Рішення

від 28.11.2022 по справі 947/20794/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/20794/22

Провадження № 2/947/3012/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2022 року

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк

«Укргазбанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» 13.09.2022 року звернулось до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за договором споживчого кредиту №2018/ОВР/214-000852 від 13.12.2018 року, станом на 01.08.2022 року, у загальному розмірі 23442 гривні 34 копійок, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 13733 гривні 39 копійок; заборгованості по відсоткам - 7896 гривень 01 копійка; заборгованості у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України - 1812 гривень 94 копійки, та судових витрат, з посиланням на невиконання відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 28.09.2022 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі, призначено дату, час і місце проведення судового засіданні.

Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання призначене на 28.11.2022 року сторони по справі не з`явились, про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Згідно з п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У відповідності до відповіді адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області, відповідач ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .

За наслідком встановленого зареєстрованого місця проживання відповідача, уся судова кореспонденція суду, у тому числі копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позовної заяви з додатками до неї, судові повістки, скеровувались судом разом з рекомендованим поштовим повідомленням про відправлення поштової кореспонденції на ім`я ОСОБА_1 за вказаною адресою місця реєстрації, яка була повернута до суду без вручення.

Відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За наслідком викладеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, в яке не з`явився без поважних причин, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Позивач надав до суду заяву про підтримання заявлених вимог, розгляд справи за його відсутності, а також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні за відсутності сторін по справі, за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, на підставі наявних документів в матеріалах справи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 грудня 2018 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір №2018/І_С/214-001888 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк».

Відповідно до розділу 2, ця Заява-Договір разом з Правилами, Тарифним планом, умовами банківських Продуктів/Пакетів (що всі розміщені на Сайті Банку), є договором комплексного банківського обслуговування.

Розділом 4 Заяви-Договору встановлені умови споживчого кредиту, відповідно до яких: договір №2018/ОВР/214-000852, строк дії договору встановлено з 13.12.2018 року по 12.12.2019 року, програма кредитування «Універсальна картка «Домовичок» (В рамках ЗКП)», орієнтовна сума кредиту 10000 (десять тисяч) гривень, можлива сума кредиту 0 (нуль) 300000 (триста тисяч) гривень, щомісячний платіж по кредиту 7,00% мінімум 50 (п`ятдесят) гривень, пільговий період 30 днів, відсоткова ставка 36,00% річних, відсоткова ставка на Пільговий період 0,00001% річних, відсоткова ставка на прострочену заборгованість 48,00%, комісія за видачу кредиту - 4,0%, реальна відсоткова ставка - 45,09 % річних, відсотки фіксовано - 2239,29 грн., комісія щомісячно в сумі - 400,00 грн.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, договір споживчого кредиту №2018/ОВР/214-000852 від 13.12.2018 року, укладений на підставі заяви №2018/І_С/214-001888 від 13.12.2018 року, є договором приєднання, а відтак створює права і обов`язки для їх сторін

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Досліджуючи подані до суду докази, у відповідності до наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що у відповідачки станом на 01.08.2022 року наявна заборгованості за договором №2018/ОВР/214-000852 від 13.12.2018 року у загальному розмірі 23442 гривні 34 копійок, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 13733 гривні 39 копійок; заборгованості по відсоткам - 7896 гривень 01 копійка; заборгованості у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України - 1812 гривень 94 копійки.

Зазначені обставини також підтверджуються поданою до суду випискою за особовим рахунком ОСОБА_1 ..

Разом з тим, судом приймається, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи), встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2021 року по справі №278/2177/15-ц.

Крім того, із вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач використовував кредитні кошти, сплачуючи відсотки за наданим кредитом та погашаючи тіло кредиту.

Отже, наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до банку та отримання ним кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов`язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».

При цьому, судом враховується, що відповідач не надав жодних доказів на спростування вищенаведених обставин, на які посилається банк як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості, надавши на підтвердження цих обставин належні, допустимі та достовірні докази.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню, стягненню з відповідача, у зв`язку з невиконанням умов договору споживчого кредиту №2018/ОВР/214-000852 від 13.12.2018 року, підлягає на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість станом на 01.08.2022 року у розмірі 21629 гривень 40 копійок, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 13733 гривні 39 копійок; заборгованості по відсоткам - 7896 гривень 01 копійка.

Щодо вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, приймаючи не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, позивач має право на стягнення з останнього нарахувань передбачених ст. 625 ЦПК України.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок, судом встановлено вірність їх нарахування, які за період з 13.12.2021 року по 23.02.2022 року становлять в сумі 1812,94 грн.

Одночасно судом приймається, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено та діє на час постановлення цього рішення суду.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи, що позивачем нарахування відсотків та інфляційних втрат у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦПК України здійснено до 24 лютого 2022 року, та не охоплюється період в який на території України введено воєнний стан, суд доходить до висновку, що з відповідача на користь позивача також підлягають нарахування у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦПК України в сумі 1812,94 грн.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи задоволення позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 2481,00 грн.

На підставі вищевикладена керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 81, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280; МФО 320478) заборгованість за договоромспоживчого кредиту №2018/ОВР/214-000852 від 13.12.2018 року, станом на 01.08.2022 року, у загальному розмірі 23442 (двадцять три тисячі чотириста сорок дві) гривні 34 (тридцять чотири) копійки, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 13733 (тринадцять тисяч сімсот тридцять три) гривні 39 (тридцять дев`ять) копійок; заборгованості по відсоткам - 7896 (сім тисяч вісімсот дев`яносто шість) гривень 01 (одна) копійка; заборгованості у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України за період з 13.12.2021 року по 23.02.2022 року - 1812 (одна тисяча вісімсот дванадцять) гривень 94 (дев`яносто чотири) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280; МФО 320478) у відшкодування витрат зі сплати судового збору 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Калініченко Л. В.