Ухвала

від 30.11.2022 по справі 757/41845/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41845/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2022 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Новака Р.В.

при секретарі судових засідань Бурячок А.І.

учасники справи

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Держава Україна в особі Уряду - Кабінет Міністрів України

треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України,

предмет і підстави позову - про відшкодування шкоди, заподіяної із вини Держави

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Уряду - Кабінету Міністрів України, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про відшкодування шкоди, заподіяної із вини Держави,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Позивач та представник позивача в судове засідання повторно не з`явилися без поважних причин, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача (в даному випадку представника позивача) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз наведених положень кодексу дає підстави для висновку, що закон не вимагає встановлення судом причин повторної неявки позивача до судового засідання для вирішення питання про залишення позову без розгляду.

При цьому, суд враховує і положення ч. 1 ст. 44 ЦПК України, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Водночас, суд звертає увагу на те, що за положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Крім того, згідно положень ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 240 ЦПК України).

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком цієї особи добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати передбачені процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ у справі «Alimentaria Sanders S. A. v. Spain» від 07.07.1989 №11681/85).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 25.02.2019 справа № 760/4554/16-ц провадження № 61-28327св18.

Крім того, суд враховує, що за період з 21.01.2022 по 30.11.2022 позивач та представник позивача жодного разу не цікавилися долею своєї справи, що свідчить про відсутність порушення прав та інтересів позивача, та втрату актуальності даної цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач недобросовісно користується наданими законом процесуальними правами, тому, у зв`язку з повторною не явкою представника позивача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, позовну заяву слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 257 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Уряду - Кабінету Міністрів України, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про відшкодування шкоди, заподіяної із вини Держави - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ: Р.В. Новак