Постанова

від 23.10.2007 по справі 7/97-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/97-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

23 жовтня 2007 р.                                                                                   № 7/97-07  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Дніпропетровської міської ради

на постанову від 19.07.07 Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№ 7/97-07 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомПриватного підприємства виробничої фірми "Август"

доДніпропетровської міської ради

за участю Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора

провизнання договору оренди землі поновленим

у справі взяли участь представники

позивача: Трень О.В., довір. від 22.10.07

відповідача: не з'явилися

3-ої особи:   не з'явилися

                                                     ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2007 (суддя Л. Коваль), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.07.2007 (судді: Л. Лотоцька, Р. Бахмат, О. Євстигнеєва), позовна  вимога визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 10.09.2002 сторонами у справі на той же самий строк та на тих самих умовах, задоволена.

Судові акти мотивовані частиною 3 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”.

Дніпропетровська міська рада в поданій касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові акти, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скаржник вважає, що судами порушені норми матеріального права, що регулюють порядок надання землі в користування, зокрема, ст. ст. 142-145, 116, 124 ЗК України, ст. ст. 19, 31, 33 Закону України “Про оренду землі”, ст. 26, 77 Закону України “Про місцеве самоврядування”. Міська рада наполягає на тому, що необхідною умовою укладання та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Зобов'язання цього органу укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного права на управління землями від імені українського народу, яке підлягає захисту.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга   підлягає задоволенню   частково з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

На підставі рішення Дніпропетровської міської  ради ХХІУ скликання № 251/2 від 19.06.2002 “Про передачу земельної ділянки по вул. Набережній В.І. Леніна, 35-В в оренду приватному підприємству виробничій фірмі “Август” з останньою був укладений договір оренди земельної ділянки строком до 19.06.2005 (п.2.1).

В договорі оренди землі від 10.09.2002, пункт 2,3 сторони домовились, що для подовження цього договору орендар зобов'язаний у місячний термін до закінчення договору оренди звернутися  до орендодавця  з відповідним клопотанням.

Орендар звернувся до міського голови з клопотанням про подовження дії договору від 10.09.2002 (арк.73), але відповіді не отримав.

Частиною 3 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Цією нормою не передбачено порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Разом з тим, відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання землі в оренду та поновлення договору оренди землі) вирішуються на пленарному засіданні ради –сесії з винесенням рішення.

Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті прийняття рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку (ч. 2 ст. 77 зазначеного вище закону, ч.9 ст. 123 ЗК України). Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення на сесії.

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладання та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання цього органу –укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій не встановили обставин прийняття міською радою рішення про поновлення договору оренди землі або про відмову в поновленні.

Ними взагалі не досліджувалися обставини порушення прав позивача і яким чином це відбулося: протиправними діями голови міськради, якому було адресовано клопотання, або радою. Хто отримав клопотання позивача і що з ним відбулося в подальшому. Судами не спростовано твердження відповідача у справі, викладене у відзиві на позов, що в матеріалах справи відсутні докази отримання міською радою  клопотання позивача про поновлення договору оренди землі, як і самого листа, оформленого належним чином.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій передчасно дійшли висновку, що відповідач порушив право позивача на поновлення договору оренди землі.

В порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судами не встановлені всі обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. За таких обставин задоволення позовних вимог не відповідає вимогам зазначених в цій постанові Законам України “Про оренду землі”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, Земельному кодексі України.

Неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень, а справа –направленню на новий розгляд.

При повторному розгляді необхідно з'ясувати всі обставини справи; зокрема, в який спосіб було порушено право позивача відповідачем (якщо було) і в залежності від встановленого уточнити позовні вимоги і з'ясувати в порядку якого судочинства вони повинні розглядатися.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                       ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.07.2007 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2007  у справі № 7/97-07 господарського суду Дніпропетровської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий, суддя                     В.Овечкін

Судді                    Є.Чернов

                    В.Цвігун