Рішення

від 28.11.2022 по справі 519/49/22

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №519/49/22

2/519/205/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2022 року м. Южне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Барановської З.І., секретаря Куріної Ю.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ДП "Південний державний науково-виробничий центр "Прогрес" про стягнення інфляційних втрат та 3% річних

Встановив:

Позивач звернувсядо судуз уточненимпозовом довідповідача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних на суму заборгованості 201935,61 грн. в розмірі 87716,48 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.05.2018, яке залишено без змін Постановою Одеського апеляційного суду від 04.04.2019, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19 січня 2017 року №22-п про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес»; визнано незаконним та скасовано наказ від 20 січня 2017 року №7-к Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Державного підприємства «Південний державний науково-в виробничий центр «Прогрес»; визнано незаконним та скасовано запис від 26 січня 2017 року в трудовій книжці ОСОБА_1 про його звільнення з посади директора Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» на підставі п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України за наказом №22-п від 19 січня 2017 року Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, та за наказом №7-к від 20 січня 2017 року Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес»; поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес»; стягнуто з Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 211 778,46 грн.; стягнуто з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на користь ОСОБА_1 10000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди; стягнуто з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на користь держави судовий збір за вимоги в частині моральної шкоди в сумі 1600 грн.; стягнуто з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» судовий збір 640 грн. в рівних частках на користь держави; допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітку за один місяць. Боржником Державним підприємством «Південний державний науково- виробничий центр «Прогрес» добровільно, в межах допущеного судом негайного виконання в частині стягнення заробітку за один місяць, виплачено 9842,85 грн. 12.07.2019 на виконання вказаного рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відкрито виконавче провадження ВП № 59537156. З часу відкриття виконавчого провадження грошові кошти за рішенням суду з боржника не стягнуто. Боржник не зважаючи на здійснення господарської діяльності повністю ігнорує рішення суду, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання на території держави Україна. З огляду на те, що боржник (відповідач) порушив грошове зобов`язання, підтвердженого чинним судовим рішенням, у стягувача (позивача) виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних відповідно достатті 625 ЦК України. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) у схожих правовідносинах та у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18). При цьому у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі №6-2759цс15, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України). Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 березня 2016 року у справі №6-2491цс15, за яким діяст.625 ЦК Українипоширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ятастатті 11 ЦК Українине дає підстав для застосування положеньстатті 625 ЦК Україниу разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин. Отже, положенняст.625 ЦК Українипередбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду. Розрахунковий період інфляційних витрат та трьох відсотків річних розраховується з 04.04.2019 по 10.07.2022 включно. Індекс інфляції за весь період= 101.0:100 (квіт. 2019) * 100.7:100 (трав. 2019) * 99.5:100 (черв. 2019) * 99.4:100 (лип. 2019) * 99.7:100 (серп. 2019) * 100.7:100 (вер. 2019) * 100.7:100 (жовт. 2019) * 100.1:100 (лист. 2019) * 99.8:100 (груд. 2019) * 100.2:100 (січ. 2020) * 99.7:100 (лют. 2020) * 100.8:100 (бер. 2020) * 100.8:100 (квіт. 2020) * 100.3:100 (трав. 2020) * 100.2:100 (черв. 2020) * 99.4:100 (лип. 2020) * 99.8:100 (серп. 2020) * 100.5:100 (вер. 2020) * 101.0:100 (жовт. 2020) * 101.3:100 (лист. 2020) * 100.9:100 (груд. 2020) * 101.3:100 (січ. 2021) * 101.0:100 (лют. 2021) * 101.7:100 (бер. 2021) * 100.7:100 (квіт. 2021) * 101.3:100 (трав. 2021) * 100.2:100 (черв. 2021) * 100.1:100 (лип. 2021) * 99.8:100 (серп. 2021) * 101.2:100 (вер. 2021) * 100.9:100 (жовт. 2021) * 100.8:100 (лист. 2021) * 100.6:100 (груд. 2021) * 101.3:100 (січ. 2022) * 101.6:100 (лют. 2022) * 104.5:100 (бер. 2022) * 103.1:100 (квіт. 2022) * 102.7:100 (трав. 2022) =1.33640586. Таким чином, за розрахунковий період інфляційне збільшення = 201935.61 * 1.33640586 -201935.61 =67932.32 грн. Штрафні санкції= (сума заборгованості) x 3% x (кількість днів прострочення): (кількість днів у році) = 201935.61*3/100/365*272 + 201935.61*3/100/366*366 + 201935.61*3/100/365*365 + 201935.61*3/100/365*190 =19784.16 грн. Таким чином загальна кількість прострочених днів виконання зобов`язання становить 1193 дні, інфляційні витрати та 3% річних на суму заборгованості 201935,61 грн. становлять 87716,48 грн. (67932,32 грн.+19784,16 грн.).

