Рішення

від 03.11.2022 по справі 126/17/22

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/17/22

Провадження № 2/126/319/2022

"03" листопада 2022 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Шевчуком С.П.

за участі представника позивача ОСОБА_1 адвоката Медвідя В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу загального провадження за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "Фермерпродуктсервіс" про розірвання (припинення) договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ФГ "Фермерпродуктсервіс" про розірвання (припинення) договору оренди земельної ділянки з тих підстав, що як стверджує з 02.11.2018 їй належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 1,7252 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520481300:01:001:0058, що знаходиться на території Голдашівської сільської ради Бершадського району Вінницької області. Дану земельну ділянку вона отримала у спадок від своєї матері ОСОБА_2 . З інформації з Держреєстру речових прав на нерухоме майно від 10.11.2021 року їй стало відомо, що між її матір`ю ОСОБА_2 та ФГ "Фермерпродуктсервіс" був укладений договір оренди земельної ділянки б/н від 28.08.2015 строком на 49 років. Предметом даного договору є земельна ділянка площею 1,7252 га, кадастровий номер 0520481300:01:001:0058. Право оренди земельної ділянки площею 1,7252 га з кадастровим номером 0520481300:01:001:0058 за відповідачем зареєстроване 25.06.2016 державним реєстратором Бершадської міської ради Красиленком С.М. На поштову адресу відповідача нею було надіслано рекомендованого листа з повідомленням про вручення про зміну орендодавця у зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку з вказуванням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки, що належить їй на праві приватної власності; її прізвища, ім`я, по батькові як нового власника; її місця проживання та поштової адреси; платіжних реквізитів. Лист одержаний відповідачем особисто 02.12.2021. Відповідач починаючи з 2018 року й по даний час користується на правах оренди належною їй земельною ділянкою не сплачуючи при цьому орендної плати. Вважає, що укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки має бути достроково розірваний судом з підстав систематичної невиплати орендної плати орендарем за період часу з 2018 по 2020 роки включно. Просить оозірвати (припинити) договір оренди земельної ділянки від 28.08.2015 б/н, площею 1,7252 га, кадастровий номер 0520481300:01:001:0058, укладений між ОСОБА_2 та ФГ "Фермерпродуктсервіс" та припинити право оренди земельної ділянки, здійсненої 25.06.2016 державним реєстратором Бершадської міської ради Красиленком С.М., номер запису про інше речове право: 15180659.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Медвідь В.А. в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача ФГ "Фермерпродуктсервіс" в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки, хоча був завчасно та належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, жодних клопотань чи заяв від нього до суду не надходило, відзиву на позовну заяву суду не надано.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що з 02.11.2018 позивачці ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 1,7252 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520481300:01:001:0058, що знаходиться на території Голдашівської сільської ради Бершадського району Вінницької області. Дану земельну ділянку вона отримала у спадок від своєї матері ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом та витягом з Держреєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належати спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

З інформації з Держреєстру речових прав на нерухоме майно від 10.11.2021 вбачається, що між матір`ю позивачки ОСОБА_2 та ФГ "Фермерпродуктсервіс" був укладений договір оренди земельної ділянки б/н від 28.08.2015 строком на 49 років. Предметом даного договору є земельна ділянка площею 1,7252 га, кадастровий номер 0520481300:01:001:0058.

Право оренди земельної ділянки площею 1,7252 га з кадастровим номером 0520481300:01:001:0058 за ФГ "Фермерпродуктсервіс" зареєстроване 20.12.2016 державним реєстратором Бершадської міської ради Красиленком С.М.

З матеріалів позову вбачається, що 23.11.2021 на поштову адресу відповідача ФГ "Фермерпродуктсервіс" надіслано рекомендованого листа з повідомленням про вручення про зміну орендодавця у зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку з указуванням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки, що належить їй на праві приватної власності; її прізвища, ім`я, по батькові як нового власника; її місця проживання та поштової адреси; платіжних реквізитів, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 23.11.2021.

Лист одержаний відповідачем особисто 02.12.2021, що підтверджується відомостями з трекінгу відправлень Укрпошта про вручення листа.

Проте позивач стверджує, що відповідач починаючи з 2018 року й по теперішній час користується на правах оренди належною їй земельною ділянкою не сплачуючи при цьому орендної плати, розмір якої визначений в п. 5 Договору.

Відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо тверджень позивача.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини з оренди земельних ділянок, є Закон України «Про оренду землі».

Згідно зі ст.1 вказаного закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1-2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктом 7 Договору, укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем визначено, що орендна плата вноситься не пізніше як у термін від 01.08 до 31.12 кожного року.

Відповідно до п.п. 19-20 Договору, орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасне внесення орендної плати в строки та розмірах визначених договором.

Відповідно до п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Оскільки в договорі встановлений строк (термін), то за умовами договору орендар зобов`язався виплачувати власнику земельної ділянки у повному обсязі орендну плату за користування земельною ділянкою щорічно.

Згідно з ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Таким чином, у даному випадку невиконання відповідачем обов`язку сплатити орендну плату в повному обсязі у строк, визначений умовами договору, і є несплатою орендної плати в розумінні п. «д» ч.1 ст.141 ЗК України.

Відповідно до п. 37 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконаних другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Зазначена правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема у постанові Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі № 362/5740/15-ц, у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 484/3687/16, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18, у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 587/173/15-ц, у постанові Верховного Суду України в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), у постанові Верховного суду від 31.07.2020 року в справі № 479/1073/18.

Відтак, грубе порушення умов договору оренди, яке виразилось у систематичній протягом трьох років поспіль несплаті відповідачем орендної плати за землю в розумінні пункту «д» частини 1 статті 141 ЗК України є підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки через істотне порушення умов договору відповідачем.

Ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені підстави для державної реєстрації прав. Так, згідно пункту 9 наведеної статті Закону, такою підставою, зокрема, є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши всі надані сторонами докази і проаналізувавши їх доводи та заперечення за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач систематично з 2018 року не виконував обов`язку зі сплати орендної плати за договором оренди землі б/н від 28.08.2015 на земельну ділянку, кадастровий номер 0520481300:01:001:0058, а саме не сплачував орендну плату.

Відтак, позов про припинення договору оренди земельної ділянки шляхом його розірвання підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст.141 ч.1 ЦПК України за рахунок відповідача позивачу слід відшкодувати понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 908 грн., які були понесені позивачем при звернені з позовом до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 1, 13, 32, 141 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 509, 510, 526, 530, 549, 651, 792 ЦК України; ст.ст. 93, 96 ЗК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до фермерського господарства "Фермерпродуктсервіс" (юридична адреса: 24463, відокремлена садиба Фермерського господарства "Фермерпродуктсервіс" вул. Жовтнева 124, с. Михайлівка Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ: 20086825) про розірвання (припинення) договору оренди земельної ділянки - задовольнити повністю.

Розірвати (припинити) договір оренди земельної ділянки від 28.08.2015 б/н, площею 1,7252 га, кадастровий номер 0520481300:01:001:0058, укладений між ОСОБА_2 та фермерським господарством "Фермерпродуктсервіс" та припинити право оренди земельної ділянки, здійсненої 20.12.2016 державним реєстратором Бершадської міської ради Красиленком Сергієм Миколайовичем, номер запису про інше речове право: 15180659.

Стягнути з фермерського господарства "Фермерпродуктсервіс" на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В. І. Гуцол