Постанова

від 21.11.2022 по справі 440/16768/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 р.Справа № 440/16768/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2022, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава, повний текст складено 19.05.22 року по справі № 440/16768/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Бріз (далі за текстом позивач, ТОВ Бріз) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі за текстом перший відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі за текстом другий відповідач, ДПС України), у якому просило:

визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2021 № 3165022/31389330;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз № 2 від 10.09.2021 датою її фактичного подання;

визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.10.2021 № 3259058/31389330;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз № 1 від 08.10.2021 датою її фактичного подання;

визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.10.2021 № 3289789/31389330;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз № 2 від 10.10.2021 датою її фактичного подання;

визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.10.2021 № 3301713/31389330;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз № 3 від 11.10.2021 датою її фактичного подання;

розподілити судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перший відповідач при винесенні оскаржуваних рішень допустив формальний підхід, не врахувавши, що десікація соняшника здійснювалася з використанням належних контрагенту позивача хімічних речовин і позивач не має до них жодного відношення, тому й не міг надати первинні документи на їх придбання, а також те, що сума в спірних акті та платіжному дорученні різниться через порядок оплати, установлений умовами договору (предоплата та сума вартості робіт). Окрім цього, квитанції, якими зупинялася реєстрація відповідних податкових накладних, не містять переліку документів, яких не вистачає для проведення такої реєстрації.

Також вважає, що оскільки податковий орган має можливість самостійно встановити за допомогою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вид основної діяльності позивача (код 01.61.), то неподання такої інформації позивачем не може бути підставою для зупинення реєстрації податкової накладної.

Отже, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2022 по справі № 440/16768/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.09.2021 №3165022/31389330, від 20.10.2021 №3259058/31389330, від 27.10.2021 №3289789/31389330, від 29.10.2021 №3301713/31389330.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 10.09.2021 №2, від 08.10.2021 №1, від 10.10.2021 №2, від 11.10.2021 №3, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Бріз», датою їх подання на реєстрацію.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз» судові витрати у розмірі 9080,00 грн (дев`ять тисяч вісімдесят гривень).

Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без задоволення, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2022 по справі № 440/16768/21 залишено без змін.

09.05.2022 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, у якому просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України на користь ТОВ «Бріз» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги вказаного клопотання представник позивача просив суд врахувати правову позицію Верховного суду, викладену в постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, згідно з якою відшкодуванню підлягають витрати, пов`язані з розглядом справи, незалежно від того чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. З посиланням на п. 2 Акту погодження гонорару від 22.11.2021 пояснив, що позивач взяв на себе зобов`язання сплатити гонорар адвоката у розмірі 10500 грн на підставі виставлених рахунків, при цьому, частково гонорар вже був сплачений позивачем 23.11.2021. Вважає, що докази розміру витрат на правову допомогу є належними і достатніми, а погоджена сума гонорару є справедливою та співмірною, враховуючи обсяг робіт (послуг) виконавця, складність справи, її значення для сторін.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 у справі №440/16768/21 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз» 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Перший відповідач, не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 у справі №440/16768/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Бріз» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що об`єм та складність послуг, зазначених у детальному описі робіт і послуг за договором про надання правничої допомоги, не є співмірним із часом, витраченим адвокатом для їх надання та визначеною сторонами договору вартістю, оскільки написання позовної заяви, яка здебільшого містить цитовані норми законодавчих актів, не вимагало значного обсягу юридичної та технічної роботи, часу і надмірних зусиль адвоката.

З огляду на викладене, посилаючись на положення ч. 5 ст. 134 КАС України, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», постанови Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №440/16768/21, від 02.07.2020 у справі №362/3912/18, від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, від 20.05.2020 у справі №240/3888/19, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18, додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, вказує на відсутність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у визначеній позивачем та його адвокатом сумі, оскільки оплата витрат на правову допомогу не вчинена у повному обсязі, а сума завищена.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позовна заява ТОВ "Бріз" містила застереження про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн із зазначенням, що докази понесення таких витрат будуть надані після розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 03.05.2022 представник позивача зазначив про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.

Заяву про розподіл цих втрат подано до суду у п`ятиденний строк з дня ухвалення рішення.

Суд у рішенні від 03.05.2022 у цій справі не вирішував питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, що є підставою для розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокат у цій справі надав копії: договору від 22.11.2021 № 90-2021 про надання правової допомоги та акта погодження гонорару від 22.11.2021, рахунка-фактури від 22.11.2021 № 89, рахунка-фактури від 03.05.2022 №18, детальний опис наданих адвокатом послуг від 04.05.2022, копію платіжного доручення від 23.11.2021 №202 на суму 5000,00 грн.

Адвокатом надані клієнту такі послуги: ознайомлення з наявними у замовника документами, надання юридичної консультації - тривалістю дві години, підготовка позовної заяви, матеріалів справи, подання до суду - 5 годин, участь представника в судових засіданнях - дві години, підготовка клопотання про розподіл судових витрат, направлення сторонам і суду - дві години, загалом - одинадцять годин.

Вартість наданих послуг визначена у фіксованій сумі та становить 10500,00 грн.

Зменшуючи заявлений представником позивача розмір судових витрат до 6000,00 грн суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем, що витрати у загальній сумі 10500,00 грн були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим та співмірним із складністю процесуальних документів, підготовлених представником позивача, і часом, витраченим на їх підготовку. З посиланням на правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, вказав, що відсутність на дату розгляду справи судом доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг у повному розмірі не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Надаючи оцінку вказаному додатковому рішенню суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 7 ст. 139 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 статті 134 КАС України установлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, на підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи копію Договору про надання правової допомоги №90-2021 від 22 листопада 2021 року, укладеного між ТОВ «Бріз» та Адвокатським об`єднанням «ХІТ» (т.1 а.с.171-172), копію акту погодження гонорару за договором про надання правової допомоги №90-2021 від 22.11.2021 (т.1 а.с.172 зворотна сторона), копії рахунків-фактури (т.1 а.с.173-174), детальний опис робіт і послуг, наданих адвокатом у межах Договору про надання правової допомоги №90-2021 від 22.11.2021 станом на 04 травня 2020 року (т.1 а.с.175), копію платіжного доручення №202 від 23.11.2021 (т.1 а.с.176).

Дослідивши зазначені документи, колегія суддів встановила, що відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги №90-2021 від 22 листопада 2021 року (т.1 а.с.171-172) виконавець зобов`язується надати професійну правничу допомогу, а саме відплатні юридичні послуги з представництва інтересів Замовника у правовідносинах із ГУ ДФС України щодо оскарження рішень про зупинення реєстрації податкових накладних від 28.09.2021 №3165022/31389330, 20.10.2021 №3259058/31389330, від 27.10.2021 №3289789/31389330, від 29.10.2021 №3301713/31389330.

На підтвердження наданих послуг до суду надано підписаний представником позивача детальний опис робіт і послуг, наданих адвокатом у межах Договору про надання правової допомоги №90-2021 від 22.11.2021 станом на 04 травня 2020 року (т.1 а.с.175), у якому вказано найменування наданої послуги, кількість витрачених годин і дата, а саме:

1.Ознайомлення з наявними у Замовника документами, надання юридичних консультації (22.11.2021) 2 год;

2.Підготовка позовної заяви, матеріалів справи, подання до суду (23.11.2021 01.12.2021) 5 год;

3.Участь представника позивача у судовому засіданні (15.02.2022) 1 год;

4.Участь представника позивача у судовому засіданні (03.05.2022) 1 год;

5.Підготовка клопотання про розподіл судових витрат, направлення сторонам і суду (04.05.2022) 2 год.

Вартість наданих послуг погоджена сторонами в акті погодження гонорару за договором про надання правової допомоги №90-2021 від 22.11.2021 (т.1 а.с.172 зворотна сторона), згідно з п. 2 якого Сторони погодились, що Виконавець згідно з цим Договором отримує гонорар у розмірі 10500 грн фіксована плата за послуги, що передбачені п. 1.1 цього Договору.

Оплата ТОВ «Бріз» послуг адвоката на суму 5000 грн підтверджується копією рахунку фактури (т.1 а.с.173), копією платіжного доручення №202 від 23.11.2021 (т.1 а.с.176).

03.05.2022 позивачу виставлений рахунок-фактура за гонорар за договором про надання правової допомоги №90-2021 від 22.11.2021 у розмірі 5500 грн.

Колегія суддів зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На переконання колегії суддів, норми ст.ст. 134 та 139 були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20.

Таким чином, представником позивача доведено, що позивачем були понесені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката під час розгляду справи, у розмірі 10500,00 грн.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, сума в розмірі 10500,00 грн у якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16.

Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат тільки якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити у якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу, суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Дослідивши подані заявником докази колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є суттєво завищеним та не співмірним із складністю справи і з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка та представництво інтересів позивача у судовому засіданні не потребувала настільки значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні з гонораром адвоката, а суми, які заявлені до відшкодування позивачу за надання послуг і виконання робіт з правової (правничої) допомоги, не належним чином обґрунтовані на предмет їх розміру, який визначений у поданій заяві.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.02.2020 року (№провадження К/9901/95/200), вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (п.23).

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з протоколів судових засідань, судові засідання загалом тривали близько 20 хв.

При цьому, у детальному описі робіт і послуг, наданих адвокатом у межах Договору про надання правової допомоги №90-2021 від 22.11.2021 станом на 04 травня 2020 року (т.1 а.с.175), зазначено, що на участь представника позивача у двох судових засіданнях разом потрачено 2 години (по 1 годині на кожне), що значно перевищує обсяг фактичної тривалості судових засідань, зафіксовану в протоколах судових засідань від 15.02.2022 (т.1 а.с.153) (тривалість судового засідання складає 2 хв. 10 сек.); від 03.05.2022 (т.1 а.с.167) (тривалість судового засідання складає 13 хв. 44 сек.); від 18.05.2022 (т.1 а.с.196) (тривалість судового засідання складає 5 хв. 24 сек.).

