Рішення
від 23.11.2022 по справі 157/783/22
КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/783/22

Провадження №2/157/276/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Тімонової В.М.,

з участю: секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Бельського І.В.,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника органу опіки і піклування Камінь-Каширської районної військової адміністрації Волинської області - Голубчук Т.П.,

представника органу опіки і піклування Камінь-Каширської міської ради - Решетовської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, орган опіки і піклування Камінь-Каширської районної військової адміністрації Волинської області, орган опіки і піклування Камінь-Каширської міської ради, про визначення місця проживання дитини та припинення стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, орган опіки і піклування Камінь-Каширської районної військової адміністрації Волинської області, орган опіки і піклування Камінь-Каширської міської ради, про визначення місця проживання дитини та припинення стягнення аліментів.

Позов обґрунтовано тим, що 12 липня 2003 року позивач зареєстрував шлюб із відповідачкою, який рішенням Камінь-Каширського районного суду від 29.03.2021 року було розірвано.

За час шлюбу в них народилося троє дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 09.03.2021 року було постановлено стягувати з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання дітей в розмірі по 1250 грн на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 04 січня 2021 року та до досягнення дітьми повноліття.

У періоди з 23.04.2021 по 26.07.2021 та з 06.09.2021 по 24.10.2021, коли відповідачка перебувала на роботі у Республіці Польща, діти проживали у батьків позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у с. Добре Камінь-Каширського району, які утримували дітей на залишені позивачем кошти, оскільки останній також виїхав на сезонні роботи у Республіку Польща.

Оскільки відповідачка в зазначені періоди дітей не утримувала, то позивач аліментів не сплачував, у зв`язку з чим виникла заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 25879 грн.

04.04.2022 відповідачка разом з сином ОСОБА_5 перейшли жити в будинок її матері ОСОБА_8 , що на АДРЕСА_1 . ОСОБА_9 та ОСОБА_4 відмовилися жити з матір`ю і з вказаного часу проживають з позивачем за місцем його проживання.

Син ОСОБА_5 також бажає жити з батьком та своїми сестрами, прихильно ставиться до позивача. Відповідачка участі в утриманні дочок не приймає, дітей не утримує. Коли працівники служби у справах дітей приїжджали за місцем проживання дочок, останні повідомляли, що будуть проживати з батьком. Вважає, що дітей не можна розділяти між батьками.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить місце проживання дочок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 визначити з ним за його постійним місцем проживання - по АДРЕСА_2 та припинити стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання дітей з часу зміни місця постійного її проживання - з АДРЕСА_3 , а також стягнути з відповідачки в його користь судові витрати у справі.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, де зазначила, що позовні вимоги визнає частково. Вказала, що в літній період 2021 року, коли вона виїжджала не сезонні роботи, діти проживали разом з її батьками по АДРЕСА_2 і весь тягар по їх утриманню перебував на ній, а не на позивачу.

Визнає, що дочка ОСОБА_3 бажає проживати з батьком, однак інша дочка ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 бажають проживати з нею. Відомості служби у справах дітей, що діти бажають проживати з позивачем нічим не підтверджені. Вважає, що позивач звернувся з даним позовом з метою не платити аліменти на дітей, із сплати яких він має значну заборгованість, а його бажання щоб діти проживали з ним є недостатньою підставою для задоволення позову. Також зазначила, що позивачем не надано жодного доказу, що за його місцем проживання є відповідні умови для життя, виховання, навчання та розвитку дітей. ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 після розірвання шлюбу проживали та проживають разом з нею та бажають це робити і надалі.

Також вважає, що судові витрати за надання правничої допомоги згідно з договором від 05.07.2022 не підлягають задоволенню, оскільки договором не визначено суму послуг, а квитанція не підтверджує оплату послуг саме за цим договором. Посилаючись на викладене, а також судову практику, просить позов задовольнити частково.

До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, де просив місце проживання дочки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_5 визначити з ним, за місцем його постійного проживання - по АДРЕСА_2 , та припинити стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання дочки ОСОБА_3 з 04.04.2022, дочки ОСОБА_4 - з 04.04.2022 до 19.08.2022. Також просив стягнути з відповідачки на його користь судові витрати у справі згідно поданого розрахунку.

За заявою позивача від 31.08.2022 до участі у розгляді справи був залучений орган опіки і піклування Камінь-Каширської міської ради як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою від 27.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 19.10.2022 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, орган опіки і піклування Камінь-Каширської районної військової адміністрації Волинської області, орган опіки і піклування Камінь-Каширської міської ради, про визначення місця проживання дитини та припинення стягнення аліментів в частині визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 04 квітня 2022 року до 19 серпня 2022 року залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог. Представник позивача пояснив, що позивач впевнений, що син ОСОБА_5 хоче проживати з ним, адже коли він знаходився в Республіці Польща, в телефонних розмовах із сином останній запевняв, що хоче проживати разом з батьком. Впевнений, що син повинен жити з батьком, оскільки тільки він може чогось навчити сина в житті, господарстві, тощо, чого не може зробити його матір. Крім цього, вважає, що у позивача кращі житлові умови для проживання сина, оскільки в його будинку є електро- та газопостачання, ванна кімната. Просить позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково щодо припинення стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , 2005 року народження, оскілки вона самостійно визначає своє місце проживання і проживає разом з батьком. Щодо вимоги про визначення місця проживання сина з батьком заперечила,оскільки сам ОСОБА_5 як вдома так і в судовому засіданні виявив бажання проживати з нею. А до батька, який проживає в одному з ними селі, син має можливість приходити хоч щодня, як забажає.

