Рішення

від 29.11.2022 по справі 914/1994/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2022 Справа № 914/1994/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтобізнес Контракт», смт.Машівка, Полтавська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Транзит Оіл», м.Львів,

про: стягнення заборгованості 856 750 грн.

Суддя І.Б. Козак

При секретарі Г.Гелеш

Представники сторін:

Від позивача: Д.Тереховський,

Від відповідача: не з`явився.

Судове засідання проводилося в режимі відеоконференції.

На розгляд Господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтобізнес Контракт» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Транзит Оіл» про стягнення заборгованості 856 750 грн.

Ухвалою суду 30.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19.09.2022. Ухвалою суду від 11.10.2022 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 25.10.2022. Розгляд справи відкладався на 29.11.2022.

Правова позиція позивача.

У судове засідання 29.11.2022 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушенням умов договору постачання нафтопродуктів №256/НБК від 24.03.2021 не повністю сплачено позивачу вартість отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість на суму745000,00 грн. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 111750,00 грн штрафу за неналежне виконання відповідачем договору поставки в частині вчасної оплати отриманого товару.

Попередній розрахунок судових витрат позивача:

·12851,25 грн сплачений судовий збір,

·5000,00 грн витрат на правову допомогу.

Правова позиція відповідача.

Представник відповідача у судове засідання 29.11.2022 не з`явився, відзиву на позов не подав. У поясненні (вх.№23717/22 від 15.11.2022) зазначив, що відповідно до п.8.1 договору, який укладений між сторонами, у випадку наявності форс-мажорних обставин (якими відповідач вважає військову агресію в країні) сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов`язань за договором. Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2022 повністю заперечив проти аргументів відповідача щодо звільнення від відповідальності у випадку наявності форс-мажорних обставин (якими відповідач вважає військову агресію в країні), зазначивши, що обставини військової агресії жодним чином не впливають на обов`язок відповідача оплатити одержаний товар у погодженому договором обсязі.

Обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтобізнес контракт» («Постачальник»), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРАНЗИТ ОІЛ» («Покупець»), з іншого боку, 24.03.2021 р. було укладено договір постачання нафтопродуктів №256/НБК (далі - Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов`язався у відповідності із замовленням передавати партіями у власність Покупцю нафтопродукти (далі-Товар), а Покупець зобов`язався приймати нафтопродукти та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах даного Договору та Додаткових угод до нього.

Відповідно до п. 3.2. Договору, оплата здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунку, якщо інше не передбачено додатковою угодою до цього договору.

22.02.2022 р. Покупцю виставлено рахунок на оплату №1093 згідно Договору на суму 930 000,00 грн. з урахуванням ПДВ за оплату Товару.

Відповідно до речення 2 пункту 4.9. Договору, моментом передачі товару за кількістю та якістю вважається дата підписання товарної та (або) товарно-транспортної накладної на товар про їх отримання Покупцем.

На умовах Договору Постачальник передав, а Покупець прийняв товар:

- згідно видаткової накладної №2253 від 23.02.2022 р. та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів №Р2253 від 23.02.2022 р. до Договору,

Постачальник виконав свої зобов`язання та відвантажив Покупцю Товар - паливо дизельне у кількості 25,299 т на загальну суму 930 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

16.03.2022 року сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022 - 16.03.2022 р., згідно з даними якого сторони встановили, що Покупець має заборгованість за Договором перед Постачальником у сумі 930 000,00 грн.

Покупець частково здійснив оплату Постачальнику згідно вказаного вище рахунку, саме:

08.04.2022 - на суму 40 000,00 грн;

18.04.2022 - на суму 45 000,00 грн;

13.05.2022 - на суму 50 000,00 грн;

31.05.2022 - на суму 50 000,00 грн, разом- 185 000,00 грн.

З 31.05.2022 року та на дату подачі позовної заяви Покупець - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРАНЗИТ ОІЛ» не здійснював більше жодних перерахувань грошових коштів за Договором.

Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів погашення заборгованості за Договором у розмірі 745 000,00 грн.

Оцінка суду.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Між сторонами у справі виникли права і обов`язки на підставі укладеного договору поставки.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перерахунок штрафу на підставі п.6.5 договору, суд встановив правомірність та правильність його нарахування.

Згідно ст.218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Слід зазначити, що порядок застосування обставин форс-мажору прямо передбачено договором сторін. Так, сторона, для якої настали обставини форс-мажору, повинна на протязі 5 діб повідомити іншу сторону про неспроможність виконати зобов`язання (їх частину) по цьому договору про неможливість виконання зобовязань за договором. Належним доказом наявності зазначених обставин та їх тривалості є довідка Торгово-промислової палати (п.8.2. Договору).

Таким чином, відповідач, у разі виникнення обставин непереборної сили, був зобов`язаний у пятиденний строк повідомити позивача про це та надати належні докази настання форс-мажору. Однак, відповідач не виконав цієї, передбаченої договором, вимоги. Отже, за відсутності в матеріалах справи доказів письмового повідомлення відповідача про настання вищезгаданих обставин, посилання та такі обставини є необґрунтованими. Окрему увагу відповідача суд звертає на факт часткової оплати за одержаний товар кількома платежами протягом квітня-травня 2022.

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його неправомірних дій.

Щодо заявлено до стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу, варто зазначити таке.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

·1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

·2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

·3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

·4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

Понесені витрати на правову допомогу позивач підтвердив такими доказами:

1- договором №б/н від 27.07.2022 про надання правової допомоги з додатками;

2- Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ПТ №1825,

3- актом виконаних робіт від 15.08.2022 на суму 5000,00 грн;

4 - квитанцією №28 від 15.08.2022 до прибуткового касового ордеру про оплату послуг адвоката на суму 5000,00 грн.

Використовуючи свої дискреційні повноваження, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо поданого розрахунку понесених витрат позивача, суд покладає на відповідача повністю витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Транзит Оіл» (79060, м.Львів, вул.Наукова, буд.7а, офіс 901, ідентифікаційний код 42865283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтобізнес Контракт» (39400, Полтавська обл, Машівський р-н, смт.Машівка, вул.незалежності, 130, ідентифікаційний код 43185964) 745000,00грн основного боргу, 111750,00 грн штрафу, 12851,25 грн судового збору, 5000,00 грн витрат на правову допомогу.

3.Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4.Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5.Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2022.

Суддя Козак І.Б.