 16.01.2017 на загальну суму 36 470,46 грн., в т.ч. ПДВ 6 078,41 грн.,

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «БК Сталпес» (Кредитор) грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 1177 від 13.02.2017 на суму 23 792,94 грн., № 1176 від 13.02.2017 на суму 49 300,46 грн., № 1175 від 13.02.2017 на суму 20 508,59 грн., № 1167 від 07.02.2017 на суму 54 114,13 грн., № 1174 від 13.02.2017 на суму 20 161,28 грн., № 1169 від 07.02.2017 на суму 20 368,15 грн., № 1168 від 07.02.2017 на суму 36 470,46 грн., № 1163 від 03.02.2017 на суму 1 108 404,00 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключними виписками по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 03.02.2017, 07.02.2017, 14.02.2017, які наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що для здійснення господарської діяльності між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Лаверна Плюс» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «Радборн» (Кредитор) було укладено тристоронній договір № 23/06-23 купівлі-продажу товарів від 19.07.2017, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товари відповідно до його замовлення, а Покупець зобов`язується такі товари прийняти та оплатити у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору № 23/06-23 купівлі-продажу товарів від 19.07.2017 загальна ціна товарів за цим договором складає 58 852,03 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору № 23/06-23 купівлі-продажу товарів від 19.07.2017 за товари, що Продавцем передаються у власність Покупця, останній зобов`язаний на підставі видаткової накладної, акту прийому-передачі товарів та рахунку-фактури протягом п`яти робочих днів перерахувати зазначену в них суму грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок Кредитора, вказаний у цьому договорі.

На виконання договору № 23/06-23 купівлі-продажу товарів від 19.07.2017 ТОВ «Лаверна Плюс» виписало ТОВ «Фаворит-БМК» рахунок-фактуру № СВ-23/06-06 від 19.07.2017.

На підставі договору № 23/06-23 купівлі-продажу товарів від 19.07.2017 ТОВ «Лаверна Плюс» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000081 від 19.07.2017 на суму 53 852,03 грн.

За правилом першої події ТОВ «Лаверна Плюс» склало на користь ТОВ «Фаворит-БМК» податкову накладну № 6 від 19.07.2017 на загальну суму 53 852,03 грн., в т.ч. ПДВ 8 975,34 грн.

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «Радборн» (Кредитор) грошові кошти відповідно до платіжного доручення № 1556 від 22.08.2017 на суму 53 852,03 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключною випискою по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 22.08.2017, яка наявна в матеріалах справи.

Судом також встановлено, що для здійснення господарської діяльності між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Продімекс Груп» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «Радборн» (Кредитор) було укладено тристоронній договір № 23/06-21 купівлі-продажу товарів від 19.07.2017, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товари відповідно до його замовлення, а Покупець зобов`язується такі товари прийняти та оплатити у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору № 23/06-21 купівлі-продажу товарів від 19.07.2017 загальна ціна товарів за цим договором складає 78 205,25 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору № 23/06-21 купівлі-продажу товарів від 19.07.2017 за товари, що Продавцем передаються у власність Покупця, останній зобов`язаний на підставі видаткової накладної, акту прийому-передачі товарів та рахунку-фактури протягом п`яти робочих днів перерахувати зазначену в них суму грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок Кредитора, вказаний у цьому договорі.

Також між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Продімекс Груп» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «Радборн» (Кредитор) було укладено тристоронні договори № 23/06-22 купівлі-продажу товарів від 19.07.2017 на суму 26 840,22 грн. (п. 2.1 договору), № 23/06-23 купівлі-продажу товарів від 19.07.2017 на суму 23 480,40 грн. (п. 2.1 договору), № 23/06-23/1 купівлі-продажу товарів від 19.07.2017 на суму 64 193,36 грн. (п. 2.1 договору), № 07/07-31 купівлі-продажу товарів від 20.07.2017 на суму 62 776,80 грн. (п. 2.1 договору), № 07/07-33 купівлі-продажу товарів від 20.07.2017 на суму 47 702,98 грн. (п. 2.1 договору), № 07/07-34 купівлі-продажу товарів від 20.07.2017 на суму 62 776,80 грн. (п. 2.1 договору), № 07/07-32 купівлі-продажу товарів від 20.07.2017 на суму 48 843,02 грн. (п. 2.1 договору), № 07/07-34/1 купівлі-продажу товарів від 20.07.2017 на суму 92 634,45 грн. (п. 2.1 договору), № 07/07-35 купівлі-продажу товарів від 20.07.2017 на суму 42 344,78 грн. (п. 2.1 договору), № 07/07-25 купівлі-продажу товарів від 20.07.2017 на суму 45 704,62 грн. (п. 2.1 договору).

На виконання вказаних вище договорів ТОВ «Продімекс Груп» було виписано ТОВ «Фаворит-БМК» наступні рахунки фактури: № СВ-23/06-5 від 19.07.2017, № СВ-23/06-7, № СВ-23/06-8 від 19.07.2017, № СВ-23/06-09 від 19.07.2017, № СВ-07/07-6 від 20.07.2017, № СВ-07/07-8 від 20.07.2017, № СВ07/07-11 від 20.07.2017, № СВ-07/07-7 від 20.07.2017, № СВ07/07-10 від 20.07.2017, № СВ-07/07-9 від 20.07.2017, № СВ-07/07-5 від 20.07.2017.

На підставі вказаних тристоронніх договорів купівлі-продажу товарів ТОВ «Продімекс Груп» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000080 від 19.07.2017, № РН-0000082 від 19.07.2017, № РН-0000083 від 19.07.2017, № РН-0000084 від 19.07.2017, № РН-0000086 від 20.07.2017, № РН-0000088 від 20.07.2017, № РН-0000091 від 20.07.2017, № РН-0000087 від 20.07.2017, № РН-0000090 від 20.07.2017, № РН-0000089 від 20.07.2017, № РН-0000085 від 20.07.2017.

За правилом першої події ТОВ «Продімекс Груп» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 45 від 20.07.2017 на загальну суму 42 344,78 грн., в т.ч. ПДВ 7 057,46 грн.,

№ 44 від 20.07.2017 на загальну суму 47 702,98 грн., в т.ч. ПДВ 7 950,50 грн.,

№ 47 від 20.07.2017 на загальну суму 62 776,80 грн., в т.ч. ПДВ 10 462,80 грн.,

№ 41 від 20.07.2017 на загальну суму 45 704,62 грн., в т.ч. ПДВ 7 617,44 грн.,

№ 46 від 20.07.2017 на загальну суму 92 634,44 грн., в т.ч. ПДВ 15 439,07 грн.,

№ 43 від 20.07.2017 на загальну суму 48 843,02 грн., в т.ч. ПДВ 8 140,50 грн.,

№ 42 від 20.07.2017 на загальну суму 62 776,80 грн., в т.ч. ПДВ 10 462,80 грн.,

№ 40 від 19.07.2017 на загальну суму 64 193,36 грн., в т.ч. ПДВ 10 698,89 грн.,

№ 39 від 19.07.2017 на загальну суму 23 480,40 грн., в т.ч. ПДВ 3 913,40 грн.,

№ 37 від 19.07.2017 на загальну суму 78 205,25 грн., в т.ч. ПДВ 13 034,21 грн.,

№ 38 від 19.07.2017 на загальну суму 26 840,22 грн., в т.ч. ПДВ 4 473,37 грн.

