Ухвала

від 21.10.2022 по справі 757/27813/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27813/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та накладення арешту на майно, яке було вилучено в період з 28.09.2022 по 30.09.2022 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження №12021000000001429 від 17.11.2021.

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12021000000001429 від 17.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що на території Придніпровської залізниці АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», свою діяльність розгорнула організована злочинна група, яка спеціалізується на викрадені вантажів із залізничних вагонів, зокрема кам`яного вугілля на залізничних станціях «Ароматна», «Миколаївка-Донецька» та «Богуславський».

Крім того, в ході виконання доручень слідчого, співробітниками Департаменту карного розшуку Національної поліції України встановлено, що до вказаних кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Останній сприяє діяльності організованій групі, шляхом постійного скуповування, переховування викраденого вугілля, його переробки та реалізації суб`єктам господарювання і громадянам.Так останній використовує територію ліквідованого ЗАТ «Петропавлівський райагробуд» (ЄДРПОУ 03583404), зокрема земельну ділянку із промисловими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та має координати: НОМЕР_1 для зберігання викраденого вугілля, його переробки і фасування з метою подальшої реалізації.

В подальшому, в період з 28.09.2022 по 30.09.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук земельної ділянки із промисловими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та має координати: НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 4000 доларів США, вантажний транспортний засіб ЗИЛ ММЗ 45021, з д.н.з НОМЕР_2 , в кузові якого знаходиться крупна фракція схожа на вугілля вагою 5900 кг, вантажний автомобіль САЗ 3507 з д.н.з. НОМЕР_3 , вугілля вагою 451470 кг.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 не було надано інформації про походження грошових коштів, документів щодо надходження таких об`ємів вугілля, а також те, що транспортний засіб САЗ 3507 з д.н.з. НОМЕР_3 , використовувався для викрадення вугілля на залізничній станції «Миколаївка-Донецька» Придніпровської залізниці АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», що відображено в розсекречених протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, вказане майно постановою слідчого визнано речовим доказам у кримінальному провадженні №12021000000001429.

30.09.2022 постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України вилучені в ході обшуку документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021000000001429 від 17.11.2021.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав у ньому зазначених.

Адвокат в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Посилання адвоката на необґрунтованість клопотання повністю та беззаперечно спростовано долученими до клопотання про накладення арешту.

Таким чином, адвокатом не було доведено наявність підстав у разі існування яких, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту.

Дослідивши надані матеріали, вислухавши пояснення прокурора та заперечення адвоката, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, поновити пропущений строку звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту задовольнити.

Накласти арешт грошові кошти у сумі 4000,00 доларів США, вантажний транспортний засіб ЗИЛ ММЗ 45021 д.н.з. НОМЕР_4 , в кузові якого знаходиться крупна фракція, схожа на вугілля вагою 5900,00 кг, вантажний автомобіль САЗ 3507 д.н.з. НОМЕР_3 , вугілля вагою 451470,00 кг, що були вилучені у ОСОБА_5 під час обшуку в період з 28.09.2022 по 30.09.2022 за адресою: АДРЕСА_1 ) з метою збереження речових доказів.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1