Ухвала

від 22.11.2022 по справі 757/33103/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33103/22-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6, при секретарі ОСОБА_7, за участю прокурора: ОСОБА_8, захисника: ОСОБА_9, підозрюваного: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2022 старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10, за погодженням зі старшим групи прокурорів - прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні слідчих Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебуває кримінальне провадження № 42022000000000254 від 11.02.2022 за фактами вимагання службовими особами митного посту «Столичний» Київської митниці Держмитслужби неправомірної вигоди за не створення штучних перешкод у здійсненні митних формальностей під час розмитнення господарських товарів, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво у вищевказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудове розслідування розпочате на підставі заяви ОСОБА_3 про злочин від 10.02.2022 за фактом вимагання неправомірної вигоди службовими особами Київської митниці Держмитслужби за не створення штучних перешкод під час розмитнення господарських товарів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 наказом Київської митниці Держмитслужби від 06.09.2021 № 1089-о «Про призначення ОСОБА_4 » призначено на посаду начальника митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби.

Відповідно до Положення про митний пост «Столичний» Київської митниці, затвердженого наказом Київської митниці Державної митної служби України від 01.07.2021 № 29 «Про затвердження Положення про Митний пост «Столичний» Київської митниці» Митний пост «Столичний» Київської митниці (далі - Митний пост) є митним органом, який входить до складу Київської митниці (далі - Митниця) як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань покладених на Митницю.

Згідно з посадовою інструкцією начальника митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби, з якою ОСОБА_2 ознайомлений 07.09.2021, на нього покладено наступні основні посадові обов`язки:

- Забезпечення організації та контролю за дотриманням у межах компетенції посадовими особами митного поста Конституції України, законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Держмитслужби, доручень керівництва митниці (визначених наказами і розпорядженнями митниці, протокольними дорученнями апаратних нарад керівного складу, планами роботи тощо), запитів і звернень народних депутатів України, запитів центральних територіальних органів виконавчої влади, а також звернень територіальних органів Держмитслужби, місцевих органів виконавчої влади, посадових осіб, громадян та платників податків.

- Забезпечення виконання покладених на митний пост завдань і функцій.

- Забезпечення розробки та внесення в установленому порядку керівнику митниці проектів організаційно-розпорядчих документів з питань, що належать до сфери діяльності митного поста.

- Забезпечення проведення нарад з посадовими особами митного поста. Забезпечення участі у нарадах, які проводять місцеві органи виконавчої влади, заслуховуваннях, нарадах, що проводить керівництво Держмитслужби, та митниці.

- Забезпечення внесення пропозицій керівництву митниці щодо удосконалення роботи, оптимізації організаційної структури та чисельності митного поста, внесення керівництву митниці подання про присвоєння працівникам структурних підрозділів митного поста рангів державних службовців, спеціальних звань відповідно до законодавства, а також про заохочення і накладення дисциплінарних стягнень.

- Забезпечення вжиття заходів щодо запобігання та протидії корупції. У разі виявлення чи одержання інформації про вчинення підлеглим корупційного правопорушення вжиття заходів щодо припинення такого правопорушення та негайне письмове повідомлення про його вчинення спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

- Забезпечення прозорості, достовірності та відкритості інформації про діяльність митного поста, вільного її отримання юридичними, фізичними особами та об`єднаннями громадян без статусу юридичної особи, крім обмежень, встановлених законодавством.

Крім цього, посадовою інструкцією передбачено, що начальник митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби має право:

- Надавати посадовим особам митного поста доручення та контролювати їх виконання. Підписувати службові документи. У межах своєї компетенції вживати заходи щодо усунення причин, що призвели до порушення законних прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності й громадян. Запитувати й одержувати в установленому порядку від структурних підрозділів митниці, фізичних та юридичних осіб необхідну інформацію й довідкові матеріали для виконання завдань, покладених на митний пост. За дорученням керівництва митниці, представляти інтереси митниці в державних та інших органах. Надавати керівництву митниці пропозиції щодо призначення, переміщення, підвищення кваліфікації особового складу митного поста, а також щодо заохочення посадових осіб чи накладання на них стягнень. За дорученням керівництва митниці брати участь у роботі комісій, експертних груп, у нарадах, семінарах тощо. Приймати рішення, згідно розмежування повноважень між керівництвом митниці та митного поста, яке затверджується наказом митниці. Реагувати на критичні публікації у засобах масової інформації, проблемні ситуації та надзвичайні події щодо діяльності органу Держмитслужби. Брати участь в інформуванні суспільства про показники роботи, напрями та підсумки діяльності митниці, митного поста.