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «Радборн» (Кредитор) грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 1557 від 22.08.2017 на суму 78 205,25 грн., № 1558 від 22.08.2017 на суму 26 840,22 грн., № 1559 від 22.08.2017 на суму 23 480,40 грн., № 1560 від 22.08.2017 на суму 64 193,36 грн., № 1567 від 23.08.2017 на суму 62 776,80, № 1569 від 23.08.2017 на суму 47 702,98 грн., № 1572 від 28.08.2017 на суму 62 776,80 грн., № 1568 від 23.08.2017 на суму № 48 843,02 грн., № 1571 від 28.08.2017 на суму 92 634,45 грн., № 1570 від 28.08.2017 на суму 42 344,78 грн., № 1566 від 23.08.2017 на суму 45 704,62 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключною випискою по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 22.08.2017, яка наявна в матеріалах справи.

Також для здійснення господарської діяльності між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Арканор» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «БК Сталпес» (Кредитор) було укладено тристоронній договір № 0401/15 купівлі-продажу товарів від 04.01.2017, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товари відповідно до його замовлення, а Покупець зобов`язується такі товари прийняти та оплатити у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору № 0401/15 купівлі-продажу товарів від 04.01.2017 загальна ціна товарів за цим договором складає 28 040,62 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору № 0401/15 купівлі-продажу товарів від 04.01.2017 за товари, що Продавцем передаються у власність Покупця, останній зобов`язаний на підставі видаткової накладної, акту прийому-передачі товарів та рахунку-фактури протягом п`яти робочих днів перерахувати зазначену в них суму грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок Кредитора, вказаний у цьому договорі.

Також між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Арканор» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «БК Сталпес» (Кредитор) було укладено тристоронні договори № 0401/18 купівлі-продажу товарів від 04.01.2017 на суму 31 259,87 грн. (п. 2.1 договору), № 0401/17 купівлі-продажу товарів від 04.01.2017 на суму 33 710,08 грн. (п. 2.1 договору), № 0401/16 купівлі-продажу товарів від 04.01.2017 на суму 43 028,41 грн. (п. 2.1 договору).

На виконання вказаних вище договорів ТОВ «Арканор» було виписано ТОВ «Фаворит-БМК» наступні рахунки фактури: № СВ-04/01-15 від 04.01.2017, № СВ-04/01-6 від 04.01.2017, № СВ-04/01-7 від 04.01.2017, № СВ-04/01-8 від 04.01.2017.

На підставі вказаних тристоронніх договорів купівлі-продажу товарів ТОВ «Арканор» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000001 від 16.01.2017, № РН-0000002 від 16.01.2017, № РН-0000003 від 04.01.2017, № РН-0000004 від 16.01.2017.

За правилом першої події ТОВ «Арканор» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 3 від 16.01.2017 на загальну суму 43 028,41 грн., в т.ч. ПДВ 7 171,40 грн.,

№ 5 від 16.01.2017 на загальну суму 31 259,87 грн., в т.ч. ПДВ 5 209,98 грн.,

№ 4 від 16.01.2017 на загальну суму 33 710,08 грн., в т.ч. ПДВ 5 618,35 грн.,

№ 2 від 16.01.2017 на загальну суму 28 040,62 грн., в т.ч. ПДВ 4 673,44 грн.

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «БК Сталпес» (Кредитор) грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 1160 від 03.02.2017 на суму 43 028,41 грн., № 1162 від 03.02.2017 на суму 31 259,87 грн., № 1159 від 03.02.2017 на суму 28 040,62 грн., № 1161 від 03.02.2017 на суму 33 710,08 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключною випискою по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 03.02.2017, яка наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що для здійснення господарської діяльності між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Голд Світ» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «Радборн» (Кредитор) було укладено тристоронній договір № 22/06-22 купівлі-продажу товарів від 17.07.2017, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товари відповідно до його замовлення, а Покупець зобов`язується такі товари прийняти та оплатити у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору № 22/06-22 купівлі-продажу товарів від 17.07.2017 загальна ціна товарів за цим договором складає 29 747,03 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору № 22/06-22 купівлі-продажу товарів від 17.07.2017 за товари, що Продавцем передаються у власність Покупця, останній зобов`язаний на підставі видаткової накладної, акту прийому-передачі товарів та рахунку-фактури протягом п`яти робочих днів перерахувати зазначену в них суму грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок Кредитора, вказаний у цьому договорі.

Також між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Голд Світ» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «Радборн» (Кредитор) було укладено тристоронні договори № 22/06-23 від 17.07.2017 на суму 30 369,67 грн. (п. 2.1 договору), № 22/06-19 від 17.07.2017 на суму 37 967,34 грн. (п. 2.1 договору), № 22/06-20 від 17.07.2017 на суму 91 735,74 грн. (п. 2.1 договору), № 22/06-21 від 17.07.2017 на суму 37 044,42 грн. (п. 2.1 договору), № 17/07/19 від 17.07.2017 на суму 97 486,61 грн. (п. 2.1 договору), № 22/06-24 від 17.07.2017 на суму 35 457,80 грн. (п. 2.1 договору), № 22/06-25 від 17.07.2017 на суму 52 132,15 грн. (п. 2.1 договору).

На виконання вказаних вище договорів ТОВ «Голд Світ» було виписано ТОВ «Фаворит-БМК» наступні рахунки фактури: № СВ15/06-5 від 17.07.2017, № СВ-15/06-6 від 17.07.2017, № СВ-21/06-5 від 17.07.2017, № СВ-21/06-7 від 17.07.2017, № СВ-22/06-5 від 17.07.2017, № СВ-22/06-6 від 17.07.2017, № СВ-22/06-7 від 17.07.2017, № СВ-22/06-8 від 17.07.2017.

На підставі вказаних тристоронніх договорів купівлі-продажу товарів ТОВ «Голд Світ» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000067 від 17.07.2017, № РН-0000068 від 17.07.2017, № РН-0000070 від 17.07.2017, № РН-0000072 від 17.07.2017, № РН-0000075 від 17.07.2017, № РН-0000076 від 17.07.2017, № РН-0000077 від 17.07.2017, № РН-0000078 від 17.07.2017.

За правилом першої події ТОВ «Голд Світ» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 11 від 17.07.2017 на загальну суму 97 486,61 грн., в т.ч. ПДВ 16 247,77 грн.,

№ 13 від 17.07.2017 на загальну суму 37 967,34 грн., в т.ч. ПДВ 6 327,89 грн.,

№ 14 від 17.07.2017 на загальну суму 91 735,74 грн., в т.ч. ПДВ 15 289,29 грн.,

№ 15 від 17.07.2017 на загальну суму 37 044,42 грн., в т.ч. ПДВ 6 174,07 грн.,

№ 18 від 17.07.2017 на загальну суму 29 747,03 грн., в т.ч. ПДВ 4 957,84 грн.,

№ 20 від 17.07.2017 на загальну суму 30 369,67 грн., в т.ч. ПДВ 5 061,61 грн.,

№ 21 від 17.07.2017 на загальну суму 35 457,80 грн., в т.ч. ПДВ 5 909,63 грн.,

№ 22 від 17.07.2017 на загальну суму 52 132,15 грн., в т.ч. ПДВ 8 688,69 грн.

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «Радборн» (Кредитор) грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 1525 від 14.08.2017 на суму 97 486,61 грн., № 1526 від 14.08.2017 на суму 37 967,34 грн., № 1527 від 14.08.2017 на суму 91 735,74 грн., № 1528 від 14.08.2017 на суму 37 044,42 грн., № 1529 від 14.08.2017 на суму 29 747,03 грн., № 1530 від 14.08.2017 на суму 30 369,67 грн., № 1531 від 14.08.2017 на суму 35 457,80 грн., № 1532 від 14.08.2017 на суму 52 132,15 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключною випискою по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 14.08.2017, яка наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що для здійснення господарської діяльності між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Юніт Індастріел» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «Ф`ючерс Білд» (Кредитор) було укладено тристоронній договір № 2212/17 купівлі-продажу товарів від 22.12.2016, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товари відповідно до його замовлення, а Покупець зобов`язується такі товари прийняти та оплатити у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору № 2212/17 купівлі-продажу товарів від 22.12.2016 загальна ціна товарів за цим договором складає 33 773,90 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору № 2212/17 купівлі-продажу товарів від 22.12.2016 за товари, що Продавцем передаються у власність Покупця, останній зобов`язаний на підставі видаткової накладної, акту прийому-передачі товарів та рахунку-фактури протягом п`яти робочих днів перерахувати зазначену в них суму грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок Кредитора, вказаний у цьому договорі.