Колегія суддів наголошує, що сторони не узгоджували погодинну оплату витраченого часу адвоката на надання послуг, а домовилися про фіксовану оплату.

Колегія суддів враховує, що стала судова практика у вирішенні спорів щодо скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних і зобов`язання їх зареєструвати, а також наявність великої кількості матеріалів з цього питання у відкритому доступі, значно спрощує роботу адвоката з надання юридичних послуг і зменшує час на їх надання. Така категорія справ відноситься до справ незначної складності та типовою у спорах, пов`язаних з відмовою у реєстрації податкових накладних, а тому час, витрачений на складання та подання до суду позовної заяви з матеріалами, на думку колегії суддів не може перевищувати 3-х годин.

До таких саме висновків колегія суддів прийшла оцінюючи складність послуги з підготовки клопотання про розподіл судових витрат, його направлення сторонам і суду, оскільки текст вказаного клопотання (т.1 а.с.169) займає неповні три сторінки, переважну більшість з якого складають норми національного законодавства. Як вбачається з квитанції (т.1 а.с.177, 178) і конверту (т.1 а.с.179) клопотання про розподіл судових витрат направлялось сторонам і суду поштою, тобто адвокат не витрачав свій час для його фактичного доставлення до кожного з відповідних органів, тому така послуга на думку колегії суддів не може перевищувати 1 годину. Окрім цього, пунктом 1.1 Договору про надання правової допомоги №90-2021 від 22 листопада 2021 року (т.1 а.с.171-172) така послуга взагалі не передбачена, а узгоджена сторонами у акті погодження гонорару за договором про надання правової допомоги №90-2021 від 22.11.2021 (т.1 а.с.172 зворотна сторона), фіксована сума гонорару адвоката (п. 2) враховує саме послуги, передбачені п. 1.1 вказаного договору.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказаний у клопотанні представника позивача розмір витрати на правову допомогу є необґрунтованим.

У той же час колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неточно визначив співмірну з наданими адвокатом послугами суму відшкодування судових витрат.

Так судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що відповідно до п. 2 Акту погодження гонорару за договором про надання правової допомоги №90-2021 від 22.11.2021 (т.1 а.с.172 зворотна сторона) сторони узгодили розмір гонорару у вигляді фіксованої суми саме за послуги, що передбачені п. 1.1 Договору про надання правової допомоги №90-2021 від 22 листопада 2021 року (т.1 а.с.171-172).

Так, п. 1.1 вказаного договору передбачає представництво інтересів Замовника у правовідносинах із ГУ ДФС України щодо оскарження рішень про зупинення реєстрації податкових накладних від 28.09.2021 №3165022/31389330, 20.10.2021 №3259058/31389330, від 27.10.2021 №3289789/31389330, від 29.10.2021 №3301713/31389330.

При цьому, згідно з п. 1.2 цього ж договору для надання юридичних послуг, визначених у п. 1.1 цього Договору Виконавець зобов`язується виконувати наступні дії: підготувати правову позицію по справі; підготувати адміністративний позов до суду; представляти інтереси в судових засіданнях, отримати рішення суду (за необхідності).

Тобто така послуга як підготовка клопотання про розподіл судових витрат, направлення його сторонам і суду не узгоджувалась сторонами та не пов`язана з оскарженням спірних рішень безпосередньо, тобто не є неминучею в розумінні практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «East/West Alliance Limited» проти України»).

З огляду на те, що така послуга надавалась на розсуд представника позивача, не узгоджувалась в договорі про надання правової допомоги та не пов`язана з предметом судового розгляду безпосередньо, колегія суддів вважає, що її надання не має відшкодовуватись за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Також суд першої інстанції не надав належну оцінку кількості годин, яка зазначена в Акті погодження гонорару за договором про надання правової допомоги №90-2021 від 22.11.2021 (т.1 а.с.172 зворотна сторона), витрачених на складення позовної заяви у типовій, не складній справі щодо предмета спору за яким вже сформувалась усталена та доступна до ознайомлення судова практика.

За таких обставин, з огляду на доведеність позивачем реальності та підтвердження фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн, але не співмірність таких витрат зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; часткову необґрунтованість таких витрат, колегія суддів вважає за доцільне зменшити розмір відшкодування судових витрат до 5000,00 грн, що вважає достатнім і співмірним з огляду на викладені вище висновки.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 зміні шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієїпостанови, а абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз" 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ч.4 ст.229, ст.ст.134, 139, ч.4 ст.241, ст.ст.242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - задовольнити частково.

Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 по справі № 440/16768/21 - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, а абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз" 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу..

В іншій частині додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 по справі № 440/16768/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді О.А. Спаскін С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 28.11.2022 року