Рішення

від 28.11.2022 по справі 910/9191/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2022Справа № 910/9191/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Щорський завод продовольчих товарів» (вул. 30 Років Перемоги, буд. 31-А, м. Сновськ, Чернігівська обл., 15200; ідентифікаційний код 00381143)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (вул. Бутлерова, буд. 1, м. Київ, 02090; ідентифікаційний код 40720198)

про стягнення 252 328, 70 грн,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Дирул Юлія

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Щорський завод продовольчих товарів» (далі за текстом - ПрАТ «Щорський завод продовольчих товарів», Позивач, Постачальник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (далі за текстом - ТОВ «Сільпо-Фуд», Відповідач, Покупець) про стягнення заборгованості за договором поставки № 6921Р від 23.04.2019 (далі за текстом - Договір) в загальному розмірі 1 220 795, 88 грн, яка складається із суми основного боргу - 968 467, 17 грн, інфляційних втрат - 151 843, 13 грн, 3 % річних -

171 121, 78 грн та пені - 83 363, 79 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що ним належним чином виконувалися зобов`язання за Договором та відповідно за період з 18.08.2021 по 23.02.2022 здійснено поставку товару на суму 991 542, 24 грн, що підтверджується наданими до справи видатковими та товарно-транспортними накладними.

Згідно доводів Позивача, Відповідачем умови Договору в частині здійснення оплати виконуються неналежним чином у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 968 467, 17 грн., яку під час розгляду справи в суді Відповідачем сплачено в повному обсязі.

Враховуючи здійснення Відповідачем оплати за поставлений товар з порушенням встановлених Договором строків, Позивачем окремо по кожній неоплаченій поставці товару здійснено нарахування пені в розмірі закріпленому пунктом 7.2. Договору, інфляційних втрат та 3 % річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого Відповідачем відзиву на позовну заяву вбачається, що останній не заперечує щодо суми заявленого Позивачем основного боргу за Договором, який при розгляді справи ним сплачено, в підтвердження чого до матеріалів справи надано відповідне платіжне доручення.

Однак, на переконання Відповідача, здійснені Позивачем нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат неправомірно оскільки основний борг ним сплачено, а відтак відсутній предмет спору.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 10.10.2022.

04.10.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва засобами електронного зв`язку надійшла заява Позивача про зменшення розміру позовних вимог та повернення судового збору, а також заяву про участь в засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку із масованим ракетним обстрілом міста Києва військами російської федерації та оголошенням повітряної тривоги на території України підготовче засідання 10.10.2022 не відбулося.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2022 розгляд справи призначено на 31.10.2022.

12.10.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва засобами електронного зв`язку надійшла заява Відповідача про продовження строків для подачі відзиву на позовну заяву.

12.10.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва засобами поштового зв`язку надійшла заява Позивача про зменшення розміру позовних вимог та повернення судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2022 задоволено заяву ТОВ «Сільпо-Фуд» про продовження строків для подачі відзиву на позовну заяву у справі № 910/9191/22 та відповідно продовжено Відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до 20.10.2022 (включно).

24.10.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2022 підготовче засідання відкладено на 14.11.2022.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2022 заяву ПрАТ «Щорський завод продовольчих товарів» про зменшення розміру позовних вимог та повернення судового збору у справі № 910/9191/22 задоволено, зменшено розмір позовних вимог на суму основного боргу в розмірі 968 467, 17 грн. та повернуто Позивачу з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 14 527, 01 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 1293 від 01.09.2022 на суму 18 311, 94 грн.

У судовому засіданні 14.11.2022 судом оголошено перерву до 28.11.2022.

25.11.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про розгляд справи без участі представника.

У судовому засіданні 28.11.2022 представник Відповідача заперечував щодо задоволення позову.

Представник Позивача у дане засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.

Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 28.11.2022 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

23.04.2019 між ПАТ «Щорський завод продовольчих товарів» та ТОВ «Сільпо-Фуд» укладено Договір, відповідно до умов кого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товару у відповідності до умов Договору та Замовлення (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.11 Договору оплата за товар здійснюється протягом 75 календарних днів від дати поставки товару, за умови що Постачальник належним чином виконав умов п.п. 2.10, пп.12.1 Додатку № 3 до даного Договору та п.п. 4.7 даного Договору.

Пунктом 7.2. Договору закріплено, що у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим Договором, Покупець оплачує на користь Постачальника виключну неустойку в розмірі 0, 05 % від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року, а в частині зобов`язань, що залишились невиконаним на вказану дату - до повного виконаних зобов`язань сторонами. У тому випадку, якщо сторони, у строк не менше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії даного Договору не повідомлять одна одну про бажання розірвати Договір або укласти новий договір, то Договір вважається продовженим строком на один рік на тих самих умовах (пункт 11.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Позивачем здійснено поставку товару за Договором за період з 18.08.2021 по 23.02.2022 на загальну суму 991 542, 24 грн, що підтверджується наступними видатковими та товарно-транспортними накладними:

- 18.08.2021 - на суму 43 927, 20 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000181 від 18.08.2021, товарно - транспортна накладна від 18.08.2021 № 37);

- 25.08.2021 - на суму 32 765, 76 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000244 від 25.08.2021, товарно - транспортна накладна від 25.08.2021 № 47);

- 01.09.2021 - на суму 25 984, 80 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000001 від 01.09.2021, товарно - транспортна накладна від 01.09.2021 № 1);

- 08.09.2021 - на суму 30 365, 28 грн. (видаткова накладна № ЩЗ- 00001222 від 08.09.2021, товарно - транспортна накладна від 08.09.2021 № 14);

- 15.09.2021 - на суму 32 765, 76 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000212 від 15.09.2021, товарно - транспортна накладна від 15.09.2021 № 29);

- 22.09.2021 - на суму 39 126, 24 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000281 від 22.09.2021, товарно - транспортна накладна від 22.09.2021 № 40);

- 29.09.2021 - на суму 38 705, 76 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000408 від 29.0.2021, товарно - транспортна накладна від 29.09.2021 № 44);

- 06.10.2021 - на суму 39 126, 24 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000045 від 06.10.2021, товарно - транспортна накладна від 06.10.2021 № 13);

- 13.10.2021 - на суму 36 725, 76 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000178 від 13.10.2021, товарно - транспортна накладна від 13 10.2021 № 22);

- 20.10.2021 - на суму 100 995, 84 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000248 від 20.10.2021, товарно - транспортна накладна від 20.10.2021 № 26);

- 27.10.2021 - на суму 46 327, 68 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000364 від 27.10.2021, товарно - транспортна накладна від 27.10.2021 № 43);

- 03.11.2021 - на суму 31 924, 80 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000081 від 03.11.2021, товарно - транспортна накладна від 03.11.2021 № 15);

- 10.11.2021 - на суму 27 964, 80 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000195 від 10.11.2021 , товарно - транспортна накладна від 10.11.2021 № 25);

- 17.11.2021 - на суму 36 725, 76 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000328 від 17.11.2021, товарно - транспортна накладна від 17.11.2021 № 33);

- 24.11.2021 - на суму 40 685, 76 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000484 від 24.11.2021, товарно - транспортна накладна від 24.11.2021 № 45);

- 01.12.2021 - на суму 39 126, 24 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000001 від 01.12.2021, товарно - транспортна накладна від 01.12.2021 № 1);

- 08.12.2021 - на суму 35 166, 24 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000088 від 08.12.2021, товарно - транспортна накладна від 08.12.2021 № 8);

- 15.12.2021 - на суму 43 927, 20 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000221 від 15.12.2021, товарно - транспортна накладна від 15.12.2021 № 24);

- 22.12.2021 - на суму 51 128, 64 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000310 від 22.12.2021, товарно - транспортна накладна від 22.12.2021 № 35);

- 29.12.2021 - на суму 46 327, 68 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000496 від 29.12.2021, товарно - транспортна накладна від 29.12.2021 № 41);

- 05.01.2022 - на суму 9 181, 44 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000049 від 05.01.2022, товарно - транспортна накладна від 05.01.2022 № 03);

- 12.01.2022 - на суму 13 561, 92 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000190 від 12.01.2022, товарно - транспортна накладна від 12.01.2022 № 14);

- 18.01.2022 - на суму 18 362, 88 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000297 від 19.01.2022, товарно - транспортна накладна від 19.01.2022 № 31);

- 26.01.2022 - на суму 20 763, 36 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000411 від 26.01.2022, товарно - транспортна накладна від 26.01.2022 № 47);

- 02.02.2022 - на суму 25 564, 32 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000017 від 02.02.2022, товарно - транспортна накладна від 02.02.2022 № 1);

- 09.02.2022 - на суму 27 544, 32 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000117 від 09.02.2022, товарно - транспортна накладна від 09.02.2022 № 13);

- 16.02.2022 - на суму 32 765,7 6 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000221 від 16.02.2022, товарно - транспортна накладна від 16.02.2022 № 24);

- 23.02.2022 - на суму 24 004, 80 грн. (видаткова накладна № ЩЗ-0000362 від 23.02.2022, товарно - транспортна накладна від 23.02.2022 № 34).