Також між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Юніт Індастріел» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «Ф`ючерс Білд» (Кредитор) було укладено тристоронні договори № 2212/18 від 22.12.2016 на суму 33 418,20 грн. (п. 2.1 договору), № 2112/15 від 21.12.2016 на суму 25 820,79 грн. (п. 2.1 договору), № 2112/16 від 21.12.2016 на суму 22 445,21 грн. (п. 2.1 договору), № 2112/17 від 21.12.2016 на суму 32 581,64 грн. (п. 2.1 договору), № 2112/18 від 21.12.2016 на суму 46 211,32 грн. (п. 2.1 договору), № 2212/15 від 22.12.2016 на суму 33 692,59 грн. (п. 2.1 договору), № 2212/16 від 22.12.2016 на суму 39 035,81 грн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять рахунків-фактур, виписаних ТОВ «Юніт Індастріел» до ТОВ «Фаворит-БМК».

На підставі вказаних тристоронніх договорів купівлі-продажу товарів ТОВ «Юніт Індастріел» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-000194 від 27.12.2016 на суму 25 820,80 грн., № РН-000195 від 27.12.2016 на суму 22 445,21 грн., № РН-000196 від 27.12.2016 на суму 32 581,64 грн., № РН-000197 від 27.2.2016 на суму 46 211, 32 грн., № РН-0000198 від 27.12.2016 на суму 33 692,59 грн., № РН-00001991 від 27.12.2016 на суму 39 035,81 грн., № РН-0000200 від 27.12.2016 на суму 33 773,90 грн., № РН-0000201 від 27.12.2016 на суму 33 418,20 грн.

Також між ТОВ «Юніт Індастріел» та ТОВ «Фаворит-БМК» укладено договір № 21/12-16 поставки поварів від 21.12.2016, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 21.12.2016, підписаної між ТОВ «Юніт Індастріел» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 22 445,21 грн., в т.ч. ПДВ 3 740,87 грн.

Між ТОВ «Юніт Індастріел» та ТОВ «Фаворит-БМК» укладено договір № 21/12-7 поставки поварів від 21.12.2016, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 21.12.2016, підписаної між ТОВ «Юніт Індастріел» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 32 581,64 грн., в т.ч. ПДВ 5 430,27 грн.

За правилом першої події ТОВ «Юніт Індастріел» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 33 від 27.12.2016 на загальну суму 33 418,20 грн., в т.ч. ПДВ 5 569,70 грн.,

№ 31 від 27.12.2016 на загальну суму 39 035,81 грн., в т.ч. ПДВ 6 505,97 грн.,

№ 30 від 27.12.2016 на загальну суму 33 692,59 грн., в т.ч. ПДВ 5 615,43 грн.,

№ 28 від 27.12.2016 на загальну суму 32 581,64 грн., в т.ч. ПДВ 5 430,27 грн.,

№ 32 від 27.12.2016 на загальну суму 33 773,90 грн., в т.ч. ПДВ 5 628,98 грн.,

№ 27 від 27.12.2016 на загальну суму 22 445,21 грн., в т.ч. ПДВ 3 740,87 грн.,

№ 26 від 27.12.2016 на загальну суму 25 820,80 грн., в т.ч. ПДВ 4 303,47 грн.,

№ 29 від 27.12.2016 на загальну суму 46 211,32 грн., в т.ч. ПДВ 7 701,89 грн.

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «Ф`ючерс Білд» (Кредитор) грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 1118 від 12.01.2017 на суму 25 820,80 грн., № 1119 від 12.01.2017 на суму 22 445,21 грн., № 1120 від 12.01.2017 на суму 32 581,64 грн., № 1121 від 12.01.2017 на суму 46 211,32 грн., № 1122 від 12.01.2017 на суму 33 692,59 грн., № 1123 від 12.01.2017 на суму 39 035,81 грн., № 1124 від 12.01.2017 на суму 33 773,90 грн., № 1125 від 12.01.2017 на суму 33 418,20 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключною випискою по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 12.01.2017, яка наявна в матеріалах справи.

Також судом встановлено, що для здійснення господарської діяльності між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Авуар Компані» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «Едванс Груп ЛТД» (Кредитор) було укладено тристоронній договір № 1908/15 купівлі-продажу товарів від 19.08.2015, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товари відповідно до його замовлення, а Покупець зобов`язується такі товари прийняти та оплатити у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору № 1908/15 купівлі-продажу товарів від 19.08.2015 загальна ціна товарів за цим договором складає 48 227,81 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору № 1908/15 купівлі-продажу товарів від 19.08.2015 за товари, що Продавцем передаються у власність Покупця, останній зобов`язаний на підставі видаткової накладної, акту прийому-передачі товарів та рахунку-фактури протягом п`яти робочих днів перерахувати зазначену в них суму грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок Кредитора, вказаний у цьому договорі.

Також між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «Авуар Компані» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «Едванс Груп ЛТД» (Кредитор) було укладено тристоронній договір № 2508/15 від 25.08.2015 на суму 31 471,09 грн. (п. 2.1 договору).

На виконання вказаних вище договорів ТОВ «Авуар Компані» було виписано ТОВ «Фаворит-БМК» наступні рахунки фактури: № СФ-19/08-5 від 19.08.2015, № СФ-25/08-5 від 25.08.2015.

На підставі вказаних тристоронніх договорів купівлі-продажу товарів ТОВ «Авуар Компані» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № № 51430 від 19.08.2015 на суму 48 227,81 грн., № РН-51431 від 25.08.2015 на суму 31 471,09 грн.

За правилом першої події ТОВ «Авуар Компані» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 25 від 25.08.2015 на загальну суму 31 471,09 грн., в т.ч. ПДВ 5 245,18 грн.,

№ 26 від 19.08.2015 на загальну суму 48 277,81 грн., в т.ч. ПДВ 8 037,97 грн.

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «Едванс Груп ЛТД» (Кредитор) грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 274 від 03..09.2015 на суму 48 227,81 грн., № 275 від 03.09.2015 на суму 31 471,09 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключною випискою по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 30.09.2015, яка наявна в матеріалах справи.

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджується, що для здійснення господарської діяльності між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «БК Сталпес» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «Інвест Форум Груп» (Кредитор) було укладено тристоронній договір № 0310/15 купівлі-продажу товарів від 03.10.2016, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товари відповідно до його замовлення, а Покупець зобов`язується такі товари прийняти та оплатити у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору № 0310/15 купівлі-продажу товарів від 03.10.2016 загальна ціна товарів за цим договором складає 30 838,81 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору № 0310/15 купівлі-продажу товарів від 03.10.2016 за товари, що Продавцем передаються у власність Покупця, останній зобов`язаний на підставі видаткової накладної, акту прийому-передачі товарів та рахунку-фактури протягом п`яти робочих днів перерахувати зазначену в них суму грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок Кредитора, вказаний у цьому договорі.

Також між ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець), ТОВ «БК Сталпес» (Постачальник, Продавець) та ТОВ «Інвест Форум Груп» (Кредитор) було укладено тристоронній договір № 0310/16 від 03.10.2016 на суму 23 498,78 грн. (п. 2.1 договору).

Суд зазначає, що матеріали справи не містять рахунків-фактур, виписаних ТОВ «БК Сталпес» до ТОВ «Фаворит-БМК».

