Ухвала

від 30.11.2022 по справі 911/2794/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/2794/21 (911/2394/22)

за заявою ТОВ «ТД «Світ-Агро» від 18.11.2022 б/№ (вх. № 121/22)

про забезпечення позову

у справі № 911/2794/21 (911/2394/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ-Агро» (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд. 23; код ЄДРПОУ 37405944)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Фінанс Груп» (03110, м. Київ, вул. Преображенська, буд. 23, оф. 21; код ЄДРПОУ 38545471)

про скасування рішення про держану реєстрацію права власності на нерухоме майно

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2794/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» (04074, м. Київ, м. Київ, вул. Резервна, буд. 8, оф. 13; код ЄДРПОУ 44630056)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 46; код ЄДРПОУ 42362447)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТД «Світ-Агро» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 18.11.2022 б/№ (вх. № 2088/22) до відповідача ТОВ «Олімп Фінанс Груп» про скасування рішення про держану реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Разом з позовною заявою Позивачем подано до суду заяву від 18.11.2022 б/№ про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2022 у справі № 911/2394/22 (суддя Смірнов О.Г.) дану позовну заяву разом із заявою про забезпечення позову передано для розгляду в межах справи № 911/2794/21 про банкрутство ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2022 відкрито провадження у справі № 911/2794/21 (911/2394/22) за вказаним позовом у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2794/21 про банкрутство ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод».

Розглянувши заяву про забезпечення позову судом встановлено, що Позивач просить суд на підставі ст. 136, 137 ГПК України вжити заходи забезпечення позову шляхом:

-накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «Олімп Фінанс Груп»: РНОНМ 1891369232105, комплекс нежитлових будівель та споруд, що розташований за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 3210500000:04:019:0001, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площа: 7,061 га;

-заборони будь-яким особам, суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного об`єкта нерухомого майна.

В обґрунтування заяви Позивач зазначає, що державна реєстрація права власності на спірне майно Боржника ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод» була проведена з порушенням Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Кодексу України з процедур банкрутства, а саме у позасудовому порядку на підставі іпотечного договору та поза межами провадження у справі про банкрутство Боржника.

Позивач зауважує, що на даний час право власності на спірне майна належить Відповідачу, отже останній як титульний власник вправі розпоряджатися даним майном на власний розсуд, у т.ч. знищити майно, відчужити, здійснити поділ, передати в іпотеку, з метою уникнення повернення майна в ліквідаційну масу Боржника, тому виконання рішення суду в майбутньому може стати утрудненим або неможливим.

Позивач стверджує, що забезпечення позову не призведе до порушення прав Відповідача, яке продовжує залишатись власником і користувачем майна, а вжиття заходів забезпечення позову може перешкодити лише розпорядженню даним нерухомим майном на час розгляду спору.

Крім того Позивач зазначає, що з огляду на немайновий характер позовної вимоги, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача.

Статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, предмету спору, з обраним заявником способом забезпечення, майновими наслідками заборони відповідачеві або іншим особам вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд вважає за необхідне зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів іпотеки чи застави тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З поданої Позивачем заяви про забезпечення позову суд не вбачає достатніх підстав для вжиття відповідних заходів забезпечення позову, оскільки доводи заявника фактично зводяться до обставин реєстрації права власності на спірне майно за Відповідачем та припущення потенційної можливості знищення або відчуження Відповідачем вказаного нерухомого майна.

Проте заява не містить жодного документального підтвердження обставин, ймовірність настання яких припускає Позивач, зокрема вчинення підготовчих дій щодо знищення нерухомого майна, або його відчуження.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ТД «Світ-Агро» від 18.11.2022 б/№ про забезпечення позову.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 232-235, 255 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ТД «Світ-Агро» від 18.11.2022 б/№ про забезпечення позову.

2.Копію ухвали надіслати сторонам засобами електронного зв`язку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Дата підписання ухвали 30.11.2022.

Суддя С.Ю. Наріжний