Рішення

від 22.02.2022 по справі 915/1505/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року Справа № 915/1505/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: адвокат Вірченко І.П. (за ордером)

від відповідача: адвокат Островський С.Б. (за довіреністю)

від третіх осіб: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18, ідентифікаційний код 30083966, е-mail: kanc@ntec.mk.ua)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСБ" (54025, м. Миколаїв, вул.Променева, 19, ідентифікаційний код 43292910; електронна адреса представника: ІНФОРМАЦІЯ_1)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Миколаївська міська рада (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573, е-mail: sov@mkrada. gov.ua)

2) Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул.Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 22440076, е-mail: komunmaino@mkrada. gov.ua)

про: стягнення 37691,55 грн. (з урахуванням заяв про збільшення та уточнення позовних вимог)

В С Т А Н О В И В:

11.12.2020 Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі - ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 09-01/1946 від 09.12.2020 (вх. № 15849/20) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСБ" (далі - ТОВ "ВСБ") заборгованості за поставлену теплову енергію на суму 12615,47 грн., а також 2102,00 грн. судового збору.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо непроведення відповідачем ТОВ "ВСБ", як орендарем нежитлового приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 18/11, оплати за спожиту теплову енергію за період з 20.01.2020 по 09.04.2020. Позивач зазначає, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 11, 526, ч. 2 ст. 530, 1212, 1213 ЦК України, ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", пунктами 1, 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, пунктами 3, 11 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, пунктами 1.2, 2.1, 2.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4, Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 № 169, практикою Південно-західного апеляційного господарського суду та Верховного Суду.

Ухвалою суду від 16.12.2020 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 14.01.2021. Встановлено учасникам справи строки для надання до суду заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 14.01.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 15.02.2021, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 14.01.2021.

15.02.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Адаховської В.С.

Ухвалою суду від 05.03.2021 призначено судове засідання у справі на 23.03.2021 о 13:00.

10.03.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 10.03.2021 (вх. № 3615/21), в якому ТОВ "ВСБ" заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідач не отримував від позивача теплову енергію. До відзиву додано, зокрема, копію звіту з незалежної оцінки ринкової вартості нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 18/11 (а.с. 45-69).

22.03.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 09-01/671 від 19.03.2021 (вх. № 4172/21), в якій ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" зазначає, що відповідачем не надано належних доказів відключення від системи централізованого опалення в установленому законом порядку, а наданий відповідачем звіт з незалежної оцінки ринкової вартості нежитлових приміщень жодним чином не відноситься до встановлення факту наявності або відсутності системи централізованого опалення, зазначаючи лише ринкову вартість об`єкта (а.с. 72-85).

23.03.2021 від позивача до суду надійшла заява б/н від 23.03.2021 (вх. № 4291/21), в якій ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" просить розглядати справу в загальному позовному провадженні у зв`язку з необхідністю надання додаткових доказів у справі (а.с. 86).

Ухвалою суду від 23.03.2021 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі (підготовчого провадження); підготовче засідання призначено на 19 квітня 2021 року о 16:00.

12.04.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 12.04.2021 (вх. № 5435/21), в яких ТОВ "ВСБ" просить поновити строк на подання до суду відзиву на позовну заяву та доказів, які додані до відзиву, та цього заперечення, оскільки стверджує, що копію позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав тільки після ознайомлення з матеріалами справи 24.02.2021 (а.с. 92-94).

Крім того, відповідач в запереченнях зазначає наступне:

- при передачі в оренду нежитлових приміщень централізоване теплопостачання було відсутнє (батареї/радіатори відсутні, стояки заізольовані);

- для підтвердження факту відсутності централізованого теплопостачання в орендованому приміщенні, 12.04.2021 відповідач направив позивачу заяву, в якій просив направити своїх представників для огляду приміщення та складання відповідного акту;

- з відповіддю на відзив відповідач ознайомився тільки в суді 07.04.2021.

13.04.2021 від позивача до суду надійшла заява № 09-01/838 від 12.04.2021 (вх. №5476/21), в якій ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" підтримує позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 95-102).

Ухвалою суду від 19.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання у даній справі на 29 квітня 2021 року об 11:30, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 21.04.2021.

28.04.2021 від ТОВ "ВСБ" до суду надійшла заява б/н та б/дати (вх № 6488/21), в якій відповідач просить залучити в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Миколаївську міську раду, як власника спірного приміщення, та Управління комунального майна Миколаївської міської ради, як орендодавця вказаного спірного приміщення (а.с. 107-113).

Ухвалою суду від 29.04.2021 відкладено підготовче засідання на 18.05.2021 о 10:00, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Миколаївську міську раду (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573) та Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 22440076).

11.05.2021 від відповідача до суду надійшов лист б/н від 11.05.2021 (вх. № 7084/21), яким ТОВ "ВСБ" надав до суду докази надсилання на адресу третіх осіб копій заяв по суті справи (а.с. 117-119).

12.05.2021 від позивача до суду надійшла заява № 09-01/416 від 11.05.2021 (вх. №7145/21), якою ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" надало докази надсилання позовних матеріалів третім особам (а.с. 120-126).

13.05.2021 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог № 09-01/841 від 13.05.2021 (вх. № 7232/21), в якій ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 20.01.2020 по 12.04.2020 в сумі 37698,35 грн. та 2102,00 грн. судового збору (а.с. 127-152).

17.05.2021 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 17.05.2021 (вх. №7365/21)(а.с. 155-157), в якій ТОВ "ВСБ" вважає розрахунок позивача за спожиту теплову енергію необґрунтованим, оскільки позивачем:

- не зазначено показників будинкового лічильника за весь період та не подано доказів, що зазначені показники відповідають дійсності;

- не зазначено яким чином була вирахувана питома вага теплопостачання відповідача (5,23 %);

- неправильно зазначено тариф: замість 1549,93 грн. (для інших споживачів) вказано 1550,19 грн. , а також замість 1335,40 грн. вказано 1335,63 грн. (для інших споживачів).

Крім того, відповідачем до вказаної заяви додано комісійний акт, яким на думку відповідача підтверджено, що в орендованому приміщенні відсутнє централізоване теплопостачання. Також, відповідач стверджує, що вказаний комісійний акт складений лише 30.04.2021, тому відповідач не мав можливості надати його раніше з заявами по суті справи.

18.05.2021 від третьої особи до суду надійшла заява (вх. №7434/21), в якій міська рада просить, з метою надання до суду пояснень щодо позовних вимог, відкласти розгляд справи та надати можливість ознайомитися з матеріалами справи (а.с. 158-164).

18.05.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді у справі.

26.05.2021 від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог № 09-01/446 від 24.05.2021 (вх. № 8012/21), в якій ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 37691,55 грн. та 2102,00 грн. судового збору (а.с. 166-177).

Ухвалою суду від 08.07.2021 підготовче засідання у справі призначено на 15.07.2021 об 11:30.

Ухвалою суду від 15.07.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.07.2021 о 10:00, про що повідомлено третіх осіб ухвалою суду від 20.07.2021.

21.07.2021 від позивача до суду надійшла заява № 09-01/981 від 21.07.2021 (вх. №11241/21), якою позивач надав суду виправлену позовну заяву № 09-01/978 від 20.07.2021, виправлену заяву про збільшення позовних вимог № 09-01/979 від 20.07.2021, виправлену заяву про уточнення позовних вимог № 09-01/980 від 20.07.2021 та докази їх направлення іншим учасникам справи (а.с. 186-197).

Так, на підставі поданих позивачем до суду вказаних заяв, останній просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги теплопостачання за період з 20.01.2020 по 12.04.2021 в сумі 37691,55 грн., а також 2102,00 грн. судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача № 09-01/841 від 13.05.2021 (вх.№ 7232/21 від 13.05.2021), з урахуванням заяв № 09-01/446 від 24.05.2021 (вх.№ 8012/21 від 26.05.2021), № 09-01/979 від 20.07.2021 (вх.№11246/21 від 21.07.2021), № 09-01/980 від 20.07.2021 (вх.№ 11247/21 від 21.07.2021).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач оплату за спожиті послуги теплопостачання за спірний період січень 2020 - квітень 2020 в сумі 12613,31 грн. не провів, тому борг продовжував зростати та станом на 11.05.2021 збільшився на 25078,24 грн. за період листопад 2020 - квітень 2021, що загалом за період з 20.01.2020 по 12.04.2021 складає 37691,55 грн.

29.07.2021 від позивача надійшла заява б/н від 29.07.2021 (вх. № 11637/21), в якій ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить провести підготовче засідання 29.07.2021 за відсутності його представника (а.с. 202).

29.07.2021 від відповідача до суду надійшла заява б/н від 29.07.2021 (вх. № 11636/21), в якій ТОВ "ВСБ" просить закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті з урахуванням відпустки його представника (з 20.08.2021 по 01.09.2021 включно) (а.с. 201).

Ухвалою суду від 29.07.2021, з урахуванням ухвали суду від 13.09.2021 про виправлення описки в ухвалі суду, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2021 об 11:00.

22.09.2021 до суду від представника третіх осіб надійшла заява (вх. № 14348/21) про розгляд справи за її відсутністю (а.с. 209) та письмові пояснення (вх. № 14349/21)(а.с. 210-212), в яких зазначає наступне:

- на підставі розпорядження управління комунального майна від 04.12.2019 № 212/1р "Про вилучення комунального майна у ЖКП ММР "Південь" та передачу його КЖЕП Центрального району м. Миколаєва" нежитлові приміщення площею 130,20 кв.м, за адресою: вул. Будівельників, 18/11 передані та закріплені на праві господарського відання за КЖЕП Центрального району м. Миколаєва;

- доповідною запискою від 06.12.2019 директором КЖЕП Центрального району м. Миколаєва було проінформовано управління про відсутність приладів опалення (батарей) у вищезгаданих нежитлових приміщеннях;

- до укладання вищезгаданого договору оренди ТОВ "ВСБ", було здійснено візуальний огляд пропонованого до оренди майна та надано звіт з незалежної оцінки ринкової вартості нежитлових приміщень за адресою: вул. Будівельників, 18/11, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ПП "Експертно-діловий центр "Лідер" від 31.10.2019, у якому наявні фотографічні зображення приміщень та серед наявних інженерних мереж відсутні відомості про систему теплопостачання;

- 30.04.2021 комісією у складі директора комунального житлово-експлуатаційне підприємство Центрального району м. Миколаєва Прийми Є.Т., головного спеціаліста фінансового відділу управління комунального майна Миколаївської міської ради Загинайченко Т.В., та представника орендаря - директора ТОВ "ВСБ" Вороненка С.Б., здійснено обстеження нежитлових приміщень площею 130,2 кв.м, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 18/11 щодо наявності у зазначених приміщеннях системи централізованого теплопостачання. Оглянувши вказані нежитлові приміщення встановили, що в приміщенні відсутні опалювальні прилади (батареї), стояки та лежаки заізольовані належним чином;

- за результатами візуального огляду вказаних приміщень, комісія дійшла висновку про відсутність в приміщенні централізованого теплопостачання;

- відповідно до пунктів 5.6, 5.7 Договору, орендар зобов`язаний самостійно укласти договори з відповідними підприємствами на користування комунальними послугами (вода, каналізація, тепло, газ, енергопостачання) та здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна; протягом 15 робочих днів укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

23.09.2021 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 23.09.2021 (вх. № 14393/21) про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з поясненнями представника третіх осіб (а.с. 213).

Ухвалою суду від 23.09.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 12.10.2021 об 11:30, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 23.09.2021.

07.10.2021 від позивача до суду надійшла заява по суті справи № 09-01/1758 від 01.10.2021 (вх. № 15084/21), в якій ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" підтримує позовні вимоги у повному обсязі та, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справі № 915/89/16, зазначає, що якщо у нежитлових приміщеннях наявні трубопроводи, стояки, споживач сплачує за фактичне тепло, яке виділяється від них, оскільки фактично споживає теплову енергію, та обігрів житлового будинку у опалювальний період є спільним обов`язком його співвласників з метою дотримання, зокрема, санітарних норм (а.с. 219-240).

12.10.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 29.12.2021 судове засідання у справі призначено на 22.02.2022 о 13:30.

В судове засідання 22.02.2022 з`явилися повноважні представники позивача та відповідача, яких суд заслухав.

Треті особи в судове засідання своїх представників не направили, заявою (вх. №14348/21 від 22.09.2021) їх представник просив, у зв`язку з великою завантаженістю, справу розглянути за відсутності представника, а рішення у справі прийняти за наявними матеріалами справи у відповідності до вимог діючого законодавства.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та уточнень до позовної заяви та відповіді на відзив, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Відповідно до змісту статті 240 ГПК України, 22.02.2022 за результатами розгляду даної справи, судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

24.02.2022 розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії якого щоразу подовжувався відповідними Указами Президента України.

Рішенням Ради Суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного Рішення, зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

02.03.2022 на офіційному веб-сайті Ради Суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано, зокрема: по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

З початку військової агресії Російської Федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022 були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

04.03.2022 Верховним Судом на офіційному веб-сайті опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, за змістом яких учасникам справи, чиї справи, перебувають в провадженні судів, які не припинили здійснювати правосуддя, рекомендовано подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.

Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

29.03.2022 відбувся ракетний обстріл будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, внаслідок якого відбулося руйнування центральної секції будівлі з 9 по 1 поверхи. На 8, 9 поверхах вказаної будівлі знаходився Господарський суд Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області. Господарському суду Одеської області вказано забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 25 липня 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.

Після відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області, суддя Адаховська В.С. перебувала у відпустці.

Господарським судом Миколаївської області вживаються заходи з налагодження роботи суду в новому приміщенні та упорядкування господарських справ, які знаходились у провадженні суду до припинення здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану та ракетного обстрілу будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, в якій знаходився Господарський суд Миколаївської області.

Господарський суд Миколаївської області працює з обмеженнями у здійсненні правосуддя та не має об`єктивної можливості для повноцінного, одночасного розгляду усіх справ, які перебувають у провадженні суду, в межах строку передбаченого ГПК України.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" є суб`єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії споживачам м. Миколаєва.

В опалювальних сезонах 2019-2020 та 2020-2021 років позивач здійснював централізоване постачання теплової енергії до житлового будинку по вул. Будівельників, 18/11, в складі якого (на першому поверсі) знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 130,2 кв.м., що підтверджується нарядами на підключення будинку до централізованої системи опалення від 03.11.2019 (а.с. 96) та від 08.11.2020 (а.с. 147).

Опалювальний сезон 2019-2020 років було розпочато на виконання рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 30.10.2019 № 1161 "Про початок опалювального періоду 2019-2020 років у житловому фонді та на інших об`єктах м.Миколаєва" з 31.10.2019 (а.с. 13).

Завершено опалювальний сезон 2019-2020 років на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 08.04.2020 № 314 "Про закінчення опалювального сезону 2019-2020 років" з 08.04.2020 (а.с. 14).

Опалювальний сезон 2020-2021 років було розпочато на виконання рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.11.2020 № 1087 "Про початок опалювального періоду 2020-2021 років у житловому фонді та на інших об`єктах м.Миколаєва" з 06.11.2020 (а.с. 142).

Завершено опалювальний сезон 2020-2021 років на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 09.04.2021 № 249 "Про закінчення опалювального сезону 2020-2021 років" з 12.04.2021 (а.с. 143).

На підставі акта приймання-передавання від 20.01.2020 нежитлового приміщення по договору оренди № 7850 від 20.01.2020, який є додатком до договору оренди/7850 нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 20.01.2020, відповідачу передано нежитлові приміщення, що розташовані по вул. Будівельників, 18/11, загальною площею 130,2 кв.м. (а.с. 12).

Позивач стверджує, що нежитлове приміщення знаходиться в системі житлового будинку, який обладнаний приладом обліку теплової енергії.

Позивачем надано до матеріалів справи копію договору оренди/7850 нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 20.01.2020 (далі - Договір), відповідно до предмету якого Управління комунального майна Миколаївської міської ради, як орендодавець, передало, а ТОВ "ВСБ", як орендар, прийняло у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: нежитлові приміщення площею 130,20 кв. м., розміщені за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, на першому поверсі будинку № 18/11, а саме: літ. "А" приміщення № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, №6, № 7, право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 31.03.2017 року Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (витяг № 196747674 від 17.01.2020, номер запису про право власності: 19840957, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1217655648101, вартість яких визначена згідно з висновком експерта - ПП "Експертно-діловий центр "Лідер" і становить за (експертною оцінкою) 273400,00 грн. без ПДВ станом на 30.10.2019. Вказане майно передано в оренду з метою використання для розміщення офісу (а.с. 10-12, 47-49).

Відповідно до п. 2.3 вказаного Договору власником майна залишається територіальна громада м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, а орендар користується ним протягом строку оренди.

За приписами п. 5.6 Договору, до обов`язків орендаря увійшло укласти договори з відповідними підприємствами на користування комунальними послугами (вода, каналізація, тепло, газ, енергопостачання).

Пунктом 10.1 передбачено, що цей Договір укладено строком на 5 років, що діє з 20.01.20 до 19.01.25 включно.

На підтвердження того, що приміщення по вул. Будівельників, 18/11 площею 130,20 кв.м., знаходиться в системі житлового будинку вул. Будівельників, 18, позивачем надано копію витягу рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 36 від 27.01.2017 "Про зміну та надання адрес і внесення до рішень виконкому міської ради" за порядковим №25 "Нежитловим приміщенням по вул. Будівельників, 18 (Літ. А прим. з № 70-1 по № 70-4 заг. площ. 87,7 кв.м.), які належать територіальній громаді м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, надати нову адресу: вул. Будівельників 18/11." (а.с 97).

18.03.2021 представниками ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" проведено обстеження нежитлових приміщень, розташованих на першому поверсі житловому будинку по вул. Будівельників, 18/11 на наявність комунікацій опалення. На час обстеження орендоване відповідачем приміщення було зачинено, тому обстежити його виявилось неможливим у зв`язку з відсутністю власника або орендаторів (а.с. 77).

Також, посилаючись на акти від 04.12.2020, позивач стверджує, що його представниками було проведено обстеження нежитлових приміщень за адресою вул. Будівельників, 18, на предмет виявлення споживання теплової енергії та зафіксовано, що через нежитлові приміщення на першому поверсі та підвальних приміщень розташовані трубопроводи опалення. Вказані трубопроводи відносяться до внутрішньобудинкових систем теплопостачання через які здійснюється постачання теплової енергії (надається послуга з централізованого теплопостачання) споживачам, що проживають в даному багатоквартирному будинку, трубопроводи ізоляції не мають (а.с. 75, 76). Позивач також зазначає, що відсутня технічна можливість відключення окремо цих приміщень від централізованої системи опалення будинку.

Матеріали справи також містять надані відповідачем до суду копії відповіді Управління комунального майна Миколаївської міської ради № 604/10/01/08/21 від 26.04.2021 на запит відповідача № б/н від 20.04.2021 та доповідної записки Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Центрального району (а.с. 110-112).

З вказаних документів та письмових пояснень представників третіх осіб (Миколаївської міської ради та Управління комунального майна Миколаївської міської ради) (вх. № 14349/21 від 22.09.2021, а.с. 210-212) вбачається, що на підставі розпорядження Управління комунального майна Миколаївської міської ради від 04.12.2019 № 212/1р "Про вилучення комунального майна у ЖКП ММР "Південь" та передачу його КЖЕП Центрального району м. Миколаєва" нежитлові приміщення площею 130,20 кв.м, за адресою: вул. Будівельників, 18/11, передані та закріплені на праві господарського відання за КЖЕП Центрального району м. Миколаєва, доповідною запискою якого було проінформовано управління про відсутність приладів опалення (батарей) у вищезгаданих нежитлових приміщеннях, стояки та лежаки заізольовані належним чином.

Також матеріали справи містять наданий відповідачем звіт з незалежної оцінки ринкової вартості нежитлових приміщень за адресою: вул. Будівельників, 18/11, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ПП "Експертно-діловий центр "Лідер" від 31.10.2019 (а.с. 50-67), у якому наявні фотографічні зображення приміщень та серед наявних інженерних мереж відсутні відомості про систему теплопостачання.

Відповідно до наданого відповідачем акту технічного обстеження нежитлових приміщень площею 130,2 кв.м. по вул. Будівельників, 18/11, переданих в оренду ТОВ "ВСБ" для розміщення магазину з продажу кормів та супутніх товарів для домашніх тварин від 30.04.2021, складеного комісією у складі директора Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Центрального району м. Миколаєва Прийми Є.Т., головного спеціаліста фінансового відділу управління комунального майна Миколаївської міської ради Загинайченко Т.В., та представника орендаря - директора ТОВ "ВСБ" Вороненка С.Б., здійснено обстеження нежитлових приміщень площею 130,2 кв.м, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 18/11, щодо наявності у зазначених приміщеннях системи централізованого теплопостачання та встановлено, що в приміщенні відсутні опалювальні прилади (батареї), стояки та лежаки заізольовані належним чином, у зв`язку з чим комісія дійшла висновку про відсутність в приміщеннях централізованого теплопостачання.

Обґрунтовуючи порушення своїх прав, позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, зазначає, що надавав послуги теплопостачання до приміщення яким користувався відповідач та поніс витрати за весь спірний період з 20.01.2020 по 12.04.2021 на суму 37691,55 грн. (20,623 Гкал), що зазначено в розрахунку позивача (а.с. 167).

При цьому, позивач вказує, що відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовували теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (зазначений висновок викладений в постанові Верховного Суду від 02.03.2018 у справі №915/89/16).

Позивачем виставлено відповідачу для проведення оплати рахунки № 1 за теплову енергію, спожиту за період з 20.01.2020 по 09.04.2020 року на загальну суму 12615,47 грн. (а.с. 8) та № 1 за теплову енергію, спожиту за період з 20.01.2020 по 12.04.2021 на загальну суму 37698,35 грн. (а.с. 132).

22.10.2020 та 12.05.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогами № 165-ю від 21.10.2020, № 64-ю від 12.05.2021, в яких позивач, керуючись ч. 2 ст. 530 ЦК України, вимагав терміново вжити заходів щодо погашення заборгованості та перерахувати заборгованість за спожиту теплову енергію, додавши відповідні розрахунки спожитої теплової енергії та рахунки для оплати (а.с. 5-8, 130-133), які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

За доводами позивача, відповідач не розрахувався за спожиту теплову енергію, у зв`язку з чим за період з 20.01.2020 по 12.04.2021 утворилась заборгованість на суму 37691,55 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються Законом України "Про теплопостачання".

Закон України "Про теплопостачання" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" у цьому Законі основні терміни вживаються в такому значенні:

- балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до п.п. 9 п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до п. 14 Правил споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Таким чином, законодавством України передбачено, що постачання теплової енергії здійснюється за договором купівлі-продажу, обов`язок із своєчасного укладення якого покладено саме на споживача теплової енергії.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Тобто відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, у постановах Верховного Суду від 02.03.2018 у справі №915/89/16, від 10.05.2018 у справі № 922/2790/17, від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18) та від 13.11.2019 у справі № 686/14833/15-ц (провадження №61-26205св18).

Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Так, позов про стягнення вартості теплової енергії підлягає задоволенню, якщо підтверджено, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 922/2790/17 та постанові від 21.05.2019 року у справі № 922/4239/16.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини щодо постачання та споживання теплової енергії у нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 18/11, користувачем яких на підставі договору оренди/7850 нерухомого або індивідуального майна, що належить до комунальної власності від 20.01.2020, є відповідач.

Факт теплопостачання підтверджено нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалювальних сезонів. В опалювальні сезони 2019-2020, 2020-2021 років позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 37691,55 грн.

Крім того, за наданою позивачем інформацією, орендоване відповідачем нежитлове приміщення за адресою м. Миколаїв, вул. Будівельників, 18/11, знаходиться в системі житлового будинку, який обладнаний приладом обліку теплової енергії.

За такого, нарахування за спожиту теплову енергію проводилися позивачем по промисловому тарифу, визначеному у постановах Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 84 від 14.01.2020, №642 від 17.03.2020, № 2252 від 30.11.2020, згідно теплового навантаження, розрахованого пропорційно площі навантаження житлового будинку та відповідно до відомостей споживання теплової енергії за період з 20.01.2020 по 12.04.2021.

З урахуванням наведеного, за період з 20.01.2020 по 12.04.2021 до орендованих відповідачем приміщень поставлено теплової енергії на загальну суму 37691,55 грн.

Щодо твердження відповідача стосовно відсутності в орендованих приміщеннях централізованого постачання, суд зазначає наступне.

Приміщення відповідача знаходяться у єдиній внутрішньобудинковій системі опалення будівлі на першому поверсі за адресою вул. Будівельників, 18/11. Будівля має один-єдиний ввод подачі теплової енергії до внутрішньобудинкової системи опалення, система опалення нежитлових приміщень єдина з системою опалення житлового будинку, через зазначені приміщення проходять стояки (трубопроводи) системи централізованого опалення будинку.