На підставі вказаних тристоронніх договорів купівлі-продажу товарів ТОВ «БК «Сталпес» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-000131 від 03.10.2016 на суму 30 838,81 грн., № РН-000132 від 03.10.2016 на суму 23 498,78 грн.

За правилом першої події ТОВ «БК Сталпес» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 1 від 03.10.2016 на загальну суму 23 498,78 грн., в т.ч. ПДВ 3 916,46 грн.,

№ 2 від 03.10.2016 на загальну суму 30 838,81 грн., в т.ч. ПДВ 5 139,80 грн.

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «Інвест Форум Груп» (Кредитор) грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 911 від 06.10.2016 на суму 30 838,81 грн., № 912 від 06.10.2016 на суму 23 498,78 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключною випискою по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 06.10.2016, яка наявна в матеріалах справи.

Також судом встановлено з матеріалів справи, що між ТОВ «НВЦ «Полісервіс» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 18/09-5 поставки товарів від 18.09.2017, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 18.09.2017, підписаної між ТОВ «НВЦ «Полісервіс» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки 50 шт. товари «прокладка «біконіт» Ду 200 282*216*3» на загальну суму 1 100,00 грн., в т.ч. ПДВ 183,33 грн.

Також між ТОВ «НВЦ «Полісервіс» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 77 поставки товарів від 26.05.2017, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 26.05.2017, підписаної між ТОВ «НВЦ «Полісервіс» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки такі товари: круг тарілчатий алмазний 1 шт., круг відрізний 1 шт., круг відрізний алмазний 1 шт., круг відрізний алмазний 1 шт., загальною вартістю 2 281,56 грн., в т.ч. ПДВ 380,26 грн.

Також між ТОВ «НВЦ «Полісервіс» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 8 поставки товарів від 02.02.2016, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 02.02.2016, підписаної між ТОВ «НВЦ «Полісервіс» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки трубу газ 1 200 пог. м. загальною вартістю 21 456,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 576,00 грн.

На виконання вказаних вище договорів ТОВ «НВЦ «Полісервіс» було виписано ТОВ «Фаворит-БМК» наступні рахунки фактури: № СФ-0000008 від 02.02.2016, № СФ-0000077 від 25.05.2017, № СФ-0000144 від 18.09.2017.

На підставі вказаних договорів поставки ТОВ «НВЦ «Полісервіс» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000001 від 04.02.2016 на суму 21 456,00 грн., № РН-0000003 від 26.05.2017 на суму 2 281,56 грн., № РН-0000016 від 18.09.2017 на суму 1 100,00 грн.

За правилом першої події ТОВ «НВЦ «Полісервіс» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 15 від 18.09.2017 на загальну суму 1 100,00 грн., в т.ч. ПДВ 183,33 грн.,

№ 15 від 26.05.2017 на загальну суму 2 281,56 грн., в т.ч. ПДВ 380,26 грн.,

№ 2 від 04.02.2016 на загальну суму 21 456,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 576,00 грн.

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «НВЦ «Полісервіс» грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 547 від 04.02.2016 на суму 21 456,00 грн., № 1352 від 26.05.2017 на суму 1 785,91 грн., № 1354 від 26.05.2017 на суму 495,65 грн., № 1626 вд 18.09.2017 на суму 1 100,00 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключними виписками по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 04.02.2016, 26.05.2017, 18.09.2017, які наявні в матеріалах справи.

Також судом встановлено з матеріалів справи, що між ТОВ «Меларіс» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 17/06-6 поставки товарів від 17.06.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 17.06.2015, підписаної між ТОВ «Меларіс» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 70 171,19 грн., в т.ч. ПДВ 11 695,20 грн.

Також між ТОВ «Меларіс» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 18/06-5 поставки товарів від 18.06.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 26.05.2017, підписаної між ТОВ «Меларіс» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 27 535,60 грн., в т.ч. ПДВ 4 589,27 грн.

На виконання вказаних вище договорів ТОВ «Меларіс» було виписано ТОВ «Фаворит-БМК» наступні рахунки фактури: № СФ-17/06-6 від 17.06.2015, № СФ-18/06-5 від 18.06.2015.

На підставі вказаних договорів поставки ТОВ «Меларіс» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-1706/51 від 17.06.2015 на суму 70 171,19 грн., № РН-1806/29 від 18.06.2015 на суму 27 535,60 грн.

За правилом першої події ТОВ «Меларіс» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 118 від 18.06.2015 на загальну суму 27 535,65 грн., в т.ч. ПДВ 4 589,27 грн.,

№ 117 від 17.06.2015 на загальну суму 70 171,20 грн., в т.ч. ПДВ 11 695,20 грн.

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «Меларіс» грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 208 від 30.06.2015 на суму 70 171,19 грн., № 209 від 30.06.2015 на суму 27 535,60 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключною випискою по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 30.06.2015, яка наявна в матеріалах справи.

Також судом встановлено з матеріалів справи, що між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 24/03-5 поставки товарів від 24.03.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 24.03.2015, підписаної між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 23 969,23 грн., в т.ч. ПДВ 3 994,87 грн.

Також між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 13/03-5 поставки товарів від 13.03.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 13.03.2015, підписаної між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 44 220,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 370,00 грн.

Також між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 05/03-5 поставки товарів від 05.03.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 05.03.2015, підписаної між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 23 806,75 грн., в т.ч. ПДВ 3 967,79 грн.

Між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 02/03-6 поставки товарів від 02.03.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 02.03.2015, підписаної між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 36 615,77 грн., в т.ч. ПДВ 6 102,63 грн.

Між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 02/03-5 поставки товарів від 02.03.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 02.03.2015, підписаної між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 59 074,25 грн., в т.ч. ПДВ 9 845,71 грн.

Між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 27/02-5 поставки товарів від 27.02.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 27.02.2015, підписаної між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 64 790,88 грн., в т.ч. ПДВ 10 798,48 грн.

Між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 26/02-5 поставки товарів від 26.02.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 26.02.2015, підписаної між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 57 176,60 грн., в т.ч. ПДВ 9 529,43 грн.

Між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 24/02-5 поставки товарів від 24.02.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 24.02.2015, підписаної між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 50 389,79 грн., в т.ч. ПДВ 8 398,30 грн.

Між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 24/02-6 поставки товарів від 24.02.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 24.02.2015, підписаної між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 32 220,76 грн., в т.ч. ПДВ 5 370,13 грн.

Між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 23/02-6 поставки товарів від 23.02.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 23.02.2015, підписаної між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 29 283,14 грн., в т.ч. ПДВ 4 880,52 грн.

Між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 23/02-5 поставки товарів від 23.02.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 23.02.2015, підписаної між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 232 135,95 грн., в т.ч. ПДВ 38 689,33 грн.

Між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 31/03-5 поставки товарів від 31.03.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 31.03.2015, підписаної між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 121 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 233,33 грн.

Між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 26/03-5 поставки товарів від 26.03.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 26.03.2015, підписаної між ТОВ «Голіас-П» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 38 564,54 грн., в т.ч. ПДВ 6 427,42 грн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять рахунків-фактур, виписаних ТОВ «Голіас-П» до ТОВ «Фаворит-БМК».

На підставі вказаних договорів поставки ТОВ «Голіас-П» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-33101 від 31.03.2015 на суму 121 400,00 грн., № РН-32604 від 26.03.2015 на суму 38 564,54 грн., № РН-32405 від 24.03.2015 на суму 23 969,23 грн., № РН-31304 від 13.03.2015 на суму 44 220,00 грн., № РН-30508 від 05.03.2015 на суму 23 806,75 грн., № РН-30204 від 02.03.2015 на суму 36 615,77 грн., № РН-30202 від 02.03.2015 на суму 59 074,25 грн., № РН-22705 від 27.02.2015 на суму 64 790,88 грн., № РН-22601 від 26.02.2015 на суму 57 176,60 грн., № РН-22404 від 24.02.2015 на суму 50 389,79 грн., № РН-22405 від 24.02.2015 на суму 32 220,76 грн., № РН-22305 від 23.02.2015 на суму 29 283,14 грн., № РН-22304 від 23.02.2015 на суму 232 135,95 грн.