Представники органу опіки і піклування Камінь-Каширської районної військової адміністрації Волинської області та Камінь-Каширської міської ради пояснили, що в сторін однакові умови для проживання дітей, проте вважають, що син повинен проживати з матір`ю, оскільки в судовому засіданні виявив таке бажання, і таке рішення буде відповідати інтересам малолітньої дитини.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідачки, представників третіх осіб, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 12.07.2004 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Камінь-Каширського районного суду від 29.03.2021 було розірвано (а.с. 5-6).

У шлюбі в сторін народилися дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається зі свідоцтв про народження (а.с. 7-8).

Згідно з виконавчим листом, виданим 13.01.2022 Камінь-Каширським районним судом по справі № 157/3/2,1 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання вказаних вище неповнолітніх дітей в розмірі по 1250 грн. на кожну дитину, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 04 січня 2021 року та до досягнення дітьми повноліття.

У періоди з 23.04.2021 по 21.07.2021 та з 06.09.2021 по 24.10.2021 дочки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 проживали у житловому будинку їх баби ОСОБА_6 , що по АДРЕСА_4 , оскільки їх батьки у вказані періоди перебували на заробітках в Республіці Польща, що вбачається з довідки № 168 від 13.04.2022 виданої Хотешівським старостинським округом Камінь-Каширської міської ради (а.с. 12).

Згідно з довідками № 750 від 03.05.2022, № 1131 від 05.07.2022, № 1322 від 30.08.2022 виданими Грудківським старостинським округом Камінь-Каширської міської ради (а.с. 17, 18, 40), дочки сторін ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 04.04.2022 проживають разом з батьком ОСОБА_1 в його будинку, що по АДРЕСА_2 . Син ОСОБА_5 з 04.04.2022 проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 в будинку бабусі ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 . З 19.08.2022 дочка ОСОБА_4 також стала проживати з матір`ю за вказаною вище адресою.

За приписами ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Положеннями частин 1, 2 ст. 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

З аналізу практики Європейського суду з прав людини встановлено, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що тлумачення ч.1 ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Крім того, поняття «розлучення дитини та матері» не є тотожним поняттю «визначення різних місць проживання матері та дитини», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу та порядку спілкування з дитиною або за рішенням органу опіки та піклування чи за судовим рішенням з цього питання.

Таким чином, положення статті 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини.

Як роз`яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Згідно з висновком про визначення місця проживання дітей Камінь-Каширської районної військової адміністрації Волинської області № 1633/01-26/2-22 від 13.09.2022 (а.с. 47-49) під час обстеження умов проживання сторін, зокрема позивача за адресою: АДРЕСА_2 , та відповідачки за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що умови проживання в обох будинках задовільні, в оселях чисто, прибрано, затишно. Діти сплять в окремих кімнатах, мають окремі ліжка, шафи для одягу, письмові столи, місце для особистого простору. В достатній кількості забезпечені одягом, взуттям, належним харчуванням, мають сучасні ґаджети.

Під час зустрічі з ОСОБА_5 останній повідомив, що хоче проживати з матір`ю, проте з батьком спілкується по телефону та приїжджає до нього додому, інколи залишається ночувати.

Самі ж сторони ведуть нормальний спосіб життя, обоє працьовиті, спиртними напоями не зловживають, виїжджають на сезонні заробітки, в рівному обсязі спілкуються з дітьми, по можливості забезпечують їх матеріально.

З цих підстав, а також із врахуванням досягнення дочками ОСОБА_3 і ОСОБА_4 віку, коли вони можуть самостійно вирішувати з ким з батьків хочуть жити, Камінь-Каширська районна військова адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає недоцільним визначати місце проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Наявність належних умов для проживання, виховання та навчання дітей в будинках за місцем проживання сторін також вбачається з актів обстеження умов проживання від 02.06.2022 (а.с. 68, 70) 02.09.2022 (а.с. 60), згідно з яких в будинках умови проживання задовільні, діти мають власні спальні місця, в будинках чисто, прибрано, тепло, наявний запас продуктів харчування, діти забезпечені одягом, взуттям, належним харчуванням, мають ґаджети для зв`язку та навчання.

При вирішенні питання про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком, суд в контексті першочергового урахування інтересів дитини, враховуючи тривалість проживання малолітньої дитини з матір`ю, добросовісне виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків, створення для дитини необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення її усім необхідним, а також відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з матір`ю, чи негативно впливали на її виховання та розвиток, бажання самої дитини проживати з матір`ю, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визначення місця проживання сина сторін ОСОБА_5 з позивачем.

