Рішення

від 29.11.2022 по справі 541/2320/22

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2320/22

Номер провадження 2/541/798/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 листопада 2022 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючої судді Шатілової Л.Г., за участю секретаря судового засідання Гуриної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області про встановлення факту проживання зі спадкодавцем та факту належності спадкодавцеві правовстановлюючих документів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом в якому просила встановити факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з нею однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, в АДРЕСА_1 ; встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , державного акту серії НОМЕР_1 , виданого 20 березня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 242; державного акту серії ІІ-ПЛ № 032970, виданого 27 березня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 447.

В позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Комишня, Миргородського району, Полтавської області, померла ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис за № 57. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,76 га., розташованої на території Комишнянської селищної ради, Миргородського району, Полтавської області, яка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності, згідно державного акту серії І-ПЛ № 030133, виданого 20 березня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 242; земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,95 га., розташованої на території Комишнянської селищної ради Миргородського району, Полтавської області, яка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності, згідно державного акту серії ІІ-ПЛ № 032970, виданого 27 березня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 447.

11 липня 2022 року, через свого представника, вона, як спадкоємець за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Р.В.Пазинич для оформлення спадкового майна у встановленому законодавством порядку та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

11 липня 2022 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Р.В. Пазинич було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з підстав недоведеності факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та наявність розбіжностей у державних актах на право приватної власності на землі в зазначенні по батькові спадкодавця.

Вважала, що підтвердженням факту проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею, ОСОБА_1 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, в АДРЕСА_1 , є доданий до даної позовної заяви Акт від 15 лютого 2022 року та свідчення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Через відсутність документів, що посвідчують факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, а також у зв`язку з розбіжностями в написанні по-батькові у правовстановлюючих документах на земельні ділянки, позивач позбавлений можливості оформити у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні 26.10.2022 року свої позові вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. В судове засідання 01.11.2022, 08.11.2022, 29.11.2022 року не з`явилися, до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та адвоката Сидоренка Ю.В. надійшли заяви, в яких вони позовну заяву підтримали, просили позовні вимоги задовольнити. Крім того, адвокат Сидоренко Ю.В., просив долучити до матеріалів справи відповідь на його адвокатський запит.

Представник відповідача Комишнянської селищної ради в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву, в якій не заперечував проти задоволення вимог ОСОБА_1 , просив справу розглянути справу у його відсутності.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вона добре знала і знає ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , остання прожила разом із ОСОБА_6 однією сім`єю в будинку, вели спільне господарство, були спільні кошти і коли ОСОБА_7 захворіла, то вони її доглядали, поховали і зараз їздять поминають.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_7 спочатку проживала зі своїм чоловіком, а коли він помер, вона залишилася сама і ОСОБА_6 забрали ОСОБА_2 до себе, вели спільне господарство і ОСОБА_7 до своєї смерті жила разом із ОСОБА_6 . Дітей і родичів у ОСОБА_2 не було. Була сестра, але померла молодою.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку , що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту у відповідності до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п. 2, 23Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ч.1 п.6 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Виходячи зі змісту п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5, (зі змінами від 25 травня 1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судом розглядаються справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті (у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали). Суд може встановлювати факти належності документів, які не належать до тих, що посвідчують особу.

Із матеріалів справи вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 були видані: державний акт на право приватної власності на землю площею 5,95 га, що знаходиться на території с.Шульги Комишнянської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5323255400:00:013:0151; державний акт на право приватної власності на землю площею 5,95 га, що знаходиться на території Комишнянської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5323255400:00:013:0152 (а.с.7-8). Однак, в вище вказаних документах не вірно зазначено по батькові спадкодавця, а саме замість « ОСОБА_8 » зазначено невірне « ОСОБА_9 ».

Вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Комишнянською селищною радою Миргородського району 05.11.2004 року, де вказано ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6). Крім того, згідно копії відповіді Миргородського ВДРАЦС у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) вбачається, що є актовий запис про шлюб №04 від 25.04.1954 року, складений виконавчим комітетом Комишнянської (Шульжанської сільської) селищної ради Миргородського району Полтавської області на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с. 68 ).

Отже, у документах наявна розбіжність в написанні по батькові спадкодавця, що позбавляє можливості позивача отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно.

На підставі наведеного, дослідивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги в частині встановлення факту належності правовстановлюючих документів слід задовольнити і встановити факт належності правовстановлюючих документів ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що інших спадкоємців, крім позивачки, які б претендували на спадкове майно, немає, спадкова справа на померлу ОСОБА_2 не заводилась, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.65).

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику с правах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст. 1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Устатті 1216 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені устатті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).

Згідно з частиною другоюстатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістомстатті 1268 ЦК Українипорядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першоюстатті 29 ЦК Україниє житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно копії акту від 15.02.2022 підписаного головою Комишнянської селищної ради встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в період з 1999 року і до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала разом з ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , близьких родичів не мала (а.с.10). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с.11).

Позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем за законом четвертої черги на майно померлої ОСОБА_2 , яке вона прийняла в порядку ст. 1268 ч.3 ЦК України, однак, не може оформити право на спадщину через відсутність документів, що підтверджують факт проживання спадкоємця однією сім`єю із спадкодавцем, у зв`язку з цим приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Пазинич Р.В. своєю постановою від 11.07.2022 року відмовив у вчиненні нотаріальних дій (а.с.9).

З огляду на те, що факт прийняття спадщини та постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини знайшов своє підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що заяву належить задовольнити, оскільки встановлення цього факту породить для позивача певні юридичні наслідки та іншого шляху для підтвердження цього факту не існує.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують про наявність достатніх правових підстав вважати, що факт належності ОСОБА_2 державних актів на право власності на землю та факту проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_1 на час відкриття спадщини є доведеними, оскільки встановити дані факти в іншому порядку неможливо. Встановлення вказаних фактів для позивача має юридичне значення, оскільки необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину, тому враховуючи вищевикладене позовна заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 29, 1216, 1219, 1220, 1268 ЦК України, ст.ст.259,263-265, ч. 1 ст.268,315,319,352,354,355 ЦПК Українисуд,-

У х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини в АДРЕСА_1 .

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , державного акту серії НОМЕР_1 , виданого 20 березня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №242.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , державного акту серії ІІ-ПЛ №032970, виданого 27 березня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №447.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована проживаючою в АДРЕСА_3 .

Відповідач: Комишнянська селищна рада Миргородського району Полтавської області, юридична адреса смт.Комишня Миргородський район, вул. Миру, 84, код ЄДРПОУ 04381536.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Л. Г. Шатілова