За правилом першої події ТОВ «Голіас-П» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 22705 від 27.02.2015 на загальну суму 64 790,88 грн., в т.ч. ПДВ 10 798,48 грн.,

№ 22601 від 26.02.2015 на загальну суму 57 176,60 грн., в т.ч. ПДВ 9 529,43 грн.,

№ 22405 від 24.02.2015 на загальну суму 32 220,76 грн., в т.ч. ПДВ 5 370,13 грн.,

№ 22404 від 24.02.2015 на загальну суму 50 389,79 грн., в т.ч. ПДВ 8 398,30 грн.,

№ 22305 від 23.02.2015 на загальну суму 29 283,14 грн., в т.ч. ПДВ 4 880,52 грн.,

№ 22304 від 23.02.2015 на загальну суму 232 135,95 грн., в т.ч. ПДВ 38 689,33 грн.,

№ 33101 від 31.03.2015 на загальну суму 121 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 233,33 грн.,

№ 32604 від 26.03.2015 на загальну суму 38 564,54 грн., в т.ч. ПДВ 6 427,42 грн.,

№ 32405 від 24.03.2015 на загальну суму 23 969,23 грн., в т.ч. ПДВ 3 994,23 грн.,

№ 31304 від 13.03.2015 на загальну суму 44 220,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 370,00 грн.,

№ 30508 від 05.03.2015 на загальну суму 23 806,75 грн., в т.ч. ПДВ 3 967,79 грн.,

№ 30202 від 02.03.2015 на загальну суму 59 074,25 грн., в т.ч. ПДВ 9 845,71 грн.,

№ 30204 від 02.03.2015 на загальну суму 36 615,77 грн., в т.ч. ПДВ 6 102,63 грн.,

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «Голіас-П» грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 91 від 2502.2015 на суму 232 135,95 грн., № 92 від 25.02.2015 на суму 29 283,14 грн., № 96 від 27.02.2015 на суму 50 389,79 грн., № 97 від 27.02.2015 на суму 32 220,76 грн., № 98 від 27.02.2015 на суму 57 176,60 грн., № 103 від 03.03.2015 на суму 64 790,88 грн., № 105 від 04.03.2015 на суму 59 074,25 грн., № 112 від 11.03.2015 на суму 36 716,11 грн., № 116 від 17.03.2015 на суму 23 706,41 грн., № 124 від 31.03.2015 на суму 23 969,23 грн., № 125 від 31.03.2015 на суму 121 400,00 грн., № 127 від 02.04.2015 на суму 38 564,54 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключними виписками по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 25.02.2015, 27.02.2015 та 03.03.2015, які наявні в матеріалах справи.

Також судом встановлено з матеріалів справи, що між ТОВ «Альянс Атріум» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 29/05-6 поставки товарів від 29.01.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 29.01.2015, підписаної між ТОВ «Альянс Атріум» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 6 592,96 грн., в т.ч. ПДВ 1 098,83 грн.

Також між ТОВ «Альянс Атріум» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 29/01-5 поставки товарів від 29.01.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 29.01.2015, підписаної між ТОВ «Альянс Атріум» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 7 734,91 грн., в т.ч. ПДВ 1 289,15 грн.

Також між ТОВ «Альянс Атріум» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 27/01-5 поставки товарів від 27.01.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 27.01.2015, підписаної між ТОВ «Альянс Атріум» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 30 568,66 грн., в т.ч. ПДВ 5 094,78 грн.

Також між ТОВ «Альянс Атріум» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 26/01-5 поставки товарів від 26.01.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 26.01.2015, підписаної між ТОВ «Альянс Атріум» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 39 276,78 грн., в т.ч. ПДВ 6 546,13 грн.

На виконання вказаних вище договорів ТОВ «Альянс Атріум» було виписано ТОВ «Фаворит-БМК» наступні рахунки фактури: № СФ-29/01-6 від 29.01.2015, № СФ-29/01-5 від 29.01.2015, № СФ-27/01-5 від 27.01.2015, № СФ-26/01-5 від 26.01.2015.

На підставі вказаних договорів поставки ТОВ «Альянс Атріум» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-12905 від 29.01.2015 на суму 6 592,96 грн., № РН-12904 від 29.01.2015 на суму 7 734,91 грн., № РН-12707 від 27.01.2015 на суму 30 568,66 грн., № РН-12604 від 26.01.2015 на суму 39 276,78 грн.

За правилом першої події ТОВ «Альянс Атріум» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 12904 від 29.01.2015 на загальну суму 7 734,91 грн., в т.ч. ПДВ 1 289,15 грн.,

№ 12905 від 29.01.2015 на загальну суму 6 592,96 грн., в т.ч. ПДВ 1 098, 83 грн.,

№ 12707 від 27.01.2015 на загальну суму 30 568,66 грн., в т.ч. ПДВ 5 094,78 грн.,

№ 12604 від 26.01.2015 на загальну суму 39 276,78 грн., в т.ч. ПДВ 6 546,13 грн.

Також між ТОВ «Альянс Атріум» (Постачальник, Продавець), ТОВ «Фаворит- БМК» (Покупець) та ТОВ «Голдсайд» (Кредитор», було укладено тристоронні договори № 26/01-21 від 26.01.2015 на суму 39 276,78 грн., № 27/01-21 від 27.01.2015 на суму 30 568,66 грн., № 29/01-21 від 29.01.2015 на суму 7 734,91 грн., № 29/01-22 від 29.01.2015 на суму 6 592,96 грн.

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «Голдсайд» (Кредитор) грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 50 від 29.01.2015 на суму 39 276,78 грн., № 53 від 30.01.2015 на суму 7 734,91 грн., № 54 від 03.02.2015 на суму 6 592,96 грн., № 52 від 30.01.2015 на суму 30 568,66 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключними виписками по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 29.01.2015, 30.01.2015, 03.02.2015, які наявні в матеріалах справи.

Також судом встановлено з матеріалів справи, що між ТОВ «Енергостар Груп» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 18/08-6 поставки товарів від 18.08.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 18.08.2015, підписаної між ТОВ «Енергостар Груп» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 62 538,71 грн., в т.ч. ПДВ 10 423,12 грн.

Також між ТОВ «Енергостар Груп» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 18/08-7 поставки товарів від 18.08.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 18.08.2015, підписаної між ТОВ «Енергостар Груп» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 28 886,74 грн., в т.ч. ПДВ 4 814,46 грн.

Також між ТОВ «Енергостар Груп» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 17/08-5 поставки товарів від 17.08.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 17.08.2015, підписаної між ТОВ «Енергостар Груп» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 37 369,28 грн., в т.ч. ПДВ 6 228,22 грн.

На виконання вказаних вище договорів ТОВ «Енергостар Груп» було виписано ТОВ «Фаворит-БМК» наступні рахунки на оплату: № 1808/133 від 18.08.2015, № 1808/132 від 18.08.2015, № 1708/121 від 17.08.2015, № 1808/131 від 18.08.2015.

На підставі вказаних договорів поставки ТОВ «Енергостар Груп» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 1808/133 від 18.08.2015 на суму 28 886,74 грн., № 1808/132 від 18.08.2015 на суму 61 393,99 грн., № 1708/121 від 17.08.2015 на суму 37 369,28 грн., № 1808/131 від 18.08.2015 на суму 62 538,71 грн.

За правилом першої події ТОВ «Енергостар Груп» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 232 від 18.08.2015 на загальну суму 62 538,72 грн., в т.ч. ПДВ 10 423,12 грн.,

№ 234 від 18.08.2015 на загальну суму 28 886,76 грн., в т.ч. ПДВ 4 814,46 грн.,

№ 233 від 18.08.2015 на загальну суму 61 393,98 грн., в т.ч. ПДВ 10 232,33 грн.,

№ 278 від 17.08.2015 на загальну суму 37 369,29 грн., в т.ч. ПДВ 6 228,21 грн.

Також між ТОВ «Енергостар Груп» (Постачальник, Продавець), ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець) та ТОВ «Горсан» (Кредитор), було укладено тристоронні договори № 18/08-21 від 18.08.2015 на суму 28 886,74 грн., № 18/08-22 від 18.08.2015 на суму 61 393,99 грн., № 18/08-23 від 18.08.2015 на суму 62 538,71 грн.

Між ТОВ «Енергостар Груп» (Постачальник, Продавець), ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець) та ТОВ «Латель» (Кредитор), було укладено тристоронній договір № 03/08-21 на суму 37 369,28 грн.

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «Горсан» (Кредитор) грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 269 від 31.08.2015 на суму 28 886,74 грн., № 270 від 31.08.2015 на суму 61 393,99 грн., № 271 від 31.08.2015 на суму 62 538,71 грн., та на користь ТОВ «Латель» (Кредитор) відповідно до платіжного доручення № 252 від 18.08.2015 на суму 37 369,28 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключними виписками по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 18.08.2015, 31.08.2015, які наявні в матеріалах справи.

Також судом встановлено з матеріалів справи, що між ТОВ «Горсан» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 17/08-6 поставки товарів від 17.08.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 17.08.2015, підписаної між ТОВ «Горсан» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 32 677,06 грн., в т.ч. ПДВ 5 446,18 грн.

Також між ТОВ «Горсан» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 17/08-7 поставки товарів від 17.08.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 17.08.2015, підписаної між ТОВ «Горсан» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 48 745,19 грн., в т.ч. ПДВ 8 124,20 грн.

Також між ТОВ «Горсан» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник) укладено договір № 17/08-8 поставки товарів від 17.08.2015, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику у власність товари відповідно до специфікацій, що є невід`ємними частинами договору, а Замовник зобов`язується такі товари приймати й оплачувати в повному обсязі.

Відповідно до специфікації № 1 від 17.08.2015, підписаної між ТОВ «Горсан» (Постачальник) та ТОВ «Фаворит-БМК» (Замовник), узгоджено до поставки товар на загальну суму 74 266,58 грн., в т.ч. ПДВ 12 377,76 грн.

На виконання вказаних вище договорів ТОВ «Горсан» було виписано ТОВ «Фаворит-БМК» наступні рахунки на оплату: № 1708/80 від 17.08.2015, № 1708/82 від 17.08.2015, № 1708/81 від 17.08.2015.

На підставі вказаних договорів поставки ТОВ «Горсан» поставило ТОВ «Фаворит-БМК» товари, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 1708/80 від 17.08.2015 на суму 74 266,58 грн., № 1708/82 від 17.08.2015 на суму 32 677,06 грн., № 1708/81 від 17.08.2015 на суму 48 745,19 грн.

За правилом першої події ТОВ «Горсан» склало податкові накладні на користь ТОВ «Фаворит-БМК», а саме:

№ 1187 від 17.08.2015 на загальну суму 48 745,19 грн., в т.ч. ПДВ 8 124,20 грн.,

№ 1186 від 17.08.2015 на загальну суму 74 266,57 грн., в т.ч. ПДВ 12 377,76 грн.,

№ 1189 від 17.08.2015 на загальну суму 32 677,06 грн., в т.ч. ПДВ 5 446,18 грн.

Також між ТОВ «Горсан» (Постачальник, Продавець), ТОВ «Фаворит-БМК» (Покупець) та ТОВ «Латель» (Кредитор), було укладено тристоронні договори купівлі-продажу товарів № 17/08-21 від 17.08.2015 на суму 32 677,06 грн., № 17/08-22 від 17.08.2015 на суму 48 745,19 грн., № 17/08-23 від 17.08.2015 на суму 74 266,58 грн.

З метою виконання зобов`язань щодо оплати відвантаженого товару ТОВ «Фаворит-БМК» перерахувало на користь ТОВ «Латель» (Кредитор) грошові кошти відповідно до наступних платіжних доручень: № 253 від 18.08.2015 на суму 32 677,06 грн., № 254 від 18.08.2015 на суму 48 745,19 грн., № 258 від 20.08.2015 на суму 74 266,58 грн.

Факт здійснення оплат підтверджується і заключними виписками по особовому рахунку ТОВ «Фаворит-БМК» станом на 18.08.2015, 20.08.2015, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності регламентовані Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі за текстом - НП(с)БО 15 «Дохід»).

Відповідно до п. 5 НП(с)БО 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до п. 7 НП(с)БО 15 «Дохід» визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі за текстом (НП(с) бо 16 «Витрати»).

Відповідно до п. 5 НП(с)БО 16 «Витрати» витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Відповідно до п. 6 НП(с)БО 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п. 7 НП(с)БО 16 «Витрати» витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу приписів пп. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

В силу приписів пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Таким чином, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість задекларованих у податковій звітності показників податкового кредиту та витрат первинними документами покладається на платника податків.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з визначенням наведеним у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже у відповідності до наведеної норми первинний документ містить дві обов`язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, (далі за тестом - Положення № 88), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, що викладено у його постановах від 31.01.2020 у справі № 820/5816/16 (касаційне провадження № К/9901/39574/18), від 20.02.2020 у справі № 802/1255/17-а (адміністративне провадження № К/9901/21661/18), від 20.03.2020 у справі № 520/399/19 (адміністративне провадження № К/9901/19485/19).

Беручи до уваги викладене, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги до первинних документів відображені і в п. 2.4 Положення № 88.

За існуючого нормативного регулювання спірних відносин слід дійти висновку, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов`язкові реквізити, зокрема, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що у сукупності надає первинному документу юридичної значимості для цілей відображення фактично вчинених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов`язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: 1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об`єктом оподаткування; 2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій); 3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; 4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); 5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою, 6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (відповідно до пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності).

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов`язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних по суті та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

Відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

При цьому, суд наголошує, що податкові вигоди формуються не лише за фактом поставки (перерахування попередньої оплати), але й за відносинами із конкретною особою (платником ПДВ), а відтак, в порядку ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути доведено факт поставки товару саме від особи, за відносинами з якою сформовані податкові вигоди.

Відтак, в межах цього спору слід, зокрема, встановити факти здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ «Фаворит-БМК» та рядом його контрагентів, обставини виконання умов договорів, ділову мету при їх укладанні, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність тощо.

На підтвердження виконання умов договорів, укладених між ТОВ «Фаворит-БМК» та його контрагентами ТОВ «Енергостар Груп», ТОВ «Горсан», ТОВ «Голіас-П», ТОВ «Меларіс», ТОВ «Юніт Індастріел», ТОВ «Науково-виробничий центр «Полісервіс», ТОВ «Альянс Атріум», ТОВ «Авуар Компані», БК «Сталпес», ТОВ «Арканор», ТОВ «Голд Світ», ТОВ «Керніт Пром», ТОВ «Лаверна Плюс», ТОВ «Продімекс Груп», ТОВ «Сорус Груп», надано до суду копії видаткових накладних, рахунків фактур, специфікацій, карток рахунку 631, податкових накладних, банківських виписок та платіжних доручень.

