Рішення

від 29.11.2022 по справі 915/1546/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року Справа № 915/1546/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Жиган А.О.

за участю сторін:

від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з`явився

прокурор - Левкович А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, 148); електронна адреса: pokrovsk@don.gp.gov.ua; selid@don.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Донецької облдержадміністрації (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Ярослава Мудрого, 9, код ЄДРПОУ 26503980); електронна адреса: bud.d@dn.gov.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДСТРОЙ -МИКОЛАЇВ" (54000, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 2А, код ЄДРПОУ 32362202)

про: стягнення невикористаного авансу за договором підряду в розмірі 320000,00 грн.

Керівник Покровської окружної прокуратури Донецької області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 56/3-1174 вих21 від 18.10.2021, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДСТРОЙ - МИКОЛАЇВ" на користь Департаменту капітального будівництва Донецької облдержадміністрації невикористану суму авансу за договором підряду № 1046-19 від 04.11.2019 у сумі 320000,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на наступне.

Між Департаментом капітального будівництва Донецької облдержадміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАДСТРОЙ-МИКОЛАЇВ» 04.11.2019 укладено договір будівельного підряду № 104 б-19 щодо відновлення житлового будинку по вул. Красноармійська, 4, м. Мар`їнка (капітальний ремонт) (коригування). Відповідно до п.3.1 Договору обсяг, вартість та термін виконання робіт визначаються прикладеними до Договору графіком виконання робіт і договірною ціною, які є невід`ємною частиною даного Договору. Договірна ціна складає 3 853 176,80 грн., у тому числі ПДВ 642 196, 13 грн. У п. 4.2 Договору передбачено, що позивач може перераховувати відповідачу попередню оплату у розмірі не більше 30% річного обсягу фінансування. Загальний обсяг попередньої оплати не може перевищувати 30% договірної ціни. Відповідач зобов`язується використати одержану попередню оплату протягом трьох місяців після одержання оплати, але у будь якому разі не пізніше ніж до кінця поточного бюджетного року відповідно до вимог п.п. 3 п.1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 (зі змінами). По закінченню терміну невикористанні кошти повертаються на рахунок позивача, але не пізніше останнього дня терміну відпрацювання попередньої оплати. Також, посилається на те, що відповідно до вимог абз.2 п.19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Платіжним дорученням № 45 від 16.12.2019 в розмірі 320000,00 грн. з обласного бюджету на користь відповідача перерахована вищевказана сума. Підтвердження відповідачем використання коштів отриманого авансу, і згідно п. 4.2 Договору, здійснюється шляхом надання останнім позивачу актів виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в і довідок про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-3. Відповідно до умов п.4.2 Договору строк використання коштів попередньої оплати, наданої 16.12.2019 сплинув 31.12.2019 із закінченням бюджетного року.

Втім, як зазначає позивач, станом на момент подачі позову відповідачем не надано документи, які підтверджують використання ним авансу та виконання робіт за договором, на суму 320000,00 грн. Залишок непідтвердженої суми авансу складає 320000,00 грн., яка на час подання позову не повернута позивачу.

Ухвалою суду від 27.10.2021 позовну заяву № 56/3-1174 вих21 від 18.10.2021 Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала суду від 27.10.2021 була направлена на адресу електронну адреса позивача 01.11.2021.

09.11.2021 до суду від позивача засобами електронного зв`язку на виконання ухвали суду від 27.10.2021 надійшов супровідний лист № 56/3-1307вих.-21 від 08.11.2021 про усунення недоліків позовної заяви з додатками (квитанцією про сплату судового збору).

Ухвалою суду від 15.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13 грудня 2021 року об 11 год. 30 хв. Запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано позивачу в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ч. 3-6 ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу в 5-денний строк від дня отримання відповіді на відзив надати до суду заперечення з викладенням своїх пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, а також докази направлення заперечень на адресу інших учасників справи.