Також, посадовою інструкцією передбачено, що начальник митного поста «Столичний» взаємодіє з керівництвом та структурними підрозділами митниці. Місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування в межах повноважень, установлених законом. З іншими державними органами, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України. Організаціями й об`єднаннями перевізників, експедиторами, перевізниками, незалежними фінансовими посередниками, страховими організаціями та фінансово-кредитними установами, митними брокерами, декларантами тощо, які задіяні в процесі митного оформлення. Інститутами громадянського суспільства.

Як вбачається із ст. 544 Митного кодексу України (надалі - МК України (в редакції від 16.04.2022), здійснюючи митну справу, митні органи виконують такі основні завдання:

- забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи;

- забезпечення виконання зобов`язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними відповідно до закону;

- здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

- забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України, організація застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з банківськими установами та незалежними фінансовими посередниками, що надають такі гарантії;

- застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;

- здійснення державного експортного контролю в межах повноважень, покладених на митні органи відповідно до цього Кодексу та інших законів України;

- здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

- сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів;

- запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України;

- здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами, надання дозволів на здійснення зазначених видів діяльності; надання авторизації АЕО, та інші завдання.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» (в редакції від 24.11.2021) правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно положення п. «е» абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» відповідно до цього Закону захисту підлягають судді Конституційного Суду України, судді та працівники апаратів судів, працівники правоохоронних органів, зазначені у частині першій цього пункту, а також співробітники кадрового складу розвідувальних органів України, військовослужбовці Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, співробітники Служби судової охорони, працівники Антимонопольного комітету України та уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які беруть безпосередню участь відповідно у контролі за переміщенням людей, транспортних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордон України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (в редакції від 26.02.2021), Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Відповідно до п. 3 цього Положення, основними завданнями Держмитслужби є:

1) забезпечення реалізації державної митної політики, зокрема забезпечення митної безпеки та захисту митних інтересів України і створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, збереження належного балансу між митним контролем і спрощенням законної торгівлі;

2) забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил;

3) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної митної політики на розгляд Міністра фінансів.

Згідно з п. 4 цього Положення, Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи та в межах повноважень, визначених законом, законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу, під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення; забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи на всій території України, у тому числі у вільних митних зонах, територіальному морі, пунктах пропуску через державний кордон, прикордонній смузі та контрольованих прикордонних районах, виключній (морській) економічній зоні України та прилеглій зоні України; забезпечує та здійснює контроль за дотриманням підприємствами і громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; забезпечує та здійснює контроль за застосуванням митних режимів, цільовим використанням товарів, поміщених у відповідний митний режим; організовує та здійснює провадження у справах про порушення митних правил, контролює дотримання вимог законодавства під час провадження у справах про порушення митних правил; запобігає та протидіє контрабанді, здійснює боротьбу з порушеннями митних правил на митній території України; забезпечує та здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до законодавства з питань митної справи, а також за правильністю класифікації та визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення.

Із положень вказаних нормативних актів вбачається, що митні органи здійснюють правозастосовні та правоохоронні функції.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 7 МК України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу, а безпосереднє керівництво здійсненням митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політик.

Статтею 18 Кримінального кодексу України (далі - КК України (в редакції від 23.04.2022) передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до пункту 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 3685, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_2 на час вчинення кримінального правопорушення (злочину) являвся працівником правоохоронного органу, тобто службовою особою, яка постійно здійснювала функції представника влади.

У своїй діяльності ОСОБА_2 , як працівник Державної митної служби, керується та повинен знати Конституцію України, Митний кодекс України, Податковий кодекс України, Закон України «Про державну службу», Закон України «Про запобігання корупції», тощо.

Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», в редакції від 13.02.2022 та 07.05.2022, неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Нормами ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині першій ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно ст. 23 вказаного Закону України посадовим та службовим особам органів, що реалізують державну митну політику, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Положеннями частин 1 - 3 ст. 318 МК України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України (ч. 1); митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України (ч. 2); митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч. 3).

Відповідно до положень частин 1 - 3 ст. 320 МК України, форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю (ч. 1).

Форми та обсяг митного контролю після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи митні органи зобов`язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом (ч. 2).

Якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду (ч. 3).

Частиною 1 ст. 336 МК України визначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;

6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Положеннями ч. 1 ст. 494 МК України визначено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 3 розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.01.2021 № 32) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466, форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування системи управління ризиками, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) Держмитслужби при проведенні митного контролю та митного оформлення з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

Однак, в порушення вище зазначених норм чинного законодавства, а також нівелюючи основні засади державної служби в Україні, начальник митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою із виконувачем обов`язків заступника начальника митного поста «Столичний» - начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби ОСОБА_5 , будучи наділеним владними повноваженнями в межах своєї компетенції, вчинив корупційний злочин у сфері службової діяльності, у скоєнні якого підозрюється, за наступних обставин.

У невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виник умисел на систематичне отримання неправомірної вигоди від представників суб`єктів господарювання за нестворення штучних перешкод при розмитненні відповідних товарів, які переміщуються в режимі «Внутрішній транзит», «Транзит», «Імпорт».

Встановлено, що ТОВ «АРСБУК» (код ЄДРПОУ 44045229), здійснює діяльність, пов`язану з поставкою різноманітних товарів широкого вжитку. Поставка товарів здійснюється до м. Одеса або м. Київ в режимі «Внутрішній транзит», «Транзит», «Імпорт». Відповідно до наказу № 09/11/21 від 09.11.2021 ОСОБА_3 є директором ТОВ «АРСБУК».

ОСОБА_3 , будучи директором ТОВ «АРСБУК», 18.04.2022 прибув до митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул Новопирогівська, 58, з метою здійснення акредитації, переакредитації ТОВ «АРСБУК», а також декларування товарів, які належать підприємству та переміщуються через митний кордон України, де безпосередньо познайомився з ОСОБА_5 та між ними склались робочі відносини. Під час зустрічі з ОСОБА_5 було обговорено питання оптимізації оподаткування та визначення його форми та домовлено про подальші зустрічі.

У подальшому 21.04.2022, у заздалегідь обумовлений з ОСОБА_5 час, ОСОБА_3 прибув на територію митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби, де зустрівся з останнім у будівлі митного посту. ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_3 проїхатись з ним на його автомобілі по території митного посту.

У період часу з 12 год до 12 год 08 хв, знаходячись у транспортному засобі марки «Toyota» чорного кольору, перебуваючи на території митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на одержання неправомірної вигоди, в завуальованій формі повідомив ОСОБА_3 , що проведення митних формальностей із товарами, які поставлятимуться ТОВ «АРСБУК», без відповідних штучних перепон, можливе за умови передачі неправомірної вигоди, розмір якої має розраховуватись за кожен контейнер товарів, з яким необхідно провести встановлені законом митні формальності. Лише у разі прийняття ОСОБА_3 таких умов та передачі неправомірної вигоди ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , останні забезпечать безперешкодне проходження митних формальностей у найкоротші строки, організують швидке проведення митних оглядів та переоглядів контейнерів з товарами, або взагалі нададуть вказівку не проводити огляд та вивантаження товарів.

Вислухавши ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , розуміючи, що у разі непогодження із вищевказаними вимогами про передачу неправомірної вигоди, митне оформлення товарів для ТОВ «АРСБУК» буде здійснюватися проблематично, у результаті чого підприємство може понести значні матеріальні витрати, був вимушений погодитися на умови ОСОБА_5 щодо передачі неправомірної вигоди у розмірі 300 доларів США (станом на 21.04.2022 згідно з курсом НБУ становило 8 776,47 грн) за кожен контейнер, з яким будуть проведені митні формальності.

ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , довів до відома ОСОБА_3 , що розмір неправомірної вигоди та інші умови здійснення митних формальностей потребують додаткового узгодження з начальником митного поста «Столичний» ОСОБА_2 .

ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 на транспортному засобі марки «Toyota» чорного кольору під`їхали до входу адміністративної будівлі митного посту «Столичний», де перебував ОСОБА_2 . Вийшовши з автомобілю ОСОБА_5 познайомив ОСОБА_3 з ОСОБА_2 , після чого вони обговорили умови безперешкодного здійснення митних формальностей, а ОСОБА_2 погодив неправомірну вигоду у розмірі 300 доларів США (станом на 21.04.2022 згідно з курсом НБУ становило 8 776,47 грн) за кожен контейнер, з яким будуть проведені митні формальності.

При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , являючись фахівцями в митній справі, будучи ознайомленими з специфікою роботи та профілями ризиків Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), з метою мінімізації офіційних митних платежів та запобігання належній оцінці ризиків за відповідними митними деклараціями ТОВ «АРСБУК» (код ЄДРПОУ 44045229) Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР), ОСОБА_2 , у присутності ОСОБА_3 , доручив ОСОБА_5 здійснювати подальшу взаємодію з ОСОБА_3 , а також контроль оформлення митної документації ОСОБА_3 щодо проведення митних формальностей з товарами, які мали імпортуватись вказаним підприємством.

Протягом 4 та 5 травня 2022 року інспекторами митного посту «Столичний» виконані митні формальності з двома контейнерами з товарами господарського призначення, які завезені ТОВ «АРСБУК» з Китайської Народної Республіки за митними деклараціями: UA100320/2022/307304 та UA100320/2022/307092.

Разом з цим, 05.05.2022 приблизно о 13 год 30 хв ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , передзвонивши ОСОБА_3 за допомогою месенджера «WhatsApp», повідомив останньому, що для швидкого і безперешкодного здійснення розмитнення товарів, необхідно буде доплатити неправомірну вигоду у розмірі 50 доларів США (станом на 05.05.2022 згідно з курсом НБУ становило 1 462,75 грн) з кожного контейнера, з ким будуть проведені митні формальності.

У подальшому, у заздалегідь обумовлений з ОСОБА_5 час, а саме 06.05.2022 близько 15 год 00 хв ОСОБА_3 прибув на територію митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби для зустрічі з ОСОБА_5

ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на отримання від директора ТОВ «АРСБУК» ОСОБА_3 неправомірної вигоди в сумі 700 доларів США із розрахунку 350 доларів США за кожний із 2 розмитнених контейнерів, що відповідає зазначеним вище 2 митним деклараціям, запропонував ОСОБА_3 сісти до його автомобіля марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору.

Знаходячись в салоні вказаного автомобіля, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , у завуальованій формі висунув вимогу ОСОБА_3 , що останній має додатково до раніше обумовленої суми у 300 доларів США сплатити по 50 доларів США за кожен контейнер з товарами, з якими здійснено митні формальності. Після цього ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 700 доларів США (станом на 06.05.2022 згідно з курсом НБУ становило 20 478,43 грн), ідентифікаційні ознаки яких попередньо зафіксовані для проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, за безперешкодне митне оформлення товарів та пришвидшення процедури митного оформлення контейнерів із товарами згідно із зазначеними електронними митними деклараціями.

У подальшому, на підставі раніше прийнятих домовленостей, 11.05.2022 та 18.05.2022 ОСОБА_5 зустрічався з ОСОБА_3 на території митного посту «Столичний» Київської митниці Держмитслужби. Під час цих зустрічей ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , висунув вимогу ОСОБА_3 щодо надання неправомірної вигоди за безперешкодне митне оформлення товарів та пришвидшення процедури митного оформлення контейнеру із товарами за новим розрахунком, а саме у розмірі 30 відсотків від різниці між ринковою вартістю та митною вартістю, а у разі якщо розрахований розмір неправомірної вигоди буде меншим її раніше визначеного розміру у 350 доларів США, то ОСОБА_3 має сплачувати 350 доларів США за кожний розмитнений контейнер.

Також 11.05.2022 у приміщенні митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_2 , який діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , підтвердив вимогу останнього, висловлену 06.05.2022 ОСОБА_3 про збільшення розміру неправомірної вигоди, та повідомив, що останній має додатково до раніше обумовленого розміру неправомірної вигоди сплачувати по 50 доларів США за кожен контейнер з товарами, з якими буде здійснено митні формальності, з метою прикриття їх злочинної діяльності від невстановлених досудовим розслідуванням працівників Служби безпеки України.

Протягом 17.05.2022, 19.05.2022 та 26.05.2022 на митному посту «Столичний» виконані митні формальності з трьома контейнерами з товарами господарського призначення, які завозились ТОВ «АРСБУК» з Китайської Народної Республіки за митними деклараціями: UA100320/2022/307304; UA100320/2022/307092; UA100320/2022/307092.

У подальшому, у заздалегідь обумовлений з ОСОБА_5 час, а саме 30.05.2022 близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_3 прибув до митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська 58.

Знаходячись в приміщенні митного поста «Столичний» Київської митниці Державної митної служби України, 30.05.2022 близько 15 год 30 хв ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , продовжуючи реалізацію заздалегідь розробленого плану, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на одержання неправомірної вигоди від директора ТОВ «АРСБУК» ОСОБА_3 неправомірної вигоди вказав ОСОБА_3 , передати грошові кошти у розмірі 1050 доларів США (станом на 30.05.2022 згідно з курсом НБУ становило 30 717, 64 грн) із розрахунку 350 доларів США за кожний із 3 розмитнених контейнерів, що відповідає зазначеним вище 3 митним деклараціям, ідентифікаційні ознаки яких попередньо зафіксовані для проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, за безперешкодне митне оформлення товарів та пришвидшення процедури митного оформлення контейнерів із товарами згідно із зазначеними електронними митними деклараціями, провівши його до кабінету № 213, де вказав покласти грошові кошти до шухляди стола в цьому кабінеті.

У такий спосіб ОСОБА_2 та ОСОБА_5 одержали неправомірну вигоду в сумі 1050 доларів США.

Загалом ОСОБА_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 , одержали від директора ТОВ «АРСБУК» ОСОБА_3 неправомірну вигоду за безперешкодне митне оформлення товарів та пришвидшення процедури митного оформлення контейнерів із товарами згідно із електронними митними деклараціями ТОВ «АРСБУК» на загальну суму 1750 доларів США, що згідно з курсом НБУ на дати отримання становило 51 196,07 грн.

21.11.2022 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовується тяжкістю вчиненого злочину, покаранням за його вчинення, так злочин, вчинення якого йому інкримінується, є тяжким і за який законом передбачено покарання від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Крім того інкримінований ОСОБА_2 злочин є корупційним, що зумовлює застосування суттєвих законодавчих обмежень щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності, покарання або його відбування, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом; підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться та заплановане проведення низки слідчих дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити; особисто незаконно впливати на заявника, свідків, експертів у вказаному кримінальному провадженні, у тому числі через свої зв`язки у правоохоронних органах, з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань чи взагалі надання будь-яких показань, спонукання службових осіб митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби до знищення чи спотворення інформації, яка міститься в документах та речах, що перебувають у володінні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний будучи співробітником правоохоронного органу обізнаний про форми та методи роботи органів досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у виді застави в розмірі 208 000 гривень, яка буде прийнятною при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів та суми завданої шкоди.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник доводи клопотання не визнали, зазначили про необґрунтованість підозри, оскільки до матеріалів клопотання будь-яких матеріалів на підтвердження її обґрунтованості не долучено та в клопотанні не наведено фактів, які б свідчили про наявність передбачених законом ризиків, з яким би закон пов`язував застосування до підозрюваного запобіжного заходу, просили у задоволенні клопотання відмовити.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що 21.11.2022 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

1. заявою ОСОБА_3 від 10.02.2022 про злочин;

2. протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 21.04.2022, 13.05.2022; 30.05.2022; 31.05.2022

3. протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України від 30.05.2022;

4. наказом Київської митниці Держмитслужби №1089-о від 06.09.2021 яким ОСОБА_2 з 07.09.2021 призначено на посаду начальника митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби;

5. посадовою інструкцією, затвердженою 01.07.2021, з якою ОСОБА_2 ознайомився 07.09.2021 та якою на ОСОБА_2 , покладені обов`язки начальника митного поста «Столичний» Київської митниці Держмитслужби;

6. положенням про Митний пост «Столичний» Київської митниці Держмитслужби;

7. табелями обліку використання робочого часу від 09.05.2022 та від 23.05.2022

8. протоколами огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) від 06.05.2022 та від 30.05.2022.

9. протоколами обшуків від 30.05.2022;

10. протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21.04.2022 та від 11.05.2022;

11. іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, в межах строку досудового розслідування до 21.01.2023.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваногоОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, Азербайджанської республіки, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, в межах строку досудового розслідування до 21.01.2023 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, зокрема:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;

- утримуватися від спілкування із свідками, експертами та іншими підозрюваними, визначеними слідчим або прокурором;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6