При цьому, відмова у задоволенні позову в цій частині не позбавляє права позивача у справі спілкуватися з дитиною та не обмежує його у здійсненні своїх батьківських прав та обов`язків, оскільки батько дитини не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, прояви турботи відносно неї та участі у її вихованні.

Щодо позовних вимог про припинення стягнення з позивача аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року) зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За ч. 3 ст. 181, ст. 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За змістом наведених правових норм аліменти присуджуються з метою утримання дитини на користь того з батьків, з ким проживає дитина, і який здійснює утримання цієї дитини.

Аналіз частини другої статті 181 СК України свідчить про те, що право на отримання аліментів на дитину має той з батьків, з ким проживає дитина, а відповідний обов`язок сплачувати аліменти на дитину той з батьків, хто проживає окремо від неї.

Таке тлумачення цієї норми міститься також в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави звільнення від сплати.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.

Правовий аналіз зазначених положень закону свідчить про те, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину або діти проживають із батьком. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77, 79, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом установлено, що у періоди з 23.04.2021 по 21.07.2021 та з 06.09.2021 по 24.10.2021 дочка ОСОБА_3 проживала у житловому будинку її баби та матері позивача ОСОБА_6 , що по АДРЕСА_4 , оскільки її батьки у вказані періоди перебували на заробітках в Республіці Польща, що вбачається з довідки № 168 від 13.04.2022 виданої Хотешівським старостинським округом Камінь-Каширської міської ради (а.с. 12).

Згідно з довідками № 750 від 03.05.2022, № 1131 від 05.07.2022, № 1322 від 30.08.2022 виданими Грудківським старостинським округом Камінь-Каширської міської ради (а.с. 17, 18, 40), дочка сторін ОСОБА_3 з 04.04.2022 проживає разом з батьком ОСОБА_1 в його будинку, що по АДРЕСА_2 .

У зв`язку з чим звільнення позивача від обов`язку утримувати дочку ОСОБА_3 шляхом припинення стягнення з нього аліментів на її утримання в користь відповідачки з 04.04.2022, тобто з часу, коли дочка почала проживати разом з батьком, відповідатиме інтересам неповнолітньої дитини сторін.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та звільнення позивача від обов`язку утримувати дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04 квітня 2022 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд, задовольняючи позов, покладає судовий збір на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Беручи до уваги, що позивачем у позові заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру - про визначення місця проживання дітей та припинення стягнення аліментів, з яких першу позовну вимогу судом задоволено, у другій - відмовлено, та враховуючи, що ОСОБА_1 при подачі позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн, тобто лише за одну позовну вимогу, суд стягує судовий збір за другу позовну вимогу в розмірі 992,40 грн з позивачки в користь держави.

Щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, то суд, враховуючи, що розрахунок оплати таких витрат позивач подав безпосередньо перед судовими дебатами, з метою надання відповідачці можливості подати заперечення на понесені позивачем вказані витрати, вважає за необхідне питання розподілу понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу вирішити після надходження відповідних доказів у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 76, 77, 79-81, 89, 141, 263-265, 430 ЦПК України, статтями 7, 19, 160, 161, 180, 181, 183, 192, 273 СК України, ст. 29 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, орган опіки і піклування Камінь-Каширської районної військової адміністрації Волинської області, орган опіки і піклування Камінь-Каширської міської ради, про визначення місця проживання дитини та припинення стягнення аліментів задовольнити частково.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, орган опіки і піклування Камінь-Каширської районної військової адміністрації Волинської області, орган опіки і піклування Камінь-Каширської міської ради, про визначення місця проживання сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком ОСОБА_1 відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, орган опіки і піклування Камінь-Каширської районної військової адміністрації Волинської області, орган опіки і піклування Камінь-Каширської міської ради, про припинення стягнення аліментів задовольнити повністю.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від обов`язку утримувати дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 04 квітня 2022 року.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки і піклування Камінь-Каширської районної військової адміністрації Волинської області: вул. Воля, 2, м. Камінь-Каширський, Волинська область, код ЄДРПОУ 04051371.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки і піклування Камінь-Каширської міської ради: вул. Воля, 2, м. Камінь-Каширський, Волинська область, код ЄДРПОУ 348369909.

Призначити дату судового засідання для вирішення питання про судові витрати - 29 листопада 2022 року о 12.30 годині, надавши строк для подання відповідачці заперечень проти понесених позивачем витрат з надання правничої допомоги адвоката протягом п`яти днів після ухвалення цього рішення.

Головуючий: В. М. Тімонова

Дата ухвалення рішення23.11.2022
Оприлюднено02.12.2022

Судовий реєстр по справі —157/783/22

Рішення від 29.11.2022

Цивільне

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Тімонова В. М.

Рішення від 23.11.2022

Цивільне

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Тімонова В. М.

Рішення від 23.11.2022

Цивільне

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Тімонова В. М.

Ухвала від 19.10.2022

Цивільне

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Тімонова В. М.

Ухвала від 19.10.2022

Цивільне

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Тімонова В. М.

Ухвала від 27.09.2022

Цивільне

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Тімонова В. М.

Ухвала від 13.07.2022

Цивільне

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Тімонова В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні