Постанова

від 16.10.2007 по справі 28/2-07-191

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

28/2-07-191

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 жовтня 2007 р.                                                                                   № 28/2-07-191  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Рогач Л.І. –головуючого,Волковицької Н.О., Кривди Д.С.

за участю представників:

позивачаМарченка О.В., дов. від 17.01.2007р.

відповідачаГейдей М.А., дов. від 04.02.2007р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Ойл"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р.

у справі№ 28/2-07-191 господарського суду Одеської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю"Сан-Ойл"

до

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка"

простягнення 103492,95грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан-Ойл" звернулось до господарського суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" про стягнення 103492,95грн. заборгованості за одержану продукцію з огляду на встановлений факт поставки продукції на відповідну суму та відмову посадових осіб відповідача від складання належних документів первинного бухгалтерського обліку, посилаючись на положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідач відхилив позов з огляду на відсутність належних та допустимих доказів, що підтверджували б виникнення між сторонами зобов'язань щодо поставки та оплати продукції (огірків), передачі їх уповноваженій особі покупця (відповідача).

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.05.2007р. (суддя            Гуляк Г.І.) позов задоволено повністю; з відповідача на користь  позивача стягнуто 103492,95грн. боргу та 1253грн. судових витрат.

Рішення вмотивовано встановленими обставинами справи щодо укладення між сторонами спору усної угоди, відповідно до якої позивач відпустив сільськогосподарську продукцію (огірки) за накладними згідно переліку, а відповідач вивіз її самовивозом, що підтверджується подорожніми листами, натомість оплату за одержану продукцію не провів.

Зазначивши про направлення позивачем на адресу відповідача 09.02.2007р. рекомендованою кореспонденцією вимоги про виконання зобов'язання, суд визначив правовідносини сторін як такі, що регулюються нормами цивільного права відповідно до правовідносин купівлі-продажу, та задовольнив позов на підставі статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 205, 526, 527 Цивільного кодексу України.  

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2007р. (судді: Савицький Я.Ф. –головуючий, Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.) рішення місцевого господарського суду скасовано; у позові відмовлено; скасовано заходи до забезпечення позову, застосовані ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2007р., та знято арешт, накладений на грошові кошти відповідача в розмірі 103492,95грн; з позивача стягнуто на користь відповідача 517,50грн. судових витрат.

Постанову апеляційної інстанції вмотивовано відсутністю належних та допустимих, у розумінні статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, доказів у підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме, документів первинного бухгалтерського обліку (накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей).

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити без змін рішення господарського суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом неправомірно не прийнято до уваги факти, встановлені судом першої інстанції та постановою прокуратури.

Відповідач у письмовому відзиві та усно в судовому засіданні відхилив доводи касаційної скарги, вказавши на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду.

Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.

Статтями 205 та 218 Цивільного кодексу України встановлено наслідки недодержання сторонами визначеної законом письмової форми правочину, згідно чого заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитись письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на показаннях свідків.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору була наявність чи відсутність у відповідача перед позивачем грошового зобов'язання, його розміру та підстав виникнення; виходячи з вищевикладеного апеляційним господарським судом правомірно було покладено на позивача обов'язок доведення належними та допустимими доказами факту відпуску відповідача продукції (огірків), кількості та узгодженої ціни відпущеної продукції.

Дослідивши фактичні дані, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про їх невідповідність приписам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, зокрема, накладні та довіреності.

Натомість апеляційним судом встановлено відсутність довіреностей встановленої форми, виданої уповноваженій особі відповідача для одержання матеріальних цінностей, видаткові накладні, наявні у матеріалах справи, не містять підпису особи, уповноваженої відповідачем, та печатки відповідача; подорожні листи не містять інформації, що вказаний у них товар належить позивачу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117  Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судова колегія погоджується з висновками апеляційної інстанції та не вбачає порушень у застосуванні нею норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не може бути прийнято до уваги, оскільки вони не спростовують висновків апеляційного суду про відсутність належних та допустимих доказів у даній справі; оскаржуване відповідачем рішення місцевого суду та постанова прокуратури про відмову у порушенні кримінальної справи правомірно не прийняті апеляційним господарським судом до уваги, як такі, що не встановлюють істотні обставини справи.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5  Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України повторно розглядаючи справу, всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізував правовідносини, що виникли та існували між сторонами, та дійшов законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Висновки апеляційного суду, якими відхилено позовні вимоги, наведено у постанові.

Як наслідок, прийнята апеляційним судом постанова відповідає вимогам статті 105 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.76 р. "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.

Доводи скаржника стосовно оцінки обставин справи судом апеляційної інстанції не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України та з підстав їх суперечності обставинам справи.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для скасування зазначеної постанови колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Ойл" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р. у справі № 28/2-07-191 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий                                                  Л.Рогач

Судді:                                                                                          Н.Волковицька

                                                                                Д.Кривда