Рішення

від 29.09.2022 по справі 450/1330/21

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1330/21 Провадження № 2/450/114/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2022 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Гев`як Ю.С.

за участі представника позивача Золотухін О.О.

представника відповідача приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баїрової Н.М. Дяків В.Б.

представника відповідача АТ «Альфа-банк» - Гаполяк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни, Державного підприємства «СЕТАМ», Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про предметспору : визнання електронних торгів з реалізації житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0, 1848 га, кадастровий № 4623686600:02:001:0058, призначеної для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, які розташовані по АДРЕСА_2 , проведені ДП «Сетам» 14.01.2021 року за реєстраційним номером лота 458706, недійсними; скасування Акту реалізації предмета іпотеки від 01.02.2021 року, виданого приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Н.М.,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача : Позивач звернулась з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни, Державного підприємства «СЕТАМ», Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання електронних торгів недійсними, скасування акту про реалізацію предмета іпотеки. Позов мотивовано тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою НМ. при примусовому виконанні за виконавчим листом № 2-1316/127/11, виданого 19.02.2015р. Пустомитівським районним судом Львівської області про звернення стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1848га було описано та накладено арешт на майно. З метою визначення вартості предмету іпотеки 21.07.2020р. приватний виконавець призначила для участі у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 . Після визначення експертної оцінки майна 15.09.2020р. приватний виконавець передала майно на реалізацію ДП «СЕТАМ», яким тричі проведено торги 16.10.2020р., 30.11.2020р. та 14.01.2021р., стан аукціонів : торги не відбулось. Відповідно до протоколу про проведення електронних торгів від 14.01.2021р. № 521583 електронні торги не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Початкова (стартова) ціна предмету іпотеки 3021200,00грн. Як вбачається з акту про реалізацію предмета іпотеки від 25.01.2021 р. від іпотекодержателя надійшла заява про бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною, шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, відповідно до вимог ст..49 ЗУ «Про іпотеку». На підставі протоколу про проведення електронних торгів 01.02.2021р. приватним виконавцем виданий акт про реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому ст.47 ЗУ «Про іпотеку», який є підставою видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

Позивач вважає, що електронні торги проведені з порушенням норм чинного законодавства, що вплинуло на їх результат, і цим було порушено її право як власника майна. Відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину. В порушення ч.3 ст.43 ЗУ «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна ДП «Сетам» не опублікувало в засобах масової інформації інформацію про проведення електронних торгів. Зазначене порушення обмежило кількість учасників та вплинуло на формування ціни лота. ДП «Сетам» в порушення ст.43 ЗУ «Про іпотеку» не повідомило позивача про проведення електронних торгів. Окрім того, в порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна та Інструкції з організації примусового виконання рішень, приватний виконавець, володіючи інформацією про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована малолітня особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не направила ДП «Сетам» разом із заявкою на реалізацію нерухомого майна, копію дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду на реалізацію нерухомості, право користування якої має малолітня дитина.

Також вказує, що Згідно звіту про оцінку майна від 08.09.2020р., виданого суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 , ринкова вартість майна становить - 4 316 000,00 грн. Ще до проведення цієї оцінки позивач замовила звіт про оцінку майна у ФОП ОСОБА_4 , згідно висновку якого вартість об`єкту оцінки складає 6666300,00грн. Крім того згідно довідки Обласного комунального підприємства «БТІ та ЕО» станом на 22.06.2020р. інвентаризаційна вартість будинковолодіння АДРЕСА_1 становить 5348251,00грн. Тому вважає, що реалізація майна позивача відбулась за заниженою ціною, незважаючи на те, що представником позивача надавались усі згадані документи приватному виконавцю. Вважає, що вказані порушення в сукупності є підставою для задоволення позову.

