Постанова

від 23.11.2022 по справі 320/9706/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9706/20 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Сорочка Є.О.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» із позовом до відділу містобудування, архітектури, капітального будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та туризму Іванківської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування висновку відділу містобудування, архітектури, капітального будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та туризму Іванківської районної державної адміністрації №04-19-11 від 27.07.2020 про відмову в погодженні товариству з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності на умовах оренди терміном на 49 років орієнтовною площею 0,396 га, яка формується в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3222055100:01:027:0062 із зміною її цільового призначення із земель А.01.03 «Для ведення особистого селянського господарства» на землі J.14.01 «Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» по вул. Розважівській, 192 в смт. Іванків Іванківського району Київської області; зобов`язання відділу містобудування, архітектури, капітального будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та туризму Іванківської районної державної адміністрації прийняти рішення, яким погодити товариству з обмеженою відповідальністю «БІОГАЗЕНЕРГО» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності на умовах оренди терміном на 49 років орієнтовною площею 0,396 га, яка формується в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3222055100:01:027:0062 із зміною її цільового призначення із земель А.01.03 «Для ведення особистого селянського господарства» на землі J.14.01 «Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» по вул. Розважівській, 192 в смт. Іванків Іванківського району Київської області.

Позов мотивовано протиправністю висновку відповідача про відмову в погодженні позивачу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності на умовах оренди, яка формується в результаті поділу земельної ділянки, з огляду на відмову з підстав, не передбачених законодавством, відсутність у законодавстві заборони щодо поділу земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також з огляду на відповідність розробленого позивачем проекту землеустрою містобудівній документації, а саме детальному плану територій.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.10.2022.

Розгляд апеляційної скарги 26.10.2022 було відкладено на 23.11.2022 задля належного повідомлення сторін про дату та час розгляду апеляційної скарги.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

23.11.2022 сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго», Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛОВЗЕМПРОЕКТ» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності на умовах оренди терміном на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю «БІОГАЗЕНЕРГО» площею 0,3960 га, яка формується в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3222055100:01:027:0062 із зміною її цільового призначення із земель А.01.03 «Для ведення особистого селянського господарства» на землі J.14.01 «Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» по вул. Розважівській, 192 в смт. Іванків Іванківського району Київської області.

Так, Відділом містобудування, архітектури, капітального будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та туризму Іванківської районної державної адміністрації було відмовлено у погодженні вказаного проекту землеустрою на підставі статті 50 Закону України «Про землеустрій», оскільки такий тип документації не передбачено чинним законодавством України, про що позивачу та ТОВ «ГОЛОВЗЕМПРОЕКТ» повідомлено листом відділу містобудування, архітектури, капітального будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та туризму Іванківської районної державної адміністрації № 04-19-11 від 27.07.2020.

Вважаючи протиправним висновок відповідача про відмову в погодженні позивачу проекту землеустрою, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що, законодавством не передбачено об`єднання двох видів документації із землеустрою чи поєднання елементів одного виду документації із землеустрою у складі іншого виду документації із землеустрою, а також, не визначено порядку погодження такої документації відповідними суб`єктами погодження.

Зважаючи на подання позивачем на погодження відповідачу документації із землеустрою, яка не відповідає положенням законодавства, вбачається правомірність відмови в погодженні позивачу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності на умовах оренди терміном на 49 років орієнтовною площею 0,396 га, яка формується в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3222055100:01:027:0062 із зміною її цільового призначення із земель А.01.03 «Для ведення особистого селянського господарства» на землі J.14.01 «Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» по вул. Розважівській, 192 в смт. Іванків Іванківського району Київської області, відповідно позов не підлягає задоволенню.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк поняття тип документації із землеустрою взагалі відсутнє в законодавстві України, тому, земельне законодавство не встановлює заборони щодо поділу земельної ділянки цільове призначення якої змінюється за проектом землеутрою щодо відведення земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до норм статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті «а» частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Так, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, за нормами якої, порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено статтею 124 Земельного кодексу України, згідно якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

За змістом приписів ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).

Тож, з наведеного слідує, що надання у користування (оренду) земельної ділянки, зокрема комунальної власності у разі будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів енергетичної інфраструктури, здійснюється на підставі рішень відповідних органів, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки, прийнятих на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивачем було подано до Іванківської селищної ради клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності на умовах оренди терміном на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю «БІОГАЗЕНЕРГО» площею 0,3960 га, яка формується в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 3222055100:01:027:0062 із зміною її цільового призначення із земель А.01.03 «Для ведення особистого селянського господарства» на землі J.14.01 «Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» по вул. Розважівській, 192 в смт. Іванків Іванківського району Київської області. При цьому, у зв`язку із неприйняттям у місячний термін Іванківською селищною радою рішення про надання дозволу чи мотивованої відмови у наданні такого дозволу, позивачем на підставі частини третьої статті 123 Земельного кодексу України укладено 22.06.2020 договір №2.2-А/22.06 з ТОВ «ГОЛОВЗЕМПРОЕКТ» на розробку відповідного проекту землеустрою, про що повідомлено Іванківську селищну раду відповідним листом від 22.06.2020 № 142/2206-20.

Згідно положень ч. 17 ст. 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

У силу змісту ч. ч. 1, 4 та 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи (частина шоста).

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк (частина сьома).

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження (частина восьма).

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, при цьому, за даних обставин, відповідачем було відмовлено позивачу у погодженні проекту землеустрою, оскільки такий тип документації не передбачено чинним законодавством України.

За статтею 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (у редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин), документація із землеустрою (землевпорядна документація) це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про землеустрій», видами документації із землеустрою є, зокрема: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок (підпункт «ґ»); технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (підпункт «й»).

Згідно статті 50 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Відповідно до норм статті 56 Закону України «Про землеустрій», технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

У контексті наведеного, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції прло те, що відведення земельних ділянок здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а поділ земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок, водночас, визначальним для врахування є те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, є різними за своєю суттю документами із землеустрою та не є тотожними за процедурою виконання та не можуть бути об`єднані в один документ із застосуванням однієї процедури розгляду та прийняття рішення по суті.

За даних же обставин, на замовлення позивача, було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності на умовах оренди, 1) яка формується в результаті поділу земельної ділянки та 2) із зміною її цільового призначення.

Відтак, цілком обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо того, що позивачем було подано проект землеустрою, який не відповідає положенням Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій», що є достатньо підставою для відмови у погодженні такого проекту.

Щодо доводів апелянта про те, що поняття тип документації із землеустрою відсутнє в законодавстві України, тому, земельне законодавство не встановлює заборони щодо поділу земельної ділянки цільове призначення якої змінюється за проектом землеутрою щодо відведення земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що відсутність певного поняття та визначення в законодавстві України, не змінює правового регулювання щодо порядку розгляду клопотань зацікавлених осіб про затвердження проекту замлеутрою щодо відведення земельної ділянки та не дає підстав для об`єдання в одну документацію різних за суттю та технічними характеристиками процедур, розгляд яких, передбачено за різними процедурами.

Тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Підсумовуючи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Є.О. Сорочко

Я.М. Василенко