Постанова

від 25.11.2022 по справі 640/13410/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/13410/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС у м. Києві), як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Гідромонтаж-1" до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС у м. Києві), як відокремленого підрозділу ДПС України визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Гідромонтаж-1" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС у м. Києві), як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 15 серпня 2019 року №0682671213, №0682651213, від 17 лютого 2020 року №0164960411, №0164990411.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15 серпня 2019 року №0682671213 повністю, податкове повідомлення-рішення від 15 серпня 2019 року №0682651213 в частині застосування до Приватного підприємства «Гідромонтаж 1» штрафу в сумі 7093,01 грн., податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2020 року №0164960411 в частині застосування до Приватного підприємства «Гідромонтаж 1» штрафу в сумі 8086,6 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПП «Гідромонтаж 1».

Результати перевірки оформлені Актом від 16 липня 2019 року №18432/26-15-12-13-20, в якому зазначено про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначеного пунктами 57.1, 57.3 статті 57, статтею 203 Податкового кодексу України.

На підставі висновків Акту від 16 липня 2019 року №18432/26-15-12-13-20 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15 серпня 2019 року:

-№0682671213, яким позивача зобов`язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість в сумі 25 831,4 грн.

-№0682651213, яким позивача зобов`язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість в сумі 7 113,05 грн.

Також відповідачем проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПП «Гідромонтаж 1».

Результати перевірки оформлені Актом від 14 лютого 2020 року №5941/26-15-04-11-13, в якому зазначено, що позивачем порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначеного пунктами 57.1, 57.3 статті 57, статтею 203 Податкового кодексу України.

На підставі висновків Акту від 14 лютого 2020 року №5941/26-15-04-11-13 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 17 лютого 2020 року:

-№0164960411, яким до позивача застосовано штраф за платежем податок на додану вартість в сумі 12 482,02 грн.

-№0164990411, яким до позивача застосовано штраф за платежем податок на додану вартість в сумі 93,42 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, положеннями Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п.57.2 ст.57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (57.3 ПК України).

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 15 вересня 2017 року №759140102.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року у справі №826/15724/17 скасовано податкове повідомлення-рішення від 15 вересня 2017 року №759140102.

Наведене рішення суду набрало законної сили 09 вересня 2020 року.

Вказані обставини, як правильно зазначив суд першої інстанції, свідчать про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 серпня 2019 року №0682671213 повністю та податкового повідомлення-рішення від 15 серпня 2019 року №0682651213 в частині зобов`язання позивача сплатити штраф в сумі 7093,01 грн., податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2020 року №0164960411 в частині застосування до позивача штрафу в сумі 8086,6 грн.

Також камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 15 серпня 2019 року №0682671213.

Станом на час прийняття податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2020 року №0164960411 податкове повідомлення-рішення від 15 серпня 2019 року №0682671213 не було оскаржено та було чинним, а тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2020 року №0164960411 у вказаній частині.

Доводи позивача щодо зарахування сплачених податкових зобов`язань в рахунок погашення грошового зобов`язання визначеного саме податковим повідомленням-рішенням від 15 вересня 2017 року №759140102, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги, оскільки такі доводи не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

З огляду на викладене у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

При цьому колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві, відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю.Коротких