Представником відповідача приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н.М. Дяків В.Б. подано відзив на позовну заяву, в якому щодо позовних вимог заперечив, вважає їх безпідставними. Вказав, що приватним виконавцем виконується рішення Пустомитівського районного суду Львівської області, за яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 звернуто стягнення на предмет іпотеки. Вказує, що ВС у постанові ід 02.10.2019р. у справі № 754/15589/14-ц вказав, що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо правом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя. Тому дії приватного виконавця відповідають вимогам закону.

Щодо твердження позивача про те, що реалізація майна на електронних торгах проведена за заниженою вартістю, вказує, що у підготовленому на замовлення приватного виконавця звіті про оцінку майна експертом ФОП ОСОБА_2 було враховано наявність звіту про вартість майна від 07.04.2020р., та довідки БТІ. Окрім того згідно позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 20.03.2019р. у справі № 821/197/18/4440/16 визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавця.

Для визнання судом торгів недійсними необхідно встановити не лише наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними ( порушення правил проведення торгів), а також чи порушується суб`єктивне право або інтерес особи, яка звернулась до суду, та чи вплинуло таке порушення на результати торгів.

Представником відповідача АТ «Альфа-Банк» Гаполяк О. подано відзив на позовну заяву, в якому щодо позовних вимог заперечив. Вважає, що при проведенні електронних торгів з реалізації іпотечного майна не було допущено жодних порушень. Дії приватного виконавця щодо визначення вартості описаного та арештованого майна предмету іпотеки, складання заявки на реалізацію арештованого майна, дії щодо передачі майна на прилюдні торги, у встановлений законом строк ОСОБА_1 оскаржені не були. В ухвалі Пустомитівського районного суду Львівської області при розгляді скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця щодо реалізації майна, встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_3 , є дитиною представника боржника адвоката Мелька В.М. В даній ухвалі судом зроблено висновок, що факт реєстрації представником боржника своєї доньки свідчить про вчинення представником дій на унеможливлення виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

Представником відповідача ДП «Сетам» Юшко Д.О. подано відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважає такі незаконними та необгрунтованими. Вказує, що організатором торгів ДП «Сетам» було дотримано Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про іпотеку» під час проведення електронних торгів. У відповідності до вимог ст. 43 ЗУ «Про іпотеку», ДП «Сетам» було опубліковано оголошення про реалізацію майна у пресі. Окрім того, ДП «Сетам» було направлено повідомлення листом від 22.12.2020р. про реалізацію лоту № 458706 всім сторонам виконавчого провадження, в тому числі ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції ДП «Сетам» за 2020 рік. Вказує, що Верховний суд у постанові від 02.05.2018р. у справі № 910/10136/17 зазначив, що визначення вартості майна не входить до предмету доказування про визнання електронних торгів недійсними. Згідно з правовими висновками Верховного суду при оспорюванні результатів торгів позивач повинен довести, що відбулось порушення вимог порядку при проведенні електронних торгів, ці порушення вплинули на результати торгів, та чи порушені при цьому законні інтереси позивача, чого в даній справі позивачем не доведено. Щодо покликання позивача про необхідність отримання дозволу органу опіки та піклування, вказав, що будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки, зокрема, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, після укладення договору іпотеки не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстав невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях. Просив позовні вимоги задоволити у зв`язку із порушеннями при проведенні електронних торгів.

Представник відповідача приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Баірової Н.М. Дяків В.Б. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні представник відповідача АТ «Альфа-банк» - Гаполяк О.В. щодо заявлених позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача ДП «Сетам» у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У виконавчомупровадженні №62422718з примусовоговиконання виконавчоголиста №2-1316/127/11від 19.02.2015р.року виданогоПустомитівським районнимсудом Львівськоїобласті відповіднодо якогов рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк", яка становить 183029,57 доларів США та 18548,09 гривень, що в загальній сумі, у еквіваленті в національній валюті згідно офіційного курсу НБУ станом на 26.10.2009 р., становить 1482418,59 гривень, звернуто стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1848 га. кадастровий номер4623686600:02:001:0058призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, які розташовані по АДРЕСА_2 шляхом реалізації таких з прилюдних торгів із початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Виконавче провадження відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Баіровою Н.М. 26.06.2020р. В цей же день приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. 21.07.2020р. виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Як вбачається з висновку про вартість майна, проведеного СПД ОСОБА_6 вартість майна, а саме житлового будинку садибного типу загальною площею 482, 1 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами, розташований на земельній ділянці площею 0,1848 га. кадастровий номер4623686600:02:001:0058, становить 4316000,0 гривень без ПДВ. Оцінка проведена станом на 30.07.2020 року. 15.09.2020р. приватним виконавцем передано майно на реалізацію ДП «СЕТАМ».

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.02.2020р. замінено стягувача АТ «Укрсоцбанк» у виконавчому провадженні на його правонаступника Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Згідно звіту про експертну грошову оцінку вартість об`єкту оцінки нерухомого майна, проведену ФОП ОСОБА_4 07.04.2020 року станом на 09.09.2019 року, а саме: садиби, яка складається з житлового будинку загальною площею 482, 1 кв.м., господарських споруд, що розташовані на земельній ділянці площею 0,1848 га. кадастровий номер4623686600:02:001:0058призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, які розташовані по АДРЕСА_2 від 07.04.2020р., ринкова вартість об`єкта оцінки становить 6666300,00 грн.

Публікація оголошень про електронні торги за лотом № 443627 здійснена у газеті «Львівська пошта» № 76 від 23.09.2020р. та газеті «Ваш магазин» № 18 від 24.08.2020р.;

Публікація оголошень про електронні торги за лотом № 450576 здійснена у газеті «Львівська пошта» № 88 від 04.11.2020р. та газеті «Ваш магазин» № 21 від 05.11.2020р.;

Публікація оголошень про електронні торги за лотом № 458706 здійснена у газеті «Львівська пошта» № 102 від 23.12.2020р. та газеті «Ратуша» № 51 від 24.12-30.12.2020р.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 506878 від 16.10.2020р. торги не відбулися, оскільки від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 513711 від 30.11.2020р. торги не відбулися, через відсутність допущених учасників торгів.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 521583 від 14.01.2021р. торги не відбулися, через відсутність допущених учасників торгів.

Як вбачається з акту про реалізацію предмета іпотеки від 01.02.2021р. від іпотекодержателя 25.01.2021р. надійшла заява про бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною, шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, відповідно до вимог ст..49 ЗУ «Про іпотеку».

На підставі протоколу про проведення електронних торгів 01.02.2021р. приватним виконавцем виданий акт про реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому ст.47 ЗУ «Про іпотеку», який є підставою видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно зістаттею 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом статей48,56,57,61 Закону України «Про виконавче провадження»заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першоюстатті 656 ЦК Українипередбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті650, частини першої статті655та частини четвертої статті656 ЦК Україниможна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина першастатті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостоюстатті 203 ЦК України(частина першастатті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 910/856/17.

Водночас, Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 року у справі № 6-1655цс16 зазначив, що постанова, прийнята державним виконавцем у результаті передачі стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна в рахунок погашення боргу, та складений державним виконавцем акт про передачу майна стягувачу не можуть визнаватися недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями203,215 ЦК України, а згідно зістаттею 393 ЦК Українисеред способів захисту права власності закріплено визнання незаконним та скасування правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника.

Устатті 57 Закону України «Про виконавче провадження»зазначено, щовизначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності -суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чиотримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (частини перша, другастатті 61 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частинами п`ятою, шостою та дев`ятоюстатті 61 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, визначеної в порядку, встановленомустаттею 57 цього Закону.

У разі повторної не реалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, визначеної в порядку, встановленомустаттею 57 цього Закону.

У разі не реалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Приписи частин шостої та сьомоїстатті 61 Закону України «Про виконавче провадження»допускають можливість залишення нереалізованого майна стягувачу у випадку, якщо таке майно не було реалізоване за результатами трьох аукціонів (в редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій). У разі не реалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається, і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

За змістом частини дев`ятоїстатті 61 Закону України «Про виконавче провадження»про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Звертаючись до суду з цимпозовом позивачпосилається назаниження вартостіпредмету іпотеки,порушення вимогЗУ «Про іпотеку», а також вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції чинній на час проведення електронних торгів) організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Відповідач ДП «Сетам» долучив до матеріалів справи копії оголошень у газетах, зокрема, опубліковане оголошення про електронні торги за лотом № 443627 здійснена у газеті «Львівська пошта» № 76 від 23.09.2020р. та газеті «Ваш магазин» № 18 від 24.08.2020р.; опубліковане оголошення про електронні торги за лотом № 450576 здійснена у газеті «Львівська пошта» № 88 від 04.11.2020р. та газеті «Ваш магазин» № 21 від 05.11.2020р.; опубліковане оголошення про електронні торги за лотом № 458706 здійснена у газеті «Львівська пошта» № 102 від 23.12.2020р. та газеті «Ратуша» № 51 від 24.12-30.12.2020 р.

Таким чином ДП «Сетам» у відповідності до вимог ч.3 ст.43 ЗУ «Про іпотеку» опублікував інформацію про проведення торгів за лотом № 443627 та № 450576, та розмістив інформацію щодо лоту № 458706 за 12 робочих днів до проведення торгів. Як вбачається із встановлених обставин торги щодо об`єкту іпотеки відбувались тричі. Відтак не заслуговує на увагу покликання позивача, що ДП «Сетам» не було опубліковано інформацію про проведення торгів, а також позивач не долучив до матеріалів справи жодного доказу, який би підтверджував факт порушень його права щодо розміщення інформації щодо лоту № 458706 за 12 робочих днів до проведення торгів.

Відповідно до ч. 5ст. 43 Закону України «Про іпотеку»не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19).

Відповідач ДП «Сетам» долучив до матеріалів справи копію повідомлення, адресованого учасникам виконавчого провадження про проведення прилюдних торгів 22.12.2020 року. Натомість всупереч згаданим вище висновкам Верховного Суду позивач не долучив до матеріалів справи жодного доказу, який би підтверджував факт порушень його прав неналежним повідомленням. Як при пред`явленні позову, так і в ході розгляду справи позивач лишень покликався на порушення цієї норми, однак жодного доказу суду не долучив. Відповідно, вказана обставина у будь-якому випадку не може бути підставою для задоволення позову.

Позивачем також не доведено, що майно відчужено за заниженою ціною із врахуванням наступного.

Як вбачається з висновку про вартість майна, проведеного СПД ОСОБА_6 вартість майна становить 4316000,0 гривень без ПДВ. Оцінка проведена станом на 30.07.2020 року, а термін дії звіту завершується 30.01.2021 року. Як вбачається із даного звіту, оцінювачем ОСОБА_2 також було проаналізовано звіт про вартість майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 від 07.04.2020р., копія довідки ОКП «БТІ та ЕО» № 1158 від 22.06.2020р., техпаспорт ОКП «БТІ та ЕО» складеного станом на 22.06.2020р., на які посилається позивач.

Відповідно до ч. 6ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Майно було реалізовано 14.01.2021 року, тобто в період дії звіту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) зроблено висновок, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. На думку Великої Палати Верховного Суду, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не оскаржував оцінку майна в порядку подання скарги на дії виконавця.

Щодо покликань позивача, що приватний виконавець не направила ДП «Сетам» разом із заявкою на реалізацію нерухомого майна, копію дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду на реалізацію нерухомості, право користування якої має малолітня дитина, суд зауважує наступне.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 252551321 від 14.04.2021р. номер запису про іпотеку було внесено 07.09.2007р. на підставі договору іпотеки, виданий 07.09.2007р. приватним нотаріусом Соколюк Н.В.