Аналізуючи документи, наявні у матеріалах справи, суд зазначає, що договорами поставки позивача з усіма контрагентами, які є ідентичними, передбачено, що постачальник зобов`язаний здійснити поставку партії товарів протягом семи днів з дати фактичного отримання повної оплати вартості замовлених товарів. Товар поставляється на умовах DDP згідно правил Інкотермс-2000 (власними та/або орендованими силами та засобами) за адресою, усно/письмово вказаною Замовником.

Поряд з цим, усіма тристоронніми договорами, які також є ідентичними, передбачено, що Продавець зобов`язаний передати товари у власність Покупця протягом семи календарних днів з дати підписання цього договору. Товар поставляється на умовах EXW згідно правил Інкотермс-2010 за адресою, вказаною Продавцем у видатковій накладній.

Суд підкреслює, що позивачем у цій справі не надано будь-яких підтверджень щодо транспортування товару.

Так, щодо базису поставки DDP згідно правил Інкотермс-2000, то у продавця наявний обов`язок доставити товар покупцю до обумовленого місця.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, далі за текстом - Правила № 363, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Відповідно до п. 11.6 Правил № 363 перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

За змістом цієї норми товарно-транспортні накладні повинні у всякому разі бути в наявності як у покупця так і у продавця, безвідносно до умов договору поставки про зобов`язану сторону щодо доставки товару. При цьому, однак, такі товарно-транспортні накладні повинні містити всю інформацію, яка б давала можливість здійснити облік транспорту, який здійснював перевезення, водія, який керував транспортом, товару, який перевозився, його якісних та кількісних характеристик (маса, кількість, найменування тощо).

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Зазначена позиція викладена постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № П/811/2247/14 (адміністративне провадження № К/9901/7235/18).

Щодо базису поставки EXW згідно правил Інкотермс-2010, то позивачем також не вказано яким транспортом та чиїми силами здійснювалось транспортування товару.

Відтак, суд зазначає, що сам по собі факт відсутності товаро-транспортних накладних не може бути єдиною і безумовною підставою для того, щоб вважати операції нереальними, проте, в сукупності з іншими доказами у справі відсутність таких товаро-транспортних накладних може свідчити про відсутність реального руху товарно-матеріальних цінностей і, як наслідок, нереальність господарських операцій.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 у справі № 280/1284/19 дійшов висновку, що хоча товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики. Відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні може ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об`єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання; наявність кримінальних проваджень щодо контрагента; відсутність документів бухгалтерського обліку, складення яких передбачено правовими нормами або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/чи суттєві недоліки в їх оформленні, тощо.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 520/223/20, від 17.08.2022 у справі № 825/1746/18.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Разом з тим, під час розгляду справи позивачем не подано доказів щодо перевірки ділової репутації контрагентів, не наведено конкретних обставини укладення та виконання договорів.

Зокрема, у матеріалах справи відсутні докази щодо наявності ділового листування, проведення перемов, ділових зустрічей між позивачем та задекларованими контрагентами у процесі налагодження господарських стосунків та виконання спірних операцій.

Крім того, несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин, та в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Суд окремо також вважає за необхідне акцентувати увагу на висновку контролюючого органу щодо порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, та зазначити наступне.

Для обґрунтування своєї позиції позивачем надано суду копії аналогічних тристоронніх договорів купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 яких Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товари відповідно до його замовлення, а Покупець зобов`язується такі товари прийняти та оплатити у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.3 тристоронніх договорів купівлі-продажу, за товари, що Продавцем передаються у власність Покупця, останній зобов`язаний на підставі видаткової накладної, акту прийому-передачі товарів та рахунку-фактури протягом п`яти робочих днів перерахувати зазначену в них суму грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок Кредитора, вказаний у цьому договорі.

Пунктом 3.7 зазначених договорів, у свою чергу підписанням цього Договору Покупець та Кредитор погоджується, що здійснення Покупцем оплати за отримані від Продавця Товари на банківський рахунок Кредитора не є підставою та не свідчить про заміну кредитора у зобов`язанні боржника за Договором, укладеного між Кредитором та Продавцем за цим Договором у розумінні статей 512 - 519 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що за загальним правилом ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні визначені у ст. 512 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Як передбачено у ч. ч. 2, 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

У зв`язку із вищевикладеним, суд зазначає, що контролюючим органом зроблено правомірний висновок щодо того, що оплата Покупця на користь Продавця не відбувалася, заборгованість за товар відсутня; здійснення оплати Покупцем на користь Кредитора не свідчить про заміну сторони у зобов`язанні відповідно до п. 3.7 вищезазначених договорів купівлі-продажу, а тому товари, що постачаються Продавцем, підпадають під визначення «безоплатно отримані».

Щодо тверджень відповідача про наявність вироків стосовно контрагентів позивача, а саме посадової особи ТОВ «Горсан» та ТОВ «Енергостар Груп», то суд зазначає таке.

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 11.04.2016 по справі № 372/812/16-к (провадження № 1-кп-80/16), який набрав законної сили 12.05.2016, засуджено засновника та директора ТОВ «Горсан» за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_2 , вступив у попередню злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з метою придбання та державної перереєстрації за матеріальну винагороду суб`єкта підприємницької діяльності-юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсан» на своє ім`я, в органах державної влади, без наміру здійснення статутної господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб. ОСОБА_2 , будучи засновником фіктивного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсан» забезпечив прикриття незаконної діяльності невстановленої досудовим розслідуванням особи щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складанні від імені службових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсан» фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складанні та видачі документів податкової звітності. Таким чином, судом встановлено факт фіктивності Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсан» та зазначено про відсутність участі ОСОБА_2 у господарській діяльності вказаного суб`єкта господарювання.

Зі змісту вказаного вироку також вбачається, що судом затверджено угоду про визнання винуватості від 03.03.2016, укладену між прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області Грозіцьким В.А. та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 32016110130000014, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2016.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 24.04.2019 по справі № 759/4764/19 (провадження № 1-кп-759/696/19), який набрав законної сили 24.05.2019, засуджено засновника та директора ТОВ «Енергостар Груп» за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_5 , вступив у попередню злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з метою придбання та державної перереєстрації за матеріальну винагороду суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергостар Груп» на своє ім`я, в органах державної влади, без наміру здійснення статутної господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб. ОСОБА_5 , будучи засновником фіктивного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергостар Груп» забезпечив прикриття незаконної діяльності невстановленої досудовим розслідуванням особи щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складанні від імені службових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергостар Груп» фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складанні та видачі документів податкової звітності. Таким чином, судом встановлено факт фіктивності Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергостар Груп» та зазначено про відсутність участі ОСОБА_5 у господарській діяльності вказаного суб`єкта господарювання.

Зі змісту вказаного вироку також вбачається, що судом затверджено угоду від 28.02.2019, укладену між прокурором Прокуратури міста Києва Буковчаником С.В. та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 32019100000000012.

Таким чином, суд вважає, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту сум витрачених на придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування даних бухгалтерського обліку, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до витрат та податкового кредиту є безпідставними.

Аналогічний висновок відображений у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 817/608/16 (адміністративне провадження № К/9901/3285/19), від 27.01.2022 у справі № 640/18407/18 (адміністративне провадження № К/9901/36485/19), від 24.01.2022 у справі № 620/3138/19 (адміністративне провадження № К/9901/16220/21, № К/9901/16626/21), від 08.12.2021 у справі № 805/1872/17-а (адміністративне провадження № К/9901/36352/21), від 25.11.2021 у справі № 826/7672/16 (адміністративне провадження № К/9901/3254/19), від 19.11.2021 у справі № 1840/3422/18 (адміністративне провадження № К/9901/14429/19), від 26.10.2021 у справі № 2а-19251/11/2670 (адміністративне провадження № К/9901/35783/18).