Як вже було зазначено судом, в нежитлових приміщеннях за адресою вул. Будівельників, 18 у м. Миколаєві, представниками позивача було проведено обстеження будівлі на предмет виявлення споживання теплової енергії та складені акти (а.с. 75-77), в результаті обстеження виявлено та зафіксовано в актах, що через нежитлові приміщення які розташовані на перших поверхах та підвальних приміщеннях, розташовані трубопроводи опалення, що відносяться до внутрішньобудинкових систем теплопостачання та через які здійснюється постачання теплової енергії (надається послуга з централізованого теплопостачання) споживачам, які проживають в даному багатоквартирному будинку, трубопроводи опалення ізоляції не мають.

Технічна можливість відключення окремо цих приміщень від централізованої системи опалення будинку відсутня.

Порядок вирішення питання відключення споживачів від центрального опалення визначений "Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води" (далі - Порядок № 169), затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, чинної на час виникнення спірних правовідносин (далі - Правила № 630).

Згідно з п. 1 цих Правил (зі змінами та доповненнями) вони регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з пунктами 24, 25 Правил № 630 споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до п. 3, п. 11 Правил № 630 користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання - це будь-яка зміна проектного рішення теплопостачання об`єкта, виконана споживачем або будь-якою іншою організацією без погодження з теплопостачальною організацією. Самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання заборонено.

Порядок № 169 визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Згідно п. 2 Порядку № 169 дія цього Порядку поширюється на споживачів, виконавців комунальної послуги з постачання теплової енергії, виконавців комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, операторів зовнішніх інженерних мереж, органи місцевого самоврядування. Розділом II Порядку № 169 визначений порядок відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків від ЦО (централізованого опалення) та/або ГВП (постачання гарячої води). Так, п. 1 розділу ІІ цього Порядку передбачено, що рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії. Рішення органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку. Відповідно до п. 2-9 розділу ІІ цього порядку, рішення власника (співвласників) будівлі, в тому числі житлового будинку, про відключення від ЦО та/або ГВП приймається відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Законів України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку. Орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту. Заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП передається на розгляд Комісії. Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП за участю заявника чи його уповноваженого представника. Комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення. Під час прийняття рішення Комісія враховує технічні можливості наявних мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання населеного пункту чи окремого кварталу (мікрорайону) щодо забезпечення живлення запропонованої власником (співвласниками) будівлі системи, та за потреби надає пропозиції органу місцевого самоврядування щодо збільшення потужностей, а також заміни систем внутрішньоквартальних, магістральних мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання, потрібних для встановлення в будівлі системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та пропозиції щодо фінансування таких заходів. Комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів із дня його прийняття. Копія рішення Комісії надається заявникові. Орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія рішення органу місцевого самоврядування надається заявникові. Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проекту відключення будівлі від ЦО та/або ГВП, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проекту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил. Обрана система має забезпечити: опалення місць загального користування та допоміжних приміщень у будинку; ізоляцію та/або перенесення транзитних стояків (у разі потреби) тощо; заміну (у разі потреби) внутрішньобудинкових систем газо- та/або електропостачання (залежно від типу нагрівачів). Розділ III Порядку № 169 визначає порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ГВП. Так, п. 1 розділу ІІІ цього Порядку передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України "Про житлово-комунальні послуги" не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, жодного звернення щодо відключення системи опалення спірного приміщення загальною площею 130,2 кв.м. по вул. Будівельників 18/11 на адресу позивача не надходило, рішення міжвідомчої комісії для узгодження не надавалося.

Тобто, відповідачем не надано належних доказів відключення від системи централізованого опалення в установленому законом порядку.

З урахуванням викладеного самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 6-1706цс15 та № 915/89/16.

Крім того, згідно зі статтею 1 Закону України "По теплопостачання" місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Пунктом 22 Правил № 630 передбачено, що точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві, є відгалуження від стояків у межах квартири.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири (приміщення споживача) свідчить про виконання послуг з теплопостачання позивачем.

Такий правовий висновок наведений Верховним Судом в постанові від 04.03.2019 у справі № 234/18481/16-ц. Господарський суд не вбачає підстав для відступу від нього в даній справі.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 37691,55 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в сумі 37691,55 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСБ" (54025, м. Миколаїв, вул.Променева, 19, ідентифікаційний код 43292910) на користь Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18, ідентифікаційний код 30083966) заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 37691,55 грн. та 2102,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2022.

Суддя В.С. Адаховська