Рішення

від 01.11.2022 по справі 922/105/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2022Справа № 922/105/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Дочірнього підприємства "Турбоконтроль-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс"

про стягнення 365 962,87 грн

Представники сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Турбоконтроль-Україна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 365 962,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем товару за договором постачання № 5-04/19-ТКУ від 02.04.2019, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 365 962,87 грн (289 722,00 грн основної заборгованості, 28 972,22 грн пені та 47 268,65 грн інфляційних втрат).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2022 позовну заяву та додані до неї документи надіслано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 відкрито провадження у справі № 922/105/22 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 06.09.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105492727896.

16.09.2022 до суду надійшло клопотання про розгляд справи з викликом представників сторін, оскільки відповідач просить суд скористатись своїм правом надання пояснень по суті спору в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 19.09.2022 задоволено клопотання відповідача про розгляд даної справи з повідомленням (викликом) сторін та призначено проведення судового засідання на 04.10.2022 о 15:30 год.

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 27.09.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105492868376.

Від відповідача поштове відправлення № 0105492868368, в якому направлено ухвалу суду від 19.09.2022 поверну,то з довідкою відділення зв`язку, в якій причиною невручення вказано «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою суду від 04.10.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 18.10.2022 о 14:15 год.

Ухвалою суду від 18.10.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 20.10.2022 о 16:00 год.

20.10.2022 через електронну пошту суду надійшли пояснення, в яких позивачем вказується, що під час перевірки розрахунку позовних вимог виявлено, що сума інфляційних втрат за заявлений період становить 49 290,59 грн, а в позові помилково вказано іншу суму - 47 268,65 грн.

Водночас, вказана заява не може бути прийнята судом до розгляду як заява про збільшення розміру позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 252 вказаного Кодексу, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Так, ухвалою суду від 17.08.2022 судом відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Таким чином, строк, визначений процесуальним законодавством для подання позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, в частині інфляційних втрат сплинув 17.09.2022.

Крім того, судом досліджено подану позивачем заяву з розрахунком втрат від інфляції та встановлено, що позивачем в позові заявлялись індекси інфляції за період з вересня 2019 року по листопад 2021 року, в той час, як в письмових пояснення позивачем також додається індекс інфляції за грудень 2021 року, тобто за період, який не був заявлений в позовній заяві.

За вказаних обставин суд не вважає це арифметичною помилкою, відповідно вимоги позивача про стягнення втрат від інфляції розглядаються в редакції, заявленій позивачем в позові 47 268,65 грн.

Судове засідання, призначене на 20.10.2022, не відбулось у зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні Господарського суду Київської області.

Ухвалою суду від 24.10.2022 судом призначено судове засідання на 27.10.2022 о 14:15 год.

Судове засідання, призначене на 27.10.2022, не відбулось у зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні Господарського суду Київської області.

27.10.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи за відсутності його представника.

Ухвалою суду від 31.10.2022 призначено судове засідання на 01.11.2022.

У судове засідання 01.11.2022 представники сторін не з`явились.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд даної справи та наявність в матеріалах справи доказів достатніх для розгляду даної справи, в судовому засіданні 01.11.2022, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

02.04.2019 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір з постачання № 05-04/19-ТКУ (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити на умовах договору продукцію (далі - товар), кількісні та якісні характеристики якого викладені відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DDU «Інкотермс 2010»: за наступними реквізитами: Одеська обл., с. Усатове, вул. Залізнодорожників, 19.

Згідно з п. 2.3 договору термін поставки товару - протягом 75 календарних днів з моменту одержання попередньої оплати.

Датою передачі товару вважається дата підписання сторонами актів прийому-передачі. Право власності на товар та ризики переходять від постачальника до покупця з моменту передачі товару (п.п. 2.6, 2.7 договору).

Розділом 3 вказаного договору сторонами погоджено вартість товару та умови оплати.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна та вартість товару складають 579 444,00 грн, у т.ч. ПДВ.

Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 50% від суми договору, а саме 289 722,00 грн. Остаточну оплату в сумі 289 722,00 грн покупець здійснює протягом 30 днів з дня підписання акту приймання-передачі продукції (п. 3.2, п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 12.1 договору договір вважається діючим з моменту підписання та діє до 31.12.2019, але обов`язково до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком № 1 специфікацією між сторонами погоджено про постачання позивачем відповідачу товару на суму 579 444,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної № 18 від 08.05.2019 на суму 220 524,00 грн позивачем поставлено частину товару на вищезазначену ціну, 12.08.2019 між сторонами підписано видаткову накладну № 31 на суму 358 920,00 грн, тобто в загальному розмірі відповідачем отримано товар на суму 579 444,00 грн.

Отримання товару здійснено відповідачем на підставі виданих довіреностей № 03334 від 08.05.2019 та № 0361 від 01.08.2019.

У позові позивачем зазначається, що відповідачем здійснено попередню оплату в розмірі 289 722,00 грн, однак остаточний розрахунок в розмірі 289 722,00 грн відповідачем не здійснено, у зв`язку з чим позивач 11.10.2021 звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості.

Проте, як вказано позивачем, така вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

За вказаних обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості в розмірі 289 722,00 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивачем в позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача 47 268,65 грн втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції, що заявлені за період з вересня 2019 року по листопад 2021 року, суд зазначає, що такий розрахунок виконано арифметично вірно, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 47 268,65 грн втрат від інфляції є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 28 972,22 грн пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 8.2 договору у разі прострочення платежів по договору покупець на вимогу постачальника сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 10% вартості простроченого платежу.

Так, розмір пені в межах строку нарахування встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за розрахунком суду пеня становить 41 118,79 грн.

Проте, враховуючи встановлене в п. 8.2 договору обмеження пені (не більше 10% вартості простроченого платежу), позивачем правомірно заявлено до стягнення пеню в розмірі 28 722,22 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача в розмірі 5 489,44 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" (01103, м. Київ, вул. Бойчука, 14В, літера А; фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41, оф. 25, код 32491798) на користь Дочірнього підприємства "Турбоконтроль-Україна" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, код 36371019) основний борг у розмірі 289 722,00 грн (двісті вісімдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять дві грн 00 коп.), пеню в розмірі 28 972,22 грн (двадцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят дві грн 22 коп.) інфляційні втрати в розмірі 47 268,65 грн (сорок сім тисяч двісті шістдесят вісім грн 65 коп.), а також судовий збір в розмірі 5 489,44 грн (п`ять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять грн 44 коп.)

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 30.11.2022.

Суддя О.Г. Удалова