Як вбачається з довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої Солонківської сільською радою вих.№ 1314 від 02.07.2020р., за адресою АДРЕСА_2 , зареєстровано серед інших, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Натомість, виконавче провадження приватним виконавцем Баіровою Н.М. здійснювалось на виконання виконавчого листа № 2-1316/127/11 від 19.02.2015 року виданого Пустомитівським районним судом Львівської області відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк", яка становить 183029,57 доларів США та 18548,09 гривень, що в загальній сумі, у еквіваленті в національній валюті згідно офіційного курсу НБУ станом на 26.10.2009 р., становить 1482418,59 гривень, звернуто стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1848 га. кадастровий номер4623686600:02:001:0058призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, які розташовані по АДРЕСА_2 шляхом реалізації таких з прилюдних торгів із початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Таким чином реєстрація ОСОБА_3 було здійснено вже після прийняття рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 678/301/12від 15.05.2019р. зазначено, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено про відсутність порушення статей 17, 18 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства», статті 12 Закону України від 02 червня 2005 року № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» внаслідок проведення прилюдних торгів та продажу предмета іпотеки, оскільки за змістом вказаних вище правових норм дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки.

Таким чином така згода органів опіки потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а відтак аргументи позивача з цього приводу не заслуговують на увагу.

Частиною першоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, встановлені судом обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки порушення організатором торгів норм Порядку, які б могли бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, судом не встановлено, а дії державного виконавця мають самостійний спосіб оскарження.

З іншого боку, ніщо не свідчить про порушення прав та законних інтересів позивача, що в даній категорії справ має визначальне значення.

Тому, суд у задоволені позову відмовляє та окремо звертає увагу, що на його думку в межах даної справи відсутні порушення норм статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Так, при розгляді справ за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ застосовує ті ж самі підходи для оцінки втручання, що й для статей 8-11 Конвенції та послідовно вирішує питання про дотримання трьох ключових принципів, згідно яких втручання в право мирного володіння майном має здійснюватися:

1. «на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права» (законність втручання);

2. воно повинне мати легітимну мету («в інтересах суспільства»);

3. бути пропорційним (тобто має бути забезпечений справедливий баланс між інтересами особи з одного боку та інтересами суспільства з іншого. Іншими словами, на особу при втручанні в її права за статтею 1 Першого протоколу не повинен бути покладений «надмірний індивідуальний тягар»).

Як неодноразово зазначав Суд у своїх рішеннях, відповідно до Статті 1 Протоколу № 1 будь-яке втручання державної влади у мирне володіння майном має бути законним: дійсно, друге речення першого пункту цієї Статті дозволяє позбавлення майна «за умов, передбачених законом». Більше того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є поняттям, закріпленим у всіх Статтях Конвенції (див. справи «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece [GC]) (по суті), № 25701/94, § 79, ЄСПЛ 2000XII, та «Броньовский» (Broniowski), § 147).

Однак, саме по собі юридичне закріплення у національному законодавстві не є достатнім для відповідності принципу законності. До того ж, юридичне закріплення повинно мати певні якості, а саме воно повинно відповідати принципу верховенства права та забезпечувати гарантії проти свавілля.

Повертаючись до обставин цієї справи суд не встановив жодних порушень закону, а відтак, втручання у право позивача на мирне володіння майном відбувалось з дотриманням принципу законності.

Так, втручання у право позивача на мирне володіння майном було обумовлено необхідністю задоволення вимог стягувача, права якого зазнали порушень внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно, таке втручання переслідувало легітимну мету та як наслідок, було пропорційним, оскільки в межах вартості спірного майна зменшилось зобов`язання позивача перед стягувачем.

Вказане в сукупності свідчить про те, що втручання у право позивача на мирне володіння майном не є несумісним з положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, чим додатково підтверджуються висновки суду про безпідставність позовних вимог.

З огляду на відмову у позові, у відповідності до вимогстатті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не компенсуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач : приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Баірова Наталія Михайлівна, м. Львів, вул. Пекарська, 7 офіс 211.

Відповідач : Державне підприємство «СЕТАМ», ЄДРПОУ 39958500, м. Київ, вул. Стрілецька, 4/6.

Відповідач : Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Повний текст судового рішення складено 07.10.2022 року.

СуддяН. Б. Добош