Верховний Суд у постанові від 26.10.2021 у справі № 820/3546/18 (адміністративне провадження № К/9901/5869/20) акцентував увагу на тому, що обов`язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі відповідно до вимог статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України є їх достовірність. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 640/18407/18 (адміністративне провадження № К/9901/36485/19) акцентовано увагу на тому, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами.

Поряд з цим, відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, статус контрагентів позивача ТОВ «Горсан» та ТОВ «Енергостар Груп» як фіктивних, нелегальних підприємств несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, тому господарські операції цих підприємств з позивачем не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Отже, отримані товари від контрагентів ТОВ «Горсан» та ТОВ «Енергостар Груп» не підлягають включенню до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Щодо тверджень відповідача про наявність вироку стосовно контрагента позивача, а саме посадової особи ТОВ «НВЦ «Полісервіс», то суд зазначає таке.

30.03.2017 Печерським районним судом м. Києва було оголошено вирок у справі № 757/56085/16-к, залишений без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.05.2018, яким ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 та ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Втім, як свідчать матеріали справи, постановою Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 757/56085/16-к (провадження № 51-7891км18) скасовано вирок Печерського районного суду міста Києва від 30.03.2017 та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16.05.2018 та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Поряд з цим, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26.08.2019 обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 6.

Відтак, на час прийняття судом рішення у цій справі, обвинувальний вирок щодо посадових осіб ТОВ «НВЦ «Полісервіс» відсутній.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України вина посадових осіб ТОВ «НВЦ «Полісервіс»» у фіктивному підприємництві, фальсифікації бухгалтерських чи інших документів, ухиленні від сплати податків має підтверджуватись відповідними доказами.

Сама по собі наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, безвідносно до зібраних у рамках такого кримінального провадження доказів, що підтверджують вину особи, не може бути підставою для автоматичного спростування реальності усіх фінансово-господарських операцій з платником податків, у відношенні до якого здійснюються заходи кримінально-процесуального характеру.

Суд звертає увагу, що відповідач додаткових доказів на підтвердження доводів, що між позивачем і його контрагентом мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на безпідставне отримання податкових вигід, принаймні, що платник (позивач) взагалі був обізнаним з приводу дійсного стану правосуб`єктності свого контрагента, не навів ні в акті перевірки ні під час судового розгляду.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що вирок від 30.03.2017 у справі № 757/56085/16-к, який, до того ж, скасований Верховним Судом, не є належним доказом нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «НВЦ «Полісервіс».

Перевіряючи сумніви контролюючого органу щодо реальності господарських операцій позивача з ТОВ «НВЦ «Полісервіс» судом було допитано у якості свідка директора ТОВ «НВЦ «Полісервіс» ОСОБА_4 .

Свідок пояснив, що він, як директор ТОВ «НВЦ «Полісервіс», підписував договори та додатки до них з ТОВ «Фаворит-БМК». Також, в охоплений перевіркою період, з огляду на хворобу матері рідко знаходився на робочому місці. Свідок також зазначив, що деякі первинні документи також підписувались його заступником ОСОБА_6 .

Також свідок зазначив, що він, як директор ТОВ «НВЦ «Полісервіс» замовляв товар у інших юридичних осіб, а потім його перепродував, зокрема і позивачу. Що стосується найменування та кількості товару, який був предметом угод між позивачем та ТОВ «НВЦ «Полісервіс», то свідок зазначив, що дані факти він не пам`ятає. З приводу транспортування товару, то за показаннями свідка ОСОБА_4 , даними питаннями займався його заступник.

Що стосується оплати поставленого товару, то свідок зазначив, що кошти в рахунок оплати товару надходили на рахунок підприємства, заборгованість за поставками відсутня.

Також судом було здійснено допит свідка ОСОБА_7 , який є заступником директора ТОВ «НВЦ «Полісервіс». Свідок у судовому засіданні повідомив, що з 2015 року працює на вказаній вище посаді. Щодо взаємовідносин ТОВ «НВЦ «Полісервіс» та ТОВ «Фаворит-БМК» свідок ОСОБА_7 повідомив, що частину товару, який постачався позивачу, було доставлено контрагентом ТОВ «НВЦ «Полісервіс», а інша частина була направлена «Новою поштою», однак, документи, що підтверджують даний факт, у ТОВ «НВЦ «Полісервіс» відсутні. Оплата за поставки здійснювалася у безготівковій формі на рахунок підприємства.

Окрім того, відповідач у ході судового розгляду посилався на те, що діяльність інших контрагентів позивача також має ознаки фіктивності. Зокрема щодо ТОВ «Голіас-П» у акті перевірки зазначено, що згідно відомостей АІС «Податковий блок» та облікової картки суб`єкта фіктивного підприємництва, значиться інформація, щодо допиту директора - ОСОБА_3 , яка надала покази ст. о/у ОУ Кіровоградської ОДПІ ОСОБА_8 (пояснення директора, щодо непричетності до діяльності підприємства з жовтня 2014 року ОУ ГУ ДФС у м. Києві - в рамках к/п № 3201410070000093 від 02.11.2014, допитано засновника ОСОБА_3 , яка повідомила про свою непричетність до реєстрації підприємства).

Щодо ТОВ «Меларіс», у акті перевірки зазначено, що відповідно до даних Єдиного реєстру судових рішень, слідчим відділом Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015110030003370, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2015, щодо використання підроблених документів службовими особами ТОВ «Меларіс» за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 ККУ. Також в акті перевірки зазначено, що під час допиту у якості свідків зазначені громадяни з приводу реєстрації та ведення господарської діяльності зазначених підприємств, у т.ч. ТОВ «Меларіс», повідомили, що дані підприємства зареєстровані ними за грошову винагороду без мети ведення господарської діяльності.

Суд відмічає, що порушення кримінальних справ та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в межах таких кримінальних справ, не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

Сам факт порушення кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва контрагентів позивача не вказує на наявність обставин, які підтверджують відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, разом з тим, зазначені обставини підлягають врахуванню з огляду на те, що всі первинні документи, прийняті до обліку з цими контрагентами, зазначені прізвища їх директорів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 826/7047/13-а.

Як свідчать встановлені судом обставини, сукупність досліджених у ході судового розгляду доказів не дає підстав вважати, що операції між позивачем та його контрагентами були фактично здійснені, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо належного відповідача, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України № 227 від 06.03.2019 затверджено положення про Державну податкову службу України.

Так, у відповідності до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Згідно з абз. 6 п. 2 цієї ж постанови Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України, у відповідності до п. 1 якого Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено у тому числі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві та реорганізовано Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві шляхом приєднання до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.07.2019 до реєстру було внесено запис про реєстрацію Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як юридичної особи публічного права (ідентифікаційний код 43141267).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі за текстом - Постанова № 893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно абз. 3 п. 2 Постанови № 893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються, відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (п. 3 Постанови № 893).

Відповідно до п. 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2016 № 227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі за текстом - наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління ДПС у м. Києві, затвердженого наказом Державної податкової служби України 12.11.2020 № 643 (зі змінами внесеними наказом ДПС від 04.03.2021 № 264) Головне управління ДПС у м. Києві є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва.

Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893, розпочато з 01.01.2021.

Крім того, з метою реалізації Постанови № 893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 43141267) 22.10.2020 внесено рішення № 1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.

Крім цього, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.

Верховний Суд у постанові від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а (адміністративне провадження № К/9901/23524/20) з приводу правонаступництва органів державної влади зокрема зазначив, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Таким чином, судом встановлено, що Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) є правонаступником Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, ідентифікаційний код 39439980).

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд переконаний в тому, що належним відповідачем у даній справі є Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), у зв`язку із чим, ухвалює замінити первинного відповідача належним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-БМК» не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то судовий збір, сплачений позивачем за подачу позову до Окружного адміністративного суду м. Києва, не підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-БМК» - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя К.С.Пащенко