Ухвала

від 25.11.2022 по справі 640/2106/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2106/21

УХВАЛА

25 листопада 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Продукт-К» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду 27 жовтня 2022 року витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу № 640/2106/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Продукт-К» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

До Шостого апеляційного адміністративного суду з Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа № 640/2106/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга була подана в електронній формі через підсистему "Електронний суд", у зв`язку з чим ставка судового збору обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,8.

Позивачем в адміністративному позові заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 656419,83 грн.

Отже виходячи зі змісту позовної заяви, Київська митниця при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинна була сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, тобто 11815,56 грн., (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9846,30 грн.)*150%*0,8).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не було дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Київській митниці було надано строк для усунення зазначених вище недоліків п`ять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

22 листопада 2022 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від вказаної особи надійшла заява про усунення недоліків в якій Київська митниця просить суд відстрочити сплату судового збору з огляду на майновий стан, відсутність належного фінансування та враховуючи введення воєнного стану та території України.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначений в статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

З указаного вбачається, що Київська митниця не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Таким чином, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору необхідно не лише зазначити зміст прохання обмежившись посиланням на майнове становище, а й надати суду відповідні докази важкого майнового стану.

Проте, належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Київської митниці сплатити судовий збір та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, до апеляційної скарги не додано.

Також відсутні докази, які б підтверджували, що бюджетом митного органу не передбачено коштів для сплати судового збору.

Щодо введення воєнного стану на території України, як причини для відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне також зазначити наступне.

Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Отже, органи державної влади, в тому числі Київська митниця, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Колегія суддів звертає увагу, що сам лише факт запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року не може бути підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Таким чином, обставини пов`язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, обставини щодо неналежного фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність достатньої кількості коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не є наслідками введення воєнного стану в Україні, а обставини, щодо організації роботи органів Державної митної служби України в умовах правового режиму воєнного стану, не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб`єкта владних повноважень, в судах.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 160/10376/21.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії

Згідно з правилами ст. 119 Кодексу адміністративного судочинства України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

За змістом ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк усунення недоліків не може перевищувати десять днів.

Таким чином, виходячи з правил ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для продовження Київській митниці строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 118, 119, 121 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Продовжити Київській митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко