Рішення

від 16.11.2022 по справі 906/1379/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1379/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Лопатько С.В. - адвокат, ордер серії АЕ № 1124682 від 01.02.2022 (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів).

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фермерського господарства "Липоворізьке"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецький олійний завод"

про стягнення 253 761, 01 грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог)

В судовому засіданні 10.11.2022 оголошувалась перерва до 16.11.2022 о 10:00 год.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 480479,70 грн. основного боргу, 116799,08 грн. пені, 29199,77 грн. - 3 % річних, 107762,16 грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №13/07/20 від 13.07.2020 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

31.01.2022 від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого визнав суму основного боргу та заперечив вимоги щодо стягнення пені та інфляційних. Також звертав увагу на положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо моменту припинення нарахування штрафних санкцій та на строк позовної давності, що застосовується до вимог щодо стягнення пені.

16.02.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

20.06.2022 на адресу суду надійшла заява позивача за вх. № 01-44/536/22 про зменшення позовних вимог. В заяві повідомлено, що відповідачем частково погашено суму боргу в розмірі 480479,70 грн. згідно платіжних доручень від 13.06.2022 № 16 та від 16.06.2022 №17. У зв`язку з цим, позивач просить суд у прохальній частині позову зменшити розмір позовних вимог у частині стягнення основного боргу у розмірі 480479,70 грн. у зв`язку із фактичною сплатою. Позовні вимоги у частині стягнення штрафних санкцій: 116799,08 грн. пені та 107762,16 грн. інфляційних позивач залишає без змін.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.06.2022 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог за вх. №01-44/536/22 від 20.06.2022, розгляд справи продовжено в межах визначеної даною заявою ціни позову. Водночас, судом зазначено, що в заяві позивача про зменшення позовних вимог залишилося не вирішеним питання про стягнення з відповідача 29199,77 грн. - 3% річних. У зв`язку з чим, позивачу запропоновано письмово викласти свою позицію з даного приводу та подати суду відповідну заяву.

Також ухвалою суду від 21.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 906/1379/21 до судового розгляду по суті.

20.07.2022 на електронну пошту суду надійшло клопотання позивача, сформоване в підсистемі "Електронний суд", яким повідомлено, що вимогу щодо стягнення 29199,77 грн. - 3% річних підтримує в повному обсязі.

09.11.2022 від позивача до суду надійшов розрахунок позовних вимог (а.с. 103-105 том 2).

Представник позивача в судовому засіданні 10.11.2022 позовні вимоги підтримав, надав пояснення щодо здійснених нарахувань. Також звертав увагу суду на те, що нарахування пеня, 3% річних та інфляційних за новим розрахунком розпочато з 07.08.2020.

В судове засідання 16.11.2022 представник позивача не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься розписка (а.с. 109 том 2).

Представник відповідача в судовому засіданні 16.11.2022 просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення пені.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів, 13.07.2020 між Фермерським господарством "Липоворізьке" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблунецький олійний завод" (покупець/відповідач) укладено договір поставки № 13/07/20 (а.с. 21-23 том 1), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити соняшник урожаю 2019 року українського походження, надалі пойменований "Товар", на умовах DDP в редакції Інкотермс 2010 року на склад покупця, за адресою: 11250, Житомирська область, Ємільчинський район, смт. Яблунець, вул. Героїв України, 81, якщо інше не зазначено сторонами у Специфікаціях, згідно Інкотермс 2010 в частині, що не суперечить умовам цього договору, якщо інше не вказано в Специфікаціях на поставку Товару, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.п. 1.1).

Згідно п.п. 2.1. договору кількість товару за цим договором зазначається в Специфікаціях на поставку товару, які є невід`ємною частиною даного договору.

Ціна на Товар встановлюється в Специфікаціях на поставку товару, які є невід`ємними частинами даного договору. Допускається арифметична розбіжність в ціні Товару згідно п.п. 3.3. договору (п.п.3.1. договору)).

Пунктом 4.1.1 договору сторони погодили, що постачальник передає Товар покупцеві в повному обсязі в термін зазначений в Специфікаціях на поставку Товару, які є невід`ємними частинами даного договору (п.п. 4.1. договору).

Відповідно до п.п. 5.1.- 5.1.1. договору покупець здійснює оплату 80% вартості прийнятого Товару на банківський рахунок постачальника протягом двох банківських днів після отримання покупцем усіх документів (рахунку-фактури, видаткової накладної на Товар, довідки про наявність земельних ділянок, на якій вирощується соняшник, товарно-транспортної накладної, податкової накладної в електронній формі) та 20% після реєстрації податкової накладної за отриманий Товар. У разі, якщо постачальник є виробником Товару, що постачається за цим договором.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати Товару покупцем проти строків, вказаних в п.п. 5.1. договору, покупець сплачує постачальнику штрафну санкцію в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 5 % від загальної вартості Товару.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п.п. 8.1. договору).

Також сторонами підписано Специфікації № 1 та № 2 від 13.07.2020 (а.с. 24-25 том 1).

На виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 9454279,70 грн. за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 27-61 том 1).

Відповідач в свою чергу поставлений товар оплатив частково в сумі 8973800,00 грн. (а.с. 63-199 том 1).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день звернення позивача до суду становила 480479,70 грн.

Документи передбачені п.п. 5.1. та п.п. 5.1.1. договору були відправлені відповідачу 28.07.2020, що підтверджується квитанцією з поштового відділення (а.с. 62) та не заперечувалось представником відповідача.

Відповідно до інформації на офіційному сайті Укрпошти щодо термінів доставки листів і поштових карток (а.с. 221 том 1) позивачем розраховано дату отримання згаданих документів - 04.08.2020. Отже 06.08.2020 було останнім днем для оплати 80% вартості товару.

В послідуючому у відповідача виникало зобов`язання по сплаті 20% вартості товару після реєстрації податкових накладних (а.с. 12, 200-217 том 1).

В ході розгляду справи позивач сплатив згадану суму основного боргу, у зв`язку з чим подав заяву про зменшення позовних вимог.

Таким чином, судом розглянуто дану справу в межах вимог щодо стягнення 116799,08 грн. пені, 29199,77 грн. - 3 % річних, 107762,16 грн. інфляційних.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України унормовано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У даному випадку, договір №13/07/20 від 13.07.2020 не передбачає іншого періоду нарахування пені, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно з розрахунками, які містяться в матеріалах справи (а.с. 13-20 том 1, а.с. 104-105 том 2) позивач нараховував пеню за період з 10.08.2020 до 13.12.2021.

Судом встановлено, що при нарахуванні пені за прострочення оплати вартості Товару, позивач не враховував обмеження визначені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім цього, слід відзначити, що відповідач в ході розгляду справи просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності відносно вимог щодо пені та відмовити в задоволенні даної вимоги.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У відповідності до ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно, зважаючи на викладене, а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, суд встановив, що нарахування пені в даному випадку може мати місце лише за період 3 10.08.2020 до 10.02.2021.

Разом з тим, слід відзначити, що позивач звернувся до суду з даним позовом 17.12.2021, про що свідчить штамп на конверті (а.с. 229 том 1).

Отже, враховуючи річний строк позовної давності щодо стягнення пені та положення ч. 6 ст. 232 ГК України, суд відзначає, що вважає вірним нарахування пені в сумі 13424,81 грн., здійснені за період з 17.12.2020 до 10.02.2021 на суму заборгованості 730279,70 грн.

За таких обставин, суд вважає, що вимога щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 13424,81 грн. В задоволенні вимоги щодо стягнення пені в сумі 103374,27 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача та перевіреного судом, розмір інфляційних складає 29199,77 грн.

Разом з тим, перевіривши поданий позивачем розрахунок (а.с. 104-105 том 2), суд вважає вірним нарахування інфляційних в сумі 94245,52 грн., в задоволенні вимог щодо стягнення 13516,64 грн. інфляційних суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 13424,81 грн. пені, 29199,77 грн. 3% річних, 9425,52 грн. інфляційних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Разом з тим, суд зауважує, що п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Проте, за відсутності відповідного клопотання позивача, судом не вирішено дане питання.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецький олійний завод" (11250, Житомирська область, Ємільчинський район, смт. Яблунець, вул. Героїв України, 81, ід. код 41592317)

- на користь Фермерського господарства "Липоворізьке" (16643, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Липів Ріг, вул. Борознянський шлях, 2/16, ід. код 31532885) 13424,81 грн. пені, 29199,77 грн. 3% річних, 9425,52 грн. інфляційних, а також 2053,05 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.11.22

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (реком. з повід.)

+ на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3

3 - відповідачу (реком. з повід.) + на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2

+ на електронну адресу представника відповідача - адвоката Лопатько Світлана Василівна:

- ІНФОРМАЦІЯ_1