Згідно доводів Позивача, оскільки в наданих накладних за кількістю вказано виражену у штуках кількість фактично поставленого товару, але графа «ціна, грн.» міститься лише посилання на погоджений сторонами прайс-лист, разом із накладною за кількістю додатково додано підписані товарно - транспортні накладні.

З огляду на вищезазначені докази та враховуючи відсутність заперечень Відповідача в цій частині, а навпаки фактичне визнання сум зазначених поставок шляхом їх подальшої сплати, суд дійшов висновку, що товар поставлений Позивачем належним чином та відповідно прийнятий без зауважень та претензій з боку Відповідача, що відповідно є підставою для здійснення останнім оплати у відповідності до пункту 2.11 Договору.

Згідно доводів Позивача та що підтверджується банківською випискою станом на 17.02.2022 Відповідачем здійснено часткове погашення боргу в розмірі 500 000 грн, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду з позовом сума основного боргу складала 968 467, 17 грн.

Під час розгляду справи сторонами до матеріалів справи надано докази здійснення Відповідачем 08.09.2022 оплати боргу в розмірі 968 467, 28 грн у зв`язку з чим позовні вимоги Позивачем зменшено до суми нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних втрат, що в загальному розмірі становить 406 328, 70 грн.

У якості доказів існування у Відповідача заборгованості Позивачем до матеріалів справи надано підписані Акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2021 та на 30.06.2022.

Заперечення Відповідача щодо заявлених Позивачем сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат на переконання суду мають суто формальний характер, оскільки не містять жодних належних обґрунтувань.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Частиною 7 статті 179 Господарський кодекс України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 ГК України та частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

З огляду на встановлені судом вище обставини, враховуючи здійсненні Позивачем дати поставки товару, положення пункту 2.11. Договору, а також дати здійснення Відповідачем оплат за Договором, суд дійшов висновку, що Відповідачем допущено порушення зазначеного пункту Договору, що відповідно призвело до прострочення виконання ним договірного зобов`язання, дати виконання яких є такими, що настали згідно визначених Позивачем у наданому суду розрахунку.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що такий розрахунок є правомірним та арифметично вірним, окрім нарахувань здійснених щодо поставки від 18.08.2021, а саме суд не погоджується із зазначеною Позивачем сумою, на яку здійснюються нарахування - 23 075, 07 грн, оскільки зазначена сума є сумою оплати, яка утворилась як залишок від оплати Відповідача в розмірі 500 000, 00 грн та якою частково оплачується поставка товарів від 18.08.2021 в розмірі 43 927, 20 грн, а відтак сумою на яку можуть нараховуватися пеня, 3 % та інфляційні втрати є - 20 852, 13 грн..

Відтак, нарахування на залишкову суму заборгованості за поставку від 18.08.2021 відповідно становлять 519, 30 грн - 3 % річних, 4 423, 20 грн - інфляційні втрати та 1 954, 96 грн - пеня (нараховано в періоди та в розмірах визначених Позивачем в розрахунку).

Всі інші розрахунки є вірними та такими, що здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак суд не погоджується із запереченнями Відповідача в частині нарахування останніх.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище та з огляду на встановлені судом вище обставини за сукупність наданих доказів, враховуючи порушення Відповідачем умов Договору та здійснення оплати за товар з пропуском строків, суд дійшов висновку, що останнім порушено умов Договору, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Щорський завод продовольчих товарів» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (вул. Бутлерова, буд. 1, м. Київ, 02090; ідентифікаційний код 40720198) на користь Приватного акціонерного товариства «Щорський завод продовольчих товарів» (вул. 30 Років Перемоги, буд. 31-А, м. Сновськ, Чернігівська обл., 15200; ідентифікаційний код 00381143) інфляційні втрати - 151 676 (сто п`ятдесят одна тисяча шістсот сімдесят шість) грн. 70 коп., 3 % річних - 17 066 (сімнадцять тисяч шістдесят шість) грн. 42 коп., пеню - 83 267 (вісімдесят три тисячі двісті шістдесят сім) грн. 06 коп та судовий збір - 3 780 (три тисячі сімсот вісімдесят) грн 15 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 30.11.2022

Суддя Антон ПУКАС