Ухвалою суду від 13 грудня 2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом ухвалено у відповідності до ст.177 ГПК України продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 24 січня 2022 року о 10 год. 00 хв.

21.12.2021 від Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації надав до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшли пояснення в яких зазначає, що позовні вимоги керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області підтримує у повному обсязі. Вказує, що листами від 08.07.2020 №649/0/230-20-01/2 та від 09.11.2020 №1017/0/230-20-01/2 департамент звертався з претензіями до ТОВ «Градстрой-Миколаїв» щодо невиконання умов Договору №104 б19 від 04.11.2019 в частині повернення невикористаних коштів попередньої оплати та пені за Договором. Втім, невикористані кошти попередньої оплати за Договором департаменту не повернуті, докази використання вказаних коштів департаменту не надано.

24 січня 2022 року підготовче засідання не відбулось у зв`язку з непрацездатністю судді.

Ухвалою суду від 02.02.2022 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 14 лютого 2022 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 14.02.2022, яку занесено про протоколу судового засідання, у відповідності до ст. ст. 177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 березня 2022 року о 10 год. 00 хв.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Судове засідання у даній справі, яке було призначено на 15 березня 2022 року о 10 год. 00 хв., не відбулось у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Суддя Семенчук Н.О. у період з 15.08.2022 по 07.10.2022 перебувала на лікарняному.

Ухвалою суду від 19.10.2022 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 29 листопада 2022 року об 11 год. 00 хв.

Поштові відправлення з ухвалою від 15.11.2021 про відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 02.02.2022, ухвалою суду від 13.12.2021, ухвалою від 02.12.2022, ухвалою від 14.12.2022 та ухвалою від 19.10.2022 направлені на адресу відповідача, яка зазначена на сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надіслані відповідачу копії ухвали суду від 15.11.2021 про відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 02.02.2022, ухвалою суду від 13.12.2021, ухвалою від 02.12.2022, ухвалою від 14.12.2022 повернулись до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).

Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2021, від 02.02.2022, від 13.12.2021, від 02.12.2022, від 14.12.2022,від 19.10.2022 були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Відповідач у судові засідання не з`явився.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

04.11.2019 між Департаментом капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації (далі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Градстрой-Миколаїв» (далі-підрядник) було укладено договір підряду №104 б-19 (далі - Договір), відповідно умов якого, підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботи по об`єкту «Відновлення житлового будинку по вул.Красноармійська, 4, м.Мар`їнка (капітальний ремонт)» (коригування) (далі об`єкт), а замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до проектно-кошторисної документації (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, обсяг, вартість та терміни виконання робіт визначаються прикладеними до Договору графіком виконання робіт і договірною ціною, які є невід`ємною частиною даного договору. Договірна ціна складає 3 853 176,80 грн., у тому числі ПДВ 642 196,13 грн.

Згідно п.3.3 Договору, обсяг фінансування на 2019 рік визначений згідно з виділеними бюджетними коштами і складає 2 800 000,00 грн., у тому числі ПДВ 466 666,66 грн. за рахунок коштів обласного бюджету. Обсяг фінансування на поточний рік може бути зменшений залежно від фактичного фінансування.

Договірна ціна складає 3 853 176,80 грн. (додаток № 1 до Договору).

Сторони затвердили графік виконання робіт (додаток № 2 до Договору), згідно з яким загальний строк виконання робіт складає 95 календарних днів, а також план фінансування будівництва на 2019-2020 роки.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки за цим договором проводяться шляхом оплати за фактично виконані роботи та надання попередньої оплати. Замовник залишає за собою право здійснювати кінцеві розрахунки за виконані роботи у розмірі, що не перевищує 5% від Договірної ціни (Додаток №1 до Договору), після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт, отримання документа про готовність об`єкта до експлуатації та передачі об`єкта експлуатуючій організації.

У відповідності до п.4.2 Договору, замовник може перерахувати підряднику попередню оплату у розмірі не більше 30% річного обсягу фінансування. Загальний обсяг попередньої оплати не може перевищувати 30% договірної ціни. Підрядник зобов`язується використати одержану попередню оплату протягом трьох місяців після одержання оплати, але у будь-якому разі не пізніше ніж до кінця поточного бюджетного року відповідно до вимог п.п.3 п.1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 (зі змінами). По закінченні терміну невикористані кошти повертаються на рахунок замовника, але не пізніше останнього дня терміну відпрацювання попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетні рахунки підрядника, відкриті на його ім`я в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку відповідно до вимог п.2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2017 №117 (зі змінами). Підрядник підтверджує використання коштів отриманої попередньої оплати актами виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ2в, і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ 3.

Пунктами 4.3, 4.4. Договору передбачено, що облік та оплата виконаних робіт, змонтованого або встановленого обладнання здійснюється на підставі актів виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ 2в, актів змонтованого або встановленого обладнання і довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складеної за формою КБ 3. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником згідно з ДБН А.3.1-5-2016, ДСТУ БД.1.1.-1:2013 (зі змінами) та передаються замовнику.

Відповідно до п. 5.1 договору, строки виконання робіт визначаються графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору. Роботи на об`єкті розпочинаються після отримання документів, які передбачені п.5 Постанови КМУ від 13.04.2011 №466.

Згідно з п. 6.3.14 договору, підрядник зобов`язаний забезпечити цільове використання коштів, виділених як аванс (попередня оплата) для виконання робіт по договору.

За змістом п.10.1. договору, він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2020.

Додатковою угодою № 1 від 01.04.2019, що є невід`ємною частиною Договору, п.3.3 Договору викладено в наступній редакції: «Фактичний обсяг фінансування у 2019 році склав 320 000,00 грн., у тому числі ПДВ 53 333,33 грн. за рахунок коштів обласного бюджету. Обсяг фінансування на 2020 рік визначено згідно з виділеними бюджнтними коштами і складає 3 533 176,80 грн., у тому числі ПДВ 588 862,80 грн. за рахунок коштів обласного бюджету. Обсяг фінансування на поточний рік може бути зменшений залежно від фактичного фінансування.

Сторонами підписано план фінансування будівництва на 2019-2020 роки (додаток № 3 до Договору, Додаткова угода № 1 від 01.04.2020) на суму 3 853 176,80 грн.

Так, на виконання умов Договору, відповідачу, згідно платіжного доручення №45 від 16.12.2019 було перераховану кошти в розмірі 320 000,00 грн., призначення платежу: поп.опл. «Відновл.житл.фонду вул.Красноар.4 м.Мар`їв (кап.рем.) (кор.), зг.дог. 104б-19 від 04.11.19, в т.ч. ПДВ-53333,33 (ОБ) (а.с.22).

Підтвердження відповідачем використання коштів отриманого авансу, згідно п.4.2 Договору, здійснюється шляхом надання позивачу актів виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в і довідок про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-3.

Відповідно до п.4.2 Договору строк використання коштів попередньої оплати, наданої 16.12.2019 (проведеної банком 17.12.2019) сплинув 31.12.2019 із закінченням поточного бюджетного року.

Як вбачається з матеріалів справи Департамент капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації звертався до ТОВ «Градстрой-Миколаїв» з претензією №649/0/230-20-01/2 від 08.07.2020 та з претензією №1017/0/230-20-01/2 від 09.11.2020 в яких вказував на невиконня умов Договору №104 б-19 від 04.11.2019 в частині повернення невикористаних коштів попередньої оплати та просив надати необхідні акти виконаних робіи або повернути кошти попередньої оплати на рахунок департаменту зі сплатою пені (а.с.61-64).

Як вказує, позивач претензія №649/0/230-20-01/2 від 08.07.2020 направлялась 08.07.2020 на 2 електронні адреми ТОВ «Градстрой - Миколаїв», gradstroy.nikolaev@gmail.com та bogaa@ua.fm, а також засобами поштового зв`язку за трек - номером №8410900111498 в підтвердження чого надає скрін-шот з офіційної електронної адреси Департаменту, а також фіскальний чек АТ «Укрпошта» №8410900111498 (а.с143-144).

Претензія №1017/0/230-20-01/2 від 09.11.2020 направлялась 09.11.2020 на 2 електронні адреми ТОВ «Градстрой - Миколаїв», gradstroy.nikolaev@gmail.com та bogaa@ua.fm, а також засобами поштового зв`язку за трек - номером №8410900365708 в підтвердження чого надає скрін-шот з офіційної електронної адреси Департаменту, а також фіскальний чек АТ «Укрпошта» №8410900365708 (а.с141-142).

Згідно матеріалів справи, відповідачем не надано документи, які підтверджують використання ним авансу та виконання робіт за договором на суму 320 000,00 грн.

Крім того, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Донецькій області у 2020 році було складено попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства №224 від 20.11.2020, № 191 від 19.10.2020, №184 від 14.09.2020, №150 від 10.08.2020, №132 від 01.07.2020, №95 від 15.04.2020, №66 від 13.03.2020, №44 від 10.02.2020, №22 від 09.01.2020, протокол №47 від 20.11.2020, №40 від 19.10.2020, №36 від 14.09.2020, №29 від 10.08.2020, №23 від 27.05.2020, №79 від 27.05.2020, №20 від 15.04.2020, №15 від 13.03.2020, №10 від 10.02.2020, №6 від 09.01.2020 про порушення бюджетного законодавства та розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами №56 від 26.11.2020, №44 від 21.10.2020, №40 від 18.09.2020, №31 від 13.08.2020, №25 від 01.06.2020, №22 від 24.04.2020, №16 від 16.03.2020, №10 від 12.02.2020, №6 від 11.01.2020 (а.с.33 - 61).

Предметом позову у цій справі є стягнення суми попередньої оплати за договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є договір.

Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Положеннями статті 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.875 Цивільного кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.318 Господарського кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

В силу частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаних обома сторонами.

За змістом п.п. 98, 102 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. У разі виконання робіт із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств питання розрахунків за виконані роботи (надання авансу, проміжні розрахунки, строки платежів тощо) визначаються договором підряду з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання.

Відповідно до абз.2 п.19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою №1764 від 27.12.2001р. Кабінету Міністрів України, замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Так, позивачем на виконання умов договору перераховано на користь відповідача авансовий платіж у сумі 320 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №45 від 16 грудня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 позивачу не надавались та сума отриманої та невикористаної попередньої оплати (авансу) у передбачений договором строк позивачу не була повернута.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач невикористані кошти попередньої оплати, як то визначено Договором, замовнику не повернув.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором позовні вимоги про стягнення попередньої оплати за договором підряду у розмірі 320 000,00 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки встановлено ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:

1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;

2) порушення / загроза порушення зазначених інтересів;

3) наявність / відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави;

4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

Підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Департаменту капітального будівництва Донецької обласної адміністрації підтверджено наступним.

Інтереси держави у цій справі полягають законному обігу бюджетних коштів, ефективному їх використанні, дотриманні цілей бюджетних процедур, своєчасному поверненні невикористаних бюджетних коштів.

Державний бюджет є способом забезпечення та зростання економіки України, дієвий інструмент державної політики, оскільки бюджетні кошти спрямовуються на виконання Державних програм.

Неефективне використання бюджетних коштів, неповернення їх розпоряднику у встановлений строк порушує зазначені державні інтереси, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та викристання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджету, у тому числі захищених.

Зазначене кореспондується з положеннями п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 7 БК України, за якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

За приписами п. 22 ч. 1 ст. 116 БК України порушення порядку і термінів здійснення попередньої оплати (авансування) за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів є порушенням бюджетного законодавства.

Точне та неухильне дотримання і виконання вимог законодавства - є необхідною складовою для розвитку ринкової економіки. Цей ринок має бути прозорим і справедливим, конкурентним і ефективним, він має унеможливлювати будь-які прояви корупції та недобросовісного використання бюджетних коштів.

Порушення вимог бюджетного законодавства, у свою чергу, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави.

Компетентним органом щодо захисту зазначених інтересів держави у цій справі є Департамент капітального будівництва Донецької облдержадміністрації, який, є органом державної влади, відповідно пп.4 п.6 Положення про Департамент капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04.02.2019 № 99/5-19, і який забезпечує у межах повноважень ефективне і цільове використання бюджетних коштів та наділений повноваженнями розпорядника бюджетних коштів, у тому числі визначених ч. 3 ст. 26 БК України.

Департамент капітального будівництва Донецької облдержадміністрації, як розпорядник бюджетних коштів, мав би організувати внутрішній контроль для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи та її підвідомчих установ, а також вжити ефективних заходів, щодо стягнення невикористаної попередньої оплати за договором підряду в сумі 320 000,00 грн., а саме шляхом звернення з позовом до суду про стягнення вказаних коштів.

Проте, Департамент, як орган, що повинен був здійснювати захист інтересів у спірних правовідносинах, будучи обізнаним про наявність дебіторської заборгованості за договором, тривалий час не приймав заходи для захисту інтересів держави і лише у червні 2021 року звернувся з листом до Донецької обласної прокуратури.

Факт та обставини порушення інтересів держави стали відомі прокуратурі під час проведення вивчення відомостей, наданих Департаментом капітального будівництва Донецької облдержадміністрації і зазначених в листі вих. № 443/0/230-21-01/2 від 14.06.2021.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять також суспільний інтерес, а неефективне їх використання, такому суспільному інтересу не відповідає.

Не виконання зобов`язань за договором приводить до нераціонального та неефективного використання державних коштів, що не відповідає меті та принципам бюджетного процесу закріплених в Бюджетному Кодексі України.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2001 категорично ствердив, що "Правильне застосування законодавства незаперечно становить "Суспільний інтерес".

Таким чином у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Викладене свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді шляхом пред`явлення позову до суду про захист порушеного права та охоронюваного законом інтересу держави.

За приписами ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціальної антикорупційної прокуратури.

Конституція України передбачає, що представництво прокурорами інтересів держави в суді має здійснюватися у "виключних випадках".

Офіційне тлумачення зазначеного терміну надано Другим сенатом Конституційного Суду України (далі - Суд) в абзаці 9 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення № 4-р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 (щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України").

Суд зазначив, що про виключні випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру», за якою «прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу"

Таким чином, обставини, зазначені у частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру», вже і є виключним випадком та обумовлюють наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» обласною прокуратурою направлено до позивача повідомлення про звернення до суду з даною позовною заявою.

За таких обставин прокуратурою підтверджено повноваження на звернення до суду в інтересах Держави в особі позивача.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 4800,00 гривень покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 53, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДСТРОЙ

МИКОЛАЇВ" (54000, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 2А, код ЄДРПОУ 32362202) на користь Департаменту капітального будівництва Донецької облдержадміністрації (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул. Ярослава Мудрого, 9, код ЄДРПОУ 26503980, р/р UA 148201720344221008100011377 Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172) невикористану суму авансу за договором підряду №104 б-19 від 04.11.2019 в розмірі 320 000,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДСТРОЙ

МИКОЛАЇВ" (54000, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 2А, код ЄДРПОУ 32362202) на користь Донецької обласної прокуратури (85302, Донецька область, м.Покровськ, вул. Центральна, 148, код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір у розмірі 4 800,00 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.11.2022

Суддя Н.О. Семенчук