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 18.01.2022 відкрито провадження по справі.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 14.07.2022 дана справа прийнята до провадження суддею Барановською З.І. та призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву, згідно якої просить суд справу розглядати у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2018 Комінтернівським районним судом Одеської області по цивільній справі №504/533/17 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку торгівлі України, Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» про визнання незаконним та скасування наказів про звільнення, визнання незаконним та скасування запису в трудовій книжці про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, вирішення питання судових витрат задоволено, а саме:

-визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства економічного розвитку і торгiвлi України від 19 січня 2017 року №22-п про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес»;

-визнано незаконним та скасовано наказ від 20 січня 2017 року №7-к Державного підприємства «Південний державний науково виробничий центр «Прогрес» про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр Прогрес»;

-визнано незаконним та скасовано запис вiд 26 січня 2017 року в трудовій книжці ОСОБА_1 про його звільнення з посади директора Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» на підставі п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України за наказом №22-п вiд 19 сiчня 2017 року Міністерства економічного розвитку і торгiвлi України, та за наказом №7-к вiд 20 січня 2017 року Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес»; поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес»;

-стягнуто з Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмiрi 211 778,46 грн.;

-стягнуто з Міністерства економічного розвитку і торгiвлi України на користь ОСОБА_1 10 000 грн. на відшкодування завданоi моральноi шкоди; стягнуто з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на користь держави судовий збір за вимоги в частині моральної шкоди в сумі 1600 грн.;

-стягнуто з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» судовий збiр 640 грн. в рівних частках на користь держави;

-допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес»;

-допущено негайне виконання рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітку за один місяць (а.с.5-10зв).

Дане рішення набрало законної сили на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 04.04.2019.

Як зазначає позивач, ДП «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» в межах допущеного судом негайного виконання рішення в частині стягнення заробітку за один місяць, добровільно йому виплатило 9842,85 грн.

В зв`язку з чим, відповідач має грошове зобов`язання перед позивачем в розмірі 201935,61 грн.

19.09.2019 Южненським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій по ВП №59537156 щодо стягнення з ДП «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в розмірі 211788,46 грн. на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 25.04.2018, яким прийнято рішення №466 про приватизацію ЄМК ДП «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» (а.с.4).

Отже, зобов`язання за рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.05.2018 по цивільній справі №504/533/17 не виконано.

Згідно, наданого позивачем розрахунку на суму заборгованості в розмірі 201935,61 грн. за період з 04.04.2019 по 14.01.2022 інфляційні втрати становлять 67932,32 грн., а три відсотка річних становлять 19784,16 грн.

Відповідно до листа з Южненського ВДВС в Одеському районі Одеської області №13062 від 09.11.2022 на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №АСВП 59537156 з примусового виконання виконавчого листа №504/533/17, виданого 08.05.2018 Комінтернівським районним судом Одеської області про стягнення з Державного підприємства «Південний державний науково-виробничий центр «Прогрес» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 211778,46 грн. 23.02.2021 державним виконавцем винесено постанову ВП №59537156 про зупинення виконавчих дій. В рамках зазначеного виконавчого провадження кошти з боржника не стягувались. Станом на 09.11.2022 залишок боргу становить 211778,46 грн.

Відповідно до ст.ст.526,527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у зобов`язанні належним чином.

Згідност.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Підстави припинення зобов`язання визначеніглавою 50 ЦК України.

Зокрема, за змістомст.598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За загальним правилом зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Одночасно суд зауважує, що підстави, зазначені ст.ст.599,600,601,604-609 ЦК України, не передбачають підставою припинення зобов`язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

Таким чином, факт ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідност.611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом, позивач виходив із положеньст.625 ЦК Українита вважає, що має право на нарахування та одержання сум, передбачених статтею.

Так, відповідно до положеньст.625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Боржник зобов`язаний відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми.

До такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), відступаючи від висновку Верховного Суду України, зокрема викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставіст.625 ЦК Українивиникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц (провадження 254цс19). Позивач має право на компенсацію знецінення неповернутих коштів за час невиконання рішення суду про стягнення суми, яке викликане недобросовісною поведінкою боржника та недосконалістю системи виконання судових рішень у державі.

Право кредитора на звернення до суду із позовом на підставіст.625 ЦК Україниі стягнення з боржника трьох процентів річних та інфляційних витрат за весь період прострочення виконання рішення суду не залежить від діяльності органів державної виконавчої служби з цього приводу.

Така правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 4 грудня 2019 року справі №601/2120/17.

Ст.81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити судові витрати.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.526,610,611,625 ЦК України, ст.ст.3,12,81,141,265,280-282 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП "Південний державний науково-виробничий центр "Прогрес" про стягнення інфляційних втрат та 3% річних задовольнити.

Стягнути з ДП "Південний державний науково-виробничий центр "Прогрес" на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 67932,32 грн. та 3 % річних в розмірі 19784,16 грн., а всього 87716,48 грн.

Стягнути з ДП "Південний державний науково-виробничий центр "Прогрес" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуваннямп.15.5Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою:, АДРЕСА_1 .

Відповідач: ДП "Південний державний науково-виробничий центр "Прогрес", код ЄДРПОУ 22492239, місце знаходження: 65481, Одеська область, Одеський р-н, м. Южне, вул. Індустріальна, 8.

Суддя Южного міського суду

Одеської області